Постанова

від 09.12.2015 по справі 820/11263/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 грудня 2015 р. № 820/11263/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Слобода" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.11.2015 р. № НОМЕР_1 про зменшення Приватному акціонерному товариству "Слобода" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2015 р. у розмірі 129 942,00 грн. та штрафні санкції на суму 64 971,00 грн. по податковій декларації з ПДВ (№ НОМЕР_2 від 17.09.2015 р.), прийняте Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, у повному обсязі;

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.11.2015 р. № НОМЕР_3 про збільшення Приватному акціонерному товариству "Слобода" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11 725,00 грн., у т.ч. штрафні санкції 5 862,50 грн., прийняте Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, у повному обсязі.;

- стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, р/р № 31217206784011 ГУ ДКСУ в Харківській області, код банку отримувача (МФО) 851011, код отримувача 37999628, код класифікації доходів бюджету 22030001, місцезнаходження: 61010, м. Харків, Червоношкільна набережна, 16) на користь Приватного акціонерного товариства "Слобода" (Код ЄДРПОУ 22677163, місцезнаходження: 61017, м. Харків, вул. Лозівська, 8, поточний рахунок № 260030011753 в ПАТ "Регіон-банк" м. Харкова, МФО 351254), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 187,51 грн.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та зазначив, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення - рішення є такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, порушують права та законні інтереси позивача, а тому просив скасувати їх в повному обсязі, виходячи із доводів позовної заяви.

Відповідач, Західна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі за текстом - Західна ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області), в письмових запереченнях та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та стверджував, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПрАТ "Слобода" в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцем Західної ОДПІ ГУ ДФС в у Харківській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПрАТ "Слобода" у податковій звітності з податку на додану вартість щодо суми бюджетного відшкодування за серпень 2015 р. При цьому доходячи висновку про протиправність формування сум бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2015 р., відповідач виходив з того, що позивачем протиправно не нараховано суму податкових зобов'язань у відповідному звітному періоді, оскільки необоротні активи не використовуються в операціях в межах власної господарської діяльності ПрАТ "Слобода" з причин не введення в експлуатацію об'єктів будівництва та їх держаної реєстрації, як нерухомого майна, що призвело до незаконного заявлення сум до бюджетного відшкодування у серпні 2015 року.

Результати камеральної перевірки оформлені актом від 21.10.2015 року № 418/20-33-15-02-07/22677163.

За висновками перевірки, позивачем - ПрАТ "Слобода", порушено:

- п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження сум податкових зобов'язань по податковій декларації з ПДВ за серпень 2015 р. на 141 666,00 грн.;

- п. 200. 1, п. 200. 4 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2015 року на 129 942,00 грн., що призвело до заниження податок на додану вартість за серпень 2015 року на 11 725,00 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником Західної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області прийняті спірні податкові повідомлення рішення:

- від 04.11.2015 р. № НОМЕР_1 про зменшення ПрАТ "Слобода" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2015 р. у розмірі 129 942,00 грн. та штрафні санкції на суму 64 971,00 грн. по податковій декларації з ПДВ (№ НОМЕР_2 від 17.09.2015 р.);

- від 04.11.2015 р.: № НОМЕР_3 про збільшення ПрАТ "Слобода" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11 725,00 грн. та штрафні санкції на суму 5 862,50 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії і відображених в акті від 21.10.2015 року № 418/20-33-15-02-07/22677163 на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вказує наступне.

Судом з'ясовано, що ПрАТ "Слобода" (код ЄДРПОУ 22677163) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 03.08.1995 року, взяте на облік в Західній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області та є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 226771620332).

ПрАТ "Слобода" подано до Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 р. (№ НОМЕР_2 від 17.09.2015 р.) та розрахунок суми бюджетного відшкодування, сума, яку обчислено відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПКУ на момент подання податкової декларації, та яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 129 942,00 грн. (відображено у рядку 23.2 податкової звітності з ПДВ). Зазначений факт сторонами не заперечувався.

В ході камеральної перевірки відповідач перевірив дані податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 р. (№ НОМЕР_2 від 17.09.2015 р.) Під час опрацювання вказаної податкової звітності з ПДВ відповідачем використовувалась лише інформація комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби. Таким чином, первинна документація ПрАТ "Слобода" за серпень 2015 р. податковим органом не досліджувалась.

Проте висновки акту перевірки від 21.10.2015 року № 418/20-33-15-02-07/22677163 податковий орган обґрунтовує тим, що об'єкт незавершеного будівництва (офісну будівлю з відділенням банку, фірмовим магазином та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування, що розташована за адресою: м. Харків. вул. Ярославська, 8) позивач фактично не має можливості використовувати у своїй господарській діяльності (надавати в оренду власне майно), оскільки даний об'єкт будівництва не набув статусу власного нерухомого майна до моменту введення його в експлуатацію та державної реєстрації.

У відповідності до вимог пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно п. 76.1. ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Оцінивши матеріали справи, суд вважає наведений вище висновок податкового органу в межах проведеної камеральної перевірки повністю протиправним, оскільки відповідачем під час проведення перевірки не були використані та досліджені первинні бухгалтерські документи ПрАТ "Слобода", на підставі яких та в порядку п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України, платник податку сформував показники податкової звітності з ПДВ за перевірений період, а взятий до уваги лише акт Західної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від 19.08.2015 р. № 174/20-33-15-01-09/22677163 про позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питання правомірності нарахування ПрАТ "Слобода" (код ЄДРПОУ 22677163) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2015 р.

Судом встановлено, що 16.02.2015 р. між ПрАТ "Слобода" (замовник) та ТОВ "СК СТС" (підрядник) укладений договір підряду № 16/02/15, згідно умов якого, замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати роботи з будівництва офісної будівлі з відділенням банку, фірмового магазину та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування. Роботи по даному договору проводяться за адресою: м. Харків. вул. Ярославська, 8, (далі за текстом - об'єкт).

Згідно п. 1.4. вказаного договору підряду № 16/02/15, з урахуванням додаткової угоди від 20.02.2015 р., сторонами визначено строки виконання робіт: початок - лютий 2015 р., завершення - грудень 2015 р. Виконання робіт з будівництва об'єкту здійснюється поетапно (по мірі їх фактичного виконання). Відповідно до п. 10.1 договору підряду № 16/02/15 від 16.02.2015 р. приймання-передача замовником закінчених етапів робіт здійснюється відповідно до діючих нормативно-правових актів та умов договору на підставі актів приймання виконаних робіт, які можуть надаватися підрядником замовнику щомісячно.

Судом досліджено в ході розгляду справи наступні первинні документи позивача: договір підряду № 16/02/15 від 16.02.2015 р., додаткові угоди до вказаного договору підряду, графік фінансування будівництва об'єкту від 16.02.2015 р. та зміни до нього від 24.04.2015 р., акти приймання виконаних будівельних робіт № 6 та № 7 від 31.08.2015 р. за серпень 2015 р. (форми КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2015 р. від 31.08.2015 р. (форма КБ-3), згідно яких ТОВ "СК СТС" передано, а позивачем прийнято будівельно-монтажних робіт на загальну суму 499 296,31 грн., у т.ч. ПДВ - 83 216,05 грн., банківській виписки від 13.08.2015 р. та від 18.08.2015 р. про безготівкове перерахування коштів у серпні 2015 р. на користь ТОВ "СК СТС" на загальну суму 850 000,00 грн., податкові накладні № 13 від 13.08.2015 р. на суму 550 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 91 666,67 грн. та № 20 від 18.08.2015 р. на суму 300 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 50 000,00 грн., що включені ПрАТ "Слобода" до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2015 р.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "СК СТС" є належним суб'єктом господарювання, що пройшов реєстрацію у встановленому законом порядку та є юридичною особою, а також зареєстрований як платник податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 395036520300). ТОВ "СК СТС" має ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, видану 27.01.2015 р. Державною архітектурною інспекцією України (серія АЕ № 525651) строком дії з 20.01.2015 р. по 20.01.2018 р. та дозвіл № 092.15.63 на проведення відповідних будівельно-монтажних робіт, виданий 19.02.2015 р. Територіальним управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області строком дії з 19.02.2015 р. по 18.02.2020 р.

З урахуванням досліджених доказів судом встановлено, що по мірі фактичного виконання робіт з будівництва об'єкту, підрядником (ТОВ "СК СТС") передані, а замовником (ПрАТ "Слобода") прийняті закінчені етапи будівельно-монтажних робіт, детальний опис яких наведений в актах виконаних робіт за серпень 2015 р. Такий порядок передачі та приймання робіт відповідає положенням договору підряду № 16/02/15 від 16.02.2015 р., а умови вказаного правочину кореспондуються з приписами ст. ст. 876, 882 Цивільного кодексу України, згідно яких власником результату виконаних робіт (об'єкта будівництва) є замовник, тобто ПрАТ "Слобода", що зобов'язаний негайно розпочати приймання у підрядника (ТОВ "СК СТС") виконані ним етапи робіт. Отже, посилання відповідача, що позивач не є власником отриманих будівельно-монтажних робіт із будівництва об'єкту, не відповідають фактичним обставинам.

За даними бухгалтерського обліку позивача (бухгалтерська довідка № 112 від 02.12.2015 р.) суми витрат з будівництва об'єкту, відображені в бухгалтерському обліку ПрАТ "Слобода" на субрахунку 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" як капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (тобто, як створення необоротних матеріальних активів). Наведені обставини не заперечуються відповідачем.

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 р., рахунок 15 "Капітальні інвестиції" призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів. Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" має субрахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів".

Термін капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи визначений у пункті 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 р., згідно якого, це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Згідно п. 48. Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом міністерства фінансів України № 561 від 30.09.2003 р., затрати з будівництва (виготовлення), придбання і поліпшення об'єктів основних засобів з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об'єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями (незавершеним будівництвом).

Виходячи з аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що господарські операції по зарахуванню об'єктів капітальних інвестицій після введення в експлуатацію, що обліковується на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" кореспондується з рахунком 10 "Основні засоби".

Порядок формування податкового кредиту встановлений Податковим кодексом України, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. "б" п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачають, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд зазначає, що платник ПДВ у відповідному звітному податковому періоді в результаті придбання товарів (послуг), будівництва (спорудження, створення) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) формує податковий кредиті із сум сплаченого ПДВ на підставі податкових накладних, оформлених та зареєстрованих у встановленому порядку та не залежить від того, чи почали ці послуги чи основні засоби використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом такого звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу, б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з поданою позивачем до відповідача податковою декларацією з ПДВ за серпень 2015 р. (№ НОМЕР_2 від 17.09.2015 р.) із відповідними додатками до неї, ПрАТ "Слобода" заявлено до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у розмірі 129 942,00 грн., який сформований за рахунок від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду по фактично сплаченому податку в даному періоді за придбані будівельно-монтажні роботи.

Оцінивши вище перелічені норми Податкового кодексу України та первинні документи позивача, суд вважає, що ПрАТ "Слобода" мало право по незавершеним капітальним інвестиціям в необоротні матеріальні активи (незавершеному будівництву) формувати податковий кредит серпня 2015 р. та заявляти 129 942,00 грн. до бюджетного відшкодування.

Доводи відповідача стосовно виникнення права на податковий кредит та бюджетне відшкодування тільки після введення об'єкта будівництва в експлуатацію та після набуття ним статусу нерухомого майна не приймаються судом до уваги, оскільки питання прийняття в експлуатацію та державної реєстрації нерухомого майна не регулюються нормами Податкового кодексу України, а тому не впливають на податковий облік платника податку.

