Рішення

від 14.12.2015 по справі 910/27366/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2015№910/27366/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Грабовської А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/27366/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія СонаР», м. Дніпропетровськ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Екран», м. Київ,

про стягнення 78 740,10 грн.,

за участю представників:

позивача - Штойки Д.С. (довіреність від 01.02.2015 №б/н);

відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія СонаР» (далі - ТОВ «Компанія СонаР») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Екран» (далі - ТОВ «Фірма «Екран»): 56318,75 грн. основного боргу, що утворився у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 23.07.2012 №S-247 (далі - Договір); 21 390,27 грн. втрат від інфляції; 1 031,08 грн. 3% річних, а всього 78 740,10 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ «Компанія СонаР» та ТОВ «Фірма «Екран» укладено Договір, за умовами якого позивач надає відповідачу дозвіл (ліцензію) на використання об'єкта інтелектуальної власності - Телепрограм, зазначених у додатках до даного ліцензійного договору, на умовах, визначених взаємною згодою сторін; відповідач зобов'язується за весь період дії договору своєчасно та в повному обсязі щомісяця до 10-го числа звітного місяця сплачувати за користування наданим правом, що зазначений у додатках до ліцензійного договору, ліцензійну плату у вигляді роялті; внаслідок неналежного виконання ТОВ «Фірма «Екран» умов Договору позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.07.2014 по 30.06.2015: 56 318,75 грн. основного боргу; 1 021 390,27 грн. втрат від інфляції; 1 031,08 грн. 3% річних, а всього 78740,10 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2015 порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2015 відкладено розгляд справи на 14.12.2015 у зв'язку з клопотанням представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 14.12.2015 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання; вимоги ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвали господарського суду міста Києва від 23.10.2015 та від 16.11.2015 було надіслано відповідачу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (03067, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 99; поштова адреса: 04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, корп. 2, офіс 811), що також підтверджується відміткою канцелярії на звороті такої ухвали.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 14.12.2015 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.07.2012 ТОВ «Компанія СонаР» (ліцензіар) та ТОВ «Фірма «Екран» (ліцензіат) укладено Договір, за умовами якого: ліцензіар надає дозвіл (ліцензію) на використання об'єкту інтелектуальної власності - Телепрограм, визначених у додатках до Договору, на умовах, визначених взаємною згодою сторін: сфера та спосіб використання об'єкту інтелектуальної власності - невиключне право публічного сповіщення для загального відома шляхом ретрансляції у багатоканальних кабельних мережах ліцензіата як самостійно, так і через створені ним дочірні підприємства - провайдерів програмної послуги. Дії ліцензіата та дочірніх підприємств не повинні суперечити чинному законодавству України та умовам даного Договору; ліцензійна територія - м. Київ та Київська область, м. Донецьк та область, м. Дніпропетровськ та область. Дозвільний строк та формат ретрансляції - зазначається у додатках до Договору;

- ліцензіар гарантує, що він має: всі права на використання об'єктів права інтелектуальної власності (Телепрограм, зазначених у додатках до Договору), які необхідні для їх ретрансляції на території України; усіма дозволами та ліцензіями, необхідними для розповсюдження Телепрограм, у відповідності до умов Договору (підпункти 3.1.1 та 3.1.2 пункту 3.1 Договору);

- ліцензіат гарантує, що він має всі дозволи та ліцензії, необхідні для розповсюдження програм на умовах Договору; програми будуть розповсюджуватись протягом дозвільного строку в рамках ліцензійної території та повній відповідності з усіма іншими умовами, визначеними Договором та додатками до нього; ліцензійна винагорода (роялті) буде сплачуватись ліцензіару своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов Договору та додатків до нього (підпункти 3.2.1, 3.2.2 та 3.2.3 пункту 3.2 Договору).

- весь період дозвільного строку користування наданим правом, що зазначений у додатках до Договору, ліцензіат зобов'язується своєчасно та у повному об'ємі щомісяця виплачувати ліцензіару ліцензійну плату у вигляді роялті не залежно від сплати абонентами абонентської плати (пункт 6.1 Договору).

Порядок визначення розміру щомісячного ліцензійного платежу (роялті) визначено у відповідних додатках до Договору.

Оплата згідно з пунктом 6.2 Договору у розмірі щомісячного платежу здійснюється ліцензіатом у національній грошовій одиниці України - гривні, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Ліцензіара до 10-го числа звітного місяця. Датою отримання оплати є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок ліцензіара.

Виплата ліцензійної плати (роялті) на підставі пункту 196.1.6. статті 196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Пунктом 6.3 Договору передбачено обов'язок ліцензіата до 3-го числа кожного місяця, по формі, визначеній у Додатку до Договору, надавати ліцензіару повні та достовірні дані про загальну кількість абонентів ліцензіата на перше та останнє число звітного місяця, про середню кількість абонентів у звітному місяці.

Ці звіти передаються за допомогою факсу, електронної пошти з обов'язковою передачею оригіналів примірників на адресу ліцензіара (пункт 6.4 Договору).

Згідно з пунктом 6.6 Договору у разі ненадання звітності відповідно до пункту 6.3 Договору ліцензіар має право виставити ліцензіату рахунок на оплату ліцензійної плати (роялті) за черговий місяць у розмірі ліцензійної плати за перший місяць дії Договору.

У разі невиконання зобов'язань, визначених у пунктах 6.1 - 6.2 Договору, керуючись частиною п'ятою статті 225 Господарського кодексу України, сторони визначили погоджений розмір збитків у вигляді відсоткової ставки, яка визначається у 2% (два відсотки) від суми заборгованості за грошовим зобов'язанням за кожний день прострочення.

Збитки, нараховані згідно з умовами Договору, підлягають відшкодуванню в повному обсязі після направлення ліцензіаром відповідної вимоги про виплату нарахованих збитків на поштову адресу ліцензіата (пункт 7.1 Договору).

Пунктом 10.1 Договору сторони погодили, що Договір вступає в силу з « 01» серпня 2012 та діє до « 31» грудня 2013.

Додатком від 23.07.2012 №1 до Договору ліцензіату надано дозвіл на використання телепрограми «NICKELODEON». Дозвільний строк визначено періодом з 01.08.2012 по 31.12.2013.

Додатком від 23.07.2012 №2 до Договору ліцензіату надано дозвіл на використання телепрограми «NICKELODEON JUNIOR». Дозвільний строк визначено періодом з 01.08.2012 по 31.12.2013.

Додатком від 01.02.2013 №3 до Договору ліцензіату надано дозвіл на використання телепрограми «КТО ЕСТЬ КТО». Дозвільний строк визначено періодом з 01.02.2013 по 31.12.2013.

Додатком від 30.12.2012 №4 до Договору ліцензіату надано дозвіл на використання телепрограми «EXTREME SPORTS CHANNEL». Дозвільний строк визначено періодом з 01.01.2013 по 31.12.2013.

Додатком від 30.12.2012 №5 до Договору ліцензіату надано дозвіл на використання телепрограми «COMEDY TV». Дозвільний строк визначено періодом з 01.01.2013 по 31.12.2013.

Додатком від 30.12.2012 №6 до Договору ліцензіату надано дозвіл на використання телепрограми «НАСТОЯЩЕЕ СТРАШНОЕ ТЕЛЕВИДЕНИЕ (НСТВ)». Дозвільний строк визначено періодом з 01.01.2013 по 31.12.2013.

Додатком від 30.12.2012 №7 до Договору ліцензіату надано дозвіл на використання телепрограми « 24 ТЕХНО». Дозвільний строк визначено періодом з 01.01.2013 по 31.12.2013.

Додатком від 30.12.2012 №8 до Договору ліцензіату надано дозвіл на використання телепрограми «ФЕНИКС+КИНО». Дозвільний строк визначено періодом з 01.01.2013 по 31.12.2013.

Додатком від 30.12.2012 №9 до Договору ліцензіату надано дозвіл на використання телепрограми «ПАРК РАЗВЛЕЧЕНИЙ». Дозвільний строк визначено періодом з 01.01.2013 по 31.12.2013.

Додатком від 30.12.2012 №10 до Договору ліцензіату надано дозвіл на використання телепрограми «ШАНСОН». Дозвільний строк визначено періодом з 01.01.2013 по 31.12.2013.

Додатком від 30.01.2015 №12 до Договору ліцензіату надано дозвіл на використання телепрограми «ОРУЖИЕ». Дозвільний строк визначено періодом з 01.02.2015 по 31.12.2015.

Додатковою угодою від 01.07.2013 №1 до Договору сторони погодили, що термін дії невиключних прав на використання телепрограм «COMEDY TV» припиняється з 22.07.2013.

На підставі пункту 10.2 Договору сторонами додатковою угодою від 10.12.2013 №2 до Договору термін дії Договору було продовжено до 31.12.2014. Також пунктом 2 вказаної додаткової угоди було продовжено термін дії невиключних прав ліцензіата на використання телепрограм, перелічених у додатках №1,2,3,4,6,7,8,9,10.

Додатковою угодою від 02.10.2014 №3 термін дії Договору було продовжено до 31.12.2015р, а пунктом 2 цієї угоди продовжено термін дії невиключних прав ліцензіата на використання телепрограм, передбачених у додатках №1,2,3,4,8,10 до ліцензійного Договору, та викладено останні у новій редакції.

Як встановлено судом, у період дії Договору ліцензіаром передано, а Ліцензіатом використано невиключні права публічного сповіщення для загального відома по кабельній мережі ліцензіата Програми, передбачені умовами Договору, про що складено акти приймання-передачі прав за Договору, у яких стономи визначено ліцензійну плату у вигляді роялті. Зокрема: акт від 01.07.2014 №ОУ-0009545, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1 403,20 грн. без ПДВ; акт від 01.07.2014 №ОУ-0010013, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1 140,10 грн. без ПДВ; акт від 01.08.2014 №ОУ-0010441, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1 403,20 грн. без ПДВ; акт від 01.08.2014 №ОУ-0011261, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1 140,10 грн. без ПДВ; акт від 01.09.2014 №ОУ-0012445, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 701,60 грн. без ПДВ; акт від 01.09.2014 №ОУ-0012230, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 541,99 грн. без ПДВ; акт від 01.09.2014 №ОУ-0012159, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1 140,10 грн. без ПДВ; акт від 01.09.2014 №ОУ-0012014, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 480 грн. без ПДВ; акт від 01.09.2014 №ОУ-0011923, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1 403,20 грн. без ПДВ; акт від 01.10.2014 №ОУ-00113824, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 640 грн. без ПДВ; акт від 01.10.2014 №ОУ-0012983, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1 403,20 грн. без ПДВ; акт від 01.10.2014 №ОУ-0013209, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 526,20 грн. без ПДВ; акт від 01.10.2014 №0013715, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 701,60 грн. без ПДВ; акт від 01.10.2014 №ОУ-0013599, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 541,99 грн. без ПДВ; акт від 01.10.2014 №ОУ-0013579, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 465,15 грн. без ПДВ; акт від 01.10.2014 №ОУ-0013233, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1 140,10 грн. без ПДВ; акт від 01.11.2014 №ОУ-0014277, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1 140,10 грн. без ПДВ; акт від 01.11.2014 №ОУ-0014359, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1 403,20 грн. без ПДВ; акт від 01.11.2014 №ОУ-0014623, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 526,20 грн. без ПДВ; акт від 01.11.2014 №ОУ-0014253, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 526,20 грн. без ПДВ; акт від 01.11.2014 №ОУ-0014831, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 502,64 грн. без ПДВ; акт від 01.11.2014 №ОУ-0014125, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 640 грн. без ПДВ; акт від 01.11.2014 №ОУ-0014512, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 701,60 грн. без ПДВ; акт від 01.11.2014 №ОУ-0014532, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 541,99 грн. без ПДВ; акт від 01.01.2014 №ОУ-0014479, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 645,16 грн. без ПДВ; акт від 01.12.2014 №ОУ-0015804, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 465,16 грн. без ПДВ; акт від 01.12.2014 №ОУ-0015891, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 541,99 грн. без ПДВ; акт від 01.12.2014 №ОУ-0015871, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 701,60 грн. без ПДВ; акт від 01.12.2014 №ОУ-0015162, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 640 грн. без ПДВ; акт від 01.12.2014 №ОУ-0016063, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 526,20 грн. без ПДВ; акт від 01.12.2014 №ОУ-0015232, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1 403,20 грн. без ПДВ; акт від 01.12.2014 №ОУ-0016090, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1 140,10 грн. без ПДВ; акт від 01.01.2015 №ОУ-0000610, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1 200 грн. без ПДВ; акт від 01.01.2015 №ОУ-0000218, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1 500 грн. без ПДВ; акт від 01.01.2015 №ОУ-0000586, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 720 грн. без ПДВ; акт від 01.01.2015 №ОУ-000054, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 772 грн. без ПДВ; акт від 01.01.2015 №ОУ-0000419, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 960 грн. без ПДВ; акт від 01.01.2015 №ОУ-0000269, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 720 грн. без ПДВ; акт від 01.02.2015 №ОУ-0000848, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1 500 грн. без ПДВ; акт від 01.02.2015 №ОУ-0001092, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1 200 грн. без ПДВ; акт від 01.02.2015 №ОУ-0016603, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 720 грн. без ПДВ; акт від 01.02.2015 №ОУ-0001278, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 720 грн. без ПДВ; акт від 01.02.2015 №ОУ-0001142, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 960 грн. без ПДВ; акт від 01.02.2015 №ОУ-0001304, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 772 грн. без ПДВ; акт від 01.02.2015 №ОУ-0001069, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 720 грн. без ПДВ; акт від 01.03.2015 №ОУ-0017092, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 720 грн. без ПДВ; акт від 01.03.2015 №ОУ-0017336, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1 300 грн. без ПДВ; акт від 01.03.2015 №ОУ-0016991, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 471,16 грн. без ПДВ; акт від 01.03.2015 №ОУ-0017262, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 780 грн. без ПДВ; акт від 01.03.2015 №ОУ-0016894, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 800 грн. без ПДВ; акт від 01.03.2015 №ОУ-0016925, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 960 грн. без ПДВ; акт від 01.03.2015 №ОУ-0017146, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 720 грн. без ПДВ; акт від 01.04.2015 №ОУ-0017897, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1 300 грн. без ПДВ; акт від 01.04.2015 №ОУ-0018110, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 780 грн. без ПДВ; акт від 01.04.2015 №ОУ-0018226, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 800 грн. без ПДВ; акт від 01.04.2015 №ОУ-0017961, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 720 грн. без ПДВ; акт від 01.04.2015 №ОУ-0018200, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 720 грн. без ПДВ; акт від 01.04.2015 №ОУ-0017994, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 960 грн. без ПДВ; акт від 01.04.2015 №ОУ-0017873, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1 500 грн. без ПДВ; акт від 01.05.2015 №ОУ-0018771, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 720 грн. без ПДВ; акт від 01.05.2015 №ОУ-0018517, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 960 грн. без ПДВ; акт від 01.05.2015 №ОУ-0018672, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 800 грн. без ПДВ; акт від 01.05.2015 №ОУ-0018639, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 780 грн. без ПДВ; акт від 01.05.2015 №ОУ-0019071, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1 500 грн. без ПДВ; акт від 01.05.2015 №ОУ-0018420, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1 300 грн. без ПДВ; акт від 01.05.2015 №ОУ-0018713, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 720 грн. без ПДВ; акт від 01.06.2015 №ОУ-0020081, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 720 грн. без ПДВ; акт від 01.06.2015 №ОУ-0019641, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1 300 грн. без ПДВ; акт від 01.06.2015 №ОУ-0019432, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 1500 грн. без ПДВ; акт від 01.06.2015 №ОУ-0019614, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 780 грн. без ПДВ; акт від 01.06.2015 №ОУ-0019708, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 800 грн. без ПДВ; акт від 01.06.2015 №ОУ-0019674, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 960 грн. без ПДВ; акт від 01.06.2015 №ОУ-0020038, відповідно до якого ліцензійна плата у вигляді роялті складає 720 грн. без ПДВ., всього на загальну суму 65 192,24 грн., проте неоплачений період згідно з Договором є з липня 2014 року по червень 2015 року, тобто 12 місяців.

Відповідачем було здійснено оплату частково лише у сумі 8 873,49 грн., а саме: 31.08.2015 відповідач здійснив погашення боргу на суму 7 470,29 грн. та 04.09.2015 відповідач здійснив погашення боргу на суму 1 403,20 грн.

Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 56 318,75 грн.

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частинами першої та другої статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону (частини 3 та 4 статті 426 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1107 ЦК України розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі договорів, зокрема, ліцензійного договору.

Статтею 1108 ЦК України визначено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною Ліцензійної угоди. Відповідно до ч.3 ст. 1109 ЦК України у Ліцензійній угоді визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Як свідчать матеріали справи і не оспорюється сторонами, обидві сторони вчиняли дії щодо виконання умов Ліцензійного Договору, зокрема, підписання актів прийому-передачі прав по Договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до пунктів 6.1 та 6.2 Договору сторонами погоджено, весь період дозвільного строку користування наданим правом, що зазначений у додатках до Договору, ліцензіат зобов'язується своєчасно та у повному об'ємі щомісяця виплачувати ліцензіару ліцензійну плату у вигляді роялті не залежно від сплати абонентами абонентської плати. Оплата ліцензійної плати (роялті) у розмірі щомісячного платежу здійснюється ліцензіатом у національній грошовій одиниці України - гривні, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок ліцензіара до 10-го числа звітного місяця. Датою отримання оплати є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок ліцензіара.

Згідно зі статтею 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання в силу припису статті 525 ЦК України не допускається.

За визначенням, наведеним підпункті 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, роялті (винагорода) - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Виходячи з наведеного, за використання об'єкту інтелектуальної власності - Телепрограм відповідач зобов'язався виплачувати винагороди (роялті) ліцензіару відповідно до умов Договору, що і передбачено пунктами 6.1. та 6.2 Договору.

Враховуючи вказані положення Договору, відповідач зобов'язаний був оплатити на користь позивача:

- згідно з актами за липень 2014 року на загальну суму 2 543,30 грн. у строк до 10.07.2014;

- згідно з актами за серпень 2014 року на загальну суму 2 543,30 грн. у строк до 10.08.2014;

- згідно з актами за вересень 2014 року на загальну суму 4 266,89 грн. у строк до 10.09.2014;

- згідно з актами за жовтень 2014 року на загальну суму 5 418,25 грн. у строк до 10.10.2014;

- згідно з актами за листопад 2014 року на загальну суму 6 447,09 грн. у строк до 10.11.2014;

- згідно з актами за грудень 2014 року на загальну суму 5 418,25 грн. у строк до 10.12.2014;

- згідно з актами за січень 2015 року на загальну суму 5 872 грн. у строк до 10.01.2015;

- згідно з актами за лютий 2015 року на загальну суму 6 592 грн. у строк до 10.02.2015;

- згідно з актами за березень 2015 року на загальну суму 5 751,16 грн. у строк до 10.03.2015;

- згідно з актами за квітень 2015 року на загальну суму 6 780 грн. у строк до 10.04.2015;

- згідно з актами за травень 2015 року на загальну суму 6 780 грн. у строк до 10.05.2015;

- згідно з актами за червень 2015 року на загальну суму 6 780 грн. у строк до 10.06.2015.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм, викладених вище, а також на те, що ТОВ «Фірма «Екран2 в установленому порядку обставини, повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню у сумі 56 318,75 грн.

Крім основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 21 390,27 грн. втрат від інфляції та 1 031,08 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. за №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Позивач просить суд стягнути з відповідача 21 390,27 грн. втрат від інфляції та 1031,08 грн. 3% річних за такі періоди:

з 11.07.2014 по 30.06.2015 - втрат від інфляції на суму 1 462 грн.;

з 11.08.2014 по 30.06.2015 - втрат від інфляції на суму 1 446,04 грн.;

з 11.09.2014 по 30.06.2015 - втрат від інфляції на суму 2 372,90 грн.;

з 13.10.2014 по 30.06.2015 - втрат від інфляції на суму 2 775,57 грн.;

з 11.11.2014 по 30.06.2015 - втрат від інфляції на суму 3 074,10 грн.;

з 11.12.2014 по 30.06.2015 - втрат від інфляції на суму 2 434,33 грн.;

з 12.01.2015 по 30.06.2015 - втрат від інфляції на суму 2 390,33 грн.;

з 11.02.2015 по 30.06.2015 - втрат від інфляції на суму 2 404,52 грн.;

з 11.03.2015 по 30.06.2015 - втрат від інфляції на суму 1 702,76 грн.;

з 14.04.2015 по 30.06.2015 - втрат від інфляції на суму 1 150,84 грн.;

з 12.05.2015 по 30.06.2015 - втрат від інфляції на суму 176,88 грн.

з 11.07.2014 по 01.08.2015 - 3% річних 80,90 грн.;

з 11.08.2014 по 01.08.2015 - 3% річних на суму 74,42 грн.;

з 11.09.2014 по 01.08.2015 - 3% річних на суму 113,98 грн.;

з 13.10.2014 по 01.08.2015 - 3% річних на суму 130,48 грн.;

з 11.11.2014 по 01.08.2015 - 3% річних на суму 139,89 грн.;

з 11.12.2014 по 01.08.2015 - 3% річних на суму 104,21 грн.;

з 12.01.2015 по 01.08.2015 - 3% річних на суму 89,96 грн. (за розрахунком суду 97,49 грн.);

з 11.02.2015 по 01.08.2015 - 3% річних на суму 93,19 грн.;

з 11.03.2015 по 01.08.2015 - 3% річних на суму 68,07 грн.;

з 14.04.2015 по 01.08.2015 - 3% річних на суму 61,30 грн.;

з 12.05.2015 по 01.08.2015 - 3% річних на суму 45,70 грн.;

з 11.06.2015 по 01.08.2015 - 3% річних на суму 28,98 грн.;

Згідно з пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97 при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних, у межах визначених позивачем періодів їх нарахування, суд прийшов до висновку, що він є правильним, а тому стягненню з відповідача підлягає інфляційних втрат у сумі 21390,27 грн. за розрахунком позивача.

Проте, перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних в визначених позивачем періодів їх нарахування, суд дійшов висновку, що розрахунок не є арифметично вірним, за розрахунком суду сума 3% річних становить 1038,61 грн. При цьому позивачем до стягнення заявлено до стягнення 3% річних у сумі 1031,08 грн. З урахуванням того, що ТОВ "Компанія СонаР" заявлено до стягнення суму 3% річних у меншому розмірі, ніж визначено законом, а суд самостійно не може вийти за межі позовних вимог (стаття 83 ГПК України), тому судом задовольняється вимога щодо стягнення 3% річних у сумі 1031,08 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України сторони та інші учасники судового процесу повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог щодо стягнення заборгованості зі сплати винагороди (роялті) за Договором не подав.

За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Екран" (03067, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 28; ідентифікаційний код 33995750) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія СонаР" (02002, м. Київ, вул. Виборзька, будинок 99; ідентифікаційний код 13668567): 56 318 (п'ятдесят шість тисяч триста вісімнадцять) грн. 75 коп. основного боргу; 21 390 (двадцять одну тисячу триста дев'яносто) грн. 27 коп. втрат від інфляції; 1 031 (одну тисячу тридцять одна) грн. 08 коп. 3% річних і 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.12.2015.

Суддя О. Марченко