Ухвала

від 17.12.2015 по справі 823/4432/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/4432/15 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Рафальській І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Шульц» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області до Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Шульц» про стягнення боргу на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ПСП «Агрофірма Шульц» про стягнення боргу на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з ПСП «Агрофірма Шульц» (19500, Черкаська область, м. Городище, вул. Шевченка, буд. 116, ідентифікаційний код 31703549) на користь Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області (19500, Черкаська область, м. Городище, вул. Миру, 119, ідентифікаційний код 21366596) борг на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за серпень 2015 року у сумі 4236 грн. (чотири тисячі двісті тридцять шість) грн. 96 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ПСП «Агрофірма Шульц», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області перебуває 3 особи (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.), які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. ж ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як колишні працівники ПСП «Агрофірма Шульц», що підтверджується витягами з трудових книжок, копії яких містяться в матеріалах справи.

Вищезазначені особи виховали п'ятеро і більше дітей, що підтверджується свідоцтвами про народження, копії яких містяться у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, а також жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України тощо.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах» - жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей № 244 від 16 травня 1992 року визначено, що жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу. Право на пенсію на вказаних у пункті 1 цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподаpському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання (п. 2 Постанови).

Посилання апелянта на абз. 5 п. п. 1 п. 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» яким зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону колегія суддів до увагу не приймає зважаючи на наступне.

Як вбачається з аналізу наведених положень, витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Згідно до ст. 14 Закону - працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону у контексті ст. 14 Закону дає підстави для висновку, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005року за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.

Таким чином, підприємства повинні відшкодовувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, згідно з розрахунку, складеного останнім відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджену постановою Пенсійного Фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, що призначені працівникам відповідача відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно до п. 1 ст. 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР - платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону - для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» яким внесено зміни до ст. 9 ПК України. Так із переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Фактично його замінено на єдиний податок четвертої групи. Проте, для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

Отже, з 01 січня 2015 року у сільськогосподарських підприємств виникає обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відшкодуванню підлягають лише витрати, фактично понесені Пенсійним фондом України починаючи з 01 січня 2015 року.

Відповідно до п. 6.1 Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 - відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах, зокрема для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно до п. 6.4 Інструкції - розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача з приводу того, що законодавством не передбачено обов»язок підприємства сплачувати пенсії чи покривати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій є безпідставні.

Відповідно до розрахунку за серпень 2015 року позивач здійснив витрати на виплату та доставку пільгових пенсій вищезазначеним працівникам ПСП «Агрофірма Шульц» у сумі 4 236, 96 грн. згідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. п. б-з ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за списком №2.

Пунктом 6.7. Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, докази щодо відшкодування відповідачем понесених позивачем витрат в матеріалах справи відсутні та ним не заперечується.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», позивач має право вимагати стягнення з відповідача зазначеної заборгованості в судовому порядку.

Таким чином, рішення суду першої інстанції з приводу стягнення з відповідача 4 236, 96 грн. заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, є законним та обгрунтованим.

А тому доводи апелянта з приводу того, що по зазначеним особам неправомірно стягуються витрати є безпідставними.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Шульц»- залишити без задоволення , а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 17 грудня 2015 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.