Ухвала

від 30.11.2015 по справі 819/2048/14-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року Справа № 876/10004/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.

судді Запотічний І.І.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю представників сторін:

від позивача Цвігун І.М.

3-тя особа Березюк М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Державної реєстраційної служби України (Укрдержреєстру), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Березуцького Євгена Юрійовича, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Нілової Ангеліни Олександрівни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Мощонської Ірини Володимирівни на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.10.2014 року у справі № 819/2048/14-а за адміністративним позовом Головного управління Держземагенства у Тернопільській області до Державної реєстраційної служби України (Укрдержреєстру), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Березуцького Євгена Юрійовича, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Нілової Ангеліни Олександрівни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Мощонської Ірини Володимирівни, третя особа - Державне підприємство «Бережанське лісомисливське господарство» про визнання рішення протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Держземагенства у Тернопільській області звернулось із адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_3, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_4, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_5, Державної реєстраційної служби України (Укрдержреєстру), третьої особи Державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство» про визнання неправомірними та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної службі України ОСОБА_5 від 25.06.2014 № 14021201, від 25.06.2014 № 14029446; від 04.07.2014 № 14212625; рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної службі України ОСОБА_4 від 25.06.2014 № 14031629; від 27.06.2014 №14078663; державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної службі України ОСОБА_3 від 26.06.2014 № 14069477, від 27.06.2014 № 14076450 та зобов'язання Державної реєстраційної служби України здійснити державну реєстрацію права державної власності за Головним управлінням Держземагентства у Тернопільській області та видати відповідні свідоцтва про право власності на нерухоме майно на наступні земельні ділянки площею 4,4000 га (кадастровий номер 6120480600:01:001:2257) на території Біщівськоі сільської ради Бережанського району; площею 7,0000 га (кадастровий номер 6120486700:03:001:0009) на території Божиківської сільської ради Бережанського району; площею 8,000 га (кадастровий номер 6120486700:03:001:1024) на території Божиківської сільської ради Бережанського району; площею 3,1637 га (кадастровий номер 6120487300:01:001:1760) Рогачинської сільської ради Бережанського району; площею 2,6000 га (кадастровий номер 6120485100:01:001:1204) на території Нараївської сільської ради Бережанського району; площею 8, 0000 га (кадастровий номер 6120486700:02:001:0003) на території Божиківської сільської ради Бережанського району та площею 5,0000 га (кадастровий номер 6120484900:02:001:0106) на території Надрічнянської сільської ради Бережанського району.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує наступним. В межах наданих повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, Головним управлінням прийнято накази про затвердження документацій із землеустрою та надання земельних ділянок у постійне користування ДП «Бережанське лісомисливське господарство» для потреб лісництва. Проте, розглядаючи заяву про державну реєстрацію прав і додані до неї документи та приймаючи рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, державні реєстратори виходили із того, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. При цьому, державні реєстратори не зазначили які конкретно документи не відповідають вимогам, вимогам яких нормативних актів, та в чому саме полягає невідповідність заявлених прав наданим документам. Тобто, державні реєстратори, відмовляючи в державній реєстрації свою відмову не обґрунтували, зазначивши лише загальні положення законодавства, яким регулюються дані правовідносини, тобто, на думку позивача, відмова є формальною.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.10.2014 року у справі № 819/2048/14-а позов задоволено. Визнано неправомірними та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної службі України ОСОБА_5 від 25.06.2014 № 14021201, від 25.06.2014 № 14029446; від 04.07.2014 № 14212625; рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної службі України ОСОБА_4 від 25.06.2014 № 14031629; від 27.06.2014 №14078663; державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної службі України ОСОБА_3 від 26.06.2014 № 14069477 та від 27.06.2014 № 14076450. Зобов'язано Державну реєстраційну службу України (вул. Марини Раскової, 15, м. Київ, код ЄДРПОУ 37508344) здійснити державну реєстрацію права державної власності за Головним управлінням Держземагентства у Тернопільській області та видати відповідні свідоцтва про право власності на нерухоме майно на наступні земельні ділянки: площею 4,4000 га (кадастровий номер 6120480600:01:001:2257) на території Біщівської сільської ради Бережанського району; площею 7,0000 га (кадастровий номер 6120486700:03:001:0009) на території Божиківської сільської ради Бережанського району; площею 8,0000 га (кадастровий номер 6120486700:03:001:1024) на території Божиківської сільської ради Бережанського району; площею 3,1637 га (кадастровий номер 6120487300:01:001:1760) Рогачинської сільської ради Бережанського району; площею 2,6000 га (кадастровий номер 6120485100:01:001:1204) на території Нараївської сільської ради Бережанського району; площею 8, 0000 га (кадастровий номер 6120486700:02:001:0003) на території Божиківської сільської ради Бережанського району; площею 5,0000 га (кадастровий номер 6120484900:02:001:0106) на території Надрічнянської сільської ради Бережанського району.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстру), Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_3, Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_4, Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права просять таку скасувати, та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

Представник позивача проти апеляційних скарг заперечує. Просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи просить в задоволені апеляційних скарг відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Наказами Головного управління Держземагенства у Тернопільській області від 02 червня 2014 року № 19-109-/14-14-СГ, № 19-110/14-14СГ та № 19-111/14-14СГ затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення ДП «Бережанське лісомисливське господарство» для ведення лісового господарства, в тому числі: земельні ділянки площею 4,4000 га (кадастровий номер 6120480600:01:001:2257) на території Біщівської сільської ради Бережанського району; площею 7,0000 га (кадастровий номер 6120486700:03:001:0009) на території Божиківської сільської ради Бережанського району; площею 8,000 га (кадастровий номер 6120486700:03:001:1024) на території Божиківської сільської ради Бережанського району; площею 3,1637 га (кадастровий номер 6120487300:01:001:1760) Рогачинської сільської ради Бережанського району; площею 2,6000 га (кадастровий номер 6120485100:01:001:1204) на території Нараївської сільської ради Бережанського району; площею 8, 0000 га (кадастровий номер 6120486700:02:001:0003) на території Божиківської сільської ради Бережанського району та площею 5,0000 га (кадастровий номер 6120484900:02:001:0106) на території Надрічнянської сільської ради Бережанського району.

Рішеннями Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 від 25 червня 2014 року № 14021201 відмовлено у державній реєстрації права державної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6120486700:02:001:0003, рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 від 25 червня 2014 року № 14029446 відмовлено у державній реєстрації права державної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6120480600:01:001:2257, рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 від 04 липня 2014 року № 14212625 відмовлено у державній реєстрації права державної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6120484900:02:001:0106, рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_4 від 25.06.2014 № 14031629 відмовлено у державній реєстрації права державної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6120486700:01:001:1024, рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_4 від 27.06.2014 № 14078663 відмовлено у державній реєстрації права державної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6120487300:01:001:1760, рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 від 26.06.2014 № 14069477 відмовлено у державній реєстрації права державної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6120486700:03:001:0009 та рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 від 27.06.2014 № 14076450 відмовлено у державній реєстрації права державної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6120485100:01:001:1204.

Зазначені рішення вмотивовані тим, що згідно із ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Таким чином, на думку відповідачів, розпорядниками цих земельних ділянок є обласні/районні державні адміністрації.

Однак, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про землеустрій», цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Види цільового призначення земель визначено Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548.

Відповідно до пункту 1.4 вищеназваної Класифікації КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.

Враховуючи викладене, зміна цільового призначення земельних ділянок із зміною коду Класифікації видів цільового призначення земель здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок погодженими та затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до частини п'ятої статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Статтею 20 Земельного кодексу України (далі - Кодекс) передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Порядок внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про зареєстровані земельні ділянки затверджено пунктами 116-134 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок).

Частиною 2 статті передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Таким чином, зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться при затвердженні землеустрою органом, уповноваженим приймати такі рішення та розпоряджатися земельною ділянкою.

Статтею 123 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 ЗК України до районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Частиною 5 ст. 122 ЗК України передбачено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Отже, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин віднесено право розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення і у тому випадку, якщо рішенням цього органу затверджується проект землеустрою, яким змінюється цільове призначення земельної ділянки сільськогосподарського призначеннях для всіх потреб, в тому числі і для потреб лісництва.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» орган державної реєстрації прав: 1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; 2) забезпечує ведення Державного реєстру прав; 3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; 4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; 5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Згідно із п. 1 наказу Міністерства юстиції України № 607/5 від 02.04.2013 року «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб» у разі подання до структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно), що виникають на підставі рішень судів, що набрали законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець (крім випадків державної реєстрації права власності на підставі рішень судів у справах про спадкування); на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя; на підприємства як єдині майнові комплекси; на новосформовані земельні ділянки лісогосподарського, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, водного та природно-заповідного фонду загальною площею понад 1 га; на земельні ділянки загальною площею понад 1 га, які відводяться за рахунок земель лісогосподарського, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, водного та природно-заповідного фонду (у тому числі із зміною цільового призначення); на підставі договорів про інвестування та/або договорів про спільну діяльність, однією із сторін у яких є держава в особі органу управління майном або територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування або підприємства, установи, організації державної чи комунальної форми власності (крім випадків державної реєстрації права власності на об'єкти житлової нерухомості за фізичними особами); на об'єкти нерухомого майна загальною площею понад 5000 кв. метрів, що розташовані на земельній ділянці, рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до цього наказу.

Додаток до наказу № 607/5 від 02.04.2013 року - порядок, який визначає процедуру взаємодії системи органів державної реєстрації прав та державних реєстраторів прав на нерухоме майно органів державної реєстрації прав, посадових осіб органів місцевого самоврядування, адміністраторів центрів надання адміністративних послуг, нотаріусів під час прийняття заяв та під час проведення державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно), що виникають:

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Мін'юсту з дотриманням процедури, визначеної Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, розглядає заяву, додані до неї електронні копії документів, поданих для державної реєстрації прав, та приймає відповідне рішення.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачами не надано обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та не підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 196, п. 1 п.п. 1 ст. 199, ст.ст. 200,206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Державної реєстраційної служби України (Укрдержреєстру), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_3, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_4, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.10.2014 року у справі № 819/2048/14-а без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Ліщинський А.М.

Запотічний І.І.