Рішення

від 17.11.2015 по справі 910/26962/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2015Справа №910/26962/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акзо Нобель Холдинг Україна"

До Приватного підприємства "Мобіліті"

Про стягнення 12 237,07 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Єльчик О.М. - представник

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акзо Нобель Холдинг Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Мобіліті" про стягнення 12 237,07 грн.

Ухвалою суду від 19.10.2015 порушено провадження у справі № 910/26962/15 та призначено розгляд справи на 17.11.2015.

В судове засідання 17.11.2015 представник позивача зявився, надав суду усні пояснення по справі.

В судове засідання 17.11.2015 представник відповідача не зявився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.11,2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Акзо Нобель Холдинг Україна» через інтернет-магазин www.mobiliti.com.ua у Приватного підприємства «Мобіліті» було замовлено товар, а саме: Проектор DELL 1510X (210-30818) (далі - Товар).

Позивач зазначив, що 26.06.2015 року на підставі рахунку № 227 від 26.06.2015 року перерахував на користь ПП «Мобіліті» в якості передоплати грошові кошти в сумі 12 144.00 (дванадцять тисяч сто сорок чотири) грн. в якості оплати за Товар.

Про вчинення відповідного правочину свідчать рахунок № 227 від 26.06.2015 року, на підставі якого відповідно до платіжного доручення № 724 від 26.06.2015 року позивачем на користь відповідача перераховано 12 144,00 (дванадцять тисяч сто сорок чотири) грн. Вказана сума коштів сплачена Позивачем в рахунок оплати за Товари, поставку якого погоджено сторонами.

Відповідно до встановлених відповідачем правил оплати та доставки товару доставка товару здійснюється протягом 1 робочого дня з моменту зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було виконано обов'язок оплати та перераховано 26.06.2015 року на користь ПП «Мобіліті» в якості передоплати грошові кошти в розмірі 12 144,00 (дванадцять тисяч сто сорок чотири) грн.

Позивач зазначив, що товар мав бути поставлений не пізніше 30.06.2015 року.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 01-08 від 03.08.2015, відповідно до якої зазначено, що станом на 03.08.2015 відповідачем не здійснено поставку замовленого товару позивачу.

Позивач зазначив, що відповіді на претензію не надходило, грошові кошти не повернуто.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. . У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. . У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем було виконано обов'язок та перераховано грошові кошти на користь відповідача, тоді як відповідачем обов'язку щодо поставки товару не виконано.

Враховуючи вище зазначене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині основного боргу в розмірі 12 144,00 грн.

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 96,82 грн. - 3% річних підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати за послуги адвоката в розмірі 2 500 грн.

Відповідно до абз. 3 п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що заява позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги підлягає задоволенню в розмірі 2 500 грн.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "МОБІЛІТІ" (03186, м .Київ, бул. Чоколовський, 19, код ЄДРПОУ 35335027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акзо Нобель Холдинг Україна" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 9/2, оф. 65, код ЄДРПОУ 38651424) заборгованість в розмірі 12 144 (дванадцять тисяч сто сорок чотири) грн., 3% річних в розмірі 96 (дев'яносто шість) грн. 82 коп., адвокатські послуги в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн., судовий збір в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.11.2015.

Суддя Л.В. Прокопенко