Рішення

від 07.12.2015 по справі 910/26967/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2015Справа №910/26967/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Йотунгард»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Еталон»

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

У жовтні 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Йотунгард" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Еталон" (відповідач) про стягнення 9 612,48 грн. основного боргу, 661,29 грн. 3% річних, 7 023,08 грн. інфляційних втрат, 6 554,66 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору № 110413 поставки товару від 11.04.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/26967/15. Розгляд справи призначено на 16.11.2015р.

В судове засідання, призначене на 16.11.2015р., представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав усні пояснення, відповів на запитання суду та подав документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2015р. відкладено розгляд справи на 07.12.2015р.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Еталон» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Йотунгард Україна» (продавець) (разом - сторони) укладено Договір № 110413 поставки товару (далі - Договір або Договір поставки), відповідно до п.п. 1.1. якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити лакофарбові матеріали (товар).

Пунктом 2.2. Договору поставки продавець поставляє товар відповідними партіями на підставі письмової заявки покупця. Заявка повинна містити погоджену дату поставки, точну кількість та назву товару, що поставляється.

Згідно з п. 2.4. Договору факт поставки товару засвідчується підписанням продавцем та покупцем видаткової накладної на товар відповідно до умов поставки, визначених у п. 2.1. договору. Датою поставки є дата вказана у підписаній сторонами видатковій накладній.

Відповідно до п. 5.2. Договору розрахунки здійснюються покупцем у вигляді 100% передплати вартості товару.

На виконання умов Договору поставки позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 9 612,48 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000158 від 27.06.2013 року.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання умов Договору № 110413 поставки товару від 11.04.2013 року щодо оплати поставленого товару, у зв'язку із чим просить стягнути з останнього 9 612,48 грн. основного боргу, 661,29 грн. 3% річних, 7 023,08 грн. інфляційних втрат, 6 554,66 грн. пені.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем поставлено відповідачу товар на суму 9 612,48 грн., проте останнім вартості вказаного товару не оплаченого, зворотного суду не доведено.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 передбачено, що відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 року № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 року № 9/252-10).

Таким чином, строк оплати поставленого товару, відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу, настав 28.06.2013 року, тобто з наступного дня після здійснення поставки.

Враховуючи викладене, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з покупця на користь продавця заборгованості за поставлений товар за видатковою накладною № РН-0000158 від 27.06.2013 року в сумі 9 612,48 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення 6 554,66 грн. пені, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Умовами п. 6.4. Договору передбачено, що за прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від неоплаченої суми за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом усього періоду невиконання зобов'язання покупцем та припиняється у момент надходження простроченої суми грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Тобто, п. 6.4. Договору поставки сторонами фактично продовжено строк нарахування пені, що не забороняється положеннями ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд дійшов висновку про його арифметичну неправильність. Правильним розрахунком пені за неналежне виконання умов Договору поставки щодо оплати товару є наступний розрахунок.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 9612.48 28.06.2013 - 12.08.2013 46 7.0000 % 0.038 %* 169.60 9612.48 13.08.2013 - 14.04.2014 245 6.5000 % 0.036 %* 838.79 9612.48 15.04.2014 - 16.07.2014 93 9.5000 % 0.052 %* 465.35 9612.48 17.07.2014 - 12.11.2014 119 12.5000 % 0.068 %* 783.48 9612.48 13.11.2014 - 05.02.2015 85 14.0000 % 0.077 %* 626.79 9612.48 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 267.04 9612.48 04.03.2015 - 27.08.2015 177 30.0000 % 0.164 %* 2796.84 9612.48 28.08.2015 - 24.09.2015 28 27.0000 % 0.148 %* 398.19 9612.48 25.09.2015 - 10.10.2015 16 22.0000 % 0.121 %* 185.40

Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача за період з 28.06.2013 року по 10.10.2015 року (з урахуванням погодження сторонами пролонгації строку нарахування пені за порушення грошового зобов'язання з оплати поставленого товару) підлягає 6 531,48 грн. пені.

Щодо позовних вимог про стягнення 661,29 грн. 3% річних та 7 023,08 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про обґрунтованість останнього в частині стягнення 7 023,08 грн. інфляційних втрат. Правильним розрахунком 3% річних є наступний розрахунок.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 9612.48 28.06.2013 - 10.10.2015 835 3 % 659.71

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 659,71 грн. 3% річних за період з 28.06.2013 року по 10.10.2015 року та 7 023,08 грн. інфляційних втрат за період з 01.07.2013 року по 31.08.2015 року.

Судові витрати, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ЕТАЛОН» (03055, м. Київ, вулиця Політехнічна, будинок 5, квартира 206, ідентифікаційний код 32597587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОТУНГАРД УКРАЇНА» (01001, м. Київ, вулиця Еспланадна, будинок 20, кімната 302, ідентифікаційний код 38003804), грошові кошти: 9 612,48 грн. (дев'ять тисяч шістсот дванадцять гривень 48 копійок) основного боргу, 659,71 грн. (шістсот п'ятдесят дев'ять гривень 71 копійка) 3% річних, 7 023,08 грн. (сім тисяч двадцять три гривні 08 копійок) інфляційних втрат, 6 531,48 грн. (шість тисяч п'ятсот тридцять одна гривня 48 копійок) пені та 1 216,74 грн. (одна тисяча двісті шістнадцять гривень 74 копійки) судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Копію даного рішення направити сторонам у справі № 910/26967/15.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 14.12.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало