Постанова

від 10.12.2015 по справі 820/11068/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 грудня 2015 р. №820/11068/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

при секретарі судового засідання Костіної А.В.,

за участю представників : позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Канцпот і компанія" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Канцпот і компанія", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 12 червня 2015 року повністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийнятті контролюючим органом без дотримання податкового законодавства України, а зафіксовані в акті перевірки висновки не відповідають дійсності обставинам справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною у судовому засіданні, де зазначив, що встановлені при перевірці позивача порушення належним чином зафіксовані в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Позивач з 15 листопада 2010 року зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради як юридична особа.

Основним видом діяльності підприємства за КВЕД - 2010 46.90 є неспеціалізована оптова торгівля, що підтверджується довідкою АА 741174, яка наявна в матеріалах справи (а.с. 8)

Матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Канцопт і компания" (код ЄДРПОУ 37367146) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Формест - Т" (ЄДРПОУ 39483631) за січень 2015 року, за результатами якої складено акт від 26.05.2015, № 2320/20-30-22-03/37367146 (а.с. 10-25), яким зафіксовано порушення: п. 198.6 ст. 198 п.200.1 п. 200.2 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до:

- завищення податкового кредиту з ПДВ за перевіряємий період на сумі 360002 грн. та внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у сумі 288735 грн.;

- завищення від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 19) на суму 48812 грн., у січні 2015 року;

- завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 24) на суму 22455 грн..

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 12 червня 2015 року № НОМЕР_1 (а.с. 26).

Позивач не погодившись з винесеним податковим повідомленням - рішенням, подав скаргу (первинну) від 28.07.2015 від 28/07/15 до Головного управління ДФС у Харківській області, в якій просив скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 12.06.2015 .

Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято рішення за № 3013/10/20-40-10-04-14 від 16.09.2015(а.с. 30-33), яким скаргу ТОВ "Канцопт і компанія" залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 12.06.15 №2620302203 - залишено без змін.

30.09.2015 позивач звернувся з повторною скаргою за № 30/09/15 до Державної фіскальної служби України (а.с.34-35), рішенням № 21728/6/99-99-10-01-01-25 від 15.10.2015 вищезазначеного органу повторна скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення від 12 червня 2015 року № НОМЕР_1 - без змін (а.с 37-39).

З матеріалів справи вбачається, що господарські правовідносини між "Канцопт і компанія" та ТОВ "Формест - Т" здійснювались на підставі договору поставки № 0501-П від 05 січня 2015 року.

Згідно умов вказаного договору ТОВ "Формес-Т" (Постачальник) зобов'язується поставити гофроящики (товар), а ТОВ "Канцопт і компанія" (Покупець) прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором, згідно виставленого рахунку - фактури, на окрему партію товару. Договором визначено, що місце постачання товару - склад Покупця за адресою: м. Харків, вул. Заліська, 26. п. 2.5 вищевказаного договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної на партію товару. Моментом переходу до Покупця права власності за цим Договором вважається дата відвантаження товару.

Факт отримання товару (гофроящики), 30.01.2015 року від ТОВ "Формест - Т" підтверджується наступними видатковими накладними:

1) № 3001/1 від 30.01.2015 року - оформлена та підписання обома сторонам на поставку партії товару, а саме: гофроящик № 9 Т22К у кількості 26 984 шт., гофроящик № 18 Т21К у кількості 16958 шт. на загальну суму з ПДВ 813 669,20 грн. (а.с. 54). Поставка даної партії товару здійснювалась протягом 25.01.2015, 26.01.2015, 28.01.2015, про що свідчать наступні товарно-транспорті накладні: № КЦ/0010227 від 25.01.2015, № КЦ/ 0010223 від 25.01.2015, № КЦ/0010228 від 26.01.2015, № КЦ/0010234 від 28.01.2015(а.с. 55-58).

2) № 3001/2 від 30.01.2015 - оформлена та підписана обома сторонами на поставу партії товару, а саме: гофроящик № 9 Т22К у кількості 35 381 шт. на загальну суму з ПДВ 720003,35 грн.(а.с. 59). Поставка даної партії товару здійснювалась протягом 29.01.2015, 30.01.2015, про що свідчать наступні товарно-транспорті накладні: № КЦ/0010249 від 29.01.2015, № КЦ/0010249 від 29.01.2015, КЦ/0010250 від 30.01.2015, № КЦ/0010248 від 30.01.2015 (а.с. 60-63).

3). № 3001//3 від 30.01.2015 - оформлена та підписана обома сторонами на поставу партії товару, а саме: гофроящик № 18 Т21К у кількості 40 150 шт. на загальну суму з ПДВ 626 340.00 грн. (а.с.64). Поставка даної партії товару здійснювалась протягом 27.01.2015, 28.01.2015, 27.01.2015, про що свідчать наступні товарно- транспорті накладні: № КЦ/0010229 від 27.01.2015, № КЦ/0010239 від 27.01.2015, № КЦ/0010230/1 від 28.01.2015, № КЦ/0010230 від 28.01.2015, № КЦ/ 0010240 від 28.01.2015, № КЦ/0010237 від 30.01.2015 (а.с. 65 -70).

