Постанова

від 16.12.2015 по справі 905/281/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 905/281/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кочерової Н.О., суддівПлюшка І.А., Саранюка В.І., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 06.10.2015 у справі№ 905/281/15 господарського суду Донецької області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" допублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" провизнання частково недійсним кредитного договору за участю представників сторін:

від позивача: Куренний С.В., дов. від 08.12.2015

від відповідача: Ніорадзе О.М., дов. від 14.09.2015

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Елоктросталь" звернулось до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання недійсним з моменту укладення підпункту 3.1.1. пункту 3.1. кредитного договору № 70 від 23.12.2010, укладеного між ним та відповідачем, в частині положень, що встановлюють підвищений розмір процентів (починаючи зі слів "ПІДВИЩЕНИЙ РОЗМІР ПРОЦЕНТІВ" і до кінця підпункту 3.1.1.) та всіх змін і доповнень, внесених до цих положень за договорами про внесення змін № 1 від 04.02.2011, № 2 від 07.04.2011 та № 3 від 28.09.2011, що були укладені між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Електросталь".

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що оскаржувані умови договору та відповідні зміни до них суперечать вимогам статей ч. 3 ст. 346 ГК України,ч. 3 ст. 549 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, оскільки передбачають сплату підвищеної відсоткової ставки за порушення зобов'язань за кредитним договором, які не є грошовими. Вказана підвищена відсоткова ставка за своєю правовою природою не є платою за користування кредитними коштами, а є заходом відповідальності за порушення договірних зобов'язань, тобто штрафною санкцією в розумінні ст. 230 ГК України, відповідає правовій природі пені, яка не застосовується до негрошових зобов'язань.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.07.2015 (суддя: Величко Н.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що спірними умовами кредитного договору встановлено диференційовану (змінювану) процентну ставку за порушення позичальником певних умов кредитного договору, що не суперечить вимогам закону; вказані умови щодо застосування підвищеного розміру процентів були погоджені взаємним волевиявленням сторін шляхом укладення кредитного договору; умови договору щодо розміру, порядку та строків застосування підвищеної процентної ставки за користування кредитом не можна вважати відповідальністю за порушення зобов'язань позичальником, положення цивільного законодавства надають право сторонам самостійно погоджувати наслідки порушення зобов'язання, а передбачена договором підвищена відсоткова ставка не є пенею, а є платою за користування кредитом.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.10.2015 (склад колегії суддів: Дучал Н.М. - головуючий, Мартюхіна Н.О., Склярук О.І.) апеляційну скаргу ТОВ "Електросталь" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 30.07.2015 - без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 23.12.2010 між публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (банк, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" (позичальник, позивач) укладено кредитний договір № 70 (далі за текстом - кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого банк на умовах цього договору зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 30 000 000,00 дол. США, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 22.12.2013, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені даним договором.

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язався сплатити банку відповідну плату за кредит в порядку і на умовах, обумовлених підпунктом 3.1.1.

В подальшому, між сторонами були укладені договори про внесення змін до кредитного договору № 70 від 23.12.2010, а саме: договори № 1 від 04.02.2011 та № 2 від 07.04.2011, якими до пп. 3.1.1. п. 3.1. кредитного договору вносились зміни.

Підпунктом 3.1.1. кредитного договору, з урахуванням змін, внесених сторонами за вказаними договорами № 1 від 04.02.2011 та № 2 від 07.04.2011, визначено, що плата за користування кредитними коштами встановлюється у вигляді процентів, розмір яких встановлюється умовами цього договору та має статус "диференційованої" ставки, під якою в цьому договорі розуміється наступне: Кредитним договором встановлюється базовий розмір процентів, що нараховуються за користування кредитними коштами за умови повного та всебічного виконання позичальником всіх умов цього договору та договорів про забезпечення, та визначаються умови, за яких застосовується підвищений розмір плати за користування кредитними коштами, який визначається шляхом збільшення базової процентної ставки на кількість процентних пунктів, що встановлена цим договором.

Встановлення диференційованої процентної ставки є особливою умовою кредитування в частині визначення плати за користування кредитним коштами, а застосування диференційованої процентної ставки (підвищеної та базової процентної ставки) не змінює правовідносини за цим договором та/або його істотних умов.

