Рішення
від 07.12.2015 по справі 910/23326/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2015Справа №910/23326/15

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

До Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА);

Товариства з обмеженою відповідальністю «Етернум»

Третя особа Приватний нотаріус Немм Олена Володимирівна

Про визнання недійсним договору

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від прокуратури: Дергунов Д.С., посвідчення № 004715 від 20.09.2012

від позивача Власенко І.І., довіреність № 225-КР-3540 від 28.09.2015

від відповідача 1 Горбачевська О.О., довіреність № 062/01/10-11176 від 06.10.2015

від відповідача 2 Гаращенко І.В., довіреність № 13 від 30.09.2015

від третьої особи не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Етернум» про стягнення грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № від р.

Ухвалою суду від .2015р. порушено провадження у справі № 910/23326/15 та призначено розгляд на 02.10.2015 р.

30.09.2015р. відповідачі подали через канцелярію суду клопотання про витребування доказів по справі та відзив на позов.

02.10.2015р. представники позивача та прокуратури у судовому засіданні надали пояснення по справі, підтримали свої позовні вимоги у повному обсязі, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.

Представник відповідача 1 проти позову заперечив.

Представники відповідача 2 підтримали подані клопотання про витребування доказів по справі, крім того заявили клопотання про витребування документів від прокуратури.

Представник прокуратури не заперечував проти клопотання відповідача 2 про витребування документів по справі від Прокуратури.

Представник Київської міської ради заперечив проти клопотання про витребування у Ради документів по справі.

Представник Департаменту заперечив проти клопотання про витребування у Департаменту документів по справі.

Суд задовольнив клопотання відповідача 2 та відклав судовий розгляд справи на 16.11.2015р., у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові документи по справі.

19.10.2015р. третя особа подала через канцелярію суду повідомлення по справі та просила проводити судове засідання без її участі.

13.11.2015р. відповідач 2 подав через канцелярію суду додаткові пояснення по справі.

16.11.2015р. прокуратура подала через канцелярію суду додаткові документи та письмові пояснення.

16.11.2015р. у судовому засіданні судом оголошено про заяву відповідача 2 про застосування строку позовної давності.

Представник відповідача 2 надав пояснення щодо заяви про застосування строків позовної давності.

Представники прокуратури та позивача у судовому засіданні надали пояснення, з урахуванням заяви про застосування строків позовної давності та заперечили проти її задоволення.

Представник відповідача 1 проти задоволення заяви про застосування строку позовної давності.

Судом оголошено перерву у судовому засіданні до 30.11.2015р.

17.11.2015р. позивач 2 подав через канцелярію суду письмові пояснення по справі.

19.11.2015р. відповідач 1 подав через канцелярію суду відзив на позов.

27.11.2015р. позивач 2 подав через канцелярію суду пояснення по справі.

27.11.2015р. відповідач 2 подав через канцелярію суду додаткові пояснення по справі та щодо строків позовної давності.

27.11.2015р. прокуратура подала через канцелярію суду письмові пояснення по справі.

30.11.2015р. представники прокуратури та позивача у судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення щодо строків позовної давності, вимог ухвал суду, щодо надання документів.

Представник відповідача 1 проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов, погодився з обставинами прокуратури та позивача щодо того, що строк позовної давності не було пропущено, вимог ухвал суду, щодо надання документів.

Представник відповідача 2 проти позову заперечив, надав пояснення, з підстав своїх заперечень.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.

Судом оголошено перерву у судовому засіданні до 07.12.2015р.

07.12.2015р. представники прокуратури та позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача 1 надав свої пояснення по справі.

Представник відповідача 2 проти позову заперечив.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом прокуратури міста Києва здійснювалось досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42015100000000160 від 10.02.2015 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що впродовж 2007-2010 років службові особи Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації організували незаконне, за завідомо заниженою вартістю, привласнення майна територіальної громади міста у вигляді об'єктів нерухомості, чим завдали збитків бюджету міста у сумі понад 255 000 000,00 грн.

Зокрема встановлено, що рішенням Київської міської ради від 17.09.2009 № 17/2086 «Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 № 62/723 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки» включено до переліку об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації шляхом викупу на аукціоні Головним управлінням комунальної власності м. Києва, нежилого будинку по вул. Академіка Глушкова, 10, літ. «Ж» в м. Києві.

У подальшому, наказом Головного управління комунальної власності м. Києва (на даний час змінено назву на Департамент комунальної власності м. Києва) від 30.11.2009 № 665/1-ПР визначено провести приватизацію вказаного будинку шляхом продажу на аукціоні, забезпечити проведення його оцінки.

Згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Консалтингова компанія Бі.Еф.Сі» вартість будинку визначена у розмірі 6 492 030 грн. з ПДВ.

Наказом Головного управління комунальної власності м. Києва від 29 102010р. № 32-ПР затверджено вказаний висновок суб'єкта оціночної діяльності.

Наказом Головного управління комунальної власності м. Києва від 03.06.2010р. № 426-ПР, вирішено провести повторний продаж на аукціоні будинку та встановити початкову ціну продажу у сумі 5 453 305, 00 грн. з ПДВ.

У подальшому 04.06.2010 в газеті «Дивіденди-Інформ» опубліковано оголошення про проведення аукціону.

Відповідно до протоколу № 22 про хід торгів на аукціоні, 06.07.2010 відбувся аукціон з продажу вказаного будинку, за результатами якого 16.07.2010 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва та ТОВ «Етернум» укладено договір купівлі-продажу будівлі головного корпусу літ. Ж по просп. Академіка Глушкова, 10 у м. Києві загальною площею 2592,10 кв.м., який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Немм О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 4475.

Згідно поданого на розгляду суду позову прокуратура та позивач посилаються на те, що під час приватизації вказаного будинку порушено встановлений законодавством порядок приватизації, що відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, внаслідок чого прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради просило суд визнати недійсним договір від 16.07.2010р. про купівлю-продаж будівлі головного корпусу літ. Ж по просп. Академіка Глушкова, 10 у м. Києві загальною площею 2592,10 кв.м., укладений між Головним управлінням комунальної власності міста Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Етернум».

Господарський суд міста Києва заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи. дійшов висновку про задоволення позовних вимог прокуратури, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 345 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа може набути право власності на державне або комунальне майно у разі його приватизації в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції чинній на дату проведення аукціону) приватизація державного майна (далі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Частиною 4 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» визначено, що відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна» порушення встановленого законодавством порядку приватизації є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Разом, з цим встановлено, що підготовку будинку до приватизації розпочато лише 30.11.2009 згідно з наказом Головного управління комунальної власності м. Києва № 665/1 -ПР, в той час, як рішення про приватизацію прийнято 17.09.2009, чим порушено імперативні норми щодо строків підготовки об'єкта малої приватизації до продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які, зокрема, визначають початкову вартість продажу об'єкта на аукціоні, готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.

Водночас, згідно умов договору від 07.08.2007 № 149/2, укладеного між Головним управлінням комунальної власності м. Києва та Українською універсальною товарною біржею на реалізацію майна з аукціонів, інформаційні бюлетені та місцеву пресу, інші друковані видання у яких публікують інформацію про об'єкти малої приватизації не визначено.

Так, оголошення про проведення аукціону з продажу вказаного майна опубліковано в газеті «Дивіденди-Інформ», у визначеному Українською універсальною товарною біржею виданні, в порушення вимог абз. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», оскільки вказане видання не було визначено органом приватизації, що в результаті звузило коло потенційних покупців у аукціоні щодо продажу цього об'єкту приватизації.

Вищий господарський суд України у постанові від 22.11.2011р. по справі № 2/21 чітко визначив правову позицію, щодо порушення вимог законодавства про приватизацію у разі відсутності визначених органом приватизації інформаційних бюлетенів та місцевої преси, інших друкованих виданнях, в яких необхідно було опублікувати інформацію про об'єкт приватизації за аналогічних обставин.

Крім того, зі змісту протоколу про хід торгів на аукціоні від 06.07.2010 вбачається, що початкову ціну об'єкта визначено у розмірі 5 453 305, 20 грн. з ПДВ., а з боку TOB «Етернум» запропоновано ціну 5 453 305, 20 грн. з ПДВ , при цьому пропозицій від ТОВ «Ларго Груп» не надходило.

Водночас, відповідно до ст. 13 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» продаж об'єктів малої приватизації на аукціоні полягає у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.

Частиною 4 ст. 17 Закону визначено, що у разі, коли протягом трьох хвилин після оголошення не буде запропоновано вищу ціну, ліцитатор робить оголошення про придбання об'єкта тією особою, яка запропонувала найвищу ціну. При цьому кожна наступна ціна, запропонована покупцями на аукціоні, повинна перевищувати попередню не менш як на 10 відсотків початкової вартості продажу об'єкту.

Крім того, згідно з п. п. 1, 34 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого Постановою КМУ від 06.06.2007 № 803 визначено, що аукціон це спосіб продажу майна, за яким його власником стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну, при цьому коли протягом трьох хвилин після оголошення початкової вартості майна жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за оголошену ліцитатором, аукціон вважається таким, що не відбувся, проте в порушення вказаних норм чинного законодавства, аукціон фактично не проводився, оскільки майно продано за початковою ціною та жодним з покупців не запропоновано вищої ціни, проте договір купівлі-продажу спірного майна все ж таки було укладено.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. ст. 4, 10, 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією та законами України, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що аукціон з продажу вказаних нежилого будинку проведено з порушенням порядку, встановленого Законом України «Про приватизацію державного майна», Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», договір купівлі-продажу, укладений 16.07.2010 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва та TOB «Етернум», підлягає визнанню недійсним в силу приписів ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Крім того, згідно з виписками з рахунку Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) грошові кошти, які надійшли від ТОВ «Етернум» у якості оплати за договором купівлі-продажу, повернуто на розрахункові рахунки вказаного підприємства 19.08.2010 в сумі 545 330, 52 грн. та 2 453 987,34 грн. та 20.08.2010р. у сумі 2 453 987, 34 грн. як помилково перераховані та у зв'язку з відсутністю договору купівлі-продажу в управлінні.

У даному випадку порушення інтересів держави пов'язано з тим, що наслідками укладення спірного договору відбулося незаконне відчуження майна територіальної громади міста Києва та порушені майнові інтереси держави.

Представник відповідача 2 заперечував проти позову, посилаючись на те, що прокуратурою пропущено строк позовної давності, так як прокуратурою ще у 2010 році було здійснено виїмки документів у Київській міській раді та нотаріуса, який посвідчував спірний договір, а тому прокурату знала про вказані вище обставини ще у 2010 році, а тому пропустила строк позовної давності згідно ст.. ст.. 257, 261 ЦК України. крім того, представник відповідача 1 посилався у своїх запереченнях також і на те, що Київській міській раді теж було відомо про укладення спірного договору, так як відповідач 1 підпорядковується Київській міській раді, а тому звітує останній про проведення результати проведення аукціонів.

Судом досліджено обставини та докази, на якій посилався відповідач 2 у своїх запереченнях та було відмовлено останньому у застосуванні строку позовної давності, оскільки матеріалами справи підтверджується, що прокуратурі стало відомо про обставини проведення спірного аукціону та, як наслідок укладення спірного договору купівлі-продажу, лише під час проведення досудового розслідування у кримінальному проваджені № 42015100000000160 від 10.02.2015, про що в матеріалах справи наявні відповідні письмові докази (листи, запити), натомість відповідачем 2 та його представниками не було підтверджено факт того, що у 2010 році прокуратурою було здійснено виїмки по спірному аукціону у Київській міській раді, Департаменті та у нотаріуса, який посвідчив спірний договір, який до того ж залучений судом до розгляду даної справи у якості третьої особи без самостійних вимог, надав письмові пояснення та повідомив суд про те, що жодних виїмок, в рамках розслідування по обставинам, що є предметом розгляду у даній справі, не проводилось.

Крім того, не знайшли підтвердження і посилання відповідача 2 на той факт, що відповідач 1 підпорядковувався Київській міській раді, а тому остання знала про спірні обставини ще у 2010 році, оскільки згідно Положення про Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.12.2012 № 2383 "Про затвердження Положення про Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" (далі- Положення) Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується голові Київської міської державної адміністрації, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді.

Основними завданнями Департаменту є:

1) забезпечення реалізації державної та регіональної політики у сфері приватизації, оренди, використання, відчуження майна комунальної власності територіальної громади міста Києва та акцій (часток, паїв), що належить територіальній громаді міста Києва в статутних капіталах господарських товариств (далі - Майнові права);

2) здійснення в межах своїх повноважень функцій щодо управління майном комунальної власності територіальної громади міста Києва, Майновими правами та державшім майном, акціями (частками, паями), що передані до сфери управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

3) організація та проведення приватизації майна, що належить територіальній громаді міста Києва та Майнових прав згідно з програмою приватизації, затвердженою Київською міською радою;

4) здійснення повноважень власника щодо майна, що належить територіальній громаді міста Києва та Майнових прав, які приватизуються та відчужуються згідно з прийнятими Київською міською радою рішеннями;

5) здійснення повноважень орендодавця об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва у порядку, встановленому Київською міською радою;

6) здійснення захисту майнових прав територіальної громади міста Києва в межах своєї компетенції;

7) здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації, відчуження майна, що належить територіальній громаді міста Києва та майнових прав у випадках, встановлених законодавством, передачі комунального майна в оренду та користування;

8) повернення у власність територіальної громади міста Києва комунального майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з комунальної власності з порушенням законодавства.

Департамент є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

Департамент перейменовано відповідно до рішення Київської міської ради від 15.03.2012 N 198/7535 "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації)" з Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке є правонаступником Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації та, в частині приватизації об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва, регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву.

Згідно з Положенням Департамент здійснює контроль за виконанням зобов'язань, передбачених у договорах оренди.

Департамент очолює директор, який призначається на посаду і звільняється з посади головою Київської міської державної адміністрації за поданням заступника голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов'язків.

Директор Департаменту звітує перед головою Київської міської державної адміністрації про виконання покладених на Департамент завдань та затверджених планів роботи.

Виходячи з вищевикладеного, Департамент комунальної власності м. Києва не повідомляє Київську міську раду про результати проведення аукціону, а отже Київській міській раді не були повідомлені обставини допущення порушень при проведенні спірного аукціону та укладення спірного договору купівлі-продажу, отже у даному випадку у суду також відсутні підстави застосування стоків позовної давності.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Враховуючи викладене, вимоги прокуратури про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі головного корпусу літ. Ж, по просп.. Академіка Глушкова 10 у м. Києві, загальною площею 2592,10 кв.м, укладений 16.07.2010р. між Головним управлінням комунальної власності міста Києва та ТОВ «Етернум».

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст.49 ГПК України, при задоволенні позовних вимог, покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу будівлі головного корпусу літ. Ж, по просп.. Академіка Глушкова 10 у м. Києві, загальною площею 2592,10 кв.м, укладений 16.07.2010р. між Головним управлінням комунальної власності міста Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Етернум».

3. Стягнути з Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 19020407, 01001 м. Київ, вул. Хрещатик 10) в дохід Державного бюджету України 609 (шістсот дев'ять) грн. - судового збору за розгляд позовної заяви.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Етернум» (код ЄДРПОУ 37003541, 01133 м. Київ, бульвар Марії Приймаченко 1/27, кімната 204) ) в дохід Державного бюджету України 609 (шістсот дев'ять) грн. - судового збору за розгляд позовної заяви.

5. Видати накази, відповідно до ст. 116 ГПК України.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено: 16.12.2015р.)

Суддя Мельник В.І.

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення07.12.2015
Оприлюднено22.12.2015
Номер документу54383443
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/23326/15

Ухвала від 30.09.2016

Господарське

Верховний Суд України

Берднік І.С.

Рішення від 07.12.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мельник В.І.

Ухвала від 02.10.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мельник В.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні