Постанова

від 15.12.2015 по справі 920/1574/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2015 року Справа № 920/1574/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Жукової Л.В. (доповідач), Білошкап О.В., розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області на ухвалуГосподарського суду Сумської області від 04.06.2015 та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 у справі № 920/1574/14 господарського суду Сумської області за заявоюПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" доТовариства з обмеженою відповідальністю "агропромислова компанія "Конотоп" про визнання банкрутом

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.06.2015 у справі №920/1574/14 (суддя Костенко Л.А.) у задоволенні заяви №5871/08-07 від 29.04.2015 кредитора УПФУ в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області про визнання поточних кредиторських вимог до боржника ТОВ "Агропромислова компанія "Конотоп" в розмірі 185,81 грн. у справі №920/1574/14 - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 у справі №920/1574/14 (головуючий суддя: Крестьянінов О.О., судді Плахов О.В., Шевель О.В.) апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі Сумської області залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Сумської області від 04.06.15 у справі № 920/1574/14 залишено без змін.

Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2015, ухвалу господарського суду Сумської області від 04.06.2015 та прийняти нове рішення яким задовольнити заяву №5871/08-07 від 29.04.2015 кредитора УПФУ в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області про визнання поточних кредиторських вимог до боржника ТОВ "Агропромислова компанія "Конотоп" в розмірі 185,81 грн. у даній справі, пославшись на порушення та невірне застосування судами ст. 1, ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 12, 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Сумської області від 14.10.2014 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агропромислова компанія "Конотоп", відповідно до вимог ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Удовенко Р.П.

Постановою господарського суду Сумської області від 12.01.2015 у справі №920/1574/14 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Удовенко Р.П.

13.01.2015 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України розміщено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

До господарського суду Сумської області звернулось Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області із заявою №5871/08-07 від 29.04.2015 про визнання поточних кредиторських вимог в сумі 185,51 грн. до боржника ТОВ "Агропромислова компанія "Конотоп", що складають витрати на виплату та доставку пенсій за списком №2 за квітень 2015.

Відмовляючи УПФУ у м. Конотопі у задоволенні заяви про визнання його поточних вимог, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 04.06.2015 виходив з того, що ці вимоги складаються із заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за квітень 2015 року, тобто, після винесення 12.01.2015 постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, під час якої нових зобов'язань не виникає, у тому числі з відшкодування витрат органу Пенсійного фонду України на виплату і доставку пільгових пенсій, виплачених особам з числа колишніх працівників підприємства-банкрута.

Зазначений висновок був підтриманий апеляційним судом в повному обсязі.

Заперечуючи такі висновки, УПФУ у м. Конотопі зазначає, що його вимоги до ТОВ "Агропромислова компанія "Конотоп" з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за квітень 2015 року є поточними та можуть бути заявлені протягом ліквідаційної процедури.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із запереченнями заявника касаційної скарги, оскільки вони суперечать вимогам діючого законодавства та викладені без врахування встановлених судами обставин справи.

За приписами ч.2 ст. 4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 1 статті 38 Закону про банкрутство встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає про те, що розбіжності в судовій практиці, які існували на предмет стягнення за період ліквідаційної процедури боржника фактичних витрат органу Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам з числа колишніх працівників підприємства-банкрута, було усунено після прийняття Верховним Судом України Постанови №14/009 від 18.03.2014 року у справі №6/108-09, Постанови №14/010 від 18.03.2014 року у справі №6/108-09, Постанови №14/011 від 08.04.2014 року у справі №10/Б-711 та Постанови №14/013 від 08.04.2014 року у справі №6/108-09, які є обов'язковими для виконання судами відповідно до статті 111 28 ГПК України на предмет застосування судами нормативно-правових актів, що містять норму права, розтлумачену Верховним Судом України у конкретній постанові. Згідно зазначених постанов Верховний Суд України дійшов висновку про те, що в ході ліквідаційної процедури боржника, яка здійснюється за Законом України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, відповідно до статті 23 цього Закону, у боржника не можуть виникати нові зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, виплачених колишнім працівникам підприємства-боржника.

Доводи скаржника за змістом касаційної скарги про необхідність застосування загальних норм законодавства про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій спростовуються висновками судів про необхідність застосування щодо юридичної особи-боржника, яка перебуває в ліквідаційній процедурі у банкрутстві, спеціальних норм законодавства про банкрутство, які регулюють виникнення зобов'язань у боржника в зазначеній процедурі.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій про розгляд кредиторських вимог Управління Пенсійного фонду України в місті Конотопі та Конотопському районі Сумської області з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за квітень 2015 року на суму 185,51 грн. прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні правові підстави для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 04.06.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 у справі № 920/1574/14 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді Л.В. Жукова

О.В. Білошкап