Вищезазначена умова про збільшення розміру процентів за користування кредитом застосовується за взаємним волевиявленням та згодою сторін, що виражено шляхом укладання цього договору та не потребує укладання будь-яких додаткових угод до цього договору або нового договору.

БАЗОВИЙ РОЗМІР ПРОЦЕНТІВ за користування кредитними коштами визначено сторонами в розмірі 10,0 % річних.

ПІДВИЩЕНИЙ РОЗМІР ПРОЦЕНТІВ визначено сторонами в договорі наступним чином:

розмір процентів за користування кредитом збільшується на 1 процентний пункт при настанні кожного із нижченаведених випадків:

- при невиконанні позичальником умови, визначеної п. 4.3.2, 4.3.22. цього договору, ця умова діє до моменту виконання позичальником умов п.4.3.2. 4.3.22. цього договору в повному обсязі;

- при невиконанні позичальником більше ніж на 5 % умови, визначеної п.п. 4.3.11.1. цього договору щодо проведення загальних кредитових оборотів, при цьому вказане значення загальних кредитових оборотів приймається для розрахунку як 100 відсотків. При цьому підвищений розмір процентів за користування кредитом застосовується з 15-го числа календарного дня місяця, наступного за кварталом, в якому порушено зобов'язання, що визначене у п.п. 4.3.11.1. цього договору, та діє по 14-ий календарний день включно календарного місяця, наступного за кварталом, в якому була збільшена процентна ставка за користування кредитом за невиконання зобов'язання по проведенню оборотів, що визначене п. 4.3.11.1. цього договору;

- при невиконанні позичальником більше ніж на 5 % умови, визначеної п.п. 4.3.11.4. цього договору щодо проведення операцій купівлі-продажу та конвертації валюти, при цьому вказане значення операцій купівлі-продажу та конвертації валюти приймається для розрахунку як 100 відсотків. При цьому підвищений розмір процентів за користування кредитом застосовується з 15-го числа календарного місяця, наступного за кварталом, в якому порушено зобов'язання, що визначене у п.п. 4.3.11.4, та діє по 14-ий календарний день включно календарного місяця, наступного за кварталом, в якому була збільшена процентна ставка за користування кредитом за невиконання зобов'язання по проведенню операцій купівлі-продажу та конвертації валюти, що визначене п. 4.3.11.4. цього договору;

- при невиконанні позичальником не більше ніж однієї з умов, визначених п.п. 4.3.12.1, 4.3.12.4, 4.3.12.5, 4.3.12.6, 4.3.12.7, 4.3.12.8, 4.3.16, 4.3.17 цього договору. При цьому підвищений розмір процентів за користування кредитом застосовується з моменту виявлення порушення позичальником зазначених умов та діє до виконання зобов'язання, що визначається по результатам наступного моніторингу у відповідності до обумовленої сторонами таблиці.

При умові дії підвищеного розміру процентів за користування кредитом за порушення умов, визначених п.п. 4.3.12.1, 4.3.12.4, 4.3.12.5, 4.3.12.6, 4.3.12.7, 4.3.12.8, 4.3.16, 4.3.17 цього договору та у випадку повторного порушення вказаних умов, розмір процентів за користування кредитом не збільшується.

Розмір процентів за користування кредитом збільшується на 2 процентних пункти при настанні кожного з нижченаведених випадків:

- при невиконанні позичальником більше ніж однієї з умов, визначених п.п. 4.3.12.1, 4.3.12.4, 4.3.12.5, 4.3.12.6, 4.3.12.7, 4.3.12.8, 4.3.16, 4.3.17 цього договору, при цьому підвищений розмір процентів за користування кредитом застосовується з моменту виявлення порушення позичальником зазначених умов та діє до виконання зобов'язання, що визначається по результатам наступного моніторингу у відповідності до обумовленої сторонами таблиці.

При умові дії підвищеного розміру процентів за користування кредитом за порушення умов, визначених п.п. 4.3.12.1, 4.3.12.4, 4.3.12.5, 4.3.12.6, 4.3.12.7, 4.3.12.8, 4.3.16, 4.3.17 цього договору та у випадку повторного порушення вказаних умов, розмір процентів за користування кредитом не збільшується;

- при невиконанні позичальником кожної із умов, визначених п.4.3.19. Ця умова діє до моменту виконання позичальником умов п.4.3.19 в повному обсязі.

Розмір процентів за користування кредитом збільшується на 5 процентних пунктів при настанні кожного із нижченаведених випадків:

- при невиконанні позичальником кожної з умов, визначених п.4.3.11.2.2. цього договору. При цьому підвищений розмір процентів за користування кредитом застосовується починаючи з 29.04.2011 та діє до моменту виконання позичальником умов п. 4.3.11.2.2. цього договору в повному обсязі;

- при невиконанні позичальником кожної із умов, визначених п.4.3.11.3. цього договору. Ця умова діє до моменту виконання позичальником умов п.4.3.11.3. цього договору в повному обсязі;

- при невиконанні позичальником кожної із умов, визначених п.4.3.18. цього договору. При цьому підвищений розмір процентів за користування кредитом застосовується починаючи з 29.04.2011 та діє до моменту виконання позичальником умов п.4.3.18. цього договору в повному обсязі.

При цьому підвищений розмір процентів за користування кредитом застосовується з наступного банківського дня з моменту порушення позичальником зазначених вище умов та діє до моменту повного виконання таких умов.

За умовами п.3.1.3. кредитного договору сплата процентів здійснюється позичальником у валюті кредиту щомісячно з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця включно.

У разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення заборгованості за кредитним договором позичальник сплачує Банку пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день погашення з розрахунку факт/365 (п.7.1. кредитного договору).

У разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення плати за кредит згідно умов цього договору (крім заборгованості за кредитом), позичальник сплачує Банку пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення зазначених зобов'язань враховуючи день погашення з розрахунку факт/365 (п.7.2. кредитного договору).

Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань у повному обсязі (п.9.4 договору).

Усі зміни та доповнення до кредитного договору мають бути укладені в письмовій формі, скріплені печатками та підписані уповноваженими на те представниками сторін, з обов'язковим посиланням на цей договір та будуть невід'ємними частинами цього договору (п. 9.1. кредитного договору).

В подальшому між сторонами був також укладений договір № 3 від 28.09.2011 про внесення змін до кредитного договору № 70 від 23.12.2010, яким до пп. 3.1.1. кредитного договору були внесені зміни щодо визначення базового розміру процентів, зокрема, визначено, що проценти за користування кредитними коштами, розмір яких є базовим, встановлюються з дати укладення договору № 3 про внесення змін до цього договору у розмірі 9,5 % річних. Крім того, встановлено, що пункт договору "ПІДВИЩЕНИЙ РОЗМІР ПРОЦЕНТІВ" отримав нумерацію та став пунктом 3.1.1.2. "ПІДВИЩЕНИЙ РОЗМІР ПРОЦЕНТІВ". В іншій частині редакція п.3.1.1.кредитного договору залишена сторонами без змін.

Сторони у кредитному договорі № 70 від 23.12.2010 (з урахуванням договорів про внесення змін до кредитного договору) обумовили:

- обов'язок позичальника застрахувати та/або забезпечити страхування предмета застави та/або іпотеки, визначеного в п.1.3.1 - 1.3.7 договору (п.4.3.2. договору);

- обов'язок позичальника забезпечити проведення в банку щоквартальних кредитових оборотів по поточних рахунках, відкритих в банку в сумі, що дорівнює загальним кредитовим оборотам позичальника у всіх банках за квартал, що передує кварталу, за який здійснюється моніторинг, пропорційно розміру кредитної заборгованості позичальника перед банком в загальній кредитній заборгованості позичальника перед іншими банками, де у позичальника відкриті рахунки, з метою мінімізації ризиків банку, пов'язаних з необхідністю здійснення аналізу певного спектру фінансових показників позичальника, а також наявністю грошових коштів для здійснення прав банку у випадку порушення позичальником певних умов цього договору (п. 4.3.11.1 договору);

- обов'язок позичальника протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати надання банком позичальнику кредиту (траншу), згідно з цільовим призначенням вказаним в п.1.2.2 цього договору, надати в банк документи, що підтверджують повне погашення заборгованості позичальника за кредитним договором № 23V від 06.09.2007р., що укладений між позичальником та кредитором-1 ( п. 4.3.11.3 договору);

- обов'язок позичальника забезпечити щоквартально починаючи з 01.04.2011 проведення операцій купівлі-продажу та конвертації валюти в банку на суму не менше еквівалента 105 000 000,00 (сто п'ять мільйонів) гривень за курсом Національного банку України станом на перше число місяця наступного за звітним кварталом, в якому проводиться моніторинг пунктом (п.4.3.11.4 договору);

- обов'язок позичальника протягом 2011-2012 років не виплачувати /не розподіляти дивіденди/прибуток, що можливий до розподілу (рядок 350 Форми № 1 "баланс" та рядок 220 Форми № 2 "Звіт про фінансові результати"), за умови відповідності чинному законодавству України (п. 4.3.12.1 договору);

- обов'язок позичальника у будь-який момент дії цього договору не перевищувати суму загального розміру наданої позичальником та поручителем позики, фінансової допомоги юридичним особам та не виступати поручителем/майновим поручителем за третіх осіб (крім надання позик та фінансової допомоги між позичальником та поручителем). Загальний розмір позики, фінансової допомоги юридичним особам та поруки/майнової поруки за третіх осіб (крім надання позик та фінансової допомоги між позичальником та поручителем), що не потребує отримання згоди банку встановлюється в сумі 10 000 000,00 грн ( п. 4.3.12.4 договору);

- обов'язок позичальника у будь-який момент дії цього договору не перевищувати суму загального розміру наданої позичальником та поручителем фінансової допомоги фізичним особам. Загальний розмір наданої фінансової допомоги фізичним особам, що не потребує отримання згоди банку встановлюється в сумі 1 000 000,00 грн. (один мільйон гривень) (п. 4.3.12.5 договору);

- обов'язок позичальника не отримувати/не залучати кредити та позики в будь-яких видах, за виключенням короткострокових кредитів (строк дії такого кредитного договору не повинен перевищувати один рік), загальна сума яких не повинна перевищувати 1.000.000,00 грн доларів США у еквіваленті, по курсу Національного банку України на дату укладення таких договорів (п. 4.3.12.6 договору);

- обов'язок позичальника не надавати майно та/або майнові права, що належать позичальнику або поручителю на праві власності в заставу та/або в іпотеку, за виключенням раніше укладених договорів, перелік яких вказаний у додатку № 6 до цього договору (п. 4.3.12.7 договору);

- обов'язок позичальника не відчужувати третім особам власні "необоротні активи" позичальника та поручителя на суму більше ніж 10 % (десять відсотків) від "розміру активів" (п. 4.3.12.8 договору);

- позичальник зобов'язався письмово повідомити банк про отримання короткострокових кредитів, згідно умов пункту 4.3.12.6., протягом 10 (десяти) календарних днів з дати укладення таких кредитних договорів та забезпечити письмове повідомлення банку про отримання таких кредитів поручителем (п. 4.3.16 договору);

- позичальник зобов'язався не укладати договори фінансового та/або операційного лізингу та забезпечити не укладання таких договорів поручителем. За виключенням: раніше укладених договорів, перелік яких вказаний у додатку № 7 до цього договору; договорів фінансового та/або оперативного лізингу необоротних активів на суму не більше 10 % (десяти процентів) від "розміру залишкової вартості основних засобів"; договорів фінансового та/або оперативного лізингу, що укладені між позичальником та поручителем (п. 4.3.17 договору);

- в строк по 28.04.2011р. включно забезпечити укладення поручителем з банком договору іпотеки щодо нерухомого майна, що знаходиться за адресою: місто Донецьк, вулиця Новоросійська, будинок 13, на основі документів, вказаних в п.п. 4.3.11.2 цього договору (п. 4.3.18. договору);

- обов'язок позичальника в строк до 15.04.2011р. забезпечити надання в банк певних документів (витяг та довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з інформацією про позичальника) (п. 4.3.22. договору).

Кредитний договір № 70 від 23.12.2010 та договори про внесення змін до кредитного договору підписані уповноваженими представниками обох сторін без розбіжностей, скріплені печатками сторін.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь" зазначало, що підпункт 3.1.1. пункту 3.1. кредитного договору № 70 від 23.12.2010, укладеного між ним та відповідачем, в частині положень, що встановлюють підвищений розмір процентів, з урахуванням всіх змін і доповнень, внесених до цих положень договорами про внесення змін № 1 від 04.02.2011, № 2 від 07.04.2011 та № 3 від 28.09.2011, суперечить вимогам статей ч. 3 ст. 346 ГК України, ч. 3 ст. 549 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, оскільки передбачає сплату підвищеної відсоткової ставки за порушення зобов'язань за кредитним договором, які не є грошовими. Вказана підвищена відсоткова ставка за своєю правовою природою не є платою за користування кредитними коштами, а є штрафною санкцією в розумінні ст. 230 ГК України та відповідає правовій природі пені, яка не застосовується до негрошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України (ст. 215 ЦК України).

Стаття 203 ЦК України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, зокрема, частиною 1 статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 23.12.2010 між сторонами у справі укладено кредитний договір № 70, який підписано сторонами без зауважень та заперечень.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України про позику, якщо інше не встановлено параграфом 2 гл. 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частиною третьою статті 346 ГК України встановлено, що кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст . 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частинами першою та другою статті 1056 1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, сторонами в кредитному договорі № 70 від 23.12.2010, зокрема в пп. 3.1.1. п. 3.1., було визначено застосування процентів за користування кредитом у вигляді диференційованої ставки, яка включає в себе "базовий розмір процентів" (при умові повного та всебічного виконання позичальником всіх умов кредитного договору та договір забезпечення) та "підвищений розмір процентів" (при невиконання позичальником певних умов кредитного договору).

При цьому, в спірному підпункті 3.1.1. пункту 3.1. кредитного договору сторони між собою погодили, що умова про збільшення розміру процентів за користування кредитом застосовується за взаємним волевиявленням та згодою сторін, що виражено шляхом укладання цього договору та не потребує укладання будь-яких додаткових угод до цього договору або нового договору.

Згідно з ч. ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Аналогічні положення містить також і частина 2 статті 180 ГК України.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Аналогічні положення містить також і частина 4 статті 179 ГК України.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства .

Врахувавши викладене, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що спірними умовами кредитного договору передбачено застосування підвищеного розміру процентів за користування кредитними коштами у випадку порушення позичальником певних умов договору, тобто встановлено диференційовану (змінювану) процентну ставку, що не суперечить загальним засадам цивільного законодавства щодо свободи договору та положенням щодо вільного встановлення у кредитному договорі розміру процентів як його істотної умови, і такі умови договору були погоджені взаємним волевиявленням сторін шляхом укладення кредитного договору.

Підписавши спірний кредитний договір, отримавши кредит та використавши його за цільовим призначенням, позивач тим самим не висунув ніяких заперечень стосовно умов договору, не використав надані йому ст. 181 ГК України права на узгодження умов договору, що свідчить про погодження сторонами усіх умов правочину.

Крім того, колегія суддів погоджується і з висновками судів попередніх інстанцій про те, що умови кредитного договору щодо розміру, порядку та строків застосування підвищеної процентної ставки за користування кредитом не можна вважати відповідальністю за порушення зобов'язань позичальником, оскільки правова природа неустойки та відсотків за користування кредитом, які не є санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, є різною, а положення цивільного законодавства надають право сторонам самостійно погоджувати наслідки порушення зобов'язання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано зробив висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову у даній справі про визнання недійсними підпункту 3.1.1. пункту 3.1. кредитного договору № 70 від 23.12.2010, укладеного між ним та відповідачем, в частині положень, що встановлюють підвищений розмір процентів (починаючи зі слів "ПІДВИЩЕНИЙ РОЗМІР ПРОЦЕНТІВ" і до кінця підпункту 3.1.1.) та всіх змін і доповнень, внесених до цих положень за договорами про внесення змін № 1 від 04.02.2011, № 2 від 07.04.2011 та № 3 від 28.09.2011 до кредитного договору № 70 від 23.12.2010, що були укладені між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Електросталь", як таких, що укладені в супереч закону, та правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Матеріали справи свідчать про те, що виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст.101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте рішення без змін. Постанова апеляційного господарського суду відповідає вимогам закону, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.10.2015 у справі № 905/281/15 - без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді: І. Плюшко

В. Саранюк