Рішення

від 08.12.2015 по справі 145/1470/15-ц

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

"08" грудня 2015 р. 145/1470/15-ц

2/145/776/2015

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Ратушняка І. О.

за участі секретаря Тихої О.Н.

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сільської ради про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій вказує, що 23 серпня 2006 року померла його мати ОСОБА_5, яка до дня смерті була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1, однак фактично проживала без реєстрації АДРЕСА_1.

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка № 128 площею 3,0468 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_4 сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

За життя ОСОБА_5 склала заповіт від 11.10.1999 року, посвідчений секретарем Гришовецької сільської ради Тиврівського району Вінницької області ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 32, яким усе своє майно заповіла йому та його братові ОСОБА_3. На час відкриття спадщини заповіт не змінено і не відмінено.

Він спадщину прийняв відповідно до положень ч.3 ст.1268 ЦК України, так як на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем однією сім'єю та від спадщини не відмовився.

Його брат ОСОБА_3 спадщину не приймав та на неї не претендує.

З метою оформлення прийнятої спадщини він звернувся до нотаріальної контори, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказану земельну ділянку йому було відмовлено в зв'язку з відсутністю оригінала державного акта на право приватної власності на землю на ім'я спадкодавця.

В даному випадку таким документом є державний акт IV-ВН № 016368, який виданий на підставі розпорядження Тиврівської райдержадміністрації № 333-р від 10.12.2002 року. Проте оригінал вказаного документа було втрачено, а виготовлення його дубліката чинним законодавством не передбачено.

Право власності спадкодавця на земельну ділянку посвідчувалося вищевказаним державним актом та було зареєстроване в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 3, що стверджується архівним примірником державного акта.

В подальшому, уже після смерті матері ним замовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), під час розробки якої ДП « Вінницький науково - дослідний та проектний інститут землеустрою» було встановлено, що дійсна площа вказаної земельної ділянки з заокругленням до однієї тисячної становить 3, 0468 га.

Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 0524582200:02:002:0125 .

Нормативно - грошова оцінка земельної ділянки становить 98 044,67 грн.

На зазначену земельну ділянку заборона відсутня.

Крім того, перешкодою для оформлення спадщини в нотаріальній конторі є та обставина, що його мати до дня смерті була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1, тоді як згідно відмітки про реєстрацію в його паспорті його місце проживання зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_2.

Разом з тим, його мати у зв'язку з хворобою, похилим віком та необхідністю догляду за нею з червня 2005 року і до дня смерті проживала у його сім'ї за адресою його місця проживання.

Оскільки отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку в нотаріальній конторі немає можливості, він вимушений звернутися до суду із даним позовом.

Просить встановити факт, що він, ОСОБА_2, на час відкриття спадщини постійно проживав ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір'ю ОСОБА_5, померлою 23 серпня 2006 року;

Визнати за ним, ОСОБА_2, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0524582200:02:002:0125 площею 3, 0468 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Тиврівського району Вінницької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла 23 серпня 2006 року в с. Кобелецьке Тиврівського району Вінницької області.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги уточнив, просить :

встановити факт, що державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ВН № 016368 від 12 лютого 2003 року, виданий на ім'я ОСОБА_7, належав померлій 23 серпня 2006 року ОСОБА_5;

встановити факт, що заповіт ОСОБА_5 від 11.10.1999 року, посвідчений секретарем Гришовецької сільської ради Тиврівського району Вінницької області ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 32, складений на ім'я ОСОБА_2;

встановити факт, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини

постійно проживав ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із матір'ю ОСОБА_5, померлою 23 серпня 2006 року;

визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0524582200:02:002:0125 площею 3, 0468 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Тиврівського району Вінницької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла 23 серпня 2006 року в с. Кобелецьке Тиврівського району Вінницької області.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради та відповідач ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися, подали заяви, відповідно до яких просять справу розглянути у їх відсутності, позов визнають.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу її відкриття.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.5 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. - № 7, у разі неприйняття спадщини чи відмови від неї одним із спадкоємців за заповітом застосовується норма частини першої статті 1275 ЦК, відповідно до якої частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших і спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

Судом встановлено, що 23 серпня 2006 року померла ОСОБА_5.

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка № 128 площею 3,0468 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Тиврівського району Вінницької області, що стверджується архівним примірником державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ВН № 016368, виданим 12 лютого 2003 р. (а.с.7), оригінал якого втрачено, технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовлену ДП «Вінницький науково - дослідний та проектний інститут землеустрою» (а.с.8-16), довідкою виконкому Новоміської сільської ради Тиврівського району Вінницької області №373 від 09.09.2015 р. (а.с.20).

Факт, що державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ВН № 016368 від 12 лютого 2003 року, виданий на ім'я ОСОБА_7, належав померлій 23 серпня 2006 року ОСОБА_9 стверджується самим державним актом та свідоцтвом про її смерть, в який імена та по батькові власника державного акта та померлої особи співпадають, а прізвища є співзвучними, різниця має місце в одну букву «а», «о».

Позивач - спадкоємиця в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5

Факт, що заповіт ОСОБА_9 від 11.10.1999 року, посвідчений секретарем Гришовецької сільської ради Тиврівського району Вінницької області ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 32, складений на ім'я позивача стверджується самим заповітом, свідоцтвом про народження позивача, в якому його матір'ю записана ОСОБА_5, а також довідкою виконкому Новоміської сільської ради Тиврівського району Вінницької області №374 від 09.09.2015 р., з якої вбачається що ОСОБА_5 на день своєї смерті постійно проживала в сім'ї свого сина - ОСОБА_2.

Позивач ОСОБА_2 - спадкоємець ОСОБА_5 в порядку спадкування за заповітом, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, так як на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем однією сім'єю та від спадщини не відмовився.

Факт, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини постійно проживав ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із матір'ю ОСОБА_5, на час відкриття спадщини постійно проживав ІНФОРМАЦІЯ_4, стверджується довідкою Новоміської сільської ради №611 від 29.09.2014 р. (а.с.18) ,

ОСОБА_3 на спадщину не претендує. Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, немає, що стверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №41596392 від 23.09.2015 р. (а.с.38).

Вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 0524582200:02:002:0125.

Нормативно - грошова оцінка земельної ділянки становить 98044,67 грн., що стверджується витягом про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки №01-9/65 від 26.07.2015 р. (а.с.21).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61 174, 212, 213, 214, 215, 223, 256, 259 ЦПК України, ст.ст.1218, 1233, 1235, 1268 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 р., -

вирішив:

Позов задоволити.

Встановити факт, що державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ВН № 016368 від 12 лютого 2003 року, виданий на ім'я ОСОБА_7, належав померлій 23 серпня 2006 року ОСОБА_5;

Встановити факт, що заповіт ОСОБА_5 від 11.10.1999 року, посвідчений секретарем Гришовецької сільської ради Тиврівського району Вінницької області ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 32, складений на ім'я ОСОБА_2.

Встановити факт, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини

постійно проживав ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із матір'ю ОСОБА_5, померлою 23 серпня 2006 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0524582200:02:002:0125 площею 3, 0468 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Тиврівського району Вінницької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла 23 серпня 2006 року в с. Кобелецьке Тиврівського району Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ратушняк І. О.