Ухвала

від 16.12.2015 по справі 6-56/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 6-56/10. Головуючий І інст.: - Скляренко С.О.

Провадження №22-ц/790/8495/15. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.

Категорія: виконавче провадження.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2015 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - Кокоші В.В.,

суддів: - Бобровського В.В., Черкасова В.В.,

при секретарі: - Лашаковій Д.І.,

заслухавши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 26 червня 2010 року по справі за поданням начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Цимбал С.В. - про тимчасове обмеження ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и л а:

13 червня 2010 року начальник Ленінського ВДВС Харківського МУЮ Цимбал С.В., звернувся в суд із поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України.

Подання обґрунтовував тим, що на примусовому виконанні в Ленінському ВДВС Харківського МУЮ перебуває виконавчий лист №2-2167/09, виданий Ленінським районним судом м. Харкова 27 жовтня 2009 року, про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Фінанси та кредит» заборгованості за кредитним договором у розмірі 24 469 грн. 75 коп.

Боржник ОСОБА_6 ніде не працює, заборгованість по кредиту не сплачує.

Посилаючись на вказані обставини та ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 217, 368, 376 ЦПК України, начальник Ленінського ВДВС Харківського МУЮ Цимбал С.В. просив суд з метою виконання рішення суду тимчасово обмежити ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 26 червня 2010 року подання задоволено.

Тимчасово обмежено громадянку України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою.

Виконання ухвали суду покладено на Адміністрацію Держаної прикордонної служби України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суду скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Задовольняючи подання начальника Ленінського ВДВС Харківського МУЮ Цимбал С.В., суд керуючись ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» виходив із того, що ОСОБА_6 ухиляється від сплати заборгованості за кредитним договором, а тому подання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Проте, погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно положень п. 2 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну» від 21 січня 1994 року (зі змінами), громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.

Задовольняючи подання, суд першої інстанції не зазначив у мотивувальній частині ухвали в чому саме полягає ухилення боржника від виконання зобов'язання за судовим рішенням, а лише послався на те, що за даними виконавчого листа ОСОБА_6 ніде не працює.

Крім того, при розгляді подання суд керувався ст. 373 ЦПК України, згідно з якою за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Однак, доказів того, що державний виконавець, боржник ОСОБА_6, стягувач ПАТ «Фінанси та кредит» повідомлялися судом про час та місце розгляду подання, матеріали справи не містять.

За таких обставин, оскаржувана ухвала не може бути визнана колегією суддів законною та обґрунтованою.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції порушено порядок вирішення питання щодо розгляду подання державного виконавця, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити - частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 26 червня 2010 року - скасувати.

Передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: