Ухвала

від 15.12.2015 по справі 504/1868/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/10313/15

Головуючий у першій інстанції Барвенко В. К.

Доповідач Ступаков О. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Ступакова О.А. суддів: Бабія А.П., Варикаші О.Д.

при секретарі - Желєзнові В.В.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про вправо приватної власності на земельну ділянку, скасування рішення сільської ради., визнання недійсним державного акту на земельну ділянку за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 червня 2015 року, -

встановила:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів, в якому просив визнати недійсним свідоцтво про право приватної власності на земельну ділянку, кадастровий номер - НОМЕР_1, зареєстрований на ім'я ОСОБА_3, площею 0,05 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1; скасувати рішення Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про надання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3; визнати недійсним державний акт на земельну ділянку, кадастровий номер - НОМЕР_2, зареєстрований на імя ОСОБА_4, площею 0,05 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2. В обґрунтування зазначених вимог, позивач зазначив, що надання ОСОБА_3 спірної земельної ділянки та отримання відповідачем державного акту на право приватної власності на підставі оспорюваного рішення Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області порушує права позивача на користування належної йому земельної ділянки. Позивач в позові зазначив, що спірна земельна ділянка розташована впритул до його господарських будівель та споруд та згідно державного акту знаходиться на вулиці для руху транспорту тобто місці загального користування та ускладнює проїзд до земельної ділянки позивача.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.06.2015 року відкрито провадження у вказаній справі.

Одночасно з пред'явленням позову, ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову по справі, а саме, просить суд заборонити ОСОБА_3 встановлювати паркан та будь-які забудови на земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; заборонити ОСОБА_4 встановлювати паркан на межі земельних ділянок, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1; накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,05 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер - НОМЕР_1, з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будинку», яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 червня 2015 року заява задоволена.

Не погодившись з зазначеною ухвалою ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, сторони, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції посилався на те, що Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

За загальним правилом заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши суду відповідні докази.

З поданого заявником позову та матеріалів до нього, суд вбачає достатньо доказів того, що між сторонами дійсно виник спір про право, і в теперішній час існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Колегія погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачем не надано належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову зазначених ним в заяві може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду є помилковим, оскільки заявляючи позовні вимоги позивач посилався на те, що спірна земельна ділянка згідно державного акту знаходиться на вулиці для руху транспорту тобто місці загального користування та ускладнює проїзд до земельної ділянки позивача. Встановлення ОСОБА_3 паркану та проведення будь-якої забудови на спірній земельній ділянці, може в подальшому утруднити користування позивачем спірною земельною ділянкою в разі задоволення його позовних вимог. Відчуження земельної ділянки ОСОБА_3 іншій особі може привести до неможливості користування позивачем спірною земельною ділянкою в разі задоволення його позовних вимог.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що вжиті заходи забезпечення позову перешкоджають позивачу в реалізації права власності передбачених ст. 41 Конституції України, що є безумовною підставою для скасування рішення суду є помилковим.

Ст. 151 ЦПК України визначені підстави для вжиття заходів забезпечення позову які носять тимчасовий характер і зазначена норма закону не визнана в установленому порядку неконституційною.

Посилання представника ОСОБА_3 та представника Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області при розгляді справи в суді апеляційної інстанції на те, що позивач заявив позов який не ґрунтується на дійсних обставинах справи, а саме для того, щоб тимчасово перешкодити ОСОБА_3 в користуванні спірною земельною ділянкою, використання позивачем спірної земельної ділянки для здійснення будівництва на своїй земельній ділянці облаштування, зберігання на належній ОСОБА_3 земельній ділянці будівельних матеріалів та будівельних відходів нічим не підтверджено.

Крім того, колегія приймає до уваги, що ч.1 ст. 155 ЦПК України визначено, що у разі скасування заходів забезпечення позову, набрання законної сили рішенням про відмову у задоволенні позову чи ухвалою про закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.

Також колегія приймає до уваги, що в разі порушенням ОСОБА_2 прав ОСОБА_3 на користування належної їй земельною ділянкою, ОСОБА_3 вправі, пред'явити відповідний позов до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою з поданням заяви про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 не використовувати земельну ділянку ОСОБА_3 для здійснення будівництва на своїй земельній ділянці, зберігання будівельних матеріалів та будівельних відходів.

На підставі наведеного колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування оскарженої ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313-315 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити. Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О.А. Ступаков

А.П. Бабій

О.Д. Варикаша