Постанова

від 16.12.2015 по справі 826/24210/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 грудня 2015 року                     № 826/24210/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Фок-Пром АМЗ»

доДержавної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про          визнання протиправними дій

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Фок-Пром АМЗ» (далі по тексту – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС України у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 11 травня 2015 року № 110520151.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/24210/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 19 листопада 2015 року.

У судовому засіданні 19 листопада 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Приватне підприємство «Фок-Пром АМЗ» є юридичною особою, яка зареєстрована 10 березня 2015 року під №10661020000011564 відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Деснянського району реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві.

З 11 березня 2015 року Приватне підприємство «Фок-Пром АМЗ» прийнято на облік до Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник податків, про що зроблено відповідний запис під № 265215031996.

Приватне підприємство «Фок-Пром АМЗ» з 11 березня 2015 року перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник єдиного внеску, про що зроблено відповідний запис під № 10000000360665. Приватне підприємство «Фок-Пром АМЗ» є платником податку на додану вартість, та має індивідуальний податковий номер № 396836826526.

Між Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Приватним підприємством «Фок-Пром АМЗ» 11 травня 2015 року укладено договір № 110520151 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання електронних податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

          Листом ДПІ Деснянського району ГУ ДФС у м. Києві від 25 серпня 2015 року Приватне підприємство «Фок-Пром АМЗ» повідомлено про розірвання договору про визнання електронних документів від 11 травня 2015 року № 110520151, у зв'язку з порушенням істотних умов Договору, а саме: у зв'язку з відсутністю Приватного підприємства «Фок-Пром АМЗ» за місцезнаходженням.

На підтвердження своїх доводів про відсутність позивача за своїм місцезнаходженням, контролюючим органом надано повідомлення від 25 серпня 2015 року № 684 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням та довідку про встановлення місцезнаходження платника податків.

Позивач вважає протиправними дії Державної податкової інспекції Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві, оскільки одностороннє розірвання договору про визнання електронних документів відбулось за відсутності правових підстав.

Укладений між сторонами договір про визнання електронних документів від 11 травня 2015 року № 110520151 виник у сфері оподаткування з приводу реалізації органом податкової служби своїх владних повноважень, тобто є адміністративним договором; водночас адміністративний договір заснований на загальних нормах зобов'язального права, що врегульовані Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, адміністративний договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Обставини справи свідчать, що договір про визнання електронних документів розірвано відповідачем в односторонньому порядку, відповідно, в даному випадку слід керуватись нормами договору про можливість його розірвання.

Так, відповідно до пункту 4 розділу 6 договору про визнання електронних документів передбачено, що орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником податків місця реєстрації.

Виходячи з умов договору про визнання електронних документів відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації.

Разом з тим суд звертає увагу, що відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували, що ПП «Фок-Пром АМЗ» не надало нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або змінило місце реєстрації, тобто не надав доказів існування підстав для розірвання договору в односторонньому порядку.

За змістом спірного рішення, договір розірвано у зв'язку з відсутністю Приватного підприємства «Фок-Пром АМЗ» за місцезнаходженням, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, врегульовано Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

Відповідно до абзацу першого частини одинадцятої статті 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з абзацом другим частини дванадцятої статті 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” передбачено, що у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки

Частина чотирнадцята статті 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” встановлює, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Аналіз наведених правових норм в їх сукупності вказує, що внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, у тому числі у зв'язку з поверненням державному реєстратору поштового відправлення, можливе у випадку неподання юридичною особою реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення.

Згідно наявних в матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 13 березня 2015 року та 28 серпня 2015 року будь-який запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням не вносився.

Також, відсутні і докази звернення контролюючого органу із повідомленням форми 4-ОПП про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням до державного реєстратора.

          Таким чином, судом не встановлено внесення Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запис про відсутність юридичної особи.

Крім цього, процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору органом ДПС повідомлення встановленого зразка передбачена розділом XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 (надалі - Порядок № 1588).

Відповідно до п.12.2 Порядку № 1588 підрозділи контролюючого органу, крім іншого у рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Однак, відповідач всупереч зазначеним правовим нормам не склав жодного акту, який би слугував підставою прийняття оскаржуваного рішення та не скористався зазначеним порядком з'ясування місцезнаходження позивача, що призвело до недобросовісності прийняття ним спірного рішення.

Аналогічні правила встановлення місцезнаходження платника податків закріплені і Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 17.05.2010 року № 336 (надалі - Положення № 336).

Зокрема, пп. 3.1.1, 3.1.2 п. 3.1 розд. II Положення № 336 закріплено, що відносно кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Отже, обставини стосовно відсутності позивача за місцезнаходженням не були встановлені податковим органом належним чином, що в свою чергу вказує на передчасність та безпідставність висновку по відсутність Приватного підприємства «Фок-Пром АМЗ» за місцезнаходженням.

Між тим, встановлення відсутності юридичної особи за результатами здійснення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження не є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку.

Відтак, дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС України у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 11 травня 2015 року № 110520151 є протиправними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Приватного підприємства «Фок-Пром АМЗ» підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Приватного підприємства «Фок-Пром АМЗ» задовольнити.

2.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС України у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 11 травня 2015 року № 110520151.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Фок-Пром АМЗ» (код ЄДРПОУ 39683682) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218 грн. (тисячу двісті вісімнадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                           К.Ю. Гарник