cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.12.2015Справа №910/27325/15
За позовом Комунального підприємства "Гарант" територіальної громади смт. Попільня
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранстех"
про стягнення грошових коштів
Суддя Цюкало Ю.В.
Представники сторін:
від позивача: Сероветник О.А. - за довіреністю від 18.09.2015р.;
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 02 грудня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
СУТЬ СПОРУ:
У жовтні 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства «Гарант» територіальної громади смт. Попільня (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранстех» (відповідач) про стягнення 28 500,00 грн. основного боргу та 11 650,78 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору № 14/04/2015 про поставку товарів від 14.04.2015 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/27325/15. Розгляд справи призначено на 16.11.2015р.
В судове засідання, призначене на 16.11.2015р., представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представник позивача в судове засідання з'явився, надав усні пояснення, відповів на запитання суду та подав документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2015р. відкладено розгляд справи на 02.12.2015р.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
14.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртранстех» (продавець) та Комунальним підприємством «Гарант» територіальної громади смт. Попільня (покупець) укладено Договір № 14/04/2015 про поставку товарів (надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити предмет поставки (товар), зазначений у п. 1.2 Договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору товаром є кузов навісного обладнання КО 440 новий, заднє завантаження 10 куб. м.
Згідно з п. 3.1. Договору поставки ціна Договору становить 95 000,00 грн.
Відповідно до п. 4.1. Договору покупець здійснює 30% передоплату на розрахунковий рахунок продавця, що становить 28 500,00 коп. з моменту підписання Договору і виставлення рахунку-фактури протягом 3-х банківських днів.
Покупець здійснює другу частину 70% оплати на розрахунковий рахунок продавця, що становить 66 500,00 грн. в день відвантаження товару (п. 4.2. Договору поставки).
Згідно з п. 5.1. Договору строк поставки товару складає протягом 30 календарних днів з моменту перерахування 30% передоплати вартості Договору, зазначеної у п. 4.1.
Відповідно до п. 10.1. Договору правочин набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Позивачем здійснено передоплату товару в розмірі 28 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 133 від 15.04.2015 року.
В подальшому позивач звертався до відповідача із претензією № 1838 від 03.08.2015 року, у якій просив останнього повернути 28 500,00 грн. та сплатити 8 277,54 грн. пені.
Позивач стверджує, що через неналежне виконання відповідачем умов Договору № 14/04/2015 про поставку товарів від 14.04.2015 року щодо поставки товару, у останнього виникло зобов'язання оплатити зі сплати 28 500,00 грн. основного боргу та 11 650,78 грн. пені.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріалами справи підтверджується, що 15.04.2015 року позивач відповідно до п. 4.1. Договору поставки здійснив попередню оплату товару в розмірі 28 500,00 грн., проте поставку товару протягом 30 календарних днів з моменту перерахування попередньої оплати відповідач не здійснив, зворотного суду не довів.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, з урахуванням того, що строк поставки товару, відповідно до п. 5.1. Договору настав, проте відповідачем такої поставки не здійснено, у останнього на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України виникло зобов'язання, повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 28 500,00 грн., що зумовлює задоволення вказаної позовної вимоги.
Щодо позовної вимоги про стягнення 11 650,78 грн. пені, суд повідомляє наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 4 ст. 232 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7.3. Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань продавцем при поставці товару, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент порушення строків, за кожний робочий день прострочення від загальної вартості товару.
Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу.
Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
З урахуванням викладеного, покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату - обов'язок продавця поставити товар припиняється.
Таким чином, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов'язань сторін за договором, в тому числі припинення обов'язку продавця поставити погоджений товар.
Як встановлено судом, 04.08.2015 позивач направив відповідачу претензію № 1838 від 03.08.2015, у якій просив повернути суму попередньої оплати у розмірі 28 500,00 грн. та сплатити пеню у розмірі 8 277,54 коп.
Тобто, позивач відмовився від Договору № 14/04/2015 в односторонньому порядку, направивши відповідачу претензію № 1842 від 03.08.2015 року про повернення суми попередньої оплати за договором, у зв'язку з чим між сторонами припинились зобов'язання з поставки товару, зокрема, у відповідача припинився обов'язок поставити позивачу товар з 04.08.2015 року.
Суд відмічає, що волевиявлення позивача на відмову від Договору № 14/04/2015 було виражено у формі відповідної претензії 04.08.2015 року.
Враховуючи вищевикладене, обґрунтованим для нарахування пені саме за невиконання зобов'язання з поставки товару згідно п. 7.3. Договору є період з 16.05.2015 року (відповідно до п. 5.1. Договору поставки) по 03.08.2015 року включно.
За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8 432,88 грн. пені за період з 16.05.2015 року по 03.08.2015 року (54 робочі дні).
Судові витрати, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранстех» (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 10-Г, офіс 14; ідентифікаційний код: 39455049) на користь Комунального підприємства «Гарант» територіальної громади смт. Попільня (13501, Житомирська обл., Попільнянський р-н, селище міського типу Попільня, вул. Б. Хмельницького, буд. 37 Б; ідентифікаційний код: 36899630), грошові кошти: 28 500,00 грн. (двадцять вісім тисяч п'ятсот гривень) основного боргу, 8 432,88 грн. (вісім тисяч чотириста тридцять дві гривні 88 копійок) пені та 1 120,38 грн. (одна тисяча сто двадцять гривень 38 копійок) судового збору. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/27325/15.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 07.12.2015р.
Суддя Ю.В. Цюкало
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2015 |
Оприлюднено | 22.12.2015 |
Номер документу | 54383309 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Цюкало Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні