Ухвала

від 10.12.2015 по справі 5-2526км15

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

10 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

засудженого ОСОБА_7 ,

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013240270000779, за обвинуваченням

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та міста мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, такого, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и л а:

Вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2014 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 5 ст. 191 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років, з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків строком на 3 роки та з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.

Також вироком суду вирішені питання речових доказів та заявленого в провадженні цивільного позову.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 4 лютого 2015 року вирок районного суду щодо ОСОБА_7 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засудженого ОСОБА_7 порушується питання про скасування судових рішень щодо нього та направлення справи на додаткове розслідування у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою досудового розслідування та судового розгляду, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що матеріали провадження не містять належних та допустимих доказів на підтвердження пред`явленого обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він перебуваючи на посаді директора ТОВ «Агро Трейд Поділля», призначений рішенням загальних зборів вказаного товариства від 08.08.2012 року, являючись службовою особою, за попередньою змовою з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, керуючись корисливим мотивом, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою привласнення коштів в особливо великих розмірах, підписав контракт з ТОВ «Бай Елім Компані» в особі його директора ОСОБА_8 , за №27-04С на поставку 1000 тонн цукру по ГОСТу 21-94 на загальну суму 450 000 дол. США.

29.04.2013 року на виконання вказаного контракту ТОВ «Бай Елім Компані» перерахувало на рахунок ТОВ «Агро Трейд Поділля» № НОМЕР_1 попередню оплату за поставку 500 тонн цукру в сумі 225 000 дол. США.

30.04.2013 року близько 15 години, ОСОБА_7 , не маючи в наявності товару та можливості для виконання зобов`язань, перебуваючи у приміщенні Шепетівського відділення ПАТ «УкрСиббанк», що по вул. К.Маркса, 26 в м. Шепетівка, по грошовому чеку ЛЗ №7326701 від 30.04.2013 р., під приводом закупки цукру-піску отримав перераховані ТОВ «Бай Елім Компані» кошти, як попередню оплату за поставку 500 тонн цукру в сумі 225000 дол. США, що були конвертовані у національну валюту в сумі 1823062 грн. 50 коп., які разом із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, протиправно обернули на свою користь.

Заслухавши доповідь судді, думку засудженого ОСОБА_7 та в його інтересах захисника ОСОБА_6 , які підтримали касаційну скаргу засудженого, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого та просив оскаржувані судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що подана ОСОБА_7 касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Фактичні обставини кримінального провадження були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій і вони перегляду у касаційному порядку відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України не підлягають.

При розгляді доводів касаційної скарги засудженого колегія суддів виходить із фактичних обставин кримінального провадження, встановлених судом першої інстанції.

Твердження засудженого ОСОБА_7 про відсутність у його діях складу інкримінованого злочину є безпідставними, оскільки протилежні висновки суду першої інстанції ґрунтується, у відповідності до вимог ст. 370 КПК України, на об`єктивному з`ясуванні обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.

Суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу обвинувачення, визнаного доведеним, показання самого засудженого ОСОБА_7 , де він вину визнавав частково, показання представника потерпілого ОСОБА_8 , показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . Дані показання свідків узгоджується між собою, підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Дані, які б свідчили про бажання свідків обмовити підсудного в судом першої інстанцій не встановлено, а тому у суду не було підстав не довіряти цим показанням.

Крім показань свідків, вина ОСОБА_7 підтверджується даними протоколу № 1 загальних зборів засновників ТОВ «Агро Трейд Поділля» від 12.05.2008 року; даними протоколу загальних зборів ТОВ «Агро Трейд Поділля» № 4 від 08.08.2012 року, з якого вбачається, що засновника товариства ОСОБА_14 звільнено з посади директора, на яку призначено ОСОБА_7 на підставі заяви останнього; даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 09.06.2013 року, відповідно до якого ТОВ «Агро Трейд Поділля» код 33380062, місце знаходження м. Шепетівка, вул. Пролетарська, 64, керівником та уповноваженим якого є ОСОБА_7 , зареєстровано у виконавчому комітеті Шепетівської міської ради з 05.06.2008 року. Основним видом діяльності товариства є діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною, а також оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, неспеціалізована оптова торгівля(т. 1, а.п. 123-126); даними контракту № 27-04 С від 23.04.2013 року, укладеного між ТОВ «Агро Трейд Поділля» та ТОВ «Бай Елім Компані», предметом якого є цукор білий кристалічний, 2012 року виробництва, який продавець ТОВ «Агро Трейд Поділля» зобов`язується передати у власність покупцю на умовах контракту відповідно до «Инкотермс 2000», а покупець ТОВ «Бай Елім Компані» зобов`язується прийняти та оплатити його. Станція відправлення - м. Старокостянтинів, станція прибуття - м. Бішкек, кількість цукру - 1000 тон, ГОСТ 21-94. Вартість 1 т. цукру - 450 дол. США, на загальну суму 450000 дол. США. Поставка цукру здійснюється протягом 15 календарних днів після отримання попередньої оплати. Оплата проводиться по безготівковому розрахунку; даними заяви про переказ в іноземній валюті від 29.04.2013 року, згідно з якою ТОВ «Бай Елім Компані» перераховує кошти ТОВ «Агро Трейд Поділля» у сумі 225000 дол. США, як оплату за цукор-пісок відповідно до договору № 27-04С від 23.04.2013 року, рахунку № 7-04 від 23.04.2013 року (т. 1 а.п. 26); протоколом пред`явлення особи для впізнання від 11.06.2014 року, відповідно до якого ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_14 , з яким укладав контракт на поставку цукру, що був підписаний директором ТОВ «Агро Трейд Поділля» ОСОБА_7 (т. 4 а.п. 55-56); даними висновку експерта № 73 П від 28.08.2013 року; даними висновку експерта № 57 Т від 24.09.2013 року.

З досліджених судом доказів вбачається, що після надходження від покупця ТОВ «Бай Елім Компані» грошових коштів на загальну суму 225000 дол. США на рахунок ТОВ «Агро Трейд Поділля», ОСОБА_7 , використовуючи повноваження директора товариства, не маючи в наявності товару та можливості для виконання зобов`язань, особисто зняв ці кошти з рахунку ТОВ «Агро Трейд Поділля» та разом із особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, розпорядився ними.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_7 про те, що він підписав контракт під погрозами ОСОБА_14 були предметом розгляду, визнані судом надуманими та оцінені судом критично, оскільки не було надано доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_14 вчиняв будь-які реальні дії, що загрожували життю чи здоров`ю ОСОБА_7 чи його родині. Крім того, колегія суддів приходить до висновку, що в разі наявності з боку ОСОБА_14 до ОСОБА_7 тиску чи погроз останній не був позбавлений можливості звернутися з цього приводу до правоохоронних органів.

Таким чином, виходячи з встановлених судом фактичних обставин, дії засудженого ОСОБА_7 вірно кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.Висновки суду першої інстанції щодо оцінки доказів винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину належним чином обґрунтовані та вмотивовані, а вирок суду першої інстанції відповідає вимогам статей 370, 374 КПК України.

Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено та судом правильно вирішено питання про їх допустимість.

При перевірці матеріалів кримінального провадження колегією суддів не встановлено зазначених у касаційній скарзі засудженого порушень вимог кримінального процесуального закону.

При призначенні засудженому ОСОБА_7 покарання суд першої інстанції врахував тяжкість вчиненого ним злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, дані про особу засудженого, який не має судимості, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину, а тому прийшов до переконливого висновку про можливість призначення обвинуваченому мінімального покарання, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 190 КК України.

З призначеним покаранням колегія суддів погоджується, оскільки воно відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України та є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження скоєння нових злочинів.

При перегляді кримінального провадження в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляційних скарг учасників кримінального провадження і правильно визнав їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляційних скаргах доводи, у тому числі й ті, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги ОСОБА_7 , належним чином перевірено і спростовано із зазначенням відповідних мотивів прийнятого рішення.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки вони підтверджуються матеріалами кримінального провадження та ґрунтуються на вимог закону.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити судам повно та всебічно розглянути дане кримінальне провадження і постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів по справі не виявлено.

Керуючись статтями 433-436 КПК, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 4 лютого 2015 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2