При цьому суд відмічає, що правила податкового обліку та звітності, не містять будь-яких обмежень стосовно прав платників податку на податковий кредит та бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість у зв'язку з обов'язковим завершенням будівництва, введенням основних засобів (фондів) в експлуатацію та їх державної реєстрацією, як це зазначає відповідач в акті перевірки, оскільки таке обмеження не передбачено чинним податковим законодавством.

Більш того, саме по собі будівництво (спорудження, створення) нерухомого майна передбачає певний процес у часі, а не вже як завершену стадію.

У зв'язку з цим, відшкодування сум податку на додану вартість може мати місце і по незавершеним об'єктам будівництва.

Суд також не бере до уваги посилання податкового органу про порушення позивачем вимог п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України з огляду на таке.

Пункт 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України передбачає, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Аналіз вказаної норми Податкового кодексу України свідчить про обов'язок платника податку нараховувати податкові зобов'язання тільки у разі, коли такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку.

Суд відмічає, що основним видом господарської діяльності ПрАТ "Слобода" є надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20) і з цим погоджується відповідач.

Матеріалами справи підтверджено, що ПрАТ "Слобода" орендує у Харківській міській раді земельні ділянки площами 0,0338 га, 0,0259 га та 0,0201 га, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, 8.

Саме для будівництва об'єкту позивачем в інспекції ДАКБ у Харківській області зареєстровано 22.05.2014 р. Декларацію про початок виконання будівельних робіт "Будівництво офісної будівлі з відділенням банку, фірмового магазину та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування" (№ ХК 083141420325). Оплата будівельно-монтажних робіт здійснюється за рахунок власних коштів ПрАТ "Слобода". Отже, з наведеного вбачається, що вищевказані необоротні активи (незавершене будівництво) призначені для використання в операціях в межах власної господарської діяльності позивача.

Оскільки вищевказані необоротні активи (незавершене будівництво) призначені для використання в операціях в межах власної господарської діяльності позивача, положення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України не застосовуються до господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "СК СТС".

Окрім цього відповідачем не надано жодного іншого належного доказу про наявні у позивача порушення вимог п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно, суд дійшов висновку про відсутність з боку ПрАТ "Слобода" порушення вимог п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України не мало місця, а відповідно завищення ПрАТ "Слобода" сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2015 року у розмірі 129 942,00 грн., заниження податок на додану вартість за серпень 2015 року у розмірі 11 725,00 грн. та у розмірі 141 666,00 грн., не відбулося.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість, суд зазначає, що акт перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень був складений без врахування усіх фактичних обставин, що потягло за собою необґрунтовані висновки та безпідставні рішення податкового органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Всупереч наведеним нормам, вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень - рішень.

За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення від 04.11.2015 р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3 не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України та за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 160 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Слобода" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.11.2015 р. № НОМЕР_1 про зменшення Приватному акціонерному товариству "Слобода" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2015 р. у розмірі 129 942 (сто двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 00 коп. та штрафні санкції на суму 64 971 (шістдесят чотири тисячі дев'ятсот сімдесят одна) грн. 00 коп. по податковій декларації з ПДВ (№ НОМЕР_2 від 17.09.2015 р.), прийняте Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.11.2015 р. № НОМЕР_3 про збільшення Приватному акціонерному товариству "Слобода" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11 725 (одинадцять тисяч сімсот двадцять п'ять) грн. 00 коп., у т.ч. штрафні санкції 5 862 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 50 коп., прийняте Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, у повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, р/р № 31217206784011 ГУ ДКСУ в Харківській області, код банку отримувача (МФО) 851011, код отримувача 37999628, код класифікації доходів бюджету 22030001, місцезнаходження: 61010, м. Харків, Червоношкільна набережна, 16) на користь Приватного акціонерного товариства "Слобода" (Код ЄДРПОУ 22677163, місцезнаходження: 61017, м. Харків, вул. Лозівська, 8, поточний рахунок № 260030011753 в ПАТ "Регіон-банк" м. Харкова, МФО 351254), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 187 (три тисячі сто вісімдесят сім) грн. 51 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 14 грудня 2015 року.

Суддя Тітов О.М.