Постанова

від 07.12.2015 по справі 917/1475/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2015 р. Справа № 917/1475/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

позивача - не з'явився.

відповідача - Моргун С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 5207 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 24.09.15 р. у справі № 917/1475/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ

до Комунального підприємства "Спецкомунтранс", м. Миргород, Полтавська область

про стягнення 44 787,46 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Спецкомунтранс" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 44787,46 грн. та витрат зі сплати судового збору у розмірі 1827,00 грн. Обґрунтовуючи тим, що після виплати страхового відшкодування за договором страхування до позивача перейшло право вимоги у межах витрат до відповідача, як страховика особи, відповідальної за завдані збитки, з огляду на приписи ст. 27 Закону України "Про страхування" , ст. 993 Цивільного кодексу України .

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.09.2015 р. у справі № 917/1475/15 в позові відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що вини КП "Спецкомунтранс" в заподіянні шкоди ТОВ "ПБК Інбітек" та позивачу, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки - не має, також зазначив, що не додано до позовної заяви платіжного документу на підтвердження своєчасної та повної оплати відповідного страхового платежу за 2-й період фактичного надання послуг, а також розрахунку суми страхового платежу за 2-й період фактичного надання послуг, та ін.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішенням господарського суду Полтавської області від 24.09.2015 р. у справі № 917/1475/15 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Відповідач надіслав до суду пояснення на апеляційну скаргу, в яких просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у поясненнях та ін.

Позивач у призначене судове засідання не з'явилися.

23.11.2015 р. до суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому він просив розглядати апеляційну скаргу без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Враховуючи факт належного повідомлення позивача про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Неявка в судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 29.05.2013 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та ТОВ "ПБК Інбітек" укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № РМ131877ГА/13скв, предметом якого є страхування транспортного засобу "Volkswagen" державний реєстраційний № НОМЕР_1.

Строк дії договору № РМ131877ГА/13скв розпочався 30.05.2013 р. і триває до 29.05.2018 р., достроково договір не припинено.

18.07.2014 р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Volkswagen" державний реєстраційний № НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу "Mersedes-Benz" державний реєстраційний № НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3.

Згідно з постановою Миргородського міськрайонного суду від 06.08.2014 р. вищезазначена дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України.

Як зазначає позивач, у результаті ДТП пошкоджено застрахований у АТ «СК «АХА Страхування», транспортний засіб «Volkswagen», д/н НОМЕР_1, який належить ТОВ «ПБК Інбітек», (далі - cтрахувальник) на праві приватної власності.

Згідно з умовами договору, на підставі страхового акту № 1.001.14.12147/\/ЕSКО33091 та зібраних документів розраховано та виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 44787,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 144351 від 02.12.2014 р. (а. с. 37).

У зв'язку з викладеним і відповідно до умов договору страхування АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» відшкодувало ТОВ «ПБК Інбітек», витрати на ремонт автомобіля в сумі 44 787,46 грн., яке позивачем сплачено на рахунок ТОВ «Порше Мобіліті».

Позивач зазначає, що винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області визнано гр. ОСОБА_3, під керуванням якого перебував «Mersedes-Benz», д/н НОМЕР_2.

Крім того, в інформаційній базі МТСБУ АІПС по даному факту ДТП також зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України.

Також матеріалами справи підтверджено наявність трудових відносин між КП «Спецкомунтранс» та ОСОБА_3 який працював водієм на підприємстві на момент дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, на підставі вищезазначеного, до позивача перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків, на суму 44787,46 грн.

30.04.2015 р. позивач направив відповідачу регресну вимогу № ЛВ8011 (а. с. 38), в якій просив виплатити страхове відшкодування на користь позивача у сумі 44787,46 грн., але страхове відшкодування відповідачем не сплачено.

Позивач, з посиланням на зазначені обставини звернувся до господарського суду з позовом по даній справі в якому просив суд стягнути з відповідача 44787,46 грн. матеріальних збитків в порядку регресу зазначаючи, що відповідні вимоги про його відшкодування відповідач в добровільному порядку не виконав.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що вини КП "Спецкомунтранс" в заподіянні шкоди ТОВ "ПБК Інбітек" та позивачу, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки - не має, також зазначив, що не можливо повністю ідентифікувати чи саме цей транспортний засіб був застрахований договором добровільного страхування та потрапив в дорожньо-транспортну пригоду (18.07.2014 р. у м. Миргород Полтавської області по вул. Гоголя приблизно о 06:20 год.), не додано до позовної заяви платіжного документу на підтвердження своєчасної та повної оплати відповідного страхового платежу за 2-й період фактичного надання послуг, а також розрахунку суми страхового платежу за 2-й період фактичного надання послуг, та ін.

Проте, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, суд неправильно застосував до спірних правовідносин норми чинного законодавства України, та неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, в зв'язку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32 , 34 ГПК України , доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Між тим, розглядаючи спір, господарський суд першої інстанції не досліджував усіх обставин, з наданням оцінки усім зібраним у справі доказам та доводам сторін, що є суттєвим для правильного вирішення даного спору.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до ч. 1, ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Крім того, згідно з п. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником підчас виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В даному випадку наявність трудових відносин між КП «Спецкомунтранс» та ОСОБА_3 підтверджується інформаційною відомістю АІПС та постановою суду, в якій зазначено, що ОСОБА_3 працює водієм в КП «Спецкомунтранс».

Зазначений факт відповідачем не заперечується.

Згідно зі ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто винною особою.

Як вже зазначено вище, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області визнано гр. ОСОБА_3, під керуванням якого перебував «Mersedes-Benz», д/н НОМЕР_2.

Крім того, в інформаційній базі МТСБУ АІПС по даному факту ДТП також зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

У зв'язку з чим, позивач у встановленому законом порядку набув право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків на суму 44 787, 46 грн.

Правила щодо регресного позову страховика встановлені ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" .

Таким чином, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, яка відповідальна за завдані збитки.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації транспортного засобу марки «Mersedes-Benz», д/н НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, не була застрахована, а тому саме відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «Volkswagen», д/н НОМЕР_1 відповідно до норм Цивільного кодексу України,

В свою чергу до ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування", як страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування засобів наземного транспорту № РМ138177ГА/13скв, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Як зазначено вище, вина гр. ОСОБА_3, який є водієм КП «Спецкомунтранс» та керував автомобілем «Mersedes-Benz», д/н НОМЕР_2, підтверджена постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06.08.2014 р.. ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" сплатила ТОВ «Порше Мобіліті» страхове відшкодування згідно з актом № VESKO33091/2014, ТОВ «ПБК Інбітек», а отже має право на регресну вимогу до КП «Спецкомкнтранс».

Суд першої інстанції безпідставно посилається на те, що вини КП "Спецкомунтранс" в заподіянні шкоди ТОВ "ПБК Інбітек" та позивачу, завданої внаслідок взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки - не має, оскільки автомобілем В« Mersedes-BenzВ» державний реєстраційний № НОМЕР_2, який належить КП "Спецкомунтранс", керував ОСОБА_3 і саме він допустив дорожньо- транспортну пригоду пошкодивши автомобіль "Volksvagen", державний реєстраційний № НОМЕР_1, який належить ТОВ "ПБК Інбітек" та завдав останньому шкоди.

В рішенні також зазначено, що позивачем не додано до позовної заяви платіжного документу про підтвердження оплати страхових платежів, що свідчать про відсутність доказів дії договору добровільного страхування наземного транспорту № РМ138177ГА/13скв на момент ДТП

Проте, як вбачається з матеріалів справ укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № РМ138177ГА/13скв згідно з яким АТ «СК «АХА Страхування» має зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Volksvagen», д/н НОМЕР_1, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. Достроково договір не припинено, зазначений договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

Відповідач не надав жодних доказів, які б спростували чинність зазначеного договору та його чинність сторонами цього договору не заперечується.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що після настання ДТП ознайомився з документами ДАІ та заявою страхувальника, а отже зобов'язаний прийняти рішення про виплату страхового відшкодування.

Пунктом 1,2 частини 1 ст. 998 ЦК України визначено, що договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом. Договір страхування також визнається судом недійсним, якщо: його укладено після настання страхового випадку; об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації.

До того ж, платіжне доручення № 144351 від 02.12.2014 р. на суму 44787,46 грн., платником в якому зазначено ПАТ «СК «АХА Страхування», отримувачем ТОВ «Порше Мобіліті», має чітке призначення платежу: «Страхове відшкодування згідно з актом № \/Е5КО33091/2014, ТОВ «ПБК Інбітек», ІПН 34859664, Без ПДВ».

Страховий акт № 1.001.14.12147А/Е5КО33091 від 01.12.2014 р. складено АТ «СК «АХА Страхування» на підставі договору страхування № РМ138177ГА/13скв.

Також матеріали справи містять рахунок № АД-000006095 від 29.07.14 р., який виставлений на ремонт автомобіля «Volksvagen», д/н НОМЕР_1.

А отже посилання суду на те що договір недійсний на момент настання ДТП є помилковим, оскільки договір добровільного страхування наземного транспорту № РМ138177ГА/13скв є двостороннім та чинним.

Відповідно до п. 26.10 договору страхування - при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ (Кошторису збитків, в якій включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається страховиком, виходячи з відновлення пошкодження ТЗ на базі СТО на підставі рахунків з СТО.

Відповідно до звіту № 523 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volksvagen», д/н НОМЕР_1, в результаті пошкодження в ДТП, становить 62822,00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 9 ЗУ «Про страхування» розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадку, передбачених чинним законодавством.

Сторонами у договору добровільного страхування наземного транспорту досягнуто згоди, що розмір збитку та виплата страхового відшкодування визначається на підставі рахунку СТО.

Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу (оціночну), але не кінцеву суму, що необхідна для відновлення транспортного засобу.

Згідно з кошторисом збитків (ремонтна калькуляція АУДАТЕКС № 1.001.14.1 від 28.07.2014 р., яка складалася на основі комп'ютерної програми Аudatex) та рахунку № АД-000006095 від 29.07.2015 р. вартість ремонту на базі станції технічного обслуговування ТОВ «Автомобільний дом «СОЛЛІ-ПЛЮС» склала 60533,57 грн.

Відповідно до розрахунку розмір суми страхового відшкодування складає 44 787,46 грн.

За згодою зі cтрахувальником, на підставі страхового акту № 1.001.14.12147/\/ЕSКО33091, оплата здійснювалась шляхом безготівкового розрахунку на рахунок ТОВ «Порше Мобіліті» одним платежем у розмірі 44787,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 144351 від 02.12.2014 р.

Таким чином, збитки на виконання умов договору страхування розраховані на підставі кошторису збитків (калькуляція Аudatex) та рахунку з СТО. Сума необхідна для відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу, відповідно до умов договору добровільного страхування, була перерахована на банківський рахунок ТОВ «Порше Мобіліті» , про що свідчить вищезазначене платіжне доручення.

ПАТ «СК «АХА Страхування» виконало умови договору страхування укладеного відповідно до Правил «Добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного)» затвердженого Державною комісією з регулювання ринку фінансових послуг України, та відшкодувало реально завдані збитки, які мають відшкодовуватись страховиком відповідно до розміру матеріального збитку встановленого на підставі рахунку відповідно до ринкової вартості деталей на момент ремонту транспортного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звертався до відповідача з вимогою про перерахування у добровільному порядку у строки передбачені чинним законодавством України.

В подальшому відповідач страхового відшкодування не сплатив.

А отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача в порядку регресу суми страхового відшкодування в сумі 44787,46 грн., у зв'язку з тим, що відповідач вимоги позивача не виконав, завдану шкоду у повному обсязі не відшкодував є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, прийняте по справі рішення про відмову в задоволенні позову підлягає скасуванню.

З урахуванням вимог ст. 49 ГПК України , з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1827,00 грн. судового збору та 2009,70 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача, з яких прийняте рішення ним оспорюється, можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101 , 102 , п. 2 ст. 103 , п. 1, 4 ст. 104 , ст. 105 ГПК України , судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 24.09.15 р. у справі № 917/1475/15 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Стягнути з відповідача - Комунального підприємства "Спецкомунтранс" (вул. Шишацька, 86, м. Миргород, Полтавська область, 37600, код ЄДРПОУ 30131862) на користь позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 20474912) 44787,46 грн. збитків, 1827,00 грн. судового збору та 2009,70 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Полтавської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 14.12.2015 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.