Постанова від 24.11.2015 по справі 910/9340/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2015 р. Справа№ 910/9340/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Куксова В.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі

судового засідання: Грабенко В.А.

за участі представників сторін:

позивача Луцюк С.С. - дов. №51 від 31.03.15;

відповідача Прищепа Д.О. дов. від 12.11.2015 б/н

третьої особи-1 не з'явився, про дату, час та місце судового

засідання був повідомлений належним чином;

третьої особи-2 Алімов Д.В. дов. від 31.03.2015 №51

третьої особи-3 Пяснецький Д.В. дов. від 24.12.2014 № 01/17-1573

розглянувши матеріали

апеляційної скарги позивача ДП зовнішньоекономічної діяльності

"Укрінтеренерго", м.Київ

на Рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.15

у справі № 910/9340/15 (суддя: Гумега О.В.)

за позовом ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

до відповідача ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО"

третя особа -1, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору,

на стороні позивача ДП "Енергоринок"

третя особа -2, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору,

на стороні позивача ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго"

третя особа -3, яка незаявляє самостійних

вимог на предмет спору,

на стороні позивача Міністерство енергетики та вугільної промисловості

України

про стягнення заборгованості у сумі 26 635 214,82 грн. на

підставі Договору купівлі-продажу № 44/1-48 від

30.05.2014, з якої: 13 353 340,96 грн. основного боргу,

4 610 721,70 грн. пені, 383 332,27 грн. 3% річних,

7 482 483,85 грн. інфляційних втрат та

805 336,07 грн. штрафу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" про стягнення заборгованості у сумі 26 635 214,82 грн. на підставі Договору № 44/1-48 від 30.05.2014, з якої: 13 353 340,96 грн. основного боргу, 4 610 721,70 грн. пені, 383 332,27 грн. 3% річних, 7 482 483,85 грн. інфляційних втрат та 805 336,07 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 № 910/9340/15 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача ПАТ "ДТЕК Крименерго" на користь позивача Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" 13 353 340,96 грн. боргу, 66 744,04 грн. пені, 50 058,03 грн. 3% річних, 2 697 174, 41 грн. інфляційних втрат та 805 336,07 грн. штрафу, в іншій частині позову відмовлено, як заявленого необґрунтовано.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, 23.07.2015 відповідач ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить Рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 № 910/9340/15 скасувати частково, а саме в частині стягнення 2 697 174,41 грн. інфляційних втрат та 805 336,07 грн. штрафу та прийняти нове судове рішення, за яким відмовити в задоволені позовних вимог в цій частині.

Позивач ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" також не погоджуючись з прийнятим Рішенням, 27.07.2015 звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить Рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 № 910/9340/15 скасувати частково, а саме в частині відмови позовних вимог щодо стягнення пені у заявленому розмірі 4 543 977,66 грн., 3 % річних у сумі 333 274,24 грн., інфляційних втрат у розмірі 4 785 309,44 грн. грн. та прийняти нове судове рішення, за яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою КАГС від 13.08.2015 № 910/9340/15 порушено апеляційне провадження за скаргою відповідача ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" (колегія суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Тарасенко К.В., Яковлєва М.Л.) та призначено судове засідання на 29.09.2015.

За Розпорядженням секретаря судової палати КАГС від 04.09.2015, у зв'язку зв'язку із перебуванням судді Тарасенко К.В. у черговій відпустці, склад колегії суддів було змінено, для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Авдеєв П.В., Яковлєв М.Л..

Ухвалою КАГС від 04.09.2015 № 910/9340/15 порушено апеляційне провадження за скаргою позивача ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (колегія суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Авдеєва П.В., Яковлєва М.Л.), об'єднано апеляційні скарги відповідача та позивача в одне апеляційне провадження та призначено судове засідання на 29.09.2015.

28.09.2015 року через канцелярію КАГС від ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" надійшов Відзив, за яким позивач просив колегію суддів залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, з підстав викладених у ньому.

За Розпорядженням секретаря судової палати КАГС від 29.09.2015, у зв'язку із припиненням строку повноважень судді Авдеєва П.В. щодо здійснення правосуддя, склад колегії суддів було змінено, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Новіков М.М., Яковлєв М.Л..

За Ухвалою КАГС від 29.09.2015 № 910/9340/15 прийнято апеляційні скарги відповідача та позивача до провадження колегією суддів у складі: головуючої судді Ільєнок Т.В., суддів: Новікова М.М., Яковлєва М.Л..

За Розпорядженням секретаря судової палати КАГС від 24.11.2015, у зв'язку із звільненням ОСОБА_8 з посади судді Київського апеляційного господарського суду через подання заяви про відставку, склад колегії суддів було змінено, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Куксов В.В., Яковлєв М.Л..

За Ухвалою КАГС від 24.11.2015 № 910/9340/15 прийнято апеляційні скарги відповідача та позивача до провадження колегією суддів у складі: головуючої судді Ільєнок Т.В., суддів: Куксова В.В., Яковлєва М.Л..

У зв'язку зі зміною складу колегії суддів апеляційний перегляд справи розпочато заново. Сторонам було роз'яснено право відводу в порядку ст. 20 ГПК України, права і обов'язки сторін згідно ст. 22 ГПК України.

В судове засідання від 17.11.2015 представник третьої особи -1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про його належне повідомлення свідчить залучене до матеріалів справи зворотне поштове повідомлення про вручення поштового відправлення за № 09-33/40257/15.

Враховуючи, що присутні представники сторін не заперечували проти розгляду апеляційних скарг у відсутності представника третьої особи-1, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду справи по суті за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Київський апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 30.05.2014 між ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (продавець, позивач) та ПАТ "ДТЕК Крименерго" (покупець, відповідач), на виконання Постанови КМУ від 07.05.2014 № 148 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя", було укладено Договір № 44/1-48, відповідно до умов якого продавець зобов'язався продавати, а покупець зобов'язався купувати електричну енергію у точках купівлі-продажу електричної енергії та своєчасно здійснювати оплату за куплену електричну енергію.

Згідно з пунктом 2.2 Договору мінімальним терміном, протягом якого має здійснюватись продаж електричної енергії покупцю, є календарний місяць.

Продавець продає електричну енергію покупцю в точках купівлі-продажу електричної енергії на підставі показів розрахункових приладів диференційного (погодинного) обліку електроенергії. Право власності на електричну енергію, яка постачається за цим Договором, переходить від продавця до покупця в точках купівлі-продажу електричної енергії (пункт 2.3 Договору).

Обсяг проданої електричної енергії покупцю визначається як сальдо перетоків електроенергії в точках купівлі-продажу електричної енергії (пункт 2.4 Договору).

Технічне забезпечення передачі технічної енергії до точок купівлі-продажу електричної енергії здійснюється ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" (НЕК, третя особа-2) (пункт 2.5 Договору).

Облік проданої електричної енергії за Договором в точках купівлі-продажу електричної енергії здійснюється НЕК (п. 2.6 Договору).

У відповідності до положень пунктів 3.1 та 3.3 Договору, покупець до 19 числа місяця, що передує розрахунковому, надає продавцю заявку, яка повинна бути підписана покупцем та містити інформацію про заявлений покупцем обсяг купівлі електричної енергії у продавця відповідно до умов Договору у розрахунковому місяці, і розрахунковий період. У випадку погодження заявки продавцем, не пізніше ніж за 2 робочих дні до розрахункового місяця сторони підписують щомісячне доповнення, яке має містити інформацію щодо заявленого обсягу, орієнтовної ціни однієї кВт*г та орієнтовної вартості електричної енергії у розрахунковому місяці.

Відповідно до пункту 3.4 Договору фактичні обсяги продажу електричної енергії покупцю за цим Договором за розрахунковий період визначаються НЕК в точках купівлі-продажу електричної енергії на підставі показів розрахункових приладів диференційного (погодинного) обліку електроенергії.

Листом № К01-К01-6199-1 від 19.11.2014 ПАТ "ДТЕК Крименерго" (відповідач) надало ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (позивачу) Заявку № 7 від 19.11.2014 на обсяг купівлі електричної енергії у ГРУДНІ 2014 року, скориговану відповідно до Прогнозного балансу ОЕС України на грудень 2014 року, відповідно до якої заявлений обсяг електричної енергії, що купується у позивача складав 408 000 000 кВт*год.

Відповідно до підписаного сторонами Щомісячного доповнення до Договору від 29.10.2014, заявлений обсяг електричної енергії, який продавець продає, а покупець купує у точках купівлі-продажу електричної енергії у грудні 2014 року складає 408 000 000 кВт*год, з орієнтовною ціною 1 кВтг - 113,27052 коп. з ПДВ, орієнтовною вартістю - 462 143 721,60 грн. з ПДВ.

Згідно з пунктом 3.6 Договору у разі необхідності покупець може один раз до 14 числа (включно) розрахункового місяця збільшити замовлений обсяг купівлі електроенергії за наступних умов:

- надання до 14 числа розрахункового місяця продавцю скоригованої заявки;

- підписання відповідного доповнення до Договору;

- здійснення покупцем оплати до 17-00 годин (час зарахування коштів на поточний рахунок продавця) до 14 числа (включно) розрахункового місяця коштів у сумі, що разом з попередніми оплатами поточного місяця складає 2/3 орієнтовної вартості (з урахуванням ПДВ), визначеної на підставі обсягу, указаного у скоригованій заявці та орієнтовної ціни;

- відсутність станом на 17-00 годину (час зарахування коштів на поточний рахунок продавця) до 14 числа (включно) розрахункового місяця порушень щодо виконання пункту 4.4.1 цього Договору.

Інформація про скоригований у такій заявці обсяг електричної енергії передається продавцем для погодження до НЕК. У разі непогодження НЕК скоригованого покупцем обсягу електричної енергії, продавець відмовляє покупцю у погодженні скоригованої заявки.

По закінченню розрахункового місяця між сторонами підписуються акт прийому-передачі електроенергії, погоджений ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" (пункти 3.7, 3.8 Договору) та Акт купівлі-продажу електричної енергії (пункти 3.11, 3.12 Договору).

При цьому, пунктами 3.11, 3.12 Договору сторони визначили, що продавець надає покупцю до 8 (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, акт купівлі-продажу електроенергії, підписаний зі свого боку у двох примірниках, а покупець до 10 (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, зі свого боку підписує акт купівлі-продажу електроенергії у двох примірниках, завіряє печаткою, вказує посаду особи, що підписала акт купівлі-продажу електроенергії та надає продавцю один примірник.

Порядок розрахунків за Договором визначено сторонами у пунктах 4.1 - 4.15 Договору.

Зокрема, пунктом 4.7 Договору передбачено, що для здійснення остаточних розрахунків за електричну енергію, куплену покупцем у розрахунковому періоді, продавець надає покупцю рахунок-фактуру факсимільним зв'язком до 11-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, з подальшою передачею оригіналу документу.

У разі надходження коштів в рахунок оплати за електричну енергію, куплену покупцем у розрахунковому місяці, понад фактичну вартість електричної енергії за розрахунковий місяць, залишок коштів зараховується як оплата покупцем вартості купленої електричної енергії у місяці, наступному за розрахунковим (п. 4.6 Договору).

У разі, якщо зазначена у рахунку-фактурі вартість електроенергії, купленої покупцем, перевищує фактичний обсяг оплати електроенергії протягом розрахункового місяця, ПОКУПЕЦЬ зобов'язаний здійснити остаточний платіж до 13 числа місяця (включно), наступного за розрахунковим (п. 4.8 Договору).

Згідно п. 10.1 Договору сторони встановили, що даний Договір набирає чинності з 01.06.2014 та діє до 31.12.2014, тоді як відповідно до п. 10.2 Договору сторони узгодили, що положення даного Договору в частині розрахунків за неоплачену електричну енергію дійсні і після закінчення терміну його дії, фінансові зобов'язання за даним Договором будуть вважатися виконаними тільки після повної оплати всього обсягу поставленої електричної енергії та сплати інших платежів, передбачених Договором.

Відповідно до Довідки ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" за грудень 2014 рік від 05.01.2015 фактичні обсяги електричної енергії у точках купівлі-продажу (сальдо перетоків електричної енергії) за Договором склали - 478 116 531 кВт*г .

На підставі вказаної Довідки між сторонами спору підписані та скріплені печатками сторін Акт прийому-передачі електричної енергії та Акт купівлі-продажу електроенергії до Договору від 30.05.2014 № 44/1-48 за грудень 2014 року, згідно з якими фактичний обсяг придбаної відповідачем електричної енергії в грудні 2014 року склав - 478 116 531 кВт*год., а отже, покупець ПАТ «ДТЕК «Крименерго» перевищив обсяг купівлі електричної енергії від замовленого у грудні 2014 року на - 70 116 531 кВт*год., тобто на 17,19 % від заявленого обсягу.

Позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що зобов'язання із здійснення поточних платежів за куплену в грудні 2014 року електроенергію відповідачем були виконані, що підтверджується Звітом про надходження коштів від ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" на рахунок ДПЗД "Укрінтеренерго" з розшифровкою платіжних доручень за електроенергію грудня 2014 року, а також доданими до позовної заяви платіжними дорученнями (т.1 а/с 45-51).

08.01.2015 позивачем на електронну адресу контактних осіб відповідача було направлено Рахунок фактуру № 7 від 31.12.2014 для здійснення остаточних розрахунків за куплену електричну енергію. Оригінал наведеного Рахунку-фактури наданий відповідачу - 13.01.2015.

Отже, на підставі Рахунку-фактури від 31.12.2014 № 7 відповідач був зобов'язаний ДОПЛАТИТИ за фактичний обсяг електричної енергії, купленої в грудні 2014 року, ЗАБОРГОВАНІСТЬ в сумі - 87 005 626,18 грн. у строк ДО 13-го СІЧНЯ 2015 року.

Однак, як стверджував позивач, всупереч умовам Договору, відповідач здійснив доплату лише частково та з порушенням строків розрахунків, сплативши заборгованість тільки 04.03.2015 в сумі - 73 652 285,22 грн..

Таким чином, позивач вказав, що залишок непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем за електричну енергію грудня 2014 року на підставі Договору № 44/1-48 від 30.05.2014 становить - 13 353 340,96 грн. основного боргу.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо остаточних розрахунків за куплену електричну енергію за Договором № 44/1-48 від 30.05.2014, позивач стверджує про наявність підстав для сплати відповідачем на його користь пені в розмірі 4 610 721,70 грн. за період з 14.01.2015 по 02.04.2015, нарахованих 3% річних в розмірі 383 332,27 грн. за період з 14.01.2015 по 02.04.2015 та інфляційних втрат в розмірі 7 482 483,85 грн. за період з 14.01.2015 по 03.03.2015 (всього сума пені, 3% річних та інфляційних втрат складають - 12 476 537,82 грн.).

Крім того, в порушення норм чинного законодавства України та умов Договору відповідач допустив перевищення фактичного обсягу купівлі електричної енергії від замовленого у грудні 2014 року на 17,19 %, що, за оцінкою позивача, є підставою для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 805 336,07 грн. на підставі п.п. 5.1.6, 5.4.4 Договору.

Листом від 23.01.2015 № 44/22-144 позивач направив відповідачу досудову Вимогу з вимогою сплатити заборгованість, неустойку та інші штрафні (фінансові) санкції, однак, поштове відправлення було повернуто позивачу без вручення з відміткою: «за закінченням встановленого терміну зберігання».

За вищенаведених обставин позивач вимушено звернувся з відповідним позовом до місцевого господарського суду про стягнення з відповідача вищевказаних сум основного боргу, пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу.

Відповідач ПАТ «ДТЕК Крименерго», в свою чергу, заперечуючи проти позовних вимог, наголошував на тому, що він визнає позовні вимоги в частині суми основного боргу у розмірі - 13 353 340,96 грн., однак, зазначив, що починаючи з 21.05.2015 та по даний час існують об'єктивні незалежні від нього обставини, які унеможливлюють погашення вказаної заборгованості за Договором № 44/1-48 від 30.05.2014 р.. Виникнення 21.01.2015 обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) відповідач підтверджує наданим суду Сертифікатом Торгово-промислової палати України від 05.06.2015 № 4440, за яким дата виникнення форс-мажорних обставин визначена - 21.01.2015.

При цьому, відповідач зазначив, що за умовами Договору № 44/1-48 від 30.05.2014 він звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язання на час дії обставин, що унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов'язань, а отже, з урахуванням виникнення з 21.01.2015 обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 12 476 537,82 грн. (загальної суми пені, 3% річних, інфляційних втрат). Відповідач стверджував про відсутність його вини у порушенні умов Договору, у зв'язку з чим також вважає відсутніми підстави для стягнення з нього договірного штрафу в розмірі 805 336,04 грн. за перевищення ним фактичного обсягу купівлі електричної енергії від замовленого у грудні 2014 року.

Крім наведеного, відповідач повідомив і про те, що враховуючи тимчасову окупацію Автономної Республіки Крим, ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" для постачання електричної енергії на тимчасово окуповану територію був укладений Контракт з ООО "ЦОР" (Общество с ограниченной отвественностью "Центр осуществления расчетов" - суб'єкт господарювання Російської Федерації), яке згідно з Розпорядженням Уряду Російської Федерації від 11.08.2014 № 1501-р було визначено ергообслуговуючою організацією, що здійснює купівлю електричної енергії з енергосистем іноземних держав та у місцевих споживачів, для подальшого продажу гарантованим постачальникам, що діють на території республіки.

Відповідач пояснював, що ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" закуповувало обсяг електроенергії для передачі третій особі (ООО "ЦОР") у повному обсязі, власних коштів для оплати зазначеного обсягу ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" не мало, а тому затримка ООО "ЦОР" у підписанні актів та здійсненні оплати породила наявну заборгованість ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" перед ДПЗД "Укрінтеренерго".

Після отримання відповідачем ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" грошових коштів від ООО "ЦОР" 03.03.2015, ним наступного банківського дня 04.03.2015 здійснено їх перерахування позивачу в рахунок погашення заборгованості, що склалась. Здійснення наведеної оплати в період дії форс-мажорних обставин свідчить, на думку відповідача, про його наміри виконати умови Договору № 44/1-48 від 30.05.2014 належним чином. При цьому, недоплата за спожиту електричну у 13 млн. гривень пояснюється відповідачем курсовою різницею, яка виникла внаслідок розрахунків між ООО "ЦОР" та ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" (в російських рублях) та між ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" та ДПЗД "Укрінтеренерго" (у гривні), на підтвердження чого відповідач надав копію Виписки з банку за 04.03.2015 із зазначенням курсу іноземної валюти.

Відповідач також зазначав, що здійснює діяльність з постачання електричної енергії та передачі місцевими (локальними) електричними мережами на території АРК через свою філію "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" (надалі - Філія), яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Гаспринського, буд. 9. Все нерухоме та рухоме майно, необхідне для здійснення ліцензованої діяльності ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО", розташоване на території АРК, яка на даний час є окупованою з боку Російської Федерації.

21.01.2015 самопроголошеною владою Республіки Крим прийняті наступні акти:

- Постанова Державної Ради РК № 416-1/15 (надалі - Постанова ДРРК № 416-1/15) "Про внесення змін в Постанову Державної Ради Республіки Крим "Про питання управління власністю Республіки Крим";

- Наказ Міністерства палива та енергетики України "Про призначення тимчасової адміністрації з управління Філією "ДТЕК Крименерго" ПАТ "ДТЕК Крименерго" № 1 від 21.01.2015;

- Положення про Тимчасову адміністрацію з управління Філією "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" (Додаток № 1 до Наказу Мінпалива України № 1 від 21.01.2015);

- Наказ Тимчасової адміністрації Філії "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" № 1 від 21.01.2015 "Про відсторонення від роботи".

21.01.2015 приміщення та майно Філії "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" та всіх структурних підрозділів ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" захоплені групою озброєних людей, адміністрація Філії була в примусовому порядку усунута від виконання своїх обов'язків, робітникам повідомлено про націоналізацію ПАТ "ДТЕК Крименерго" та їх звільнення за певних умов, на сайті компанії повідомлено про передачу майна ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" у господарське відання Державного унітарного підприємства республіки Крим "КРИМЕНЕРГО".

Таким чином відповідач стверджував, що з 21.01.2015 відсутні умови для виконання господарських зобов'язань, а саме: можливість здійснення господарської діяльності та отримання прибутку, доступ до первинної та договірної документації, а також банківських рахунків, на яких обліковуються обігові кошти, отримані від здійснення господарської діяльності.

За ствердженням відповідача, згідно з пунктом 10.1. Договору № 44/1-48 від 30.05.2014, останній діяв до 31.12.2014 року і в силу п. 10.2 даного Договору, дійсними станом на сьогодні є тільки положення Договору в частині розрахунків за неоплачену електричну енергію, у зв'язку з чим відповідач не заперечував наявність у нього заборгованості за поставлену в грудні 2014 року електричну енергію, але, при цьому, відповідач вважає, що він має бути звільнений від відповідальності за порушення спірного зобов'язання (в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат та договірного штрафу) через виникнення обставин непереборної сили.

Відповідач, не заперечуючи наявність основного боргу у розмірі 13 353 340,96 грн., стверджував про відсутність його вини у перевищенні погоджених обсягів постачання електричної енергії в грудні 2014 року, при цьому посилаючись на наступне.

За ствердженням відповідача, початково ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" планувало подати до ДПЗД "Укрінтеренерго" заявку на обсяг електроенергії у грудні 2014 року на рівні 437 097 186 кВт*год., з урахуванням отриманого Листа від 18.11.2014 № б/н від власного контрагента (ООО "ЦОР").

Однак, 18.11.2014 на адресу ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" надійшов Лист ДПЗД "Укрінтеренерго" № 44/03-639/е з проханням врахувати при поданні заявки на обсяг купівлі електроенергії у грудні 2014 року дані Прогнозного балансу електричної енергії на грудень 2014 року, згідно з яким обсяг постачання електричної енергії на тимчасово окуповану територію АР Крим та м. Севастополь був передбачений у розмірі 408 млн. кВт*год, а тому ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" було вимушене надати до ДПЗД "Укрінтеренерго" Заявку № 7 на 408 млн. кВт*год, на підставі якої сторонами було укладене Щомісячне доповнення від 26.11.2014 про узгодження постачання електричної енергії у вказаному в Заявці обсязі.

Керуючись п. 3.6. Договору № 44/1- 48 від 30.05.2014, з метою недопущення перевищення погодженого обсягу електроенергії, ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" була подана до ДПЗД "Укрінтеренерго" Заявка № 7/2 про збільшення обсягів купівлі електричної енергії до 556 000 000 кВт*год. (надано із супровідним листом № К03-К03-6223 від 12.12.2014), підставою для непогодження якої стали прогнозні обсяги постачання на тимчасово окуповану територію АР Крим та м. Севастополь, зазначені у Прогнозному балансі електроенергії ОЕС України на грудень 2014 року.

Водночас, відповідач зазначав і про те, що у зв'язку з тим, що закупівлю електричної енергії в ОРЕ для постачання на окуповану територію Криму в грудні 2014 року здійснювало ДПЗД "Укрінтеренерго", ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" було позбавлене можливості подавати до ДП "НЕК "Укренерго" дані, брати участь у складанні прогнозного балансу на грудень 2014 та впливати на вказані в ньому показники. Відповідно до п. 5 Порядку складання прогнозного фізичного балансу електричної енергії Об'єднаної енергетичної системи України (ОРЕ) та прогнозного балансу її купівлі-продажу в Оптовому ринку електричної енергії України на наступний розрахунковий місяць, затвердженого Наказом Мінпаливенерго України від 19.08.2005 № 413, саме ДП "НЕК "Укренерго" складає прогнозний баланс електроенергії та надає його на затвердження Міненерговугілля. Відповідач зазначав, що ДП "НЕК "Укренерго", незважаючи на звернення ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" та історично високий рівень споживання електроенергії в грудні місяці 2014 року, не ініціювало перегляд Міненерговугілля України прогнозного балансу на грудень 2014 року з метою збільшення обсягу постачання на тимчасово окуповану територію.

Вищенаведене, за ствердженнями відповідача, свідчить про те, що ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" було вжито всіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов'язань за Договором № 44/1-48 від 30.05.2014 для недопущення перевищення споживання електроенергії в грудні 2014 року, та про відсутність вини ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" у перевищенні погоджених обсягів постачання електричної енергії за спірний період.

Крім того, відповідач зазначав, що не мав можливості обмежити передачу електричної енергії з материкової частини України до тимчасово окупованої території до узгодженого з позивачем обсягу постачання, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2.5 Договору № 44/1-48 від 30.05.2014 технічне забезпечення передачі електричної енергії до точок купівлі-продажу електричної енергії здійснюється ДП "НЕК "Укренерго". Відповідач вважає, що саме до компетенції ДП "НЕК "Укренерго" належало обмеження обсягів споживання на територію АРК. Розпорядження про таке обмеження мав дати як ДП "Енергоринок" (який продавав електричну енергію ДПЗД "Укрінтеренерго" для подальшого продажу її на тимчасово окуповану територію) або ДПЗД "Укрінтеренерго", яке закуповувало електричну енергію у ДП "Енергоринок" для перепродажу постачальникам на території АРК, так і Міненерговугілля, який затверджує прогнозний баланс електричної енергії об'єднаної енергетичної системи України на відповідний період та має повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері електроенергетики.

Позивач, з огляду на вищенаведені заперечення відповідача, стверджував про те, що погодження між сторонами обсягів постачання електричної енергії було здійснено у відповідності до статті 23 Закону України "Про електроенергетику" та вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 148 від 07.05.2014 (п. 8). Відтак, ДПЗД "Укрінтеренерго" та ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО", укладаючи щомісячне доповнення до Договору в грудні 2014, не були вправі погоджувати обсяги постачання, що перевищували величину, визначену у прогнозному балансі, а саме 408 млн.кВт*г.

За ствердженням позивача, подання відповідачем первісної заявки на обсяг понад 408 млн. кВт*г здійснювалося до підписання щомісячного доповнення і до узгодження сторонами в двосторонньому порядку обсягів постачання електричної енергії за Договором у грудні 2014 року. Після того, як відповідач за наслідками його вільного волевиявлення - підписання щомісячного доповнення, взяв на себе зобов'язання забезпечити обсяги споживання електричної енергії в грудні 2014 року в межах 408 млн. кВт*г (+ максимум 5% відхилення в бік перевищення), відповідач не вчинив жодних залежних від нього дій для того, щоб реально забезпечити перетікання електричної енергії з материкової частини України до півострову в узгоджених обсягах, зі своїми покупцями цієї електричної енергії, роботу, спрямовану на дотримання обсягів споживання електричної енергії та не допущення їх перевищень, не проводив, докази протилежного суду не надав.

Крім того, позивач звертає увагу суду, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ним через ДП "НЕК "Укренерго" або Міністерство енергетики та вугільної промисловості України ініціювалися зміни до Прогнозного балансу електричної енергії в грудні 2014 року щодо збільшення обсягів постачання електричної енергії до тимчасово окупованої території.

При цьому, позивач вказував і на те, що посилання відповідача на невжиття третьою особою-2 (ДП "НЕК "Укренерго") заходів щодо обмеження споживання електричної енергії, ні в якому разі не може бути обставиною, що виправдовує позицію відповідача, оскільки обмежити чи не обмежити поставки електричної енергії - це право, а не обов'язок технічного оператора, яке може бути реалізовано лише у виключних випадках, в той час, як дотримання графіків купівлі-продажу електричної енергії та обсягів її споживання є прямим обов'язком покупця - відповідача.

Крім того, за ствердженням позивача, відповідачем не доведено, що порушення ним Договору сталося внаслідок випадку непереборної сили, а рівно, відповідачем не доведено відсутність його вини в порушенні умов Договору. Так, позивач вказував, що про настання обставин непереборної сили за Договором ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" сповістило ДПЗД "Укрінтеренерго" відповідним Повідомленням від 10.06.2015 № КО 1-К01-00052, яке надійшло на адресу позивача 11.06.2015 (вхідний № 1079 від 11.06.2015) разом з Сертифікатом № 4440 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Торгово-промислової палати від 05.06.2015 № 22005-4 (надалі - Сертифікат ТПП). Таким чином, враховуючи, що відповідно до згаданого Сертифікату ТПП датою настання форс-мажорних обставин вказано 21.01.2015, сам Сертифікат видано 05.06.2015, але повідомлено відповідачем позивача про настання обставин непереборної сили лише 11.06.2015, то відповідно до п.п. 7.3 та 7.5 Договору, ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" позбавлено права посилатися на засвідчену Сертифікатом ТПП обставину, як на підставу, що звільняє його від відповідальності за невиконання умов Договору чи надає йому право на відстрочення виконання зобов'язань за ним.

Крім того, позивач зазначав, що відповідно до п. 4.8 Договору остаточний платіж відповідач мав здійснити до 13 числа місяця (включно), наступного за розрахунковим, тобто за електроенергію, поставлену в грудні 2014 року, відповідач повинен був розрахуватися до 13 січня 2015 року, тоді як обставини непереборної сили, підтверджені Сертифікатом ТПП, виникли лише 21.01.2015.

Позивач з приводу клопотання відповідача про відмову в задоволенні позову в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням ст. 617 Цивільного кодексу України, зазначав, що обставини, на які посилається відповідач (несвоєчасні розрахунки з боку контрагента відповідача, курсові різниці гривні та російського рубля, відсутність у відповідача власних коштів для здійснення остаточних розрахунків за придбану у позивача електроенергію), не звільняють відповідача від відповідальності за порушення Договору та охоплюються власним комерційним ризиком відповідача при провадженні господарської діяльності. Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу за перевищення фактичних обсягів купівлі електричної енергії від замовленого обсягу, позивач додатково зазначив, що укладаючи Договір з позивачем, відповідач, за згодою сторін, прийняв на себе зобов'язання відповідно до пунктів 5.1.6 та 5.4.4 Договору сплатити продавцю (позивачу) спірний договірний штраф.

Судом першої інстанції, щодо позовної вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 13 353 340,96 грн. відзначено наступне.

В порядку, визначеному за п.п. 4.4.1 п. 4 Договору, відповідач сплатив за електроенергію за спірний період - грудень 2014 року, за погодженим сторонами Щомісячним доповненням, обсяг електроенергії на суму 462 143 721,60 грн., що не заперечується сторонами.

Згідно з Актом купівлі-продажу електроенергії до Договору від 30.05.2014 № 44/1-48 між ДПЗД "Укрінтеренерго" та ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" за грудень 2014 року, загальна вартість електроенергії за грудень 2014 року, з урахуванням фактичного обсягу поставки електроенергії, склала 549 149 347,78 грн..

Отже, згідно з п. 4.8 Договору відповідач був зобов'язаний здійснити остаточний платіж за електроенергію грудня 2014 року в сумі 87 005 626,18 грн. (549 149 347,78 грн. - 462 143 721,60 грн. = 87 005 626,18 грн.) до - 13 січня 2015 року.

На підставі Рахунку-фактури позивача від 31.12.2014 № 7 відповідач 04.03.2015 здійснив часткову доплату за фактичні обсяги купленої в грудні 2014 року електроенергії в сумі - 73 652 285,22 грн..

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов цілком вірного висновку про те, матеріалами справи підтверджується, що заборгованість відповідача перед позивачем з оплати за електроенергію, поставленої в грудні 2014 року, станом на час розгляду даного спору по суті в суді першої інстанції склав - 13 353 340,96 грн. (за розрахунком: 87 005 626,18 грн. - 73 652 285,22 грн. = 13 353 340,96 грн. - основний борг), що не заперечується та визнається і відповідачем ПАТ «ДТЕК Крименерго».

Щодо позовної вимоги, в частині стягнення штрафу у розмірі 805 336,07 грн. на підставі п.п. 5.1.6, 5.4.4 Договору, за перевищення відповідачем фактичного обсягу купівлі електричної енергії за розрахунковий місяць - грудень 2014 року, від замовленого відповідно до Заявки, місцевий господарський суд визнав наступне.

Відповідно до пункту 5.1.6 Договору в разі невідповідності місячного обсягу електричної енергії, що покупець (відповідач) купив у продавця (позивача), обсягу електричної енергії, який покупець замовив у заявці, покупець зобов'язаний сплатити штраф на поточний рахунок продавця в разі нарахування штрафу відповідно до пункту 5.4.4. даного Договору.

Згідно з пунктом 5.4.4 Договору продавець має право нарахувати покупцю штраф у розмірі 1 % від вартості між фактичним та замовленим обсягом електричної енергії У РАЗІ ПЕРЕВИЩЕННЯ ФАКТИЧНОГО ОБСЯГУ КУПІВЛІ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ ПОКУПЦЕМ ЗА РОЗРАХУНКОВИЙ МІСЯЦЬ ВІД ЗАМОВЛЕНОГО (відповідно до Заявки, пункту 3.1 Договору з врахуванням пункту 3.6 даного Договору) НА ВЕЛИЧИНУ, ЩО ПЕРЕВИЩУЄ 5%.

Зокрема, відповідно до положень пунктів 3.1, 3.3 Договору, покупець до 19 числа місяця, що передує розрахунковому, надає продавцю заявку, яка повинна бути підписана покупцем та містити інформацію про заявлений покупцем обсяг купівлі електричної енергії у продавця відповідно до умов договору у розрахунковому місяці, і розрахунковий період. У випадку погодження Заявки продавцем, не пізніше ніж за 2 робочих дні до розрахункового місяця, сторони підписують щомісячне доповнення, яке має містити інформацію щодо заявленого обсягу, орієнтовної ціни однієї кВт*г та орієнтовної вартості електричної енергії у розрахунковому місяці.

Згідно з пунктом 3.6 Договору у разі необхідності покупець може один раз до 14 числа (включно) розрахункового місяця збільшити замовлений обсяг купівлі електроенергії за наступних умов:

- надання до 14 числа розрахункового місяця продавцю скоригованої заявки;

- підписання відповідного доповнення до договору;

- здійснення покупцем оплати до 17-00 годин (час зарахування коштів на поточний рахунок продавця) до 14 числа (включно) розрахункового місяця коштів у сумі, що разом з попередніми оплатами поточного місяця складає 2/3 орієнтовної вартості (з урахуванням ПДВ), визначеної на підставі обсягу, указаного у скоригованій заявці та орієнтовної ціни;

- відсутність станом на 17-00 годину (час зарахування коштів на поточний рахунок продавця) до 14 числа (включно) розрахункового місяця порушень щодо виконання пункту 4.4.1 цього Договору.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання умов Договору відповідач Листом № К01-К01-6199-1 від 19.11.2014 надав позивачу Заявку № 7 від 19.11.2014 на обсяг купівлі електричної енергії у грудні 2014 року, скориговану відповідно до Прогнозного балансу ОЕС України на грудень 2014 року, відповідно до якої заявлений обсяг електричної енергії, що купується у позивача, складає 408 000 000 кВт*год.

Відповідно до підписаного сторонами Щомісячного доповнення до Договору від 29.10.2014, заявлений обсяг електричної енергії, який продавець продає, а покупець купує у точках купівлі-продажу електричної енергії у грудні 2014 року складає 408 000 000 кВт*год, з орієнтовною ціною 1 кВт*г - 113,27052 коп. з ПДВ, орієнтовною вартістю - 462 143 721,60 грн. з ПДВ.

Інформація про скоригований у такій заявці обсяг електричної енергії передається продавцем для погодження до НЕК. У разі непогодження НЕК скоригованого покупцем обсягу електричної енергії, продавець відмовляє покупцю у погодженні скоригованої Заявки (абз. 6, 7 пункту 3.6 Договору).

Відповідач Листом від 12.12.2014 № К03-К03-6223 направив позивачу скориговану Заявку № 7/2 від 12.12.2014 до Договору від 30 травня 2014 р. № 44/1-48 на збільшення обсягу купівлі електричної енергії у грудні 2014 року до 556 000 000 кВт*г.

Виконуючи свої зобов'язання за Договором, позивач в порядку, передбаченому абзацами 6-7 пункту 3.6 Договору, Листом від 15.12.2014 № 44/03-725/е звернувся до ДП "НЕК "Укренерго" за погодженням скоригованого обсягу купівлі електричної енергії на Оптовому ринку електричної енергії на грудень 2014 року для постачання до Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

ДП "НЕК "Укренерго" Листом від 15.12.2014 №05-1/05-2-2/14200 повідомило, що враховуючи пункт 8 Постанови КМУ від 7 травня 2014 року № 148 "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя" та затверджені Міненерговугілля України 17.10.2014 прогнозні показники балансу електроенергії ОЕС України на грудень 2014 року, ДП "НЕК "Укренерго" погодило в частині передачі заявлений обсяг купівлі електроенергії ДПЗД "Укрінтеренерго" на оптовому ринку електричної енергії України 408 млн. кВт*год з метою її подальшого продажу на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим та м. Севастополя у період з 01 по 31 грудня 2014 року. Враховуючи вищезазначене, збільшення заявленого обсягу купівлі електроенергії понад 408 млн. кВт*год можливе лише після внесення відповідних змін у прогнозний баланс електроенергії ОЕС України на грудень 2014 року та його затвердження Міненерговугілля України.

На підставі вищенаведеного Листа ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" позивач Листом від 15.12.2014 № 44/03-735/е повідомив відповідача, що збільшення заявленого обсягу купівлі електроенергії понад 408 млн. кВт*г можливе лише після внесення відповідних змін у Прогнозний баланс ОЕС України на грудень 2014 року та його затвердження Міненерговугілля України. Таким чином, оскільки ДП "НЕК "Укренерго" не було погоджено скоригованого відповідачем обсягу електричної енергії, позивач відмовив відповідачу у погодженні скоригованої заявки.

Відповідно до Довідки Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" за грудень 2014 року від 05.01.2015 фактичні обсяги електричної енергії у точках купівлі-продажу (сальдо перетоків електричної енергії) за Договором склали 478 116 531 кВт*г. Таким чином, перевищення фактичного обсягу купівлі електричної енергії відповідачем від замовленого в грудні 2014 року склало 70 116 531 кВт*г.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, про доведення позивачем факту перевищення відповідачем фактичного обсягу купівлі електричної енергії від замовленого у грудні 2014 року на 17,19 %, дії відповідача, у даному випадку, кваліфіковано судом як порушення умов Договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення договірного штрафу) відповідно до умов пункту 5.4.4 Договору.

Твердження відповідача, з приводу відсутності його вини у перевищенні погоджених обсягів постачання електричної енергії в грудні 2014 року, судом першої інстанції не прийнято до уваги, оскільки умовами узгодженого сторонами Договору чітко визначено порядок взаємодії сторін при погодженні обсягу електроенергії, який купується відповідачем; умови, за яких позивач погоджує або не погоджує відповідачу коригування обсягу купівлі електроенергії в розрахунковому періоді; порядок визначення фактичного місячного обсягу електроенергії, який купив відповідач, та зобов'язання відповідача зі сплати штрафу за невідповідність місячного фактичного обсягу купівлі електричної енергії замовленому обсягу.

Відповідно до статей 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за невідповідність місячного обсягу купленої електричної енергії у грудні 2014 року за Договором № 44/1-48 від 30.05.2014 у розмірі 805 336,07 грн. судом першої інстанції правомірно визнано обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 4 610 721,70 грн. за період з 14.01.2015 по 02.04.2015 (по дату звернення з позовом до суду), 3% річних в розмірі 383 332,27 грн. за період з 14.01.2015 по 02.04.2015 (по дату звернення з позовом до суду) та інфляційних втрат в розмірі 7 482 483,85 грн. за період з 14.01.2015 по 03.03.2015 (по дату зазначену у розрахунку до позову), місцевим господарським судом відзначено наступне.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за Договором, щодо своєчасної та повної оплати за електроенергію, поставлену в грудні 2014 року, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання з 14.01.2015. Згідно п. 4.8 Договору покупець (відповідач) зобов'язаний здійснити остаточний платіж до 13 числа місяця (включно), наступного за розрахунковим.

Місцевим господасрьким судом визнано, що Сертифікатом Торгово-промислової палати України № 4440 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 05.06.2015 № 2201/05-4 (далі - Сертифікат ТТП (т. 1 а/с 182)) засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зокрема, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, протиправні дії третіх осіб, захоплення з 21.01.2015 підприємства (адміністративна будівля за адресою: м. Сімферополь, вул. Гаспринського, буд. 9, всі структурні підрозділи), та його майна групою озброєних осіб на території Автономної Республіки Крим, - ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" щодо зобов'язання за Договором № 44/1-48, укладеним 30.05.2014 між ДПЗД "Укрінтеренерго" та "ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО", які унеможливлюють його виконання з 21.01.2015.

Згідно з рекомендаціями Міжнародної торгової палати (МТП) (ICC Force majeure use 2003) до форс-мажорних обставин належить, зокрема, війна (оголошена чи неоголошена), збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту (включаючи, не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовими ембарго), безлади, вторгнення, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, громадянська війна, заколот, акт непокори, військове або незаконне захоплення влади, державний переворот, повстання, цивільні заворушення або безлади, бешкетування юрби, цивільна непокора та ін.

Відповідно до п. 7.1. Договору сторони узгодили, що у випадку виникнення обставин непереборної сили, що унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов'язань, СТОРОНИ ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ ВІД ВИКОНАННЯ СВОЇХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ НА ЧАС ДІЇ ЗАЗНАЧЕНИХ ОБСТАВИН.

Згідно з п. 7.3 Договору сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов'язань за цим Договором при умовах, передбачених у п. 7.1 даного Договору, зобов'язана в термін не більше п'яти календарних днів письмово сповістити про це іншу сторону.

Відповідно до п. 7.4. Договору настання обставин непереборної сили підтверджується уповноваженими органами відповідно до законодавства України. НАЛЕЖНИМ ДОКАЗОМ ІСНУВАННЯ ОБСТАВИН НЕПЕРЕБОРНОЇ СИЛИ Є ДОВІДКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ або іншого органу, уповноваженого підтверджувати настання обставин непереборної сили.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї із сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов'язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань (п. 7.5 Договору).

Здійснивши аналіз наведених пунктів Договору та наявних в матеріалах справи доказів, суд першої інстанції відхилив доводи позивача з приводу того, що відповідно до п.п. 7.3 та 7.5 Договору відповідач позбавлений права посилатися на засвідчену Сертифікатом ТПП обставину, як на підставу, що звільняє його від відповідальності за невиконання умов Договору чи надає йому право на відстрочення виконання зобов'язань за ним. Так, як сам позивач зазначає у запереченнях на відзив (т. 1 а/с 207), про настання обставин непереборної сили за Договором, відповідач сповістив позивача відповідним Повідомленням від 10.06.2015 № К01-К01-00052, яке надійшло на адресу позивача 11.06.2015 (вхідний № 1079 від 11.06.2015) разом з Сертифікатом ТТП (т.1 а/с 188). При цьому, Сертифікат ТТП отримано представником відповідача 09.06.2015 о 16:30 год., про що свідчить відмітка на зворотньому боці вказаного Сертифікату (т.1 а/с 182). Таким чином, за висновком суду першої інстанції, повідомлення відповідачем позивача про виникнення обставин непереборної сили було здійснено в термін, встановлений в п. 7.3 Договору, враховуючи, при цьому, що пунктом 7.4 Договору належним доказом існування обставин непереборної сили визначено саме Довідку Торгово-промислової палати України, якою в спірному випадку і встановлено дату настання форс-мажорних обставин - 21.01.2015.

Також місцевим господарським судом відхилено як безпідставні та такі, що не узгоджуються зі змістом пунктів 10.1, 10.2 Договору, твердження позивача з приводу того, що положення п.п. 7.1-7.4 Договору припинили свою дію 31.12.2015 згідно з п.п. 10.1-10.2 Договору, а тому відповідач не має права посилатися на вказані пункти Договору. Так, безпосередньо пунктом 10.2 Договору встановлено, що положення даного Договору в частині розрахунків за неоплачену електричну енергію дійсні і після закінчення терміну його дії, фінансові зобов'язання за даним Договором будуть вважатися виконаними тільки після повної оплати всього обсягу поставленої електричної енергії та сплати інших платежів, передбачених Договором.

Водночас, судом першої інстанції було взято до уваги доводи позивача, викладені в запереченнях на відзив (т. 1 а/с 207) з приводу того, що відповідно до п. 4.8 Договору остаточний платіж відповідач мав здійснити до 13 числа місяця (включно), наступного за розрахунковим (тобто за електроенергію, поставлену в грудні 2014 року, відповідач повинен був розрахуватися до 13 січня 2015 року), тоді як обставини непереборної сили, підтверджені Сертифікатом ТПП виникли лише - 21.01.2015. (прострочення складає 7 днів).

За змістом ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

В п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України надається визначення непереборної сили - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Господарський кодекс України (ст. 218) дублює таке визначення непереборної сили, та зазначає перелік обставин, що не можуть відноситись до неї, які повністю співпадають з обставинами, наданими у ст. 617 ЦК України відносно випадку.

Більш повне визначення форс-мажору та непереборної сили міститься в Правилах користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики, від 31.07.1996, № 28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією" (в редакції Постанови НКРЕ України від 17.10.2015 № 10). Вказаний нормативний документ визначає форс-мажорні обставини як надзвичайну і непереборну за наявних умов силу, захист від дії якої не передбачено в проектній та іншій нормативній документації, дію якої неможливо попередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу, дія якої може бути викликана:

- винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту);

- непередбаченими ситуаціями, викликаними діями сторони, що не є стороною відповідного договору (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух);

- умовами, регламентованими відповідними органами виконавчої влади, а також пов'язаними з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями.

Аналіз зазначених визначень надає можливість вважати, що обсяги понять "форс-мажор" та "непереборна сила" ідентичні.

Нормами статті 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Як встановлено судом першої інстанції, в спірному випадку мали місце форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що підтверджується Сертифікатом Торгово-промислової палати України № 4440 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 05.06.2015, який було надано суду відповідачем. Крім того, за оцінкою суду, відповідачем належним і допустимим доказом доведено наявність обставини непереборної сили, її надзвичайний характер та, що належне виконання з боку відповідача зобов'язання по оплаті купленої в грудні 2014 року електроенергії, виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат через виникнення обставин непереборної сили, що підтверджується Сертифікатом Торгово-промислової палати України № 4440 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 05.06.2015. Водночас, місцевий господарський суд цілком вірно зазначив, що таке звільнення можливе лише з 21.01.2015, оскільки з 21.01.2015 засвідчені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо виконання зобов'язань за Договором № 44/1-48 від 30.05.2014. Наразі, за висновком суду, таке звільнення не можливе в період з 14.01.2015 (початок періоду прострочення спірного зобов'язання) по 20.01.2015 (до дати форс-мажору 21.01.2015) , а рівно за цей період відповідачу підлягають до нарахування пеня на підставі п. 5.14 Договору, 3% річних та інфляційні втрати на підставі ст. 625 ЦК України.

Згідно з п. 5.1.4 Договору в разі несплати покупцем (відповідачем) за куплену у продавця (позивача) електроенергію у терміни, встановлені п. 4.8, з 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, продавець має право нарахувати покупцю ПЕНЮ у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення.

На підставі наведеного, враховуючи що за п. 5.1.4 Договору розрахунки за поставлену енергію проводяться з 20 ЧИСЛА НАСТУПНОГО ЗА РОЗРАХУНКОВИМ, судом першої інстанції було здійснено перерахунок заявленої позивачем до стягнення з відповідача пені в розмірі 4 610 721,70 грн. за період з 14.01.2015 по 02.04.2015 та встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить - 66 744,04 грн. за один день, а саме за період 20.01.2015. В іншій частині заявлених вимог про стягнення пені в розмірі 4 543 977,66 грн. позивачу належить відмовити з огляду на вищевстановлені судом обставини, зокрема, настяння форс-мажорних обставин за Сертифікатом ТПП з 21.01.2015.

Щодо стягнення з відповідача заявленої позивачем суми 3 % річних в розмірі 383 332,27 грн. за період з 14.01.2015 по 02.04.2015, суд першої інстанції встановив, що сума 3% річних, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі - 50 058,03 грн. за період з 14.01.2015 по 20.01.2015, враховуючи дату настання форс-мажорних обставин з 21.01.2015, що підтверджено Сетрифікатом ТПП. В іншій частині заявлених позивачем вимог про стягнення 3% річних в розмірі 333 274,24 грн. позивачу належить відмовити, як безпідставних. Тобто, і в частині позовних вимог про стягнення 3 % річних місцевим господарським судом правильно встановлено період прострочення в сім днів, що обмежений датою форс-мажорних обставин, встановлених за Сертифікатом ТПП, а саме 21.01.2015.

Щодо заявленої суми позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 7 482 483,85 грн. за період з 14.01.2015 по 03.03.2015, судом першої інстанції було встановлено, що сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2 697 174,41 грн. за період з 14.01.2015 по 20.01.2015, що складає 7 днів. В іншій частині заявлених позивачем вимог про стягнення інфляційних втрат в розмірі 4 785 309,44 грн. судом відмовлено з огляду на вищевстановлені форс-мажорні обставини за Сетрифікатом ТПП, дата настання яких визначена з 21.01.2015.

Заявлене відповідачем клопотання про відстрочку виконання рішення суду, яке було викладене ним у Відзиві на позовну заяву та подане суду першої інстанції 11.06.2015 через канцелярію суду, було відхилено місцевим господарським судом, з посиланням на таке.

Фактично як обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у зв'язку з чим відповідач просить відстрочити виконання рішення суду, відповідач визначив виникнення з 21.01.2015 року форс-мажорних обставин, які досі тривають, відсутність в ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" можливості погашення боргових зобов'язань в зв'язку з відсутністю доступу до майна відповідача, в т.ч. до банківських рахунків, а також відсутність можливості здійснення господарської діяльності.

Місцевим господарським судом було враховано, що Сертифікатом ТПП України № 4440 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 05.06.2015 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зокрема, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, протиправні дії третіх осіб, захоплення 21.01.2015 підприємства (адміністративна будівля за адресою: м. Сімферополь, вул. Гаспринського, буд. 9, всі структурні підрозділи), та його майна групою озброєних осіб на території Автономної Республіки Крим, настання яких з 21.01.2015 звільняє відповідача ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" щодо зобов'язання за Договором № 44/1-48, укладеним 30.05.2014 між ДПЗД "Укрінтеренерго" та "ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО".

За оцінкою колегії суддів, суд першої інстанії правомірно відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про відстрочку виконання судового рішення, оскільки, при цьому, судом було враховано майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, в т.ч. фінансовий стан позивача у зв'язку з його кредиторськими зобов'язаннями, наявність інфляційних процесів у економіці держави, невизначеність стосовно можливого закінчення дії форс-мажорних обставин, що може вплинути, зокрема, на здійснення позивачем його господарської діяльності, на стан платоспроможності позивача, а також здійснення відповідачем при укладенні спірного Договору господарської діяльності на власний ризик з метою одержання прибутку, тощо.

Відповідач ПАТ «ДТЕК Крименерго» оскаржив судове рішення першої інстанції частково, а саме в частині задоволених позовних вимог про стягнення 2 697 174, 41 грн. інфляційних втрат та договірного штрафу за перевищення фактичного обсягу купівлі електроенергії над замовленим в розмірі 805 336,07 грн..

Обгрунтовуючи доводи апеляційного оскарження, відповідач наголосив на тому, що вини ПАТ «ДТЕК Крименерго» у первищенні погоджених обсягів постачання електричної енергії немає, а тому відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення нарахованого штрафу у розмірі 805 336,07 грн.. Заперечуючи стягнення інфляційних втрат у розмірі 2 697 174, 41 грн., відповідач наголосив, що за існуючою судовою практикою визначено, що індекс інфляції - це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, при цьому, слід брати до уваги, що ІНДЕКС ІНФЛЯЦІЇ ОБРАХОВУЄТЬСЯ ДЕРЖКОМСТАТОМ, І ЙОГО НАЙМЕНШИЙ ПЕРІОД ВИЗНАЧЕННЯ СТАНОВИТЬ МІСЯЦЬ, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат. Зокрема до таких висновків дійшов Вищий господарський суд у Постановах від 27.10.2010 № 6/92-38, від 19.01.2011 № 4/54-10-1818, від 15.02.2012 № 5021/1596/2011 та від 10.07.2012 № 5002-33/4081-2012. Крім того, відповідач у своїй апеляційній скарзі, на підтвердження заперечень щодо стягнення інфляційних втрат, посилається також на «Узагальнення судової практики розгляду спорів , пов'язаних із відповідальністю за порушення грошових зобов'язань, яка склалась при застосуванні ст. 625 Цивільного кодексу України».

Позивач ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" також оскаржив судове рішення по даній справі, а саме в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у заявленому розмірі 4 543 997,66 грн., 3 % річних у розмірі 333 274,24 грн., інфляційних трат в розмірі 4 785 309, 44 грн., просив прийняти нове судове рішення за яким названі позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. У доводах апеляційного оскарження позивач наголосив на тому, що судом першої інстанції не вірно застосовано положення Договору, укладеного між позивачем та відповідачем в частині своєчасності підтвердження виникнення форс-мажорних обставин, а саме пунктів 7.1, 7.3, 7.5 Договору. Зокрема, п. 7.5 Договору, наголошує позивач, передбачено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однією із сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов'язань, позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань. Тобто, за оцінкою позивача, відповідно до п.п. 7.3 та 7.5 Договору відповідач позбавлений права посилатись на засвідчену Сертифікатом ТПП обставину, як на підставу, що звільняє його від відповідальності за невиконання умов Договору. При цьому позивачем зауважено, що відповідач сповістив його про настання обставин непереборної сили за Договором відповідним Повідомленням від 10.06.2015 № К01-К01-00052, яке надійшло на адресу позивача тільки 11.06.2015 року разом з Сертифікатом ТПП. На підставі наведеного позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції про настання форс-мажорних обставин з 21.01.2015, як то визначено за Сертифікатом ТПП. За ствердженнями позивача, похідні вимоги у вигляді пені, 3 % річних та інфляційних втрат повинні бути обраховані за визначений ним період нарахування пені та 3 % річних з 14.01.2015 по 02.04.2015, інфляційних втрат за період з 14.01.2015 по 03.03.2015.

Проаналізувавши доводи апеляційного оскарження, як відповідача, так і позивача, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо стягнення боргу в заявленій сумі, здійснені перерахунки по заявленим сумам пені та 3 % річних є обгрунтованими та правомірними. За оцінкою колегії суддів, місцевим господарським судом надано помилкову правову оцінку при визначенні обрахування інфляційних втрат, які за оскарженим рішенням суду стягнуто у розмірі 2 697 174,41 грн. за період з 14.01.2015 по 20.01.2015, тобто за 7 днів прострочення сплати боргу.

Слід прийняти до уваги, що за аналізом Верховного суду України судової практики щодо застосування ст. 625 ЦК України зазначено, що іноді суди не вбачають підстав для стягнення інфляційних витрат і трьох процентів річних у випадку, коли прострочення виконання грошового зобов'язання сталося не з вини боржника.

Відповідно до ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦК України).

Разом з тим, вирішуючи питання про наявність вини як умови застосування відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, слід враховувати особливість правової природи цієї відповідальності.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а ВИСТУПАЮТЬ СПОСОБОМ ЗАХИСТУ МАЙНОВОГО ПРАВА ТА ІНТЕРЕСУ, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти НАРАХОВУЮТЬСЯ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ВИНИ БОРЖНИКА.

Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов'язання за рахунок іншої. Матеріальне становище учасників цивільного обороту схильне до змін, тому не виключено, що боржник, який не може виконати грошове зобов'язання зараз, зможе виконати його пізніше. Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей та інших підстав), не звільняє його від відповідальності.

Тому практика судів, які приймають доводи відповідача про неможливість виконання грошового зобов'язання чи відсутність вини як підстави для звільнення від відповідальності, що передбачена ст. 625 ЦК України, не є правильною. Колегія суддів вважає за необхідне зауважити на тому, що, у даному випадку, як позивач так і відповідач наголошують свої доводи чи заперечення щодо стягнення інфляційних втрат, кваліфікують їх застосування з посиланням на ст. 625 ЦК України.

За оцінкою колегії суддів, місцевим господарським судом правомірно взято до уваги Сертифікат ТПП від № 4440 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 05.06.2015, як доказ настання форс-мажорних обставин, у даному випадку, з 21.01.2015. А тому, перерахування судом першої інстанції, заявленого розміру 3 % річних за зміненим періодом обрахування - з 14.01.2015 (дата виникнення боргу) по 20.01.2015 (до встановленої дати виникненя форс-мажорних обставин - 21.01.2015 за Сертифікатом ТПП), що складає 7 днів - є правильним.

Проте колегія суддів вважає обґрунтованими заперечення відповідача щодо безпідставного нарахування судом першої інстанції інфляційних втрат у розмірі 2 697174,41 грн. за період з 14.01.2015 по 20.01.2015 (7 днів), оскільки найменший період обчислення інфляційних втрат має становити місяць, з огляду на те, що індекс інфляції Держкомстатом України визначається за повний місяць.

Таким чином, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про стягнення інфляційних втрат в сумі 2 697 174,41 грн. помилковим. За висновком колегії суддів апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а саме в частині вимог, щодо відмови у стягненні інфляційних втрат у повному обсязі, оскільки період прострочення, у даному випадку, складає 7 днів, тобто неповний місяць.

Щодо заперечень відповідача відносно стягнення договірного штрафу у розмірі 805 336,04 грн., колегія суддів вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Висновок суду першої інстанції, щодо стягнення штрафу на підставі п. 5.4.4 Договору, у заявленому позивачем розмірі 805 336,04 грн., за оцінкою колегії суддів, є цілком правильним, оскільки наявними за матеріалами справи доказами встановлено перевищення фактичного обсягу купівлі електричної енергії відповідачем за грудень 2014 року від замовленого на величину, що перевищує 5 %.

Доводи апеляційного оскарження позивача, щодо необґрунтованості висновків суду першої інстанції в частині відмови у стягненні у заявлених розмірах пені, 3 % річних та інфляційних втрат, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки місцевим господарським судом правомірно прийнято у якості належного та допустимого доказу Сертифікат ТПП від № 4440 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 05.06.2015, з урахуванням якого судом було визначено періоди обрахування названих похідних вимог, тому підстав для задоволення апеляційних вимог позивача колегія суддів не вбачає.

Щодо зауваження скаржників про недотримання судом першої інстанції вимог ст. 43 ГПК України щодо обов'язку всебічно, повно і об'єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про наступне.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. За практикою Європейського суду з прав людини, визначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Обсяг обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формування рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу, апеляційний суд, у принципі, має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (див. рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії", заява № 30544/96).

Принцип справедливості, закріплений у ст. 6 Конвенції, порушується, лише якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України", заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України", заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги відповідача в частині повної відмови у стягненні інфляційних втрат, апеляційні доводи позивача не знайшли свого доказового підтвердження, а тому залишаються без задоволення.

Судові витрати за апеляційними скаргами відповідача та позивача покласти на сторони відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" задовольнити частково.

Апеляційну скаргу позивача ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 № 910/9340/15 скасувати в частині стягнення інфляційних втрат у розімірі 2 697 174,41 грн..

Прийняти в цій частині нове судове рішення.

В частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 7 482 483,85 грн. - відмовити.

В іншій частині оскаржене судове рішення залишити без змін.

Стягнути з відповідача ПАТ "ДТЕК Крименерго" (01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, будинок 57; ідентифікаційний код 00131400) на користь позивача ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 85, ідентифікаційний код 19480600) 39 168 (тридцять дев'ять тисяч сто шістдесят вісім) грн. 15 коп. судового збору за подачу позову до суду першої інстанції.

Стягнути з позивача ДП зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 85, ідентифікаційний код 19480600) на користь відповідача ПАТ "ДТЕК Крименерго" (01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, будинок 57; ідентифікаційний код 00131400) 28 138 (двадцять вісім тисяч сто тридцять вісім) грн. 31 коп. судового збору за апеляційний перегляд справи.

Зобов'язати Господарський суд міста Києва видати відповідні Накази.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 № 910/9340/15 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 № 910/9340/15 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 910/9340/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді В.В. Куксов

М.Л. Яковлєв