Рішення

від 10.12.2015 по справі 915/1812/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року Справа № 915/1812/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕВАДА КАРГО” /вул. Саксаганського, 119, м. Київ, 01032/

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламна агенція “ТЕЛЕГОЛД” /вул. Вільна, 2, корп. А, смт. Березанка, Березанський район, Миколаївська обл., 57400/

про стягнення 8265,56 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

CУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 8265,56 грн. основного боргу, 3769,09 грн. інфляційних нарахувань та 213,99 грн. 3% річних.

          Ухвалою суду від 19.11.2015 провадження у справі в частині позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 3769,09 грн. інфляційних нарахувань та 213,99 грн. 3% річних було припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Заявлений позов позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з поставки товару, оплаченого позивачем за усним договором, укладеним між сторонами.

Ухвалою суду від 29.10.2015 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 19.11.2015 о 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 19.11.2015 розгляд справи був відкладений на 10.12.2015 о 12 год. 40 хв. у зв'язку з неподанням відповідачем усіх витребуваних судом доказів по справі.

Відповідач свого представника в судове засідання 10.12.2015 знову не направив, вимоги ухвал суду від 29.10.2015 та від 19.11.2015 не виконав, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому, згідно з ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

          Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

          Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Між сторонами був укладений усний договір, за яким відповідач зобов'язався виготовити за замовленням позивача товар з логотипом, а останній, в свою чергу, прийняти цей товар та сплатити його вартість. Дана обставина підтверджується перепискою сторін за допомогою електронного зв'язку, поясненнями позивача та жодним чином не спростовується відповідачем.

Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

На виконання умов даного договору, позивач здійснив передплату відповідачу за товар на суму 8265,56 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 09.12.2014 № 974, довідкою банку від 15.10.2015 № 587-1/10, поясненнями позивача та не заперечується відповідачем.

Відповідач дану передплату прийняв, проте товар позивачу не передав, що підтверджується позивачем та не заперечується відповідачем.

19.08.2015 позивач направив відповідачу претензію від 19.08.2015 № KJP0006815 про повернення передоплати за товар в сумі 8265,56 грн., проте відповідач залишив її без задоволення.

Станом на час вирішення даного спору відповідач не повернув позивачу кошти в сумі 8265,56 грн. за передплачений та не переданий відповідачем позивачу товар за усним договором між сторонами.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Згідно з ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, в т.ч., є: свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено судом станом на час вирішення даного спору відповідач не повернув позивачу кошти в сумі 8265,56 грн. за передплачений та не переданий відповідачем позивачу товар за усним договором між сторонами.

За цих обставин, господарський суд вважає, що позов позивача є правомірним та таким, що підлягає задоволенню господарським судом.

Згідно з ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламна агенція “ТЕЛЕГОЛД” (вул. Вільна, 2, корп. А, смт. Березанка, Березанський район, Миколаївська обл., 57400, код 38551918) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕВАДА КАРГО” (вул. Саксаганського, 119, м. Київ, 01032, код 38464969) 8265 (вісім тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 56 коп. боргу та 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 15.12.2015.

Суддя Д.О.Бездоля