Ухвала

від 11.11.2015 по справі 804/4101/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2015 рокусправа № 804/4101/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в міст Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калугин" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2015р. у справі № 804/4101/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Калугин" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Калугин" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.02.2015 р. №0000462201.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2015 року в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову, та винести нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони, про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з'явились.

Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін апеляційної скарги не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявним в матеріалах справи, що ТОВ «Калугин» зареєстроване 01.02.2005 р. у Дніпропетровському міському управлінні юстиції, свідоцтво про державну реєстрацію №12241020000007289.

На підставі наказу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 05.02.2015 року №53 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Калугин» (код ЄДРПОУ 33383644) щодо дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «Транс-Термінал» (код ЄДРПОУ 36568654) за період серпень 2014 року, що задекларовані у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2014 року.

Перевірка проводилася з 09.02.2015 року по 13.02.2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 13.02.2015 р. №224/04-65-22-02/33383644, відповідно до висновків якого встановлено порушення п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у жовтні 2014 року на суму 211 760,0 грн.

На підставі акту 27.02.2015 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №000462201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 317 640,00 грн.

Вирішуючи спірні правовідносин та відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення, а тому заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України). Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, від належності первинних бухгалтерських та розрахункових документів залежить як податковий облік платника податків, так і реальність вчинення господарської діяльності такого платника взагалі. Правильність формування платником податків валових податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Як встановлено судом першої інстанції, що між ТОВ «Калугин» та ТОВ «Транс-Термінал» (код ЄДРПОУ 36568654, Дніпропетровський район, смт Ювілейне, вул. Нова, буд. 58, кв. 4) укладено договір поставки № 7205 від 15.07.2014 р.

Відповідно до умов вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. Згідно п.2.1. договору вивіз товару здійснюється транспортом покупця, за рахунок покупця зі складу продавця. За договором ТОВ "Калугин" придбано обладнання - ділянка регулююча, ділянка підвода природного газу, щит автоматики.

Позивачем були отримані наступні видаткові накладні: РН-10\08-1 від 10.08.2014 р.; РН-11\08-1 від 11.08.2014 р.; РН-11\08-2 від 11.08.2014 р. а також податкові накладні № 40 від 10.08.2014 р.; №42, №43 від 11.08.2014 року.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено вимоги до первинних документів, зокрема обов'язкові реквізити.

Проте, в наданих до перевірки видаткових накладних відсутній обов'язковий реквізит - місце складання первинного документу, ПІБ осіб, які приймали товар (довіреності на приймання товару). Таким чином неможливо ідентифікувати осіб, що фактично приймали отриманий товар від ТОВ "Транс-Термінал".

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 р. на суму 211 760,0 грн.

Згідно специфікацій до договору поставки №7205 від 15.07.2014 року, а саме: п.2. Оплата - 100% вартості оплачуються впродовж 45 банківських днів з моменту поставки товару і отримання покупцем повного пакету документів.

Розрахунки між сторонами по вищевказаному договору поставки №7205 від 15.07.2014 року в період з серпня по жовтень 2014 року не проводились. Згідно даних акту перевірки, станом на 31.10.2014р. відповідно до оборотно-сальдової відомості рахунку 631 заборгованість за розрахунками з ТОВ "Транс Термінал" складала 2 553 845,67грн (а.с.14)

не проводились ні в серпні, ні в вересні, ні в жовтні 2014 року.

Відповідно до умов договору та наданих документів ТОВ «Калугин» здійснював транспортування товару власними силами, згідно наступних товарно-транспортних накладних: №179886 від 10.08.2014 р., №179887 від 11.08.2014 р., в яких не заповнені графи з відомостями про вантаж за наступними номерами: №10 "Операція", № 11 "Маса брутто,т", № 12 "Час прибуття", № 13 "Час вибуття", № 14 "Час простою", № 15 "Підпис відповідальної особи при вантажно-розвантажувальних операціях".

Також у пункті навантаження зазначена адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Ілларіонова, 48, що не є податковою адресою ТОВ «Транс-Термінал», тому неможливо встановити місце навантаження придбаного товару.

В подальшому, за твердженням позивача, придбаний товар на загальну суму 1 270 560,0 грн., в т.ч. ПДВ 211 760,0 грн., згідно письмової відповіді від ТОВ "Калугин", був реалізований ПАТ "МК "Азовсталь" у складі пальника пускового, що також підтверджується виданою податковою накладною від 11.08.2014 р. №5 обладнання (пальник пусковий з блоком автоматики для ДП-4, згідно ТЗ комбіната).

Відповідно до вимог наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 №10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», графа 4 податкової декларації заповнюється у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, на всіх етапах постачання таких товарів.

Згідно баз даних ІС «Податковий блок» у серпні 2014 року було придбано обладнання - пусковий пальниковий комплекс для повітронагрівачів доменних печей в розібраному стані для зручності транспортування - 4 шт., країна виробництва - RU, та було реалізовано ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», із чого виходить, що обладнання - пальник пусковий з блоком автоматики для ДП-4, згідно ТЗ комбіната, яке було реалізоване на ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», є імпортним.

Також відповідно наданої комплектуючої відомісті пальника пускового з блоком автоматики для ДП-4, згідно якої одним з компонентів є ділянка регулююча, ділянка підвода природного газу, щит автоматики. Тобто, пальник пусковий з блоком автоматики для ДП-4 реалізовувався як раніше імпортований та повністю укомплектований товар. Наведені обставини спростовують доводи позивача щодо використання придбаних у ТОВ «Транс-Термінал» окремих компонентів та їх реалізації у складі обладнання ПАТ "МК "Азовсталь".

Колегія суддів на підставі вищевикладеного дійшла висновку, що ТОВ «Калугин» неправомірно включило до податкового кредиту в серпні 2014 року суму ПДВ у розмірі 211 760,00 грн. за договором поставки від 15.07.2014 р. №7205 із ТОВ «Транс-Термінал», оскільки реальність зазначеної угоди первинними документами не доведена

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калугин" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2015р. у справі № 804/4101/15- залишити без змін

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай