Ухвала

від 17.12.2015 по справі 918/1202/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2015 р. Справа № 918/1202/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М., розглянувши матеріали справи за позовом: Кузнецовського міського комунального підприємства

до відповідача: Благодійної організації "Допоможемо захисникам"

про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 1 685 грн. 65 коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 11 вересня 2015 року);

від відповідача: не з'явився;

Статті 20,22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводів з підстав визначених статтею 20 ГПК України не заявлено.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Кузнецовське міське комунальне підприємство звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Благодійної організації "Допоможемо захисникам" про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 1 685 грн. 65 коп. з яких: 1 503,26 грн. боргу по орендній платі, 172,81 грн. пені, 9,58 грн. 3% річних позовні вимоги аргументувавши неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 39 від 25 лютого 2015 року в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів.

02 грудня 2015 року позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до змісту якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 503,26 грн. основного боргу.

Вказану заяву судом прийнято до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовну позовні вимоги.

Відповідач відзиву на позов не подав, причин неявки в судове засідання не повідомив, поштові повідомлення, що містили відомості про місце дату та час розгляду справи повернулись до суду з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Слід зазначити, що вказані поштові повідомлення направлялись на адресу вказану позивачем в позовній заяві та адресу яка відповідає відомостям що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: АДРЕСА_1.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того, частиною першою статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як роз'яснив пленум Вищого господарського суду України у пунктах 3.9.1., 3.9.2. постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

25 лютого 2015 року між Кузнецовським міським комунальним підприємством (надалі-позивач, орендодавець) та Благодійним фондом "Допоможемо захисникам" (надалі відповідач, орендар) було укладено договір оренди № 39 ( надалі - договір), відповідно до предмету якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування терміном до трьох років індивідуально визначене нерухоме майно-приміщення № 107, першого поверху адміністративно-побутового корпусу БУ-2, загальною площею 31,90 кв.м., що знаходиться за адресою: Будівельна база № 1 та № 2, Промислової зони, 54, місто Кузнецовськ Рівненської області (надалі - майно) і перебуває на балансі Кузнецовського міського комунального підприємства, вартість якого визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить - 70 600,00 грн.

За змістом пункту 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна. Усього орендна плата в місяць разом з ПДВ складає 211,80 грн..

Згідно з пунктом 3.4. договору, орендна плата перераховуються орендарем відповідно до поданого рахунку та акту наданих послуг кожного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше останнього числа поточного місяця.

Відповідно до пункту 5.2 договору, орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі перераховувати орендодавцеві орендну плату.

Усупереч наведеному, відповідач свої договірні зобов'язання не виконує належним чином, внаслідок чого за користування приміщенням за ним обліковується заборгованість за період з травня по вересень 2015 року в розмірі 1 503,26 грн.

08 серпня 2015 року на адресу відповідача було направлено претензію № 1744 з вимогою оплатити борг, проте зазначена претензія відповідачем залишена без задоволення.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 статті 193 господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України, частини 6 статті 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на час розгляду справи відповідачем неоплачено плату за оренду приміщення згідно з умовами договору на загальну суму 1 503,26 грн., доказів сплати вказаної заборгованості відповідач суду не надав.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 1 503,26 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В силу вимог статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши наведені вище правові норми та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Кузнецовського міського комунального підприємства про стягнення з Благодійної організації "Допоможемо захисникам" 1 503,26 грн. боргу по орендній платі, підтверджуються належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі, не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно зі статтею 49 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Благодійної організації "Допоможемо захисникам" (34400, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 39484017) на користь Кузнецовського міського комунального підприємства (34400, Рівненська область, м.Кузнецовськ, майдан Незалежності 2, код ЄДРПОУ 30536302) 1 503 (одна тисяча п'ятсот три) грн. 26 коп. боргу по орендній платі, та 1 218 (одна тисяча вісімсот двадцять сім ) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

повне рішення складено 18 грудня 2015 року

Суддя Качур А.М.