Постанова

від 16.12.2015 по справі 914/2021/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Справа № 914/2021/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Гоголь Т.Г., Сибіги О.М. перевіривши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Рентал" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 у справігосподарського суду Львівської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Рентал" дотовариства з обмеженою відповідальністю "ПерКом-Інвест" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачапублічне акціонерне товариство "БГ БАНК" провиселення з нежитлових приміщень в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача:Марушко Н.В. - дов. б/н від 28.04.2015; від відповідача:Сікиринський Ю.О. - дов. б/н від 02.11.2015; від третьої особи:Завойко Д.І. - дов. №2 від 02.03.2015;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 23.07.2015 господарського суду Львівської області (суддя: Крупник Р.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Виселено ТОВ "ПерКом-Інвест" з нежитлового приміщення - адміністративного корпусу загальною площею 3562,2 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Львів, вул. Сахарова, 43.

Рішення мотивоване тим, що позивач підтвердив факт належного повідомлення відповідача про проведення планового капітального ремонту, як це передбачено п.п.6.1.2, 6.1.3 та 6.3.11 договору оперативної оренди №1. Позивачу, як власнику майна належить виключне право визначати необхідність у проведенні капітального ремонту приміщення та вказане право не може бути обмежено відповідачем ні згідно умов укладеного договору, ні згідно положень законодавства.

Постановою від 19.10.2015 Львівського апеляційного господарського суду (судді: Якімець Г.Г. - головуючий, Бойко С.М., Бонк Т.Б.) рішення від 23.07.2015 господарського суду Львівської області скасовано. В задоволені позовних вимог відмовлено.

Постанова мотивована тим, що позивачем не надано будь-яких доказів необхідності проводити капітальний ремонт та про підготовку до проведення такого, тому вимога позивача як орендодавця про виселення з орендованого приміщення відповідача як орендаря є безпідставною та не обґрунтованою.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду ТОВ "Ріал Рентал" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, а рішення залишити в силі. Скаржник посилається на те, що судами порушені норми матеріального права, зокрема, ст.ст. 316, 317, 319 Цивільного кодексу України та вказує, що позивач не зобов'язаний обґрунтовувати орендарю потребу в капітальному ремонті і вказувати чіткі строки його проведення.

Інші учасники судового процесу не скористались правом, наданим ст. 111 2 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним задовольнити касаційну скаргу.

Як встановлено господарськими судами 09.12.2011 ПАТ "Банк Перший" правонаступником якого є ПАТ "БГ Банк" (орендодавець) та ТОВ "ПерКом-Інвест" (орендар) уклали договір оперативної оренди №1, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в строкове оплатне користування об'єкт оренди - нежитлове приміщення адміністративного корпусу, площею 3562,2 кв. м, що знаходиться у м. Львові по вул. Сахарова, 43.

Нежитлове приміщення передано орендарю за актом приймання-передачі від 09.12.2011.

Відповідно п.16.1 договору оперативної оренди №1 у разі переходу права власності або користування на приміщення до інших осіб цей договір оренди зберігає чинність для нового власника.

За п.14.2 договору оперативної оренди №1 договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом 2 років 11 місяців та 29 днів.

Господарськими судами також встановлено, що після припинення дії договору оперативної оренди №1 - 08.12.2014, строк його дії поновився до 07.12.2017 у зв'язку з тим, що сторонами договору в місячний строк не було заявлено заперечень щодо його продовження. Поновлення та чинність договору оренди сторонами не заперечується.

Пунктами 6.1.2, 6.1.3 та 6.3.11 договору оперативної оренди №1 сторони передбачили, що орендодавець зобов'язаний при необхідності проводити капітальний ремонт приміщення та попередити орендаря за 2 місяці про початок планового капітального ремонту приміщення. При проведенні орендодавцем планового капітального ремонту приміщення орендар зобов'язаний звільнити останнє протягом 2 (двох) місяців після отримання письмового повідомлення від орендодавця.

Господарськими судами встановлено, що ТОВ "Ріал Рентал" є власником нерухомого майна - адміністративного корпусу площею 3562,2 кв. м по вул. Сахарова, 43 у м. Львові, що підтверджується свідоцтвами про право власності №32031877 від 05.01.2015 (99/100 частки) та №32957794 від 31.01.2015 (1/100 частки).

Право власності позивача на зазначене нерухоме майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, витяги №32032258 від 05.01.2015 та №32958276 від 31.01.2015 (відповідно).

Листом №28/01-15 від 28.01.2015 позивач повідомив відповідача про те, що він є новим власником орендованого приміщення по вул. Сахарова, 43 у м. Львові.

27.02.2015 позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення №05/15, про те, що у зв'язку з обстеженням будівлі керівництвом ТОВ "Ріал Рентал" прийнято рішення про необхідність проведення капітального ремонту, покращення технічного стану, розширення площі адміністративного корпусу, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сахарова, 43. Також, у зазначеному листі позивач просив звільнити відповідача орендоване приміщення протягом двох місяців з дати отримання даного листа, у відповідності до положень п.6.3.11 договору оперативної оренди №1. Підтвердженням направлення повідомлення є фіскальний чек №7901102530333 від 27.02.2015 та опис вкладення у цінний лист, отримання вказаного повідомлення 04.03.2015 відповідачем підтверджено листом Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" вих.№05-22-766 від 29.05.2015.

У відповідності ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст.770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.283 Господарського кодексу за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно ч.1 ст. 316 ч.1 ст. 317 та ч.ч.1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За ч.2 ст.776 Цивільного кодексу України капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

Отже, дана стаття покладає обов'язок проводити капітальний ремонт речі, переданої внайм, на наймодавця. Капітальний ремонт проводиться за рахунок наймодавця, його силами або силами залучених ним осіб. Капітальний ремонт проводиться у строки, передбачені договором.

Господарським судом встановлено, що умовами укладеного договору оперативної оренди №1 з яким пов'язано початок перебігу для орендаря строку для звільнення приміщення, передбачено лише обов'язок орендодавця повідомити про проведення капітального ремонту, який він повинен проводити при необхідності. Умовами договору та чинним законодавством не встановлено обов'язку орендодавця пояснювати причини і надавати орендарю докази необхідності проведення такого ремонту, а також надавати проектно-кошторисну документацію для проведення цього ремонту чи вказувати в повідомленні розумний строк (дату початку та закінчення), у який передбачається проведення капітального ремонту приміщення.

Враховуючи викладене, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачу, як власнику майна та особі, якій згідно ст.ст. 317 та 319 Цивільного кодексу України надається право на власний розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, а також виключне право визначати необхідність у проведенні капітального ремонту приміщення і вказане право не може бути обмежено відповідачем ні згідно умов укладеного договору, ні згідно положень законодавства.

Колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції щодо обов'язку позивача обґрунтовувати потребу проведення капітального ремонту та надання відповідачу чи суду доказів на підтвердження такої потреби є не аргументованими та такими, що суперечать чинному законодавству.

Відповідно ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом Львівської області дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому рішення суду відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.111 5 , п.6 ст.111 9 , ст.111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову від 19.10.2015 Львівського апеляційного господарського суду зі справи № 914/2021/15 скасувати.

Рішення від 23.07.2015 господарського суду Львівської області зі справи №914/2021/15 залишити без змін.

Доручити господарському суду Львівської області видати відповідні накази з урахуванням ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Г. Гоголь

О.М. Сибіга