Ухвала

від 17.12.2015 по справі 826/7709/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7709/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді: Літвіної Н.М., суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КІК» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 0003652204 від 17 листопада 2014 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «КІК» з питань дотримання податкового та іншого законодавства, своєчасності достовірності, повноти нарахування і сплати до державного бюджету податків, інших платежів по взаємовідносинам з ТОВ «Євроюрінком групп» та ТОВ «Алкат Том» за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, за результатами якої складено акт № 3221/26-52-22-04-10/21619519 від 30 жовтня 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, 198.2 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 100 729, 00 грн.

Висновки податкового органу щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства ґрунтуються на відсутності факту реальності господарських операцій між ТОВ «КІК» та його контрагентами - ТОВ «Євроюрінком групп» за договором № 0707ТО від 07 липня 2014 року, ТОВ «Алкат Том» за договором № 0702ТО від 02 липня 2014 року.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003652204 від 17 листопада 2014 року, яким позивачу визначено податок на додану вартість у розмірі 151 093, 50 грн., у тому числі: 100 729, 00 грн. - основний платіж та 50 364, 50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «КІК» (покупець) та ТОВ «Євроюрінком групп» (постачальник) укладено договір № 0707ТО від 07 липня 2014 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передавати (поставляти) у зумовлені строки покупцеві технологічне обладнання згідно специфікації (додаток 1), а покупець зобов'язується приймати товар і сплачувати за нього. Предметом поставки є визначений товар з найменуванням, зазначеним у специфікаціях, підписаних постачальником та покупцем, які являються невід'ємною частиною цього договору.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано договір № 0707ТО від 07 липня 2014 року, додаток 1 до договору, виписки з банківського рахунку, податкові накладні, видаткові накладні.

Також, між ТОВ «КІК» (покупець) та ТОВ «Алкат Том» (постачальник) укладено договір № 0702ТО від 02 липня 2014 року згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві обладнання, передбачене цим договором, а покупець зобов'язується прийняти продукцію та вчасно оплатити вартість продукції на умовах даного договору. Номенклатура, асортимент, комплектність, кількість і вартість продукції, а також інші необхідні характеристики продукції передбачається додатками до даного договору, що є невід'ємною частиною даного договору.

На підтвердження виконання умов даного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано договір № 0702ТО від 02 липня 2014 року та додаток до нього, виписки з банківського рахунку, податкові накладні, видаткові накладні.

Крім того, позивачем надано суду копії договору оренди офісних та складських приміщень, штатного розпису, товарно-транспортних накладних, на підтвердження наявності у позивача розумної економічної причини (ділової мети) за результатами фінансово-господарських операцій з ТОВ «Євроюрінком групп» та ТОВ «Алкат том» останнім надано суду договір поставки № І-АН від 24 лютого 2014 року, специфікації №1 до вказаного договору, видаткові накладні, податкові накладні та фотознімки.

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.4., 201.6. ст. 201 ПК України - податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання договорів підтверджується вищезазначеними матеріалами справи .

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта з приводу наявності актів ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 13/26-58-22-01/19 від 26.09.2014р. щодо неможливості проведення зустрічної звірки TOB «Євроюрінком Групп» (код ЄДРПОУ 38075114) по взаємовідносинах з TOB «Денверо» (код ЄДРПОУ 39036825) за липень 2014 року , ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 11/26-58-22-01/16 від 26 вересня 2014 року щодо неможливості проведення зустрічної звірки TOB «Алкат Том» (код ЄДРПОУ 38974211) по взаємовідносинах з ТОВ «Авалоніс» (код ЄДРПОУ 38954305) за липень 2014 року, оскільки в них не досліджувались поставка товару та правильність формування показників податкової звітності.

Крім того, відповідно до п. 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року - у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.

Колегія суддів також звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року задоволено клопотання апелянта та в порядку ст. 88 КАС України відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) - за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Станом на момент звернення позивача з адміністративним позовом до суду Закон України «Про судовий збір» встановлював ставку судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» - мінімальну заробітну плату встановлено на 2015 рік у розмірі 1 218, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує рішення ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо скасування податкового повідомлення-рішення на загальну суму 151 093, 50 грн.

В зв'язку з чим, при подачі апеляційної скарги апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 3 324 (три тисячі триста двадцять чотири гривні) 10 коп. ( 3021, 87 грн.(судовий збір за подання адміністративного позову в суді першої інстанції)*110 %).

Враховуючи те, що рішення у справі ухвалено не на користь апелянта, судовий збір за подачу апеляційної скарги за майновий спір у розмірі 3 324, 10 грн. підлягає стягненню з ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві на користь Державного бюджету України.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2015 року - без змін .

Стягнути з Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 3 324 (три тисячі триста двадцять чотири гривні) 10 коп.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.