Ухвала

від 14.12.2015 по справі 813/2059/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 р. Справа № 876/6968/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Чубак Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

ФОП ОСОБА_3 22.04.2015 року звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.03.2015 року №0002321702 та від 10.03.2015 року №0002311702.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним рішенням Державна податкова інспекція у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області оскаржила його в апеляційному порядку. Просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, покликаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу ДПІ у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області № 54 від 12.02.2015 року «Про проведення позапланової виїзної перевірки» та направлення від 12.02.2015 року № 45/17-2, керуючись ст. 20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України, проведена позапланова виїзна перевірка Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) з питань дотримання правильності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ при проведенні взаємовідносин із ПП «Мегаполіс» (код ЄДРПОУ 39163468) та ТОВ «Експрес-бюро» (код ЄДРПОУ 37757060) за грудень 2014 року.

За результатами даної перевірки складено Акт № 107/17-2/2836809618 від 26.02.2015 року. Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 п.198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено задекларовану суму податкового кредиту при проведенні взаємовідносин із ПП «Мегаполіс» та ТОВ «Експрес-бюро» за грудень 2014 року на суму 1154856,67 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області винесено податкові повідомлення-рішення: - № 0002321702 від 10.03.2015 року яким збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в розмірі 1132477,67 грн. та за штрафними санкціями 566238,84 грн.; - № 0002311702 від 10.03.2015 року, якими позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 22379 грн.

19 березня 2015 року позивач подав скаргу до Головного управління ДФС у Львівській області на вказані податкові повідомлення-рішення. Рішенням про результати розгляду скарги від 01.04.2015 року № 1800/10/13-01-10-07-05, скаргу залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як визначено в статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пункт 198.6 ст. 198 ПК України).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що 26 грудня 2014 року між позивачем та ПП «Мегаполіс» укладено договір поставки №12/261. Згідно п. 1.1 Договору ПП «Мегаполіс» (Постачальник) зобов'язується поставити і передати у власність ФОП ОСОБА_3 (Покупець) товар окремими партіями в кількості та в асортименті, що визначений в специфікації до вказаного договору № 1 від 26 грудня 2014 року на загальну суму 5565360 грн. в т.ч. ПДВ.

31 грудня 2014 року до договору № 12/261 від 26 грудня 2014 року внесені зміни та складена специфікація № 2, згідно якої вартість товару становить 4550700 грн. в т.ч. ПДВ.

Також, 25 грудня 2014 року між позивачем та ТОВ «Експрес-бюро» укладено договір поставки № 12/251. Згідно п. 1.1 Договору поставки ТОВ «Експрес-бюро» (Постачальник) зобов'язувався поставити і передати у власність ФОП ОСОБА_3 (Покупець) товар, окремими партіями в кількості та асортименті, що визначений в специфікації до вказаного договору № 1 від 26 грудня 2014 року на загальну суму 2444440,00 грн. в т.ч. ПДВ.

31 грудня 2014 року до договору № 12/251 від 25 грудня 2014 року внесені зміни та складена специфікація № 2, згідно якої вартість товару становить 2378440,00 грн. в т.ч. ПДВ.

На виконання вказаного Договору поставки 29 грудня 2014 року ФОП ОСОБА_3 уклав із ФОП ОСОБА_5 разовий договір-заявку № 29/12-14 на організацію перевезення вантажу в межах України, згідно якого ФОП ОСОБА_5 надала ФОП ОСОБА_3 послуги із перевезення товарів, які придбавались останнім за договорами поставки із ПП «Мегаполіс» та ТОВ «Експрес-бюро», оплата товару проведена шляхом перерахування на банківський рахунок перевізника (ФОП ОСОБА_5.) коштів в сумі 31500,00 грн.

Згідно вказаних договорів місцем доставки є с. Острів Сокальського району Львівської області, яке є у відповідності до п. 13.2 вказаного договору поставки товару, місцем знаходження «Управління «Західвуглепостач» (Покупця). Придбані товари поставлялись ДП «Львіввугілля» в особі ВП «Управління Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» на виконання вимог договору поставки №78 від 18.04.2014 року. На виконання умов договору поставки №78 від 18.04.2014 року позивач надав такі докази: специфікацію №1 до договору № 78 від 18 квітня 2014 року, видаткову накладну №РН-0012312 від 31.12.2014 року, податкову накладну № 46, № 47 від 31.12.2014 року, довіреність №976, №978 від 31.12.2014 року, товарно-транспортну накладну від 31.12.2014 року №12312, №12313

Окрім того, на підтвердження умов поставки товарів, придбаних ФОП ОСОБА_3 у ПП «Мегаполіс» за договором № 12/261 від 26 грудня 2014 року та за договором №12/251 від 25 грудня 2014 року, укладеним з ТОВ «Експрес-бюро» (постачальник) позивач надав наступні документами: видаткову накладну № РН-00028 від 30 грудня 2014 року, податкову накладну від 30.12.2014 року №28, накладну про зміну вартості товару № РН-00028-1 від 31.12.2014 року, рахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної від 30.12.2014 року №28, ТТН № 19 від 30.12.2014 року, договір поставки № 12/261 від 26.12.2014 року з специфікаціями № 1 та №2, видаткову накладну № РН-00037 від 30.12.2014 року, податкову накладну від 30.12.2014 року № 37, накладну про зміну вартості товару № РН-00037-1 від 31.12.2014 року, рахунок коригування кількісних та якісних показників до податкової накладної від 30.12.2014 року №37, ТТН № 27 від 30.12.2014 року, договір поставки №12/251 від 25.12.2014 року із специфікаціями № 1 та № 2, разовий договір-заявку № 29/12-14 від 29.12.2014 року, рахунок № 78 від 30.12.2014 року, платіжне доручення № 1391 від 13.01.2015 року.

Щодо оплати послуг за договором поставки №12/261 від 26.12.2014 року , укладеним між позивачем та ПП «Мегаполіс» позивач надав такі докази: договір відступлення права вимоги (цесії) №1/4/15 від 23.04.2015 року згідно умов якого (п.1, п.2) Цедент (ФОП ОСОБА_3.) відступає Цесіонарію (ТОВ «ПАНАВА»), а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором поставки №78 від 18.04.2014 року між Цедентом і ВП «Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля» (надалі - боржник); за цим договором Цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання обов'язків в сумі 6929140,00 грн. Окрім того, позивач надав акт звірки між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «ПАНАВА» станом на 10.04.2015 року, станом на 24.04.2015 року, платіжне доручення №1599 від 06.05.2015 року.

Щодо оплати послуг за договором поставки №12/251 від 25.12.2014 року, укладеним між позивачем та ТОВ «Експрес-Бюро» позивач надав такі докази: договір переведення боргу від 07.04.2015 року, яким первісний боржник в договорі поставки №12/251 від 25.12.2014 року (далі - основний договір) - ФОП ОСОБА_3 переводить на нового боржника ТОВ «ПАНАВА» грошове зобов'язання (борг) у розмірі 2378440,00 грн., що виник на підставі основного договору, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання (п.2 договору); акти звірки взаємних рахунків станом на 07.04.2015 року, від 10.04.2015 року.

Щодо тверджень податкового органу про те, що в договорах поставки, укладених ФОП ОСОБА_3 з постачальниками ПП «Мегаполіс» та ТОВ «Експрес-бюро» не передбачено, що містом, з якого буде здійснюватися поставка обладнання є м. Красноармійськ Донецької області.

Відповідно до п. 4.1 Договору поставки № 12/251 від 25 грудня 2014 року, поставка товарів здійснюється «ТОВ «Експрес-бюро» в межах наявного асортименту протягом строку дії Договору відповідно до попереднього замовлення покупця, в якому зазначаються асортимент та обсяг товару, ціна за одиницю товару (відповідно до підписаної сторонами специфікації), загальна ціна партії товару та інші умови. Замовлення може проводитись шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв'язок, по електронній пошті або надаватись через представника постачальника.

Аналогічні умови визначені в договорі поставки № 12/261 від 26 грудня 2014 року (п.4.1. договору), укладені з ПП «Мегаполіс».

Більше того, законом не встановлено обов'язкового зазначення в договорі чи додатках до нього точної адреси складу постачальника, з якого йде відвантаження купленого обладнання. В даному випадку домовленість про адресу складу, коригування водіїв відбувалось в телефонному режимі у відповідності по вимог п. 4.1 договорів поставки, що не заборонено жодним нормативним актом.

Посилання ревізора на відсутність доручення на водіїв від ФОП ОСОБА_3 також на думку суду не може слугувати підставою для визнання вказаної операції фіктивною, оскільки у відповідності до п. 2.4 положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року із відповідними змінами в редакції до 31 грудня 2014 року включно, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що в цьому випадку, у разовому Договорі-заявці № 29/12-14 на організацію перевезення вантажу в межах України чітко передбачено транспортні засоби, якими буде здійснюватися доставка обладнання, прізвище, ім'я, по-батькові водіїв, які керують ними та їх контактних телефонів. Наявність всіх вказаних обставин дає змогу ідентифікувати особу, яка здійснювала приймання вантажу, доставку за місцем призначення, що само по собі із усіма необхідними документами підтверджує реальність вказаних операцій.

Системний аналіз наведених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи договорів, податкових, видаткових накладних, актів виконаних робіт свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними; подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентом позивача зобов'язань, обумовлених договором.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що господарські операції позивача з контрагентами ПП «Мегаполіс» та ТОВ «Експрес-бюро» були реальними, що підтверджується долученими до матеріалів справи первинними доказами, а тому, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області від 10.03.2015 року №0002321702 та від 10.03.2015 року №0002311702 є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 року у справі № 813/2059/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар

Повний текст ухвали виготовлено 16.12.2015 року