Постанова

від 24.07.2015 по справі 804/8259/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2015 р. Справа № 804/8259/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 730,80 грн., -

ВСТАНОВИВ :

07 липня 2015 року Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 730,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має заборгованість по сплаті єдиного податку - 730,80 грн., яка нарахована внаслідок порушення відповідачем вимог чинного законодавства України.

Відповідач заперечень на позовну заяву не надав. Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але конверт повернуто на адресу суду у зв'язку із неврученням. Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області від 08.06.2015 року, місце проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1: АДРЕСА_1.

26.11.2013р. ОСОБА_1 був зареєстрований виконавчим комітетом Тернівської міської ради Дніпропетровської області як фізична особа - підприємець за № 2 235 000 0000 001654 та знаходиться на обліку в Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 27.11.2013р. за №41013188326.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 30.07.2014р. було припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за власним рішенням.

В період з 20.05.2014р. по 25.12.2014р. у відповідача утворилася податкова заборгованість у сумі 730,80 грн. з єдиного податку з фізичних осіб.

Відповідно до п.11.32 Порядку зняття з обліку платників податків у контролюючих органах (Наказ Мінфіну від 09.12.2011 року № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів»), державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що навіть при наявності запису в ЄДР стосовно припинення підприємницької діяльності та наявності податкового боргу фізичної особи - підприємця, податковий борг повинен бути сплачений в повному обсязі фізичною особою.

Станом на 20.05.2015р. за обліковими даними Західно-Донбаської ОДПІ Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області відповідач має податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 730,80 грн., який виник 20.05.2014р. внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб у встановлені законодавством строки.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки ї збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 10.1.2 п. 10.1 ст. 10 ПК України єдиний податок належить до місцевих податків.

Згідно з п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПК України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

У відповідності до п.п. 293.1, 293.2 ст.293 ПК України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до п.295.1 ст.295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Згідно з п. 295.2 ст. 295 ПК України, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до п.122.1 ст. 122 ПК України, несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Підприємницька діяльність відповідача здійснювалась на спрощеній системі оподаткування згідно наданої відповідачем на адресу позивача заяви про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.04.2014р. із обраною ставкою єдиного податку - 20% до розміру мінімальної заробітної плати та віднесенням до 2 групи платника податків.

Підставою нарахування грошових зобов'язань відповідача, за яким рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 730,80 грн., є податкове повідомлення - рішення №000293413 від 14.07.2014р. , прийняте на підставі акту №136/1741- 311071 1857 від 26.06.2014р., складеного Західно-Донбаською ОДПІ за результатами камеральної перевірки відповідача з питання своєчасності сплати авансових внесків єдиного податку для платників першої та другої групи, згідно якого відповідачу нараховано штрафна санкція на загальну суму розмірі 243,6 грн. за порушення термінів сплати грошового зобов'язання по єдиному податку, яке було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, проте повернуто поштою в зв'язку із закінченням терміну зберігання, ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалось, тобто визначене вказаним вище податковим повідомленням-рішенням грошове зобов'язання є узгодженим.

Крім того, відповідачу згідно його заяви про застосування спрощеної системи оподаткування нараховано грошове зобов'язання зі сплати єдиного податку за період травень, червень 2014р. на загальну суму 487,2 грн., яке відповідач повинен був сплачувати згідно п.295.1 ст. 295 ПК України, шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, а саме, в розмірі 243,6 грн. щомісячно терміном сплати до 20.05.2014р., 20.06.2014р. відповідно.

Відповідно до п.300.1 ст.300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Згідно із пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми податковим органом відповідачу була направлена податкова вимога №3942-25 від 04.08.2014 року на суму 487,20 грн., яка була направлена на адресу ФОП ОСОБА_1 поштою та повернулася у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

ФОП ОСОБА_1 не було добровільно погашено суми податкового боргу по платежам та зборам до бюджету, які зазначені в податковій вимозі, отже, вищевказана податкова вимога не є відкликаною та нові податкові вимоги, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, на адресу платника податків не направлялись.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою.

Згідно з п.87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 730,80 грн., оскільки доказів добровільного погашення боргу відповідачем до суду не надано.

Керуючись статтями 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 730,80 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави в особі Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 730,80 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає негайному виконанню відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2