Рішення

від 24.11.2015 по справі 910/25521/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2015Справа №910/25521/15

За позовом Приватного підприємства "Торговий Дім Поляков"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИГЛАВ БУЛ"

Про стягнення 26 941,83 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Іванченко І.Ю.- представник

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Приватне підприємство "Торговий Дім Поляков" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИГЛАВ БУЛ" про стягнення 26 941,83 грн.

Ухвалою суду від 01.10.2015 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/25521/15 та призначено розгляд справи на 04.11.2015.

В судове засідання 04.11.2015 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги та подав додаткові матеріали по справі.

В судове засідання 04.11.2015 представник відповідача не з?явився, вимоги ухвали суду від 01.10.2015 не виконав, про причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 04.11.2015 відкладено розгляд справи на 24.11.2015.

В судове засідання 24.11.2015 представник позивача з'явився, надав суду додаткові пояснення по справі.

В судове засідання 24.11.2015 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні 24.112015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Розглянувши документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2014 між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 4237, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, продукти харчування та інші товари, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах договору відповідно до виписаних накладних.

Відповідно до п. 1.2 договору сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною договору. Доставка товару здійснюється за рахунок постачальника у зазначені у заявці терміни.

Пунктом 3.3. Договору зазначено, що прийом товару за кількістю та якістю здійснюється за накладною постачальника за участю експедитора постачальника. Датою одержання товару вважається дата зазначена у накладній. При отриманні товару покупець засвідчує факт прийняття товару, його якість та кількість. Після прийняття товару він поверненню та обміну не підлягає.

Пункт 4.2. Договору передбачає, що покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника на протязі 21 календарного дня з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника, на протязі 21 календарного дня з моменту отримання товару.

Позивач зазначає, що виконав зобов'язання за договором належним чином, а відповідач не виконав взяті на себе обов'язки, в зв'язку із чим утворилась заборгованість в розмірі 20 728,86 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі - ГК України) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ч. 7 зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основної заборгованості що підлягає до стягнення становить 20 728,86 грн.

Крім стягнення основної заборгованості позивач відповідно до позовної заяви просить стягнути 2067,20 грн. -20 % річних, 4145,77 грн. - 20% штрафу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Відповідно до п.5.2 договору визначено, що при порушенні відповідачем умов п. 4.2 договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року, та крім цього, збитки від інфляції і 20 % річних від суми боргу за весь час прострочення.

Згідно п. 5.4 договору, при порушенні покупцем умов п. 4.2 договору на строк 45 днів на покупця покладається відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20 % від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання зобов'язання перед позивачем за договором, суд перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача 2 067,20 грн. - 20 % річних, 4 145,77 грн. - 20% штрафу.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИГЛАВ БУЛ" (04071 м. Київ, вул. Межигірська, будинок 54, квартира 17, ідентифікаційний код 39012186) на користь Приватного підприємства "Торговий Дім Поляков"(18000, м. Черкаси, вул. Чехова, 41, ідентифікаційний код 32268131) основну заборгованість в розмірі 20 728 (двадцять тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 86 грн., 20 % річних в розмірі 2 067 (дві тисячі шістдесят сім) грн., 20 % штрафу в розмірі 4 145 (сорок одну тисячу сорок п'ят) грн. 77 коп., судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.12.2015.

Суддя Л.В. Прокопенко