Рішення

від 08.12.2015 по справі 910/28657/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2015Справа №910/28657/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМП»

До Приватного підприємства «Авто-Альфа»

Про стягнення 655 948,80 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Купира З.С. - по дов. № 274 від 25.02.2015

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМП» до Приватного підприємства «Авто-Альфа» про стягнення збитків у розмірі вартості втраченого під перевезення в міжнародному сполученні вантажу в сумі 655 948,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.10.2014 між Приватним підприємством «Авто-Альфа» (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпекстранс» (замовник) був укладений договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом в місцевому, міжміському і міжнародному сполученні № 28102014/10 від 28.10.2014. Відповідачем внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором перевезення було втрачено вантаж (свинину 2 категорії) вартістю 655 948,80 грн., у зв'язку з чим замовнику завдано збитки. В подальшому 15.10.2015 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпекстранс» було укладено договір про відступлення права вимоги № 1/15, яке виникло з укладеного між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпекстранс» договору № 28102014/10 від 28.10.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 порушено провадження у справі № 910/28657/15 та призначено справу до розгляду на 24.11.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/28657/15 від 24.11.23015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням відповідачем вимог ухвали про порушення провадження у справі від 10.11.2015, розгляд справи був відкладений на 08.12.2015.

Позивач в судовому засіданні 08.12.2015 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 08.12.2015 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 10.11.2015 та ухвали від 24.11.2015 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: м. Київ, вул. Виборгзька, 31/37-А, кв. 77, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 10.11.2015 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.12.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.10.2014 між Приватним підприємством «Авто-Альфа» (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпекстранс» (замовник) був укладений договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом в місцевому, міжміському і міжнародному сполученні № 28102014/10 (далі - договір перевезення).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору замовник зобов'язався надати заявки-договори для перевезення вантажів, а перевізник виконати для замовника перевезення вантажів згідно заявки-договору.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором перевезення було втрачено вантаж (свинину 2 категорії) вартістю 655 948,80 грн., в зв'язку з чим замовником понесено збитки, які має відшкодувати відповідач.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Заявка з перевізником на перевезення вантажу може бути подана телефонограмою, по факсу або по електронній пошті із повідомленням всіх необхідних даних (п. 2.2 договору про перевезення).

У відповідності до заявки № 11 від 28.10.2015 було узгоджено, що відповідач доставляє вантаж (свинні напівтушки) за маршрутом м. Нововолинськ - м. Москва. Місце завантаження визначено в заявці: м. Нововолинськ, вул. Луцька, 3 та адреса розвантаження: м. Москва, вул. Кусковська, 26б. Строк доставки вантажу 04.11.2014. Для здійснення перевезення зазначено автомобіль марки RENO НОМЕР_3, напівпричіп НОМЕР_4 (водій ОСОБА_2).

31.10.2014 вантажовідправником (позивач) було здійснено завантаження м'ясних виробів у кількості 20 000 кг за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 3. Для перевезення вантажу було надано автомобіль марки Рено, державний номер НОМЕР_3, напівпричіп державний номер НОМЕР_4, вантаж прийняв водій перевізника ОСОБА_2, що підтверджується товарно-транспортною накладною № В0000077013 від 31.10.2014.

Завантаження товару підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 0001778. Оформлено митну декларацію для експорту товару в Російську Федерацію № 205120000/2014/009135. У митній декларації зазначена інформація про товар, його кількість, ціна, транспортний засіб, наданий для перевезення, а також документи, що супроводжують товар. Зокрема зазначено, що завантажено свинину заморожену в напівтушах - 515 штук вагою 20 000 кг вартістю 655 948,80 грн.

Наявні матеріали справи свідчать, що вивезення товару за межі митної території України не відбулось (лист Ягодинської митниці Міндоходів № 03-70-53/2048 від 25.12.2014).

Згідно п. 3.1.7 договору перевезення перевізник зобов'язаний негайно інформувати замовника про будь-які затримки та проблеми, які виникли з перевезенням вантажу.

Відповідачем не подано доказів того, що він повідомляв замовника про настання обставин, що перешкоджають перевезенню вантажу.

У відповідності до п. 6.7 договору перевезення перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу, вказаному в CMR.

Згідно ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Замовник звертався до відповідача з претензією № 1 від 15.06.2015 про вирішення питання виплати суми збитків за втрачений вантаж в сумі 655 948,80 грн. (направлено засобами кур'єрської служби накладна № 100 0872 4067 від 15.06.2015, яка отримана відповідачем 15.06.2015 та залишена без відповіді.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 513 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

15.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпекстранс» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВМП» (новий кредитор, позивач) було укладено договір про відступлення права вимоги № 1/15 (далі - договір про відступлення).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 договору про відступлення первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги виконання зобов'язань боржника (Приватного підприємства «Авто-Альфа» по відшкодуванню збитків згідно договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом в місцевому, міжміському і міжнародному сполученні № 28102014/10 від 28.10.2014 в розмірі 655 948,80 грн.

Згідно зі ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до п. 3 договору про відступлення первісний кредитор в момент укладення даного правочину передає новому кредитору всю необхідну інформацію, копії документів (завірені підсписок та печаткою первісного кредитора), що свідчать про право вимоги за актом приймання-передачі документів.

Згідно акту приймання-передачі від 15.10.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпекстранс» (первісний кредитор) передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ВМН» (новий кредитор) прийняв документи згідно з переліком.

Таким чином, збитки що завдані внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором перевезення відповідач має сплатити новому кредитору - позивачу.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною , втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються : вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною ; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно із ст. 623 Цивільного кодексу України, для стягнення збитків.

Підставою для відшкодування збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої, у тому числі і понесених витрат.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що сума в розмірі 655 948,80 грн. є збитками позивача, які мали місце внаслідок неналежного виконання зобов'язань відповідачем за договором перевезення.

Отже, позивачем доведено причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та понесеними позивачем збитками саме внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов'язання.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 655 948,80 грн. збитків у вигляді вартості втраченого вантажу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМП» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Авто-Альфа» (03056, м. Київ, вул. Виборгзька, 31/37-А, кв. 77, код ЄДРПОУ 30023032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВМП» (45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 3, код ЄДРПОУ 36266887) 655 948 (шістсот п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. 80 коп. збитків у вигляді вартості втраченого під час перевезення вантажу, 9 839 (дев'ять тисяч вісімсот тридцять дев'ять) грн. 23 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 15.12.2015.

Суддя В.В. Сівакова