Ухвала

від 24.11.2015 по справі п/811/1778/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 листопада 2015 рокусправа № П/811/1778/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Шелеповій Ю.О.

за участю представників:

позивача: - ОСОБА_1 (дов. від 26.06.2015 р.)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Знам'янської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року

у справі № П/811/1778/15

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Знам'янської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання протиправними і скасування рішення про застосування штрафних санкцій та вимогу,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Знам'янської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому просив визнати нечинною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0004741700 від 25.05.2015 в сумі 7010,70 грн. та рішення відповідача № 0004751700 від 25.05.2015 про сплату штрафних санкцій в сумі 1402,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу про порушення позивачем законодавства при відображенні в податковому обліку господарських операцій з ТОВ «Агрохім-Інвест». Проведена позивачем господарська операція з вказаним підприємством щодо закупівлі дизельного палива відображена належним чином в бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, внаслідок чого дохід за вказаною вище операцією сформовано вірно, що виключає правомірність донарахування відповідачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 7010,70 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.07.2015 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення №0004751700 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 25.05.2015; визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0004741700 від 25.05.2015.

Постанову суду мотивовано тим, що відповідачем не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Агрохім-Інвест». В судовому засіданні не знайшов підтвердження встановлений відповідачем факт завищення позивачем валових доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, внаслідок чого відповідачем безпідставно донараховано позивачеві єдиний соціальний внесок у розмірі 70010,70 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1402,14 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції. Відповідач зазначає, що контрагент позивача ТОВ «Агрохім-Інвест» здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а відтак операції купівлі-продажу позивачем у наведеного вище контрагента та подальша реалізація покупцям товару не спричиняють реального настання правових наслідків, що призвело до завищення доходів, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування. Позивачем не надано до перевірки складські звіти та первинні складські документи, які відображають рух нафтопродуктів, а відтак факт розрахунків за ймовірно поставлений товар існує тільки на папері.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, зазначає, що судом було прийняте законне та обґрунтоване рішення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Агрохім-Інвест», код ЄДРПОУ 38151928, в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2014 року та правомірності декларування валових доходів фізичних осіб за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт №41/2/17/НОМЕР_2 від 25.05.2015.

В акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 3 п.4 ст. 4 розділу 2, п.2 ч. 1 ст. 7 розділу 3, п.11 ст. 8, п.3 ст.9 Закону України №2464-VІ від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого занижено єдиний соціальний внесок у сумі 7 010,70 грн. за 2014 рік.

До такого висновку відповідач дійшов з огляду на заниження позивачем чистого оподаткованого доходу, на який нараховується єдиний внесок, у 2014 році на суму 20203,75 грн.

Перевіркою правильності визначення загального оподаткованого доходу, отриманого від провадження діяльності ОСОБА_2, відображеного в розділі ІІІ податкової декларації за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 та додатку 5 до декларації, встановлено завищення валового доходу в сумі 25832,00 грн.

Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, за цей же період, встановлено їх завищення на суму 45453,75 грн.

Як зазначає відповідач, господарські правовідносини позивача з підприємством-постачальником ТОВ «Агрохім-Інвест» в жовтні 2014 року в загальному обсязі (без ПДВ) 45453,75 грн. по операціях, відображених як придбання товарів, не підтверджені фактичними обставинами та можливістю здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, відсутності підприємств за місцезнаходженням, відсутності підтвердження факту взаємовідносин.

При цьому відповідачем використані дані з бази АІС «Податковий блок» та інша інформація стосовно означеного підприємства, прийнято до уваги, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, засновник та директор ТОВ «Агрохім-Інвест» не причетний до створення та діяльності будь-яких підприємств. По ланцюгу отримання дизельного палива ТОВ «Агрохім-Інвест» встановлено, що підприємство здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Відповідачем зроблений висновок про відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій з ТОВ «Агрохім-Інвест».

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято:

рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0004751700 від 25.05.2015, згідно якому позивачу донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 7010,70 грн., внаслідок чого на підставі п.3 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосовано штрафні санкції в сумі 1402,14 грн.;

вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0004741700 від 25.05.2015 на суму 7010,70 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій.

Згідно п.4 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI (в редакції на момент виникнення спірних відносин) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб-підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Стаття 7 Закону № 2464-VI визначає базу нарахування єдиного внеску.

Згідно ч.11 ст.8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

У ч.ч.1, 3, 4 ст.25 Закону № 2464-VI встановлено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Отже з огляду на те, що нарахування єдиного внеску здійснюється на суму доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, предметом дослідження в межах даної справи є обставини, що стосуються питання правомірності формування позивачем чистого оподатковуваного доходу.

Відповідно до п.177.1 ст.177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України).

Відповідно до 177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

За положеннями абз.1 п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України).

Отже, необхідною умовою для віднесення відповідних сум до витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому господарською операцією, згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондується і з нормами Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «Агрохім-Інвест» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 20.10.2014 №27/10, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві партію товару: паливно-мастильні матеріали (товар), зазначені у додатках: видаткових накладних та рахунках-фактурах, які є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити кожну партію товару. Згідно з п.3.1 договору форма сплати - безготівковий або готівковий розрахунок: 100% оплата на розрахунковий рахунок або в касу Продавця згідно рахунку, який надається Продавцем. Поставка товару здійснюється протягом 15-ти банківських днів з моменту підписання договору (п.4.1 договору).

Фактичне виконання договору підтверджується наступними первинними документами: рахунками-фактурами №АХ-0000072 від 29.10.2014 на загальну суму 18360,00 грн., №АХ-0000070 від 28.10.2014 на загальну суму 15300,00 грн., №АХ-0000074 від 30.10.2014 на загальну суму 20884,50 грн.; видатковими накладними: №АХ-0000072 від 29.10.2014 на загальну суму 18360,00 грн., №АХ-0000070 від 28.10.2014 на загальну суму 15300,00 грн., №АХ-0000074 від 30.10.2014 на загальну суму 20884,50 грн.; податковими накладними: №72 від 29.10.2014 на загальну суму 18360,00 грн., в т. ч. ПДВ 3060,00 грн., №70 від 28.10.2014 на загальну суму 15300,00 грн., в т. ч. ПДВ 2550,00 грн., №74 від 30.10.2014 на загальну суму 20884,50 грн., в т. ч. ПДВ 3480,75 грн.; квитанціями до прибуткових касових ордерів: №85 від 31.10.2014 на загальну суму 8360,00 грн., №88 від 03.11.2014 на загальну суму 10000,00 грн., №79 від 28.10.2014 на загальну суму 10000,00 грн., №92 від 04.11.2014 на загальну суму 10000,00 грн., №61 від 29.10.2014 на загальну суму 5300,00 грн., №82 від 30.10.2014 на загальну суму 10000,00 грн., №93 від 05.11.2014 на загальну суму 884,50 грн.; товарно-транспортними накладними №1120 від 28.10.2014, №1137 від 29.10.2014, №1152 від 30.10.2014.

Виходячи із змісту вказаних вище документів в їх сукупності, вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що в повній мірі підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з поставки товару, фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій з поставки нафтопродуктів в бухгалтерському та податковому обліку товариства матеріали справи не містять. Відповідачем в ході перевірки не встановлено, що отриманий позивачем товар був використаний ним в неоподатковуваних операціях.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, що також зафіксовано відповідачем в акті перевірки, позивач частково не є кінцевим споживачем дизельного палива, придбаного у ТОВ «Агрохім-Інвест». В подальшому придбаний товар реалізований позивачем кінцевим споживачам, зокрема, ПП «АРЕАЛ», що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними.

На момент вчинення відповідних правочинів, контрагент позивача ТОВ «Агрохім-Інвест» мав зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентом дотримані. Крім того, господарські зобов'язання з поставки товару (купівлі-продажу) не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами). Також зазначений вище правочин, вчинений позивачем, не містить умов та ознак, які б свідчили про його суперечність інтересам держави та суспільства, або порушував публічний порядок.

Дії позивача та його контрагента, вчинені на виконання умов вказаного вище договору купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів таких видів. Фактична реалізація мети, з якою укладений вказаний вище договір, настання правових наслідків, обумовлені цим договором, підтверджено належним чином складеними первинними документами, зазначеними вище.

Взаємозв'язок між фактичною поставкою товару та діями контрагента позивача відповідачем в установленому порядку не спростований.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявність вищенаведених первинних документів в їх сукупності свідчить про рух активів позивача у процесі здійснення господарської операції, тобто про те, що мали місце реальні зміни майнового стану платника податків, які є обов'язковою ознакою господарської операції.

Належні докази на підтвердження доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.

З цього приводу апеляційний суд не приймає посилання відповідача на отриману податкову інформацію стосовно ТОВ «Агрохім-Інвест», вважає за необхідне зазначити, що згідно з п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №984 від 22.12.2010, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків (в даному випадку позивачем) вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на інформацію щодо контрагента позивача, що не має правових наслідків, не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

В ході проведення перевірки позивача відповідачем не наведені та не встановлені належні докази, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів ТОВ «Агрохім-Інвест» на адресу позивача меті та задачам діяльності платників податків, збитковості таких операції чи інші обставини, які окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність здійснених операцій, відсутність факту купівлі-продажу товару, а також про те, що реалізацію вказаних операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виконання укладеного позивачем з ТОВ «Агрохім-Інвест» договору купівлі-продажу підтверджується первинними документами, які містяться в матеріалах справи, а тому витрати з придбання товару (дизельного пального) у ТОВ «Агрохім-Інвест» вірно віднесені позивачем до валових витрат.

Відповідно, оскаржувані рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0004751700 від 25.05.2015 та вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0004741700 від 25.05.2015 є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Знам'янської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року у справі № П/811/1778/15 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко