Ухвала

від 15.12.2015 по справі 757/47460/15-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47460/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2015 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

15.12.2015 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження прокурора у кримінальному провадженні прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання, зазначаючи наступне.

Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100100014161 від 19.12.2014, з правовою кваліфікацією злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 296 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання про накладення арешту, прокурор вказав, що починаючи з грудня 2014 року, особи пов`язані з ТОВ «СОФІЯ КИЇВСЬКА ХІ СТОЛІТТЯ» (код за ЄДРПОУ 39219117), засновником якої є ТОВ «Транс Груп Альфа Плюс» (код за ЄДРПОУ 38940706) діючи умисно та незаконно використовуючи підроблені документи у вигляді технічного паспорту на неіснуючу нежитлову будівлю за неіснуючою адресою: АДРЕСА_1 , літ. «3», загальною площею 319 кв. м., шахрайським шляхом, вводячи в оману представників влади та місцевого самоврядування, подаючи до державних органів, підприємств, організацій, вказаний документ, що надає певні права, пред`являючи копії документів на право власності на неіснуючу будівлю по неіснуючій у місті Києву адресі, виготовлені на підставі підробленого документу у вигляді технічного паспорту на неіснуючу нежитлову будівлю за неіснуючою адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Алли Тарасової, 6, літ. «3», загальною площею 319 кв. м., вчинили дії по заволодінню нежитловими приміщеннями, розташованими за адресою: м. Київ, Володимирський проїзд, 2, які на праві приватної власності належить ОСОБА_4 та в яких здійснює господарську діяльність ТОВ «Злагода, ЛТД». В результаті вчинення незаконних дій останньому було завдано майнової шкоди в сумі 1 000 000 грн.

Зокрема, предметом злочину є об`єкт нерухомого майна (приміщення громадської вбиральні), який використовується ТОВ «Злагода, ЛТД», розташований за адресою: м. Київ, Володимирський проїзд, 2, сквер № 2, переданий ТОВ «Злагода, ЛТД» по акту приймання-передачі, відносно якого особи пов`язані з ТОВ «Софія Київська XI століття» (код за ЄДРПОУ 3921917) вчинили дії по заволодінню шахрайським шляхом, вводячи в оману представників влади та місцевого самоврядування, пред`являючи завірені печаткою ТОВ «Софія Київська XI століття» (код за ЄДРПОУ 3921917) копії документів на право власності на неіснуючу будівлю за неіснуючою у місті Києву адресою: м. Київ, вул. Алли Тарасової, 6, літ. 3, де знаходиться приміщення громадської вбиральні, загальною площею 150 кв.м.

30.07.2015 року нежитлову будівлю (сквер № 2) розташовану за адресою: м. Київ, Володимирський проїзд, 2, належну ОСОБА_4 на праві приватної власності визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12014100100014161.

Зазначені вище речові докази було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 та попереджено останнього про кримінальну відповідальність за незбереження або неналежне збереження ввіреного йому майна.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Частиною другою вищезазначеної статті передбачено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій ст. 167 КПК України.

Відповідно до вимог п. 3 і п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, яке є предметом кримінального правопорушення, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав та обтяжень, обов`язок здійснення чого покладено на орган державної реєстрації прав, згідно з положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі рішень судів, що набрали законної сили (п. 2 вказаної статті цього Закону), та зокрема ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно п. 3 ч. 2 ст. 19 вказаного Закону.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення слідчого, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на нежитлову будівлю (сквер № НОМЕР_1 ), площею 125 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 на праві приватної власності, та приміщення громадської вбиральні, загальною площею 150 кв.м., розміщену за адресою АДРЕСА_2 , передану ОСОБА_6 , відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.09.2010 та заборонити будь-які дії по його відчуженню, а також демонтажу в тому числі посадовим КП «Благоустрій», Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1