Отже, факт передачі ТМЦ підтверджуються видатковими накладними до договору поставки № 0501-П від 05.01.2015, які підписані сторонами та скріплені печатками.

Крім того, між позивачем та ТОВ "Формес-Т" укладено договір користування приміщенням № 04/15/055 від 12.01.2015, за яким ТОВ "Формест -Т" бере у тимчасове користування приміщення, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Чувашська, буд. 8, площа якого складає 150 кв.м.(а.с. 71 - 72).

Суд зауважує, що адресою Вантажовідправника у накладних ТТН є м. Харків, вул. Чувашська, буд.8, що узгоджується із вищевказаним договором.

Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено податковими накладними № 42 від 30.01.2015 на загальну суму 720,00 грн., в т.ч. сума ПДВ- 12 000,56 грн. (а.с. 77), № 43 від30.01.2015 на загальну суму 626 340,00 грн., в т.ч. сума ПДВ - 104 390,00 грн. (а.с. 79), № 44 від.30.01.2015 на загальну суму 813 669,20 грн., в т.ч. сума ПДВ - 135 611,53 грн. (а.с. 81) оформленими ТОВ "Формес - Т" у відповідності до вимог податкового законодавства.

Факт сплати вартості отриманих ТМЦ підтверджується платіжними дорученнями № 1531 від 25.05.2015, № 1540 від 26.05.2015, № 1567 від 28.05.2015, № 1785 від 29.05.2015, № 1560 від 27.06.2015, які наявні в матеріалах справи (а.с. 73-76 ).

Як зазначалося вище, основним видом діяльності ТОВ "Канцопт і компанія" є неспеціалізована торгівля. Свій товар позивач фасує у придбані у свого постачальника ТОВ "Формес -Т" гофроящики, що підтверджується звітами та заявками про використання матеріалів на упаковку товарів, які відвантажуються автомобільним транспортом, а також накладними - вимогами (а.с. 104 - 120).

Проаналізувавши вищенаведені обставини , суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання у свого контрагента товару на використання його в своїй господарській діяльності, оскільки ними виконані умови укладеного договору , що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (затверджено наказом Міністрества фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704), п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI та п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненою господарською операцією документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладені, виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором поставки, за правилами ч.2. ст.71 КАС України відповідач суду не надав.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам справи.

Крім того, суд зауважує, податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Порядок формування податкового кредиту передбачений положеннями статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

За правилами пункту 198.3 статті 198 вищевказаного кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Крім того, з аналізу вищевказаних нормативних актів України, суд робить висновок, що ТОВ "Канцопт і компанія" правомірно віднесено суми до складу податкового кредиту по операціям з ТОВ "Формес - Т", оскільки позивачем було надано до суду документи первинного обліку (податкові накладні, видаткові накладні, товарно - транспорті накладні, платіжні доручення, податкові декларації, звіти про використання матеріалів на упаковку товарів, які відвантажуються автомобільним транспортом, заявки на видачу матеріалів на упаковку товарів, які відвантажуються автомобільним транспортом , накладні - вимоги), які містять всі необхідні реквізити передбачені приписами діючого законодавства України.

Щодо посилань представника відповідача у письмових запереченнях на не визнання як податкової звітності декларації підприємства ТОВ "Формас-Т" за січень 2015 року, суд зазначає, що не бере їх до уваги, через наступне.

Поряд із цим, суд зауважує, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Така ж позиція узгоджується із позицією Верховного суду України, що викладена в постановах №10/21 від 02.03.2010 року, №09/05 від 13.01.2009 року, №08/28 від 12.02.2008 року.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ "Формес - Т" (код ЄДРПОУ 39483631),належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України .

Щодо посилання представника відповідача в письмових запереченнях на анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ "Формес - Т" від 02.03.2015, суд вважає їх безпідставними та такими, що не впливають на право позивача формувати податковий кредит за січень 2015 року, оскільки податкові накладні № 42, № 43, № 44 від 30.01.2015 складені та підписані сторонами в січні 2015 року , тобто на момент їх укладення свідоцтво ПДВ ТОВ "Формес-Т" було чинним.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, а тому висновки представника відповідача викладені в акті перевірки № 2320/20-30-22-03/37367146 від 26.05.2015 про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 п.200.1 п. 200.2 ст.200 Податкового кодексу України, є необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов до висновку, що відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірності винесеного податкового повідомлення - рішення, а тому вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та від 12 червня 2015 року.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Канцопт і компанія" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12 червня 2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Канцопт і компанія" (юридична адреса: пр. Леніна, буд. 9, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ: 39859805) витрати зі сплати судового збору у розмірі 6946 (шість тисяч дев'ятсот сорок шість) грн. 54 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15 грудня 2015 року .

Суддя О.М. Тітов