Ухвала

від 15.12.2015 по справі 924/969/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 грудня 2015 року Справа № 924/969/13

Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В., Бакуліної С.В., Поляк О.І., розглянувши заявуПриватного підприємства "Серго-Транс" про роз'яснення постанови Вищого господарського суду України від 25.02.2014 у справі Господарського суду Хмельницької області № 924/969/13 за позовомПриватного підприємства " Серго-Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий формат +" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаПублічне акціонерне товариство "Державний експертно-імпортний банк України" прозастосування наслідків недійсності нікчемних правочинів , В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 31.10.2013 у справі №924/969/13, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.12.2013, відмовлено в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Серго-Транс" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий формат +" (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Державний експертно-імпортний банк України" (далі - третя особа), про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, а саме:

- виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий формат +" з приміщення автозаправної станції загальною площею 44,5 м 2 , що знаходиться по вул. Крип'якевича, 3 "А" в м. Кам'янець-Подільський та належить Приватному підприємству "Серго-Транс" на підставі договору купівлі-продажу від 11.07.2011 №1104, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 13.07.2011, реєстраційний № 4554516, загальною вартістю 428800,00грн, яке було передане відповідачеві позивачем на виконання нікчемного договору оренди №1 від 02.04.2012;

- виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий формат +" з приміщення автозаправної станції загальною площею 117,7 м 2 , що знаходиться за адресою: пр. Грушевського, 41 "А" в м. Кам'янець-Подільський та належить Приватному підприємству "Серго-Транс" на підставі договору купівлі-продажу №1065 від 11.07.2011, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 13.07.2011, реєстраційний номер 3759415, загальною вартістю 827600,00грн, яке було передане відповідачеві позивачем на виконання нікчемного договору оренди №2 від 02.04.2012;

- виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий формат +" з приміщення автозаправної станції загальною площею 12,7 м 2 , що знаходиться за адресою: Кам'янець-Подільський район, с. Жванець, вул. Центральна, 3 "А" та належить Приватному підприємству "Серго-Транс" на підставі договору купівлі-продажу №1083 від 11.07.2011, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 13.07.2011, реєстраційний номер 10240332, загальною вартістю 237778,00грн, яке було передане відповідачеві позивачем внаслідок укладення нікчемного договору оренди №3 від 02.04.2012.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2014 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 у справі Господарського суду Хмельницької області № 924/969/13 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.10.2013 у цій справі скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову. Постановлено виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий формат +":

- з приміщення автозаправної станції загальною площею 44,5 м 2 , що знаходиться по вул. Крип'якевича, буд.3 "А" в м. Кам'янець-Подільський та належить Приватному підприємству "Серго-Транс" на підставі договору купівлі-продажу від 11.07.2011 №1104, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 13.07.2011, реєстраційний номер майна 4554516, загальною вартістю 428800,00грн;

- з приміщення автозаправної станції загальною площею 117,7 м 2 , що знаходиться за адресою: пр. Грушевського, 41 "А", м. Кам'янець-Подільський та належить Приватному підприємству "Серго-Транс" на підставі договору купівлі-продажу №1065 від 11.07.2011, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 13.07.2011, реєстраційний номер майна 3759415, загальною вартістю 827600,00грн;

- з приміщення автозаправної станції загальною площею 12,7 м 2 , що знаходиться за адресою: Кам'янець-Подільський район, с. Жванець, вул. Центральна, 3 "А" та належить Приватному підприємству "Серго-Транс" на підставі договору купівлі-продажу №1083 від 11.07.2011, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 13.07.2011, реєстраційний номер майна 10240332, загальною вартістю 237778,00грн.

Від Приватного підприємства "Серго-Транс" надійшла заява про роз'яснення постанови Вищого господарського суду України від 25.02.2014 у справі №924/969/13, в тексті якої позивач вказав на неможливість виконання органами ДВС зазначеного судового рішення, у зв'язку з тим, що після набрання законної сили постановою касаційної інстанції, спірні приміщення були передані відповідачем третім особам в суборенду за відповідними правочинами.

Посилаючись на вказані обставини, позивач, в порядку ст. 89 ГПК України, просить роз'яснити: 1) чи є нікчемними подальші договори суборенди приміщень, з яких за постановою касаційної інстанції був виселений відповідач; 2) якщо є, то чи повинна ДВС, виконуючи судове рішення у справі №924/969/13, виселити з незаконно займаних приміщень третіх осіб, які перебувають у цих приміщеннях за нікчемними договорами, укладеними з відповідачем.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.12.2015 зазначена заява ПП "Серго-Транс" призначена до розгляду в судовому засіданні 15.12.2015 о 10 год. 20 хв.

Представники сторін не скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні, що відповідно до ч. 4 ст. 89 ГПК України не є перешкодою для розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

За змістом норми ст. 89 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, про що виноситься ухвала. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Пунктом 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012 визначено, що здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення, про що виноситься ухвала.

Відносно поставлених Приватним підприємством " Серго-Транс" питань, колегія суддів зазначає, що судове рішення є правовим актом індивідуальної дії, а отже визначені ним права та обов'язки стосуються безпосередньо сторін спору.

Відтак, встановлений постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2014 обов'язок виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий формат +" зі спірних приміщень, стосується саме вказаної особи - боржника за рішенням суду та не може бути покладений на третіх осіб, які не були учасниками спору в справі Господарського суду Хмельницької області № 924/969/13.

Колегія суддів зазначає, що з метою реального відновлення порушених прав особи та недопущення обставин, які б утруднювали чи робили неможливим виконання судового рішення, в господарському процесуальному законодавстві існує інститут забезпечення позову, визначений розділом Х ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Пунктом 2.13 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і, з урахуванням припису частини першої статті 58 ГПК, може бути об'єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе). В разі заявлення вимоги про повернення одержаного за правочином відповідач має право подати зустрічний позов (стаття 60 ГПК) про витребування належного йому майна або відшкодування вартості останнього. Якщо такий позов не подано, господарський суд з огляду на припис частини п'ятої статті 216 ЦК України та з урахуванням конкретних обставин справи може з власної ініціативи застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину також і щодо позивача.

Згідно пункту 2.15 Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов'язок повернення майна за цим правочином. У зв'язку з цим не підлягають задоволенню позови власників (володільців) майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після правочину, визнаного недійсним. У відповідних випадках майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, за позовами відповідно до статей 387 - 390 або глави 83 ЦК України, зокрема, від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. При цьому необхідно мати на увазі, що добросовісність набувача майна в силу частини п'ятої статті 12 названого Кодексу презюмується.

Колегія суддів зазначає, що визначення позивачем договорів суборенди, які були укладені після прийняття постанови касаційною інстанцією, як нікчемних само по собі не відновлює прав позивача, оскільки, відповідно до вказаних вище приписів їх захист здійснюється за допомогою застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, що був укладений після прийняття рішення у справі, або відповідно до статей 387 - 390 або глави 83 ЦК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 86, 89 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Роз'яснити Приватному підприємству "Серго-Транс", що постанова Вищого господарського суду України від 25.02.2014 у справі Господарського суду Хмельницької області №924/969/13 про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів, а саме:

- виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий формат +" з приміщення автозаправної станції загальною площею 44,5 м 2 , що знаходиться по вул. Крип'якевича, 3 "А" в м. Кам'янець-Подільський та належить Приватному підприємству "Серго-Транс" на підставі договору купівлі-продажу від 11.07.2011 №1104, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 13.07.2011, реєстраційний № 4554516, загальною вартістю 428800,00грн, яке було передане відповідачеві позивачем на виконання нікчемного договору оренди №1 від 02.04.2012;

- виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий формат +" з приміщення автозаправної станції загальною площею 117,7 м 2 , що знаходиться за адресою: пр. Грушевського, 41 "А" в м. Кам'янець-Подільський та належить Приватному підприємству "Серго-Транс" на підставі договору купівлі-продажу №1065 від 11.07.2011, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 13.07.2011, реєстраційний номер 3759415, загальною вартістю 827600,00грн, яке було передане відповідачеві позивачем на виконання нікчемного договору оренди №2 від 02.04.2012;

- виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий формат +" з приміщення автозаправної станції загальною площею 12,7 м 2 , що знаходиться за адресою: Кам'янець-Подільський район, с. Жванець, вул. Центральна, 3 "А" та належить Приватному підприємству "Серго-Транс" на підставі договору купівлі-продажу №1083 від 11.07.2011, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 13.07.2011, реєстраційний номер 10240332, загальною вартістю 237778,00грн, яке було передане відповідачеві позивачем внаслідок укладення нікчемного договору оренди №3 від 02.04.2012

стосується обов'язку виселення із вказаних приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий формат +".

Судді

К.В. Грейц

С.В. Бакуліна

О.І. Поляк