Справа № 815/3559/15
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2015 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Токмілової Л.М.,
за участю: секретаря - Мороз А.П.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_4 ПлюсВ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень., -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_4 ПлюсВ» (надалі - ТОВ В«ОСОБА_4 ПлюсВ» або позивач) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (надалі - ДПІ у Приморському районі або відповідач), в якому позивач просить суд визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 09.06.2015р. № НОМЕР_1 та від 09.06.2015р. № НОМЕР_2 (надалі - оскаржувані податкові повідомлення-рішення).
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані ППР, складено з порушенням порядку оформлення результатів документальних перевірок, оскільки, по-перше, у період часу, зазначеному у наказі на проведення перевірки, жодна посадова особа ДПІ у Приморському районі, за місцем знаходження підприємства позивача не прибувала, а, по-друге, висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства сформовано без обов'язкового дослідження первинної документації щодо господарської діяльності підприємства позивача.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх.
Представники відповідача у судовому засідання проти позовних вимог заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, зокрема зазначивши, що направлення на проведення перевірки та копію наказу вручено під розписку директору ТОВ В«ОСОБА_4 ПлюсВ» . В ході перевірки директором підприємства відмовлено у наданні перевіряючим будь-яких документів, що стосуються предмету перевірки, у зв'язку з чим складено акт про ненадання таких документів. При перевірці використано інформацію системи «Податковий блок - Перегляд результатів співставлення» та інформацію, надану слідчим СВ Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_5 (згідно постанови слідчого від 22.01.2015р.)
Заслухавши думки представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ТОВ В«ОСОБА_4 ПлюсВ» зареєстровано 20.10.2010р. за №15561020000040345, місцезнаходженням юридичної особи є Проспект Гагаріна, буд.19, м. Харків, 61001 (Т.1, а. с. 23). Основним видом економічної діяльності підприємства є оптова торгівля парфумними та косметичними товарами (Т.1, а. с. 23).
ОСОБА_6 довідки про взяття на облік платника податків Форми №4-ОПП від 21.10.2010р. №113624, ТОВ В«ОСОБА_4 ПлюсВ» перебуває на податковому обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси (Т.1, а. с. 24).
Судом встановлено, що 22.01.2015р. слідчим відділом Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області прийнято постанову про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ В«ОСОБА_4 ПлюсВ» (код ЄДРПОУ 37351792) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету держави усіх передбачених діючим законодавством податків за період з 01.02.2012р. по 01.02.2015р. з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ В«Квартал-2011В» (Т.1, а. с. 119-120).
Крім того, 22.01.2015р. слідчим відділом Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області прийнято постанову про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ В«ОСОБА_4 ПлюсВ» (код ЄДРПОУ 37351792) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету держави усіх передбачених діючим законодавством податків за період з 01.02.2012р. по 01.02.2015р. з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ В«НікастройВ» (код ЄДРПОУ 35048732), ТОВ В«Шаблон-2011В» (код ЄДРПОУ 38016627) (Т.1, а. с. 121-122).
20.04.2015р. начальником управління податкового аудиту ОСОБА_7 складено доповідну записку № 370/22-03/59 на ім'я заступника начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС В Одеській області з проханням на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України розглянути питання про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ В«ОСОБА_4 ПлюсВ» (код ЄДРПОУ 37351792) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2012 року по 01.02.2015 року у частині, що стосується взаємовідносин з ТОВ В«Квартал-2011В» (код ЄДРПОУ 38016593), ТОВ В«НікастройВ» (код ЄДРПОУ 35048732), ТОВ В«Шаблон-2011В» (код ЄДРПОУ 38016627)В» (Т.1, а. с. 126 ).
22.04.2015р. Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області прийнято наказ №612 В«Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ В«ОСОБА_4 ПлюсВ» (код ЄДРПОУ 37351792) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2012 року по 01.02.2015 року у частині, що стосується взаємовідносин з ТОВ В«Квартал-2011В» (код ЄДРПОУ 38016593), ТОВ В«НікастройВ» (код ЄДРПОУ 35048732), ТОВ В«Шаблон-2011В» (код ЄДРПОУ 38016627)В» (Т.1, а. с. 25).
Зі змісту вказаного наказу вбачається, що він прийнятий на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України згідно доповідної записки начальника управління податкового аудиту ОСОБА_7 від 20.04.2015 року № 370/22-03/59.
На підставі зазначеного наказу та п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України податковим органом видано направлення від 22.04.2015р. №001070/601, в якому метою перевірки зазначено: з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2012 року по 01.02.2015 року в частині, що стосується взаємовідносин з ТОВ В«Квартал-2011В» (код ЄДРПОУ 38016593), ТОВ В«НікастройВ» (код ЄДРПОУ 35048732), ТОВ В«Шаблон-2011В» (код ЄДРПОУ 38016627)В» (Т.1, а. с. 124).
Дане направлення вручено директору ТОВ В«ОСОБА_4 ПлюсВ» ОСОБА_8 разом з копією наказу під розписку, що підтверджується відповідними відмітками на направленні та повідомленні (Т.1, а. с. 124).
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ В«ОСОБА_4 ПлюсВ» , не погоджуючись із наказом про призначення перевірки, оскаржило його до суду, про намір оскарження повідомило ДПІ у Приморському районі листом, який отримано відповідачем 28.04.2015р. (Т.4, а. с. 210).
При цьому постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2015р. у справі №815/2470/15, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2015р., у задоволенні позову ТОВ В«ОСОБА_4 ПлюсВ» відмовлено.
ОСОБА_6 перевірки від 12.05.2015р. №3076/22-03/37351793 (надалі - ОСОБА_6 перевірки) в період з 24.04.2015р. по 30.04.2015р. ДПІ у Приморському районі проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ В«ОСОБА_4 ПлюсВ» , код за ЄДРПОУ 37351793, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 01.02.2015р. у частині, що стосується взаємовідносин з ТОВ В«Квартал-2011В» (код ЄДРПОУ 38016593), ТОВ В«НікастройВ» (код ЄДРПОУ 35048732), ТОВ В«Шаблон-2011В» (код ЄДРПОУ 38016627)В» (Т.1, а. с. 26-32).
На підставі ОСОБА_6 перевірки ДПІ у Приморському районі прийнято податкове повідомлення рішення №0000522203 від 09.06.2015р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1040109,00 грн. (у тому числі - 832088,00 грн. за основним зобов'язанням, 208022,00 грн. - штрафна санкція) (Т.1, а. с. 33) та податкове повідомлення рішення №0000532203 від 09.06.2015р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1188479,00 грн. (у тому числі - 792319,00 грн. за основним зобов'язанням, 396160,00 грн. - штрафна санкція) (Т.1, а. с. 34).
Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд керувався наступним.
Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, у тому числі щодо підстав, умов та порядку проведення перевірок, регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 20.1.4 ст. 20 ПКУ встановлено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Відповідно до п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПК України.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцем знаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
ОСОБА_6 з п.78.4 ст.78 ПКУ про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Пунктом 78.5 ст.78 визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із ст.81 цього Кодексу.
Відповідно до п.81.1 ст.81 ПКУ (в редакції чинній на момент проведення перевірки) посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
ОСОБА_6 з п.81.2 ст.81 у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
ОСОБА_6 з п. 81.3 ст. 81 ПК України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).
Отже, як вбачається з наведених норм законодавства, посадові особи мають право приступити до проведення перевірки лише за умови наявності підстав для її проведення, пред'явлення копії наказу, направлення та службових посвідчень.
