Рішення

від 09.12.2015 по справі 910/28816/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2015Справа №910/28816/15

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства «Сіріус 2009» до публічного акціонерного товариства «ТРЕСТ Київміськбуд-3» про стягнення 89 919, 93 грн

за участю представників сторін:

від позивача - Роєнко Є.В. (довіреність № 01/01 від 01.01.2015);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року приватне підприємство «Сіріус 2009» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «ТРЕСТ Київміськбуд-3» (надалі - відповідач) про стягнення 89 919, 93 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав умови договору на надання послуг по охороні об'єкту від 25.12.2013 № 02/01-14 та не сплатив за вказані послуги, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 89 919, 93 грн, серед якої 84 000, 00 грн - сума основного боргу, 4 884, 00 грн - інфляційні втрати та 1 035, 93 грн - 3% річних від суми основного боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2015 порушено провадження у справі № 910/28816/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 розгляд справи відкладено на 09.12.2015.

У судове засідання, призначене на 09.12.2015 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 09.12.2015 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 09.12.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши представника позивача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, встановив таке.

25.12.2013 між приватним підприємством «Сіріус 2009», як виконавцем, та публічним акціонерним товариством «ТРЕСТ Київміськбуд-3», як замовником, був укладений договір охорони № 02/01-14 (надалі -договір), відповідно до якого замовник доручає та оплачує, а виконавець приймає і виконує обов'язки по забезпеченню охорони об'єкта на умовах визначених договором, а саме: будинок з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на перетині вулиць Юрія Шумського та Березняківської у Дніпровському районі міста Києва.

Згідно п. 3.1. договору плата за послуги виконавця за договором складає 16 000, 00 грн без ПДВ за кожен місяць. Оплата за договором здійснюється замовником щомісячно, згідно акту виконаних робіт в період з 1 до 15 числа наступного місяця шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п. 3.2. договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2014 (п. 7.1.-7.2. договору).

У відповідності до п. 7.3. договору закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Якщо інше не передбачено договором або чинним в Україні законодавством, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору (п. 7.4. договору).

Пунктом 8.4. договору передбачено, що додаткові угоди та додатки до договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

16.06.2015 між сторонами було укладено додаткову угоду № 4 про внесення змін в п. 1.2, п. 2.1, п. 3.1 договору, зокрема, пункт 3.1. договору викладено у наступній редакції: плата за послуги виконавця за додатковою угодою складає 8 000, 00 грн без ПДВ за кожен місяць.

01.10.2015 між сторонами укладено додаткову угоду № 3 про розірвання договору, у відповідності до якої сторони дійшли згоди розірвати договір на надання послуг по охороні об'єкта від 25.12.2013 № 02/01-14.

Позивач надав суду акти прийому передачі охоронних послуг за березень 2015 року № 8 на суму 16 000, 00 грн, за квітень 2015 року № 12 на суму 16 000, 00 грн, за травень 2015 року № 14 на суму 16 000, 00 грн, за червень 2015 року № 16 на суму 12 000, 00 грн, за липень 2015 року № 18 на суму 8 000, 00 грн, за серпень 2015 року № 20 на суму 8 000, 00 грн, за вересень 2015 року № 22 на суму 8 000, 00 грн, а всього на загальну суму 84 000, 00 грн, у відповідності до яких позивач надав відповідачеві охоронні послуги, які останнім сплачені не були. Вказані акти прийому-передачі охоронних послуг підписані сторонам та скріплені печатками.

Позивач двічі звертався до відповідача з листом та претензією про сплату заборгованості за договором, відповіді на які не отримав, борг відповідачем сплачений не був.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 4 884, 00 грн - інфляційних втрат та 1 035, 93 грн - 3% річних від суми основного боргу, а всього на загальну суму 5 919, 93 грн.

Спір між сторонами судового процесу виник, як зазначає позивач, унаслідок порушення відповідачем його грошового зобов'язання за договором. Відповідач оплату вартості отриманих ним послуг на користь позивача не здійснив Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за договором у сумі 84 000, 00 грн.

Позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права і охоронюваного законом інтересу, шляхом стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 84 000, 00 грн, а також 4 884, 00 грн - інфляційних втрат та 1 035, 93 грн - 3% річних від суми основного боргу.

Відповідно до ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов приватного підприємства «Сіріус 2009» підлягає задоволенню частково, з урахуванням такого.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті наданих послуг у розмірі 84 000, 00 грн є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 4 884, 00 грн - інфляційних втрат та 1 035, 93 грн - 3% річних від суми основного боргу.

Судом встановлено, що відповідач у визначений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно з вимогами п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідач не виконує зобов'язання по оплаті за надані позивачем послуги, позивач обґрунтовано звернувся з вимогою про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Судом здійснено перерахунок наданого позивачем розрахунку 3% річних та встановлено, що нарахування позивачем 3% річних за червень 2015 року є невірним і, за даними суду, складає 116, 38 грн, а всього стягненню підлягає 932, 37 грн 3% річних та 4 844, 00 грн інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 89 919, 93 грн підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного підприємства «Сіріус 2009» задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «ТРЕСТ Київміськбуд-3» (03058, м. Київ, вул. Леваневського, 5, код ЄДРПОУ 04012678) на користь приватного підприємства «Сіріус 2009» (08700, м. Обухів, мікрорайон Петровський, 16/26, код ЄДРПОУ 36348304) суму основного боргу за надані послуги з охорони об'єкта у розмірі 84 000 (вісімдесят чотири тисячі) гривень 00 коп., збитки від інфляції у розмірі 4 884 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп., 3% річних у розмірі 932 (дев'ятсот тридцять дві) гривень 37 коп.; судовий збір у розмірі 1 376 (одна тисяча триста сімдесят шість) гривень 60 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено та підписано 14 грудня 2015 року.

Суддя Я.А. Карабань