Постанова

від 23.11.2015 по справі 820/9761/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 листопада 2015 р. №820/9761/15

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства Дослідне господарство "Кутузівка" Національної академії аграрних наук України до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство Дослідне господарство "Кутузівка" Національної академії аграрних наук, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення рішення, складене ОСОБА_1 об'єднаною ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 04.06.2015р. № НОМЕР_1.

Ухвалою суду, яка занесена до журналу судового засідання 06.10.2015 року, замінено на підставі ст. 55 КАС України відповідача ОСОБА_1 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області на його правонаступника ОСОБА_1 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства, наполягав на правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість та вважає висновки акту перевірки, щодо порушення позивачем норм Податкового кодексу необґрунтованими.

Представником відповідача ОСОБА_3 в ході судового розгляду справи, були надані заперечення, в яких зазначено, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3, у судовому засіданні заперечував проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, встановив наступне.

Позивач, Державне підприємство Дослідне господарство "Кутузівка" Національної академії аграрних наук України, зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в ОСОБА_1 об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області з 22.11.2010 року та є платником податку на додану вартість.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства Дослідне господарство "Кутузівка" Національної академії аграрних наук України з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Дві-Прізма", ТОВ "Стройхимторг ЛТД", ТОВ "Мега Торент" за період з 01.02.2013 року по 31.05.2013 року.

За результатами перевірки відповідачем 19.05.2015 року складено акт №1127/20-23-22-05-05/05460427 (т.1 а.с. 115-144).

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, ОСОБА_1 об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області винесене податкове повідомлення-рішення від 04.06.2015 року №0001142203, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 260247 грн., з яких за основним платежем 208197,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 52050,00 грн. (т.1 а. с.46).

Зазначене податкове повідомлення - рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Харківській області (т. 1 а.с. 49).

Рішенням ГУ ДФС у Харківській області від 11.08.2015 року №2459/10/20-40-10-04-14 податкове повідомлення - рішення від 04.06.2015 року №0001142203 - залишено без змін, скарга - без задоволення (т.1 а.с.51-53).

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення є відображені в акті перевірки від 19.05.2015 р. №1127/20-23-22-05-05/05460427 висновки відповідача про порушення позивачем п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1, ст.201, п.п. 209.15.1 п. 209.15. ст. 209 Податкового кодексу, що призвело до завищення суми податкового кредиту, що враховуються при визначенні податку на додану вартість операціями, по яких не підтверджена їх реальність з придбання товарів України не обґрунтовано (робіт, послуг) на загальну суму 208197 грн., а саме: в лютому 2013 року на суму ПДВ -95675 грн., у квітні 2013 року суму ПДВ - 56763 грн., у травні 2013 року суму ПДВ - 55760 грн. Також встановлено, що документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ "Дві-Прізма" (код ЄДРПОУ 56625661), ТОВ "Стройхимторг ЛТД" (код ЄДРПОУ 38475954), ТОВ "Мега Торент" (код ЄДРПОУ 37334292).

Згідно з матеріалами справи, між позивачем, Державним підприємством Дослідне господарство "Кутузівка" Національної академії аграрних наук України ( як покупцем) та ТОВ "Дві-Прізма" (як продавцем) укладено договір поставки №16011301 від 16.01.2013 року (т. 1. а.с. 55-56).

Також, між позивачем, Державним підприємством Дослідне господарство "Кутузівка" Національної академії аграрних наук України ( як покупцем) та ТОВ "Стройхимторг ЛТД" (як продавцем) укладено договір поставки №18/02/13-1 від 18.02.2013 року (т. 1. а.с. 57 )

Також, між позивачем, Державним підприємством Дослідне господарство "Кутузівка" Національної академії аграрних наук України ( як покупцем) та ТОВ "Мега Торент" (як продавцем) укладено договір поставки №2703131 від 27.03.2013 року (т. 1. а.с.58 ).

Згідно умов договорів поставки №16011301 від 16.01.2013 року, №18/02/13-1 від 18.02.2013 року, №2703131 від 27.03.2013 року (розділи 1-5), продавець продає, а покупець придбаває макуху соняшникову - далі по тексту іменований "товар". Продавець зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору. Найменування, одиниці виміру і загальна кількість товару, що поставляється, його часткове співвідношення, а також вартість товару відображаються у видаткових накладних. Ціна узгодженої партії не включає вартості транспортних витрат. Відвантаження товару проводиться після письмового (телеграфом, факсом) повідомлення (з наступною передачею оригіналу) продавця про готовність покупця оплатити і прийняти товар за вказаними реквізитами в заявці. Платежі здійснюються у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця. Покупець зобов'язується оплатити товар протягом банківських днів з моменту поставки товару. Оплата товару може здійснюватися покупцем, зокрема, на підставі рахунку-фактури продавця. Товар вважається прийнятим покупцем : за кількістю - згідно вагою, вказаною в рахунку-фактурі, видаткових накладних, актах-приймання передачі, специфікаціях і т.д. Продукція за кількістю приймається без виклику представника продавця, згідно видаткової накладної.

Зазначені господарські операції Державного підприємства Дослідного господарства "Кутузівка" Національної академії аграрних наук України придбання товарів підтверджується первинними документами, а саме: податковими накладними (т. 1 а.с. 61-77, 161, 163, 165, 172,174, 176,185,192); видатковими накладними (т. 1 а.с.162, 164, 168,169, 173, 175,177,182-184, 186, 191,193, 194); реєстром виданих накладних. (т. 1 а.с. 197, 198)

Оплата за вказаними договорами проведена повністю, згідно платіжних доручень (т. 2 а.с. 1-32).

На підтвердження перевезення товару, отриманого від контрагентів, позивачем до матеріалів справи надано товарно-транспортні накладні (т. 1 а.с. 170, 178-180,187-189, 195-196) .

Використання позивачем у власній господарській діяльності товару, отриманого по зазначеним вище договорам поставки, підтверджується лімітно-заборними картами (т. 1 а.с. 167, 171, 181, 190) та ваговою книгою (а.с.208-218 т.І).

Судом встановлено, що копії долучених до матеріалів справи податкових, видаткових накладних по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Дві-Прізма", ТОВ "Стройхимторг ЛТД", ТОВ "Мега Торент" оформлені належним чином та не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до ст. 198 ПК України (у редакції, яка була чинна на момент існування спірних правовідносин).

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Позивачем до матеріалів справи надано належні договори, накладні, платіжні доручення про оплату товару та інші первинні документи, які підтверджують виконання договорів, укладених позивачем з ТОВ "Дві-Прізма", ТОВ "Стройхимторг ЛТД", ТОВ "Мега Торент".

Суд не приймає посилання представника відповідача у своїх запереченнях, як на підставу прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення, відсутність документів по транспортуванню ТМЦ та їх переміщенню, пояснень щодо місця фактичної передачі товару покупцю, відомостей про осіб, які здійснювали вантажні роботи, виходячи з наступного.

Як встановлено та зазначено судом вище, позивачем доведено транспортування товару, надано товарно-транспортні накладні, з яких вбачається зміст та обсяг виконаних послуг, оплату товару, отриманого від контрагентів.

Ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд зауважує, що приписи п.44.6 ст.44 ПК України мають застосовуватись у кореспонденції з положеннями п.85.6 ст.85 цього Кодексу .

Згідно п. 85.6 ст. 85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідачем не надано складеного ним акту про відмову у наданні документів позивачем або додатку до акту з описом документів, який би підтвердив відмову позивача у наданні вищезазначених документів.

У відповідності до роз'яснень, що викладені в Інформаційному листі від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися, з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд зазначає, що під час перевірки у відповідача були наявні договори, накладні та інші первинні документи, з яких вбачається наявність фактичного руху активів позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти правильності оформлення всіх податкових накладних, які виписувалися контрагентами позивача, та на підставі яких позивач скористався правом на формування податкового кредиту.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за названими договорами поставки іншого результату, ніж придбання товару. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарської операції за цими договорами поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач до суду не подав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Судом встановлено, що придбання позивачем товарів у ТОВ "Дві-Прізма", ТОВ "Стройхимторг ЛТД", ТОВ "Мега Торент", здійснювалось саме в межах господарської діяльності, оскільки видами діяльності позивача є: розведення великої рогатої худоби молочних порід; вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування інших однорічних і дворічних культу; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування напоями та тютюновими виборами; розведення інших тварин; перероблення молока, виробництво масла та сиру, згідно акту перевірки від 19.05.2015 р. №1127/20-23-22-05-05/05460427. В подальшому вказаний товар було використано в господарській діяльності підприємства.

Посилання відповідача на висновки акту від 12.02.2014р. № 23/12-36-22- 03/10/38475954 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання звірки ТОВ "СТРОЙХИМТОРГ ЛТД", код 38475954 щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.02.2013 по 31.03.2013»; акту від 25.12.2013р. № 376/20-30-22-03/37334292 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства "Мега Торрент", податковий номер 37334292, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 22.11.2010 року по 31.10.2013»; акту від 22.05.2013р. № 621/22-207/36625661 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Дві-прізма» (код ЄДРПОУ 36625661) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.01.2013 року по 30.04.2013 рік», суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та його контрагенти є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Ч.2 ст.161 КАС України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Крім того, відповідачем не доведено про обізнаність позивача щодо порушень, які могли бути допущені його контрагентами при здійсненні господарських операцій, висновки по яких відображено в актах по зазначеним контрагентам.

Відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що договори, укладені позивачем з ТОВ "Дві-Прізма", ТОВ "Стройхимторг ЛТД", ТОВ "Мега Торент", визнано нікчемними у порядку, встановленому законодавством України.

Також, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що на час укладення угод між позивачем з ТОВ "Дві-Прізма", ТОВ "Стройхимторг ЛТД", ТОВ "Мега Торент", складання між ними інших первинних документів, позивач та його контрагенти не знаходились в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців або те, що їх свідоцтва, як платників ПДВ, були анульовані.

Таким чином, висновок податкового органу про порушення позивачем норм Податкового кодексу України не відповідає встановленим обставинам справи, через що, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 04.06.2015 року №0001142203 обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства Дослідне господарство "Кутузівка" Національної академії аграрних наук України до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 04.06.2015 року №0001142203.

Стягнути з ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Державного підприємства Дослідне господарство "Кутузівка" Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 05460427, 62405, Харківська область, с. Кутузівка, вул. Шкільна, 6) у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривні 20 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 30 листопада 2015 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.