Як вказано у висновках ОСОБА_6 перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані ППР, перевіркою встановлено порушення п. 138.2 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено значення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 832088,00 грн., у тому за півріччя 2012 року - на 171744,00 грн., за три квартали 2012р. - 420231,00 грн., за 2012 рік - на 723340,00 грн. за перший квартал 2013 року - на 108748 грн.; а також порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено значення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 803368,00 грн., у тому числі за квітень 2012 року - на 11049,00 грн., за травень 2012 року на 30956,00 грн., за червень 2012 року - на 57778,00, за липень 2012 року - 80901,00, за серпень 2012 року - на 42510,00 грн., за вересень 2012 року - на 80920,00 грн., за жовтень 2012р. - 125272 грн., листопад 20012р. - 112374,00 грн., грудень 2012р. - 137568,00 грн., січень 2013 року - 114472 грн., квітень 2013р. - 9568 грн.
Зі змісту ОСОБА_6 перевірки вбачається, що до такого висновку посадові особи ДПІ у Приморському районі дійшли, використовуючи базу даних «Податковий блок» та постанови слідчого, на виконання яких проводилася перевірка.
ОСОБА_9 перевірки, суд встановив, що фактично висновки перевіряючих ґрунтуються на інформації з постанов слідчого, у яких зазначено, що невстановлені особи упродовж 2009-2013 років, шляхом реєстрації і перереєстрації в державних органах влади як суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), створили і придбали біля 15 підконтрольних собі підприємства, а саме: … ТОВ «Шаблон-2011» (код ЄДРПОУ 38016627), ТОВ «Квартал - 2011» (код за ЄДРПОУ 38016593), … ТОВ «Нікастрой» (код ЄДРПОУ 35048732) та інші, які оформили на підставних осіб, що дали згоду за грошову винагороду бути засновниками і керівниками створених суб'єктів підприємницької діяльності, не маючи при цьому на меті здійснювати статутну діяльність таких підприємств. Створивши і придбавши вище згадані підприємства, заволодівши їх печатками і установчими документами, призначивши на посади їх керівників підставних осіб, невстановлені особи, заздалегідь знаючи, що підконтрольні їм суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи - не здійснюватимуть статутну діяльність, переслідували при цьому прикриття своєї незаконної діяльності, яка виразилася в сприянні різним суб'єктам підприємницької діяльності України, що реально діяли, в проведенні безтоварних фінансових операцій з грошовими коштами за допомогою незаконного переведення їх з безготівковою форми розрахунку в готівку, в мінімізації зобов'язань з податку на додану вартість та штучному завищенні валових витрат, тобто в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. Так, встановлено, що реквізити підприємства ТОВ «Шаблон-2011» (код ЄДРПОУ 38016627), ТОВ «Квартал - 2011» (код за ЄДРПОУ 38016593), … ТОВ «Нікастрой» (код ЄДРПОУ 35048732) використовувались для безпідставного формування податкового кредиту для ТОВ «ОСОБА_4 Плюс» (код ЄДРПОУ 37351793).
Щодо посилання посадових осіб податкового органу на інформацію, викладену в постанові слідчого, суд зазначає наступне.
Підпунктом 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (в редакції на момент призначення та проведення перевірки) передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.
Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.
Пунктом 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що У разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
Абзац другий п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України передбачає, що складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що формування податкового повідомлення-рішення на підставі вироку суду можливе лише після набрання таким вироком законної сили та лише у випадку, якщо вирок постановлено за правопорушення предметом якого є податки, збори.
При цьому формування податкового повідомлення-рішення на підставі вирок суду можливе, якщо вирок постановлено за правопорушення у сфері сплати податків та зборів суб'єктом оподаткування.
В даному ж випадку інформація, наведена у постановах слідчого, стосується підприємств-контрагентів ТОВ «ОСОБА_4 Плюс», а не самого підприємства позивача. Крім того, в ОСОБА_9 перевірки не міститься жодної інформації щодо наявності вироку суду, який набрав законної сили.
Відповідно до п. 78.7. ст. 78 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
ОСОБА_6 з ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
ОСОБА_6 з п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що висновки про порушення податкового законодавства не можуть ґрунтуватися виключно на інформації з постанови слідчого. У випадку проведення документальної перевірки передбачається також дослідження документів, наданих платником податків.
Як зазначено в ОСОБА_6 перевірки, в ході перевірки керівником підприємства відмовлено в наданні перевіряючому будь-яких документів, що відносяться до предмета перевірки, у зв'язку з чим складено ОСОБА_6 від 28.04.2015р. №2894/22-03/37351793 «Про ненадання документів під час документальної перевірки».
Водночас, як вбачається з пояснень представника позивача, показань свідка ОСОБА_10, яка працює на посаді секретаря в ТОВ «ОСОБА_4 Плюс», свідка ОСОБА_11, який працює на посаді менеджера ТОВ «ОСОБА_4 Плюс», у період з 24.04.2015р. по 30.04.2015р. за податковою адресою підприємства працівник ДПІ у Приморському районі в м. Одесі ОСОБА_3, який згідно ОСОБА_6 перевірки, проводив дану перевірку, не з'являвся.
Дана обставина підтверджується також і свідченнями самого ОСОБА_3, наданими суду у судовому засіданні. Зокрема, ОСОБА_3 зазначив, що спілкувався з директором ТОВ «ОСОБА_4 Плюс» у телефонному режимі, за адресою підприємства в період, у який повинна бути проведена перевірка, не приходив. При цьому ОСОБА_3 не надав до суду будь-яких доказів наявності непереборних обставин, які б об'єктивно унеможливлювали проведення вказаної перевірки підприємства позивача, або доказів перешкоджання посадовими особами підприємства позивача проведенню перевірки.
Отже, з наведеного вбачається, що фактично перевірка ТОВ «ОСОБА_4 Плюс» у період з 24.04.2015р. по 30.04.2015р. не проводилася.
Відтак, за приписами п. 85.2 ст. 85 ПК України обов'язок надати перевіряючому документації стосовно предмета перевірки, у ТОВ «ОСОБА_4 Плюс» не виникло.
Отже, висновки, викладені в ОСОБА_6 перевірки, на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ґрунтуються виключно на інформації щодо можливих правопорушень, допущених підприємствами-контрагентами відповідача.
Крім того, суд зазначає, що Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ В«Мукачівський лісокомбінатВ» до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ В«ФірмаВ» ВІКВ» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень) зазначено, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.
При цьому згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України (у редакції, чинній на момент здійснення господарських відносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
ОСОБА_6 з п.п. 200.2, 200.3 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
ОСОБА_6 з п. 201.1ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Відповідно до п. 201.6. ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
ОСОБА_6 з п. 201.7-201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до ст. 187 ПКУ (в редакції станом на час вчинення господарських операцій) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Положеннями ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
ОСОБА_6 з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
ОСОБА_6 з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
ОСОБА_6 з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
П. 200.10 ст. 200 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи з вимог п.2 ст.3 зазначеного Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Отже, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т. ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.
В листі Вищого адміністративного суду України «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» № 742/11/13-11 від 02.06.2011р. зазначається, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Судом досліджено надану позивачем первинну документацію щодо взаємовідносин ТОВ «ОСОБА_4 Плюс» з ТОВ «Квартал - 2011» (код за ЄДРПОУ 38016593), ТОВ «Нікастрой» (код ЄДРПОУ 35048732) та встановлено наступне.
02.04.2011р. між ТОВ «ОСОБА_4 Плюс» (Покупець) та ТОВ «Квартал - 2011» (Постачальник) укладено Договір №04.1 поставки товару, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується регулярно упродовж строку дії договору у відповідності із замовленнями Покупця постачати Покупцеві продукцію -ефірні олії, кераміку та супутні товари, далі по тексту - Товар, на умовах, що визначаються положеннями даного договору за вільними цінами у кількості, асортименті та у строки, узгоджені Сторонами за Договором (Т.1, а. с. 128).
ОСОБА_6 видаткових накладних №432 від 04.04.2012р., №433 від 04.04.2012р., №2 від 17.04.2012р., №3 від 17.04.2012р., №4 від 17.04.2012р., №1 (прибуткова накладна(повернення) від 26.04.2012р., №467 від 27.04.2012р., №468 від 27.04.2012р., №469 від 27.04.2012р., №504 від 21.05.2012р., №505 від 21.05.2012р., №514 від 29.05.2012р., №503 від 21.05.2012р., №513 від 29.05.2012р., №514 від 29.05.2012р. ТОВ «ОСОБА_4 Плюс» придбало у ТОВ «Квартал - 2011» у перевіряємому періоді товару на загальну суму 782157,54 грн., у тому числі ПДВ у сумі 130359,59 грн. (Т.1, а. с. 129-157).
На вказану суму ТОВ «Квартал - 2011» сформовано податкові накладні №3 від 04.04.2012р., №4 від 04.04.2014р., №26 від 17.04.2012р., №27 від 17.04.2012р., №28 від 17.04.2012р., №31 від 27.04.2012р., №32 від 27.04.2012р., №33 від 27.04.2012р., №16 від 21.05.2012р., №17 від 21.05.2012р., №18 від 21.05.2012р., №34 від 28.05.2012р., №35 від 28.05.20012р., №36 від 28.05.2012р. (Т.1, а. с. 158-196).
На підтвердження факту постачання товарів зазначених товарів позивач надав до суду товарно-транспортні накладні (Т.1, а. с. 197-201).
01.06.2012р. між ТОВ «ОСОБА_4 Плюс» (Покупець) та ТОВ «Нікастрой» (Постачальник) укладено Договір №13604 поставки товару, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується регулярно упродовж строку дії договору у відповідності із замовленнями Покупця постачати Покупцеві продукцію - ефірні олії, кераміку та супутні товари, далі по тексту - Товар, на умовах, що визначаються положеннями даного договору за вільними відпускними цінами у кількості, асортименті та у строки, узгоджені Сторонами за Договором (Т.1, а. с. 202).
ОСОБА_6 з видатковим накладними, копії яких позивачем надано до суду, ТОВ «ОСОБА_4 Плюс» придбало у ТОВ «Нікастрой» за даним договором товару на загальну суму 4636966,91 грн., у т. ч. 772827,82 грн. ПДВ (Т.1, а. с. 234-250, Т.2, а. с. 1-245).
Факт перерахування ТОВ «ОСОБА_4 Плюс» коштів за отриманий від ТОВ «Нікастрой» та ТОВ «Квартал - 2011» товар підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з банківських рахунків та платіжних доручень (Т.4, а. с. 107-168, 171-189), актом прийому-передачі векселів (Т.4, а. с. 169.)
На вказану суму ТОВ «Нікастрой» сформовано податкові накладні, які засвідчують сплату ТОВ «ОСОБА_4 Плюс» сум ПДВ у ціні придбаного товару (Т.2, а. с. 246-250, Т.3, а. с. 1-250, Т.4, а. с. 1-105).
Крім цього, факт постачання товарів від ТОВ «Нікастрой» підтверджується товарно-транспортними накладними (Т.1, а. с. 208-233).
Отже, суд зазначає, що з наданої позивачем первинної документації щодо господарських відносин з підприємствами ТОВ «Нікастрой», ТОВ «Квартал - 2011» вбачається, що господарські відносини з вказаними контрагентами мають усі ознаки реальності, зміст господарських операцій вбачається з договорів та видаткових накладних, на підставі виписок з банківських рахунків та платіжних доручень судом встановлено рух активів в ході здійснення господарської діяльності.
З огляду на вище наведене, суд вважає, що висновки, викладені посадовими особами відповідача в ОСОБА_6 перевірки щодо непідтвердження здійснення господарської діяльності з підприємствами-контрагентами, є неправомірними, а тому податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі даного ОСОБА_6 перевірки, підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
ОСОБА_6 з ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
ОСОБА_6 зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09 грудня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 69-71, 86, 158-163, 167, 256 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_4 ПлюсВ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,- задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одесі ГУ ДФС в Одеській області від 09.06.2015р. №0000522203.
Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одесі ГУ ДФС в Одеській області від 09.06.2015р. №0000532203.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 14 грудня 2015 року.
Суддя Л.М. Токмілова
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2015 |
Оприлюднено | 22.12.2015 |
Номер документу | 54371473 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні