Рішення

від 15.12.2015 по справі 924/1816/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" грудня 2015 р.Справа № 924/1816/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРОВ» , м. Волочиськ

до селянського фермерського господарства „ПріорітетВ» , с. Кам'яний Брід, Коростишівський район, Житомирська область

до виробничого сільськогосподарського кооперативу „ШпичинціВ» , с. Шпичинці, Хмельницький район

про солідарне стягнення 1557,60 грн. - пені, 9235,97 грн. - штрафу, 1911,59 грн. - 36% річних, 11725,51 грн. - курсової різниці

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 14.03.2015р.

від відповідачів: не з'явилися

У судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про солідарне стягнення з відповідачів 1557,60 грн. - пені, 9235,97 грн. - штрафу, 1911,59 грн. - 36% річних, 11725,51 грн. - курсової різниці.

В обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем - СФГ „ПріорітетВ» умов договору поставки №113-05/14ЖТ від 14.05.2014р. щодо строків оплати поставленого товару. Нарахування зазначених сум обумовлює наявністю відповідних умов договору щодо їх застосування.

Солідарне стягнення коштів з відповідачів обумовлено наявністю у СФГ „ПріорітетВ» поручителя - виробничого сільськогосподарського кооперативу „ШпичинціВ» , який 15.05.2014р. уклав договір поруки з позивачем та зобов'язався солідарно відповідати за зобов'язаннями СФГ „ПріорітетВ» за договором поставки №113-05/14ЖТ від 14.05.2014р.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач - ВСК „ШпичинціВ» позовні вимоги визнав в повному обсязі, відзначивши при цьому про неможливість сплатити штрафні санкції та курсову різницю через складний фінансовий стан та просив здійснювати розгляд справи без участі свого представника.

Відповідач - СФГ „ПріорітетВ» проти позову заперечив, посилаючись на ті обставини, що оплата товару згідно договору поставки №113-05/14ЖТ від 14.05.2014р. була проведена в повному обсязі.

Вважає, що платежі здійснено із урахуванням узгодженого курсового еквіваленту та курсової різниці згідно умов договору, що вказано у самих додатках та видаткових накладних.

Вимоги про стягнення пені та штрафу також вважає безпідставними та необгрунтованими, оскільки штраф та пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, тому, на переконання відповідача, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності.

Крім того, робить висновок, що оскільки договором визначена прив'язка грошового зобов'язання покупця до іноземної валюти, що покриває знецінення національної валюти, нарахування курсової різниці унеможливлює нарахування індексу інфляції, тому підстав для задоволення позовних вимог в цій частині не вбачається.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

14.05.2014р. між ТОВ „Агрохімічна компанія „ВІТАГРОВ» (постачальник) та СФГ „ПріорітетВ» (покупець) укладено договір поставки №113-05/14ЖТ, згідно умов якого, в строки, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця засоби захисту рослин, біопрепарати, регулятори росту рослин та/або мікродобрива, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість (п. 1.1).

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару загальна, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору (п. 1.2 договору).

Порядок розрахунків сторонами обумовлено у розділі 2 договору, зокрема, згідно п.п. 2.2 договору, покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватись сторонами в кожному конкретному випадку окремо, та відображатись у відповідних специфікаціях-додатках, які є додатками до цього договору.

Сторонами підписано додатки до договору, якими погоджено назву товару, кількість, ціну, загальну вартість товару, терміни поставки та календарний графік платежів, зокрема:

- згідно додатку №1 від 14.05.2014р. позивач зобов'язався поставити товар загальною вартістю 6825,60 грн.; строк оплати 2047,68 грн. до 01.10.2014р., 2730,24 грн. - до 15.10.2014р., 2047,68 грн. - до 01.11.2014р.;

- згідно додатку №2 від 14.05.2014р. - товар вартістю 2073,60 грн.; строк оплати до 17.05.2014р.;

- згідно додатку №3 від 14.05.2014р. - товар вартістю 826,85 грн.; строк оплати до 17.05.2014р.;

- згідно додатку №5 від 09.06.2014р. - товар вартістю 21345,84 грн.; строк оплати 6403,75 грн. - до 01.10.2014р., 8538,34 грн. - до 15.10.2014р., 6403,75 грн. - до 01.11.2014р.

- згідно додатку №6 від 09.06.2014р. - товар вартістю 3052,80 грн.; строк оплати 915,84 грн. до 13.06.2014р., 2136,96 грн. - до 01.09.2014р.;

- згідно додатку №7 від 09.06.2014р. - товар вартістю 2557,68 грн.; строк оплати 767,30 грн. до 13.06.2014р., 1790,38 грн. - до 01.09.2014р.;

- згідно додатку №8 від 22.09.2014р. - товар вартістю 7516,80 грн.; строк оплати до 26.09.2014р.

Позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 44199,17 грн., про що свідчать видаткові накладні та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей: №1529 від 15.05.2014р. на суму 6825,60 грн. через ОСОБА_2 за довіреністю №5 від 15.05.2014р.; №1682 від 21.05.2014р. на суму 2073,60 грн. через ОСОБА_2 за довіреністю №7 від 21.05.2014р.; №1683 від 23.05.2014р. на суму 826,85 грн. через ОСОБА_2 за довіреністю №6 від 21.05.2014р.; №2194 від 21.06.2014р. на суму 21345,84 грн. через ОСОБА_2 за довіреністю №11 від 09.06.2014р.; №2544 від 15.07.2014р. на суму 3052,80 грн. через ОСОБА_2 за довіреністю №12 від 14.07.2014р.; №2545 від 15.07.2014р. на суму 2557,68 грн. через ОСОБА_2 за довіреністю №10 від 14.07.2014р.; №3258 від 24.09.2014р. на суму 7516,80 грн. через ОСОБА_2 за довіреністю №22 від 23.09.2014р.

Відповідач розрахувався за поставлений товар в повному обсязі, однак з порушенням строків оплати, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками за 21.05.2014р. на суму 2073,60 грн., на суму 826,85 грн., за 18.07.2014р. на суму 767,30 грн., на суму 915,84 грн., за 08.09.2014р. на суму 4000,00 грн., за 11.09.2014р. на суму 1500,00 грн., за 25.09.2014р. на суму 5682,72 грн., за 07.11.2014р. на суму 25000,00 грн., за 26.12.2014р. на суму 3432,86 грн.

У пп. 7.2.1 договору сторони обумовили відповідальність покупця за затримку з оплатою постачальнику поставленого товару у вигляді штрафу в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Крім того, згідно пп. 7.2.3 договору, за порушення грошового зобов'язання покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та тридцять шість відсотків річних від простроченої (неоплачуваної) суми.

У зв'язку з прострочкою в оплаті поставленого товару позивачем відповідачу нараховано штраф (25%) в сумі 9235,97 грн., пеню в розмірі 1557,60 грн. (загальний період якої складає 17.05.2014р. - 25.12.2014р.) та 36% річних в розмірі 1911,59 грн. (за період з 17.05.2014р. по 25.12.2014р.).

Згідно пп. 2.3.1, 2.3.2 договору, сторони встановлюють, що протягом строку дії договору грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривнях. Сторони встановлюють, що постачальник визначає у видатковій накладній вартість товару із розрахунку множення грошового еквівалента ціни товару в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (спеціфікаціях), на курс продажу іноземної валюти, встановленого публічним акціонерним товариством „Райффайзен банк АвальВ» на дату формування видаткової накладної. Однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, встановленого публічним акціонерним товариством „Райффайзен банк АвальВ» на дату формування видаткової накладної, менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання специфікації, в цьому випадку вартість товару визначається за ціною, яка була встановлена на момент підписання відповідної специфікації.

Згідно пп. 2.3.3 договору, сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній у додатках до договору (специфікаціях) на курс продажу іноземної валюти, встановленого публічним акціонерним товариством „Райффайзен банк АвальВ» на банківський день фактичної оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини). Однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, встановленого публічним акціонерним товариством „Райффайзен банк АвальВ» на банківський день фактичної оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини) менший (нижчий) або рівний курсу, який був визначений у видатковій накладній на товар, який оплачується, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент формування видаткової накладної.

У додатках до договору сторони встановили грошовий еквівалент ціни товару в іноземній валюті та курс продажу іноземної валюти, встановлений ПАТ „Райффайзен банк АвальВ» на дату їх формування, який також відображався у видаткових накладних, а саме:

- згідно додатку №1 від 14.05.2014р. курс продажу іноземної валюти станом на 14.05.2014р. - 12,00 грн./долар США; грошовий еквівалент ціни товару становить 568,80 доларів США (170,64 доларів США складає 2047,68 грн.; 227,52 доларів США - 2730,24 грн.; 170,64 доларів США - 2047,68 грн.);

- згідно додатку №2 від 14.05.2014р. курс продажу іноземної валюти станом на 14.05.2014р. - 12,00 грн./долар США; грошовий еквівалент ціни товару становить 172,80 доларів США;

- згідно додатку №3 від 14.05.2014р. курс продажу іноземної валюти станом на 14.05.2014р. - 16,70 грн./Євро; грошовий еквівалент ціни товару становить 49,51 Євро;

- згідно додатку №5 від 09.06.2014р. курс продажу іноземної валюти станом на 09.06.2014р. - 12,00 грн./долар США; грошовий еквівалент ціни товару становить 1778,82 доларів США (533,65 доларів США - 6403,75 грн.; 711,53 доларів США - 8538,34 грн.; 533,65 доларів США - 6403,75 грн.);

- згідно додатку №6 від 09.06.2014р. курс продажу іноземної валюти станом на 09.06.2014р. - 12,00 грн./долар США; грошовий еквівалент ціни товару становить 254,40 доларів США (76,32 доларів США - 915,84 грн., 178,08 доларів США - 2136,96 грн.);

- згідно додатку №7 від 09.06.2014р. курс продажу іноземної валюти станом на 09.06.2014р. - 16,60грн./Євро; грошовий еквівалент ціни товару становить 154,08 Євро (46,22 Євро - 767,30 грн.; 107,85 Євро - 1790,38 грн.);

- згідно додатку №8 від 22.09.2014р. курс продажу іноземної валюти станом на 22.09.2014р. - 13,50 грн./долар США; грошовий еквівалент ціни товару становить 556,80 доларів США.

Згідно витягів з розпоряджень ПАТ „Райффайзен банк АвальВ» „Про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют за гривні для всієї мережі АТ „Райффайзен банк АвальВ» :

станом на 21.05.2014р. (день сплати відповідачем товару згідно додатку №2) курс продажу долара становив 12,10 грн.;

станом на 21.05.2014р. (день сплати відповідачем товару згідно додатку №3) курс продажу євро становив 17,00 грн.;

станом на 18.07.2014р. (день сплати відповідачем товару згідно додатку №6) курс продажу долара становив 11,95 грн.;

станом на 18.07.2014р. (день сплати відповідачем товару згідно додатку №7) курс продажу євро становив 16,49 грн.;

станом на 08.09.2014р. (день сплати відповідачем товару згідно додатку №6) курс продажу долара становив 12,90 грн.;

станом на 08.09.2014р. (день сплати відповідачем товару згідно додатку №7) курс продажу євро становив 18,35 грн.;

станом на 11.09.2014р. (день сплати відповідачем товару згідно додатку №8) курс продажу долара становив 12,90 грн.;

станом на 25.09.2014р. (день сплати відповідачем товару згідно додатку №8) курс продажу долара становив 13,00 грн.;

станом на 07.11.2014р. (день сплати відповідачем товару згідно додатків №№1,5) курс продажу долара становив 14,65 грн.;

станом на 26.12.2014р. (день сплати відповідачем товару згідно додатків №№1,5) курс продажу долара становив 16,53 грн.

Позивач, на підставі пп. 2.3.3 договору, нарахував відповідачу курсову різницю, взявши курс продажу валюти, як станом на день сплати відповідачем товару, так і станом на день подання позову. Згідно розрахунку позивача курсова різниця складає 11725,51 грн. Детальний розрахунок зазначених нарахувань знаходиться в матеріалах справи.

Для забезпечення належного виконання СФГ „ПріорітетВ» взятих на себе зобов'язань за договором поставки, 15.05.2014р. товариством з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРОВ» (кредитор) укладено з виробничим сільськогосподарським кооперативом „ШпичинціВ» (поручитель) договір поруки №113-05/14 ЖТ.

За умовами зазначеного договору (п. 1.1) поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань СФГ „ПріорітетВ» , що виникли з договору поставки №113-05/14 ЖТ від 14.05.2014р., який був укладений між кредитором та боржником.

Згідно п. 2.1 договору поруки, порукою забезпечуються наступні зобов'язання боржника: здійснити оплату за поставлені засоби захисту рослин та/або мікродобрива тощо в обсязі та на умовах договору поставки №113-05/14 ЖТ від 14.05.2014р.; відшкодувати збитки та сплатити штрафні санкції у випадках, передбачених договором поставки №113-05/14 ЖТ від 14.05.2014р.

Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов'язань за основним договором в обсязі грошових стягнень відповідно до розділу 2 та розділу 7 основного договору.

У разі порушення зобов'язання боржником, кредитор має право, на власний вибір, направити поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або певну його частину) або пред'явити до поручителя позов (пп. 4.1.2 договору поруки).

Дослідивши надані докази, оцінивши їх в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки, і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідач - СФГ „ПріорітетВ» прийняв від позивача товар і зобов'язаний був оплачувати його вартість у встановлені в додатках до договору строки. Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що відповідач - СФГ „ПріорітетВ» розрахувався за отриманий товар. Однак, розрахунок проводився з порушенням строків, визначених у додатках до договору.

У договорі сторони передбачили відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати поставленого товару у вигляді сплати штрафу (25%) та пені у граничному розмірі, встановленому Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» .

Штраф позивачем нараховано відповідно до пп. 7.2.1 договору, з дотриманням положень чинного законодавства.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд вважає правильним розрахунок пені на борг за період з 13.06.2014р. по 25.12.2014р. Між тим, суд не погоджується з періодом нарахування пені на борг у розмірі 2900,45 грн., оскільки прострочка в оплаті вказаної суми була лише чотири дні з 17.05.2014р. по 20.05.2014р. Натомість, позивачем розраховано пеню на вказаний борг за 362 дня.

З врахуванням вказаних обставин, здійснивши перерахунок пені за вказаний період, суд вважає правомірно заявленою сумою пені 617,12 грн.

При цьому, посилання відповідача - СФГ „ПріорітетВ» на те, що одночасне стягнення пені та штрафу суперечить вимогам ст. 61 Конституції України, суд відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» застосування такого виду неустойки як штраф до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Суд зауважує, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить законодавству України.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлені ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачена ч. 2 ст. 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст.627 ЦК України.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Зазначену правову позицію наведено у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012р. у справі №06/5026/1052/2011, постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2015р. у справі №910/20969/14.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір відсотків, який сторони передбачили у договорі, становить 36% річних. Здійснивши перерахунок 36% річних, суд погоджується з розрахунками на борг за період з 13.06.2014р. по 25.12.2014р. Між тим, суд не погоджується з періодом нарахування на борг у розмірі 2900,45 грн., оскільки, як вже відмічалося вище, прострочка в оплаті вказаної суми була лише чотири дні з 17.05.2014р. по 20.05.2014р. Натомість, позивачем розраховано 36% річних на вказаний борг за 362 дня.

Здійснивши перерахунок 36% річних за вказаний період, суд вважає правомірно заявленою сумою 36% річних 887,45 грн. Крім того, відмічається, що інфляційні втрати позивачем не заявлялися, тому заперечення відповідача з приводу інфляційних втрат не приймаються до уваги.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Стаття 524 ЦК України визначає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Положення чинного законодавства не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Як свідчить наявний в матеріалах справи договір поставки, сторонами у належній формі досягнуто згоди щодо можливості зміни обумовленої ціни у визначених ними випадках та визначено спосіб перегляду ціни відповідно до формули, за якою вираховується зміна ціни (пп. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 договору). Договір підписано та скріплено відбитками печаток сторін, відповідач - СФГ „ПріорітетВ» погодився із змістом зазначеного договору, отже підтвердив свою згоду з його умовами. Докази визнання вказаного договору недійсним в матеріалах справи відсутні.

Отже, спосіб визначення сторонами належної до сплати суми з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, який буде встановлений публічним акціонерним товариством „Райффайзен банк АвальВ» на банківський день фактичної оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини), встановлено умовами договору та не суперечить чинному законодавству.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 29.04.2015р. по справі №910/14136/14.

При розрахунку курсової різниці позивачем взято курс продажу іноземної валюти, встановлений ПАТ „Райффайзен банк АвальВ» , як станом на день фактичної оплати, так і станом на день подання позову, тобто подвійно застосовано курс валют. Однак, суд не погоджується з даною позицією з огляду на наступне.

Як вбачається з умов договору, вартість товару у накладних визначалася за наступною формулою: грошовий еквівалент ціни товару в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору, помножений на курс продажу іноземної валюти, встановлений ПАТ „Райффайзен банк АвальВ» на дату формування накладної. У свою чергу, у разі більшого курсу, ніж зазначений у додатку, станом на день оплати, вартість товару змінюється та вираховується за наступною формулою: грошовий еквівалент ціни товару в іноземній валюті, вказаний в додатках до договору, помножений на курс продажу іноземної валюти, встановлений ПАТ „Райффайзен банк АвальВ» на день фактичної оплати.

Тобто, згідно умов договору, при зміні курсу іноземної валюти у більшу сторону в день оплати береться курс продажу іноземної валюти лише на день фактичної оплати, а не подвійне застосування курсу продажу - на день фактичної оплати та на день подання позову.

Матеріали справи містять витяги з розпоряджень ПАТ „Райффайзен банк АвальВ» „Про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют за гривні для всієї мережі АТ „Райффайзен банк АвальВ» станом на дні оплат відповідачем товару.

Як вбачається з даних розпоряджень, курс продажу іноземної валюти, встановлений ПАТ „Райффайзен банк АвальВ» на день фактичної оплати відповідачем товару згідно додатків №№6, 7 (в частині сум, що підлягали сплаті до 13.06.2014р.), додатку №8, був меншим курсу, який визначений у додатках, тому умова про зміну вартості товару згідно вказаних додатків не застосовується і вартість товару залишається такою ж як в накладних.

Натомість, курс продажу іноземної валюти, встановлений ПАТ „Райффайзен банк АвальВ» на день фактичної оплати відповідачем товару згідно додатків №№1, 2, 3, 5 (6, 7 в частині сум, що підлягали сплаті до 01.09.2014р.), був більшим, ніж курс, визначений у додатках. Отже, до вказаних додатків позивач має право перерахувати вартість товару, а різницю стягнути з відповідача.

Посилання відповідача про здійснення платежів із урахуванням курсової різниці не приймаються, оскільки, як вже вказувалось, за умовами договору курс іноземної валюти, на підставі якого вираховувалась вартість товару, встановлювався станом на дату формування накладної. Розрахунок проводився з порушенням строків, визначених у додатках до договору і позивач, згідно умов договору, мав право при зміні курсу іноземної валюти у більшу сторону в день оплати взяти курс станом на день фактичної оплати.

Суд, здійснивши перерахунок курсової різниці вартості товару згідно додатків №№1, 2, 3, 5 (6, 7 в частині сум, що підлягали сплаті до 01.09.2014р.), вважає обгрунтовано заявленою сумою 6923,18 грн.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як встановлено судом, відповідач - СФГ „ПріорітетВ» розрахувався за поставлений товар з порушенням строків оплати, що й стало підставою для нарахування пені, штрафу та 36% річних. Крім того, позивачем, на підставі умов договору, перераховано вартість товару та заявлено до стягнення курсову різницю.

Виконання зобов'язання за договором поставки було забезпечено договором поруки, за умовами якого поручителем СФГ „ПріорітетВ» виступив виробничий сільськогосподарський кооператив „ШпичинціВ» , обсяг відповідальності якого передбачено умовами пункту 2.1 договору поруки. До того ж, у договорі встановлено право позивача на власний вибір, направити поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання або пред'явити до поручителя позов.

Враховуючи встановлений факт неналежного виконання відповідачем - СФГ „ПріорітетВ» своїх зобов'язань за договором поставки та нарахування у зв'язку з цим штрафних санкцій, а також можливість стягнення курсової різниці, сплата яких забезпечувалась договором поруки, вимога про солідарне стягнення з відповідачів коштів є обгрунтованою.

З огляду на викладене вище, позов підлягає задоволенню частково в частині солідарного стягнення з відповідачів 617,12 грн. - пені, 9235,97 грн. - штрафу, 887,45 грн. - 36% річних та 6923,18 грн. - курсової різниці.

У частині позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів 940,48 грн. - пені, 1024,14 грн. - 36% річних та 4802,33 грн. - курсової різниці належить відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРОВ» , м. Волочиськ до селянського фермерського господарства „ПріорітетВ» , с. Кам'яний Брід, Коростишівський район, Житомирська область до виробничого сільськогосподарського кооперативу „ШпичинціВ» , с. Шпичинці, Хмельницький район про солідарне стягнення 1557,60 грн. - пені, 9235,97 грн. - штрафу, 1911,59 грн. - 36% річних, 11725,51 грн. - курсової різниці задовольнити частково.

Стягнути солідарно з селянського фермерського господарства „ПріорітетВ» (Житомирська область, Коростишівський район, с. Кам'яний Брід; код 32505852) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРОВ» (м. Волочиськ, вул. Котовського, 7; код 37993500) 617,12 грн. (шістсот сімнадцять гривень 12 коп.) - пені, 9235,97 грн. (дев'ять тисяч двісті тридцять п'ять гривень 97 коп.) - штрафу, 887,45 грн. (вісімсот вісімдесят сім гривень 45 коп.) - 36% річних, 6923,18 грн. (шість тисяч дев'ятсот двадцять три гривні 18 коп.) - курсової різниці (солідарний боржник - виробничий сільськогосподарський кооператив „ШпичинціВ» (Хмельницький район, с. Шпичинці; код 03788721).

Видати наказ.

Стягнути солідарно з виробничого сільськогосподарського кооперативу „ШпичинціВ» (Хмельницький район, с. Шпичинці; код 03788721) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРОВ» (м. Волочиськ, вул. Котовського, 7; код 37993500) 617,12 грн. (шістсот сімнадцять гривень 12 коп.) - пені, 9235,97 грн. (дев'ять тисяч двісті тридцять п'ять гривень 97 коп.) - штрафу, 887,45 грн. (вісімсот вісімдесят сім гривень 45 коп.) - 36% річних, 6923,18 грн. (шість тисяч дев'ятсот двадцять три гривні 18 коп.) - курсової різниці (солідарний боржник - селянське фермерське господарство „ПріорітетВ» , Житомирська область, Коростишівський район, с. Кам'яний Брід; код 32505852).

Видати наказ.

Стягнути з селянського фермерського господарства „ПріорітетВ» (Житомирська область, Коростишівський район, с. Кам'яний Брід; код 32505852) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРОВ» (м. Волочиськ, вул. Котовського, 7; код 37993500) 440,30 грн. (чотириста сорок гривень 30 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з виробничого сільськогосподарського кооперативу „ШпичинціВ» (Хмельницький район, с. Шпичинці; код 03788721) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРОВ» (м. Волочиськ, вул. Котовського, 7; код 37993500) 440,30 грн. (чотириста сорок гривень 30 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У частині позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів 940,48 грн. - пені, 1024,14 грн. - 36% річних та 4802,33 грн. - курсової різниці відмовити.

Повне рішення складено 18 грудня 2015 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 4 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3, 4 - відповідачам: селянському фермерському господарству „ПріорітетВ» (Житомирська область, Коростишівський район, с. Кам'яний Брід), виробничому сільськогосподарському кооперативу „ШпичинціВ» (Хмельницький район, с. Шпичинці).