Ухвала

від 21.10.2015 по справі 804/155/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2015 рокусправа № 804/155/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О.

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2015р. у справі №804/155/15 за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Автоспецбуд до: про:Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, - ВСТАНОВИВ:

12.01.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю Автоспецбуд (далі - ТОВ Автоспецбуд ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині /а.с. 4-14 т. 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2015р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/155/15 за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду /а.с. 1 т. 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ Автоспецбуд під час здійснення взаємовідносин з ТОВ Дніпросфера за період січень 2014р., лютий 2014р., за результатами перевірки податковим органом було зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту (р. 17) на суму 50,00грн. та заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18 - рядок 21) (р.25) на суму 50,00грн., заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) у лютому 2014р. на загальну суму 7740,96грн., встановлено нереальність здійснення позивачем господарських відносин та неможливість реального здійснення операцій по ланцюгу постачання, що було відображено в акті перевірки №4437/2204/34774214 від 24.11.2014р., на підставі якого податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0006782204 від 04.12.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 7790,96грн. - за основним платежем, та нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1947,74грн., позивач вважає висновки податкового органу, у акті перевірки, та прийняте за результатами перевірки рішення безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що контрагенти позивача - ТОВ Дніпросфера , ТОВ ДЕМК , ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля , ТОВ ДТЕК Павлоградвугілля , ТОВ Спецторг-Інвест , ТОВ Мегатекс на момент укладення господарських договорів з позивачем та виконання сторонами за договорами своїх зобов'язань були зареєстровані як юридичні особи та платники податків, у тому числі ПДВ, придбані позивачем у контрагентів товари були використані у подальшому у власній господарській діяльності, у позивача наявні усі первинні документи, які підтверджують факт виконання позивачем та його контрагентами своїх зобов'язань за договорами та подальше використання отриманих за договорами товарів позивачем у власній господарській діяльності, що свідчить про те, що угоди були укладені свідомо з метою настання певних наслідків, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність та було визначено розмір валових витрат підприємства та сформовано податковий кредит, просив суд визнати протиправними дії Лівобережної ОДПІ з коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ Автоспецбуд проведені на підставі акту перевірки від 24.11.2014р. №4437/2204/34774214; скасувати податкове повідомлення рішення №0006782204 від 04.12.2014р. прийняте Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська щодо нарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 9738,70грн. (основний податок - 7790,96грн. та фінансові санкції - 1947,74грн.; зобов'язати Лівобережну ОДПІ м. Дніпропетровська вилучити із АС Податковий блок інформацію внесену на підставі акту перевірки від 24.11.2014р. №4437/2204/34774214 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ Автоспецбуд під час здійснення взаємовідносин з ТОВ Дніпросфера за період січень 2014р., лютий 2014р.; зобов'язати Лівобережну ОДПІ м. Дніпропетровська відновити в АС Податковий блок показники податкової звітності ТОВ Автоспецбуд за період з 01.01.2014р. по 28.02.2014р. шляхом внесення до АС Податковий блок даних зазначених у податковій звітності ТОВ Автоспецбуд за відповідний період.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2015р. у справі №804/155/15 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними дії Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська з коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ Автоспецбуд проведені на підставі акту перевірки від 24.11.2014р. №4437/2204/34774214; скасовано податкове повідомлення-рішення №0006782204 від 04.12.2014р. прийняте Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська щодо нарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 9738,70грн. (основний податок - 7790,96грн. та фінансові санкції - 1947,74грн.; зобов'язано Лівобережну ОДПІ м. Дніпропетровська вилучити із АС Податковий блок інформацію внесену на підставі акту перевірки від 24.11.2014р. №4437/2204/34774214 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ Автоспецбуд під час здійснення взаємовідносин з ТОВ Дніпросфера за період січень 2014р., лютий 2014р.; зобов'язано Лівобережну ОДПІ м. Дніпропетровська відновити в АС Податковий блок показники податкової звітності ТОВ Автоспецбуд за період з 01.01.2014р. по 28.02.2014р. шляхом внесення до АС Податковий блок даних зазначених у податковій звітності ТОВ Автоспецбуд за відповідний період (суддя - Павловський Д.П.) /а.с. 228-232 т. 1/.

Відповідач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2015р. у даній справі, подав апеляційну скаргу /а.с. 2-8 т. 2/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 04.02.2015р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, годину та місце розгляду даної справи повідомлений судом належним чином, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання або про можливість розгляду справи у відсутність його представника, суд в установленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 04.02.2015р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ Автоспецбуд , позивач у даній справі, ідентифікаційний код 34774214, зареєстровано як юридичну особу 30.11.2006р. рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради, та як платник податків, у тому числі ПДВ, підприємство перебуває на податковому обліку в Лівобережній ОДПІ м. Дніпропетровська.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у період з 11.11.2014р. по 17.11.2014р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ Автоспецбуд під час здійснення взаємовідносин з ТОВ Дніпросфера за період січень 2014р., лютий 2014р., за результатами якої було складено акт №4437/2204/34774214 від 24.11.2014р. (далі - акт перевірки) .

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки /а.с. 15-51 т. 1/, податковим органом за результатами перевірки було зроблено висновок, зокрема, про порушення позивачем вимог пп. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту (р. 17) на суму 50,00грн. та заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18 - рядок 21) (р.25) на суму 50,00грн., заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) у лютому 2014р. на загальну суму 7740,96грн..

За результатами перевірки, на підставі акту №4437/2204/34774214 від 24.11.2014р., податковим органом (відповідачем у справі) 04.12.2014р. було прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р №0006782204, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ на загальну суму 9738,70грн, у тому числі: основний платіж (збільшення) -7790,96грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 1947,74грн. /а.с. 53 т. 1/.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у справі протягом перевіряємого періоду дійсно мав господарські взаємовідносини щодо реалізації та придбання товарів (послуг) у ТОВ Дніпросфера , ТОВ ДЕМК , ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля , ТОВ ДТЕК Павлоградвугілля , ТОВ Спецторг-Інвест , ТОВ Мегатекс на підставі укладених між ними господарських договорів, щодо придбання товарів та послуг, контрагенти позивача за цими договорами під час укладення договорів з позивачем у даній справі, та під час виконання сторонами своїх зобов'язань за цими договорами були у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстровані у якості юридичних осіб та зареєстровані платниками ПДВ, при цьому позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу первинні документи за правочинами з ТОВ Дніпросфера , ТОВ ДЕМК , ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля , ТОВ ДТЕК Павлоградвугілля , ТОВ Спецторг-Інвест , ТОВ Мегатекс , які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, та які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань за цими договорами, та подальше використання отриманих позивачем за цими договорами товарів та послуг у власній господарській діяльності, і які, у розумінні ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , є підставою для здійснення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, і на підставі яких у відповідні звітні періоди позивачем формувались валові витрати підприємства та визначались податкові зобов'язання та податковий кредит /а.с. 64-92, 93-94, 100-112, 113-145, 146-159, 160-172, 173-176, 177-180, 181-201 т. 1/, а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правомірний висновок щодо реальності проведених позивачем господарських операцій.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правових актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов'язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов'язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару покупець зобов'язаний сплатити вартість товару продавцю, до складу якої входить податок на додану вартість, а продавець зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару цього обов'язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару, який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару податку до додану вартість до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару і не може бути підставою для позбавлення платника податку (покупця товару) на відшкодування податку на додану вартість, у разі якщо такий платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має усі визначені чинним законодавством документи на підтвердження розміру податкового кредиту.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ Мукачівський лісокомбінат до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення (реєстраційний номер в ЄДРСР - 14222198), яке відповідно до ст.. 244-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.

Так, у вищезазначеній постанові Верховний суд України зазначив, що у разі коли контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така правова позиція, щодо розв'язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та приймаючи до уваги положення п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для формування податкового кредиту з урахуванням сум ПДВ, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості отриманого від його контрагентів - ТОВ Дніпросфера , ТОВ ДЕМК , ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля , ТОВ ДТЕК Павлоградвугілля , ТОВ Спецторг-Інвест , ТОВ Мегатекс , товарів (робіт, послуг) та віднесення витрат по цим господарським операціям до складу валових витрат підприємства, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум ПДВ сплаченого у вартості товарів, які позивачем було отримано від його контрагента, та визначення бази та об'єктів оподаткування ПДВ протягом перевіряємого періоду з урахуванням результатів господарської діяльності по операціям з ТОВ Дніпросфера , ТОВ ДЕМК , ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля , ТОВ ДТЕК Павлоградвугілля , ТОВ Спецторг-Інвест , ТОВ Мегатекс протягом перевіряємого періоду, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань з ПДВ не відповідають вимогам Податкового кодексу України, і висновок податкового органу про заниження позивачем ПДВ протягом перевіряємого періоду по операціям з вищезазначеними контрагентами є безпідставним, що свідчить про те, що відповідач у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, під час прийняття податкового повідомлення-рішення форми Р №0006782204 від 04.12.2014р., яке є предметом оскарження у даній справі, діяв не у спосіб, який визначено чинним податковим законодавством.

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що відповідачем безпідставно було здійснено коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість позивача та внесено зміни до АС Податковий блок по платнику податків ТОВ Автоспецбуд , а саме інформацію внесену на підставі акту перевірки від 24.11.2014р. №4437/2204/34774214 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ Автоспецбуд під час здійснення взаємовідносин з ТОВ Дніпросфера за період січень 2014р., лютий 2014р..

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 № 266 Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України затверджено Методичні рекомендації взаємодії органів ДПС при опрацюванні таких розшифровок, в п. 2.8 яких зазначено, що працівники підрозділу ведення та захисту податкової звітності несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Пунктом 2.21 Методичних рекомендацій встановлено, що по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Аналіз положень п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України дає можливість зробити висновок про те, що податковий орган має право самостійно визначити чи податкове зобов'язання певного платника податків з податку на додану вартість або податку на прибуток у разі якщо у ході проведеної ним перевірки результатів господарської діяльності такого платника податків буде встановлено дані, які свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, які заявлені в податкових деклараціях (уточнюючих розрахунків), при цьому про визначення таких податкових зобов'язань платника податків податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення на підставі якого у подальшому здійснюються коригування податкових зобов'язань такого платника податків.

Отже, аналіз норм чинного податкового законодавства, зокрема положень ст.. 72, 54, п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України, дає можливість зробити висновок про те, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ (з додатком № 5 до декларації) і повинні їм відповідати, а у випадку заниження або завищення ним суми податкових зобов'язань платником податків, обов'язок визначати податкове зобов'язання такого платника податків або повідомити про необхідність внесення відповідних змін до податкової звітності покладено на податковий орган шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, таким чином до інформаційних баз даних податкових органів мають включатися або дані, задекларовані платником податків в відповідних податкових деклараціях (самостійно узгоджені), або показники, визначені контролюючим органом, у відповідних податкових повідомлення-рішеннях, які пройшли відповідну процедуру узгодження в адміністративному чи судовому порядку, а тому внесення будь-яких змін до облікових даних платника податків, а також до інформаційних баз, є протиправними лише якщо відповідні дані не співпадають із узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 04.02.2015р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2015р. у справі №804/155/15 - залишити без змін .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 17.12.2015р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко