Рішення

від 14.12.2015 по справі 753/20610/15-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20610/15-ц

провадження № 2/753/9083/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.

при секретарі - Цибулюк М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Сервіс 7» про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Сервіс 7» про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення НОМЕР_2 площею 24,8 кв.м., в будівлі по АДРЕСА_1

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13 червня 2007 року між ДП «Гаражне підприємство № 2» АТ ХК «Київміськбуд» та ОСОБА_2 було укладено Угоду № 22а про проведення будівництва нежитлового приміщення НОМЕР_2 розташованої за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до умов якої позивач зобов'язався своїми коштами приймати участь будівництві нежитлових приміщень, а відповідач зобов'язався передати йому після завершення будівництва об'єкт фінансування. На виконання умов договору позивач в повному обсязі проінвестував будівництво нежитлових приміщень. Крім того, зазначив, що 28.02.2008 року сторонами було складено акт прийому-передачі об'єкта будівництва, проте документи для оформлення права власності йому передані не були. 25.06.2008 року між забудовником, позивачем та ТОВ «Парк Сервіс 7» укладено угоду про переведення прав та обов'зків за основною угодою № 22а від 13.06.2007 року. Позивач зазначив, що відповідач не здійснює ніяких дій для передачі майна у власність позивача, чим порушує права останнього.

В судовезасідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак, його представник надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити та розгляд даної справи проводити за його відсутності.

В судове засідання відповідач не з'явився, проте надіслав заяву, в якій позовні вимоги визнав в повній мірі та просив розгляд справи здійснювати без його представника.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 13 червня 2007 року між ДП «Гаражне підприємство № 2» АТ ХК «Київміськбуд» та ОСОБА_2 було укладено Угоду № 22а про проведення будівництва нежитлового приміщення НОМЕР_2 розташованої за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до умов якої позивач зобов'язався своїми коштами приймати участь будівництві нежитлових приміщень, а відповідач зобов'язався передати йому після завершення будівництва об'єкт фінансування.

25.06.2008 року між забудовником, позивачем та ТОВ «Парк Сервіс 7» укладено угоду про переведення прав та обов'зків за основною угодою № 22а від 13.06.2007 року.

На виконання умов даної угоди позивачем здійснено 100% оплату будівництва нежитлових приміщень.

З урахуванням наведеного судом встановлено виконання позивачем умов даної угоди, зокрема здійснення 100% оплати загальної площі об'єкта фінансування, що також підтверджується довідкою від 20 червня 2007 року виданою ДП «Гаражне підприємство № 2» АТ ХК «Київміськбуд», копія якої наявна в матеріалах справи.

Позивач фактично користується нежитловим приміщенням та сплачує кошти на експлуатаційні витрати на його утримання.

Будівництво по АДРЕСА_1 завершено, та 28 лютого 2008 року вказані приміщення були передані позивачу для використання та експлуатації, що підтверджується актом прийому-передачі нежитлових приміщень НОМЕР_2 по договору № 22а від 13.06.2007 р. участі у фінансуванні будівництва за адресою: АДРЕСА_1

Проте, ТОВ «Парк Сервіс 7» в порушення умов угоди не передало позивачу документи необхідні для оформлення права власності на нежитлові приміщення у державних органах.

За правилами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За змістом ст. 182 ЦК України та ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» право власності та інші речові права на нерухомі речі підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Статтею 5 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів, урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.

Державний контроль за дотриманням вищевказаних вимог закону, здійснюється, в тому числі, і шляхом прийняття закінчених будівництвом об'єктів до експлуатації.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. А згідно з частиною 4 цієї статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальні частині рішення посилання на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Оцінюючи в сукупності надані до суду докази та те, що дії відповідача стосовно визнання позову не суперечать закону та не порушують прав, свобод та інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог стосовно визнання за ОСОБА_2 права власності на об'єкт нерухомого майна - - нежитлове приміщення НОМЕР_2 площею 24,8 кв.м., в будівлі по АДРЕСА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст.ст. 182, 331, 391, 526 ЦК України, стст. 57, 60, 88, 174, 209, 212- 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Сервіс 7» про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення НОМЕР_2 площею 24,8 кв.м., в будівлі по АДРЕСА_1

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Серсвіс 7» (код ЄДРПОУ 34881773) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 817 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА