Рішення

від 12.11.2015 по справі 910/27344/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2015Справа №910/27344/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Сіті Лтд";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Техноцентр";

про стягнення 22 220,66 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Тарасов І. М., представник, довіреність № б/н від 08.10.2015 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 10 735,70 грн. боргу, 10 617,60 грн. інфляційної складової боргу, 867,40 грн. трьох відсотків річних, а також 1 218,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2015 року порушено провадження у справі № 910/27344/15, розгляд справи призначено на 12.11.2015 року.

У судовому засіданні 12.11.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт отримання ухвали господарського суду представником відповідача.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біг СІТІ ЛТД» у 2013 році на підставі видаткових накладних РН-1811-1 від 16.12.2013 р. на суму 135735,70 грн. та РН-0312-1 від 16.12.2013 р. на суму 2258,86 грн. поставило продукцію Товариству з обмеженою відповідальністю «АБСОЛЮТ-ТЕХНОЦЕНТР».

Відповідно до статті 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо , а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень , якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином між сторонами був укладений договір поставки в спрощений спосіб, шляхом підписання видаткових накладних.

Судом встановлено, що позивачем було поставлено, а покупцем прийнято товар на загальну суму 137 994,56 грн., що підтверджується видатковою накладною РН-1811-1 від 16.12.2013 р. та РН-0312-1 від 16.12.2013 р., які підписаними представниками сторін та скріпленими печатками юридичних осіб.

Претензій щодо якості та комплектності вищевказаного поставленого позивачем товару від відповідача не надходило, проте і повної оплати також проведено не було. Матеріали справи не містять доказів протилежного.

Листом повідомленням від 23.12.2013 року № 9 Товариство з обмеженою відповідальністю «Біг СІТІ ЛТД» звернулося до відповідача з вимогою сплатити наявну заборгованість за поставлену продукцію за видатковою накладною РН-1811-1 від 16.12.2013 р.

Відповідач вартість поставленого товару оплатив не повністю, внаслідок чого, станом на день розгляду справи у відповідача наявна заборгованість за поставлений товар у сумі 10 735,70 грн., що підтверджується матеріалами справи та поясненнями позивача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості за поставлений товар суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 10 735,70 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з простроченням виконанням відповідачем грошового зобов'язання, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 867,40 грн. 3% річних та 10 617,60 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 867,40 грн. та інфляційних втрат у розмірі 10 617,60 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи все вищевикладене, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Сіті Лтд" у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Техноцентр" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, будинок 22; код ЄДРПОУ 37053304) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Сіті Лтд" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Лепкого, будинок 34/1, код ЄДРПОУ 35765310) заборгованість в розмірі 10 735 (десять тисяч сімсот тридцять п'ять) грн. 70 коп., 3 % річних в розмірі 867 (вісімсот шістдесят сім) грн. 40 коп., інфляційні втрати в розмірі 10 617 (десять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 60 коп. та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 18.11.2015 р.