Постанова

від 09.12.2015 по справі 910/13743/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2015 р. Справа№ 910/13743/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Куксова В.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Попельнюк В.Р., посвідчення №031858 від 02.02.2015р.

від позивача: Демакова Я.О., дов. №06-30/1853 від 28.09.2015р.

Гринь В.А., дов. №06-30/282 від 17.02.2015р.

від відповідача-1: Косуха Є.І., дов. №1564/10 від 26.11.2014р.

від відповідача-2: Ярощук В.М., дов. б/н від 18.06.2015р.

від третьої особи-1: Палійчук В.О., дов. №34 від 07.12.2015р.

від третьої особи-2: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хитрий лис" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2015р.

у справі № 910/13743/15 (головуючий суддя - Сташків Р.Б.,

судді Цюкало Ю.В., Ващенко Т.М.)

за позовом прокурора Бородянського району Київської області в інтересах

держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління

лісового та мисливського господарства

до Київської обласної ради (відповідач-1)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Хитрий лис" (відповідач-2)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Київське обласне мисливсько-рибальське виробниче об'єднання

Київської обласної ради Українського товариства мисливців і

рибалок (третя особа-1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1

Державне агентство лісових ресурсів (третя особа-2)

про визнання незаконним і скасування рішення № 559-30-УІ від

28.02.2013р., визнання недійсним договору від 14.03.2013р. та

зобов'язання повернути мисливські угіддя (12,8 тис. га) Київському

обласному та по м. Києву управлінню лісового та мисливського

господарства

В судовому засіданні 09.12.2015р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В травні 2015р. прокурор Бородянського району Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київської обласної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Хитрий лис" про визнання незаконним і скасування рішення № 559-30-УІ від 28.02.2013р., визнання недійсним договору від 14.03.2013р. та зобов'язання повернути мисливські угіддя (12,8 тис. га) Київському обласному та по м. Києву управлінню лісового та мисливського господарства.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції прокурором подано заяву про уточнення формулювання позовних вимог від 22.06.2015р. та від 22.10.2015р. (фактично - про зміну предмету позову), яка прийнята судом до розгляду, про:

1) визнання незаконним та скасування п. 2, 4, 5.2 рішення Київської обласної ради №559-30-УІ від 28.02.2013 в частині надання у користування мисливських угідь площею 12,8 тис. га ТОВ «Хитрий лис» та укладення договору про умови ведення мисливського господарства;

2) визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства від 14.03.2013, укладеного між Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства та ТОВ «Хитрий лис»;

3) зобов'язання ТОВ «Хитрий Лис» повернути мисливські угіддя, загальною площею 12,8 тис.га Київському обласному та по м. Києву управлінню лісового та мисливського господарства, які знаходяться в адміністративних межах Бородянського та Києво-Святошинського районах в межах:

- з півночі від смт. Бородянка на північ по автодорозі в напрямку с. Здвижівка, автодорозі в напрямку с.Здвижівка, с.Блиставиця до перетину дороги Гостомель - Буча;

- зі сходу по дорозі Гостомель-Буча до перетину з автодорогою Київ-Коростень;

- з півдня на захід по автодорозі в напрямку Київ-Коростень до смт. Бородянка.

Позов прокуратури, підтриманий позивачем та третьою сообою-1, мотивований порушенням ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» щодо відсутності згоди власників та користувачів земельних ділянок, на яких знаходяться мисливські угіддя, на надання мисливських угідь відповідачу-2.

Відповідач-2 проти позову заперечував, посилаючись на те, що всі погодження були наявні, рішення Київської обласної ради від 28.02.2013 №559-30-УІ оскаржувалось до адміністративного суду та протиправним визнано не було, а отже відсутні підстави для визнання недійсними оспорюваних рішення та договору, та витребування у відповідача-2 мисливських угідь.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач-1 підтримав позицію Відповідача-2, третя особа-1 по суті спору обґрунтованих пояснень не подала, а третя особа-2 у наданих суду поясненнях підтримувала позицію прокурора.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2015р. у справі № 910/13743/15 позов задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасовано п. 2, 4, 5.2 рішення Київської обласної ради № 559-30-УІ від 28.02.2013 в частині надання у користування мисливських угідь площею 12,8 тис. га Товариству з обмеженою відповідальністю "Хитрий лис" та укладення договору про умови ведення мисливського господарства.

Визнано недійсним договір про умови ведення мисливського господарства від 14.03.2013, укладений між Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хитрий лис".

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Хитрий лис" повернути мисливські угіддя, загальною площею 12,8 тис.га Київському обласному та по м. Києву управлінню лісового та мисливського господарства, які знаходяться в адміністративних межах Бородянського та Києво-Святошинського районах в межах:

- з півночі від смт. Бородянка на північ по автодорозі в напрямку с.Здвижівка, автодорозі в напрямку с.Здвижівка, с.Блиставиця до перетину дороги Гостомель - Буча;

- зі сходу по дорозі Гостомель-Буча до перетину з автодорогою Київ-Коростень;

- з півдня на захід по автодорозі в напрямку Київ-Коростень до смт. Бородянка.

Стягнуто з Київської обласної ради у дохід Державного бюджету України 1 827, 00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хитрий лис" у дохід Державного бюджету України 1 827, 00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, з порушенням положень ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу ТОВ "Хитрий лис" 13.11.2015р. передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Шаптала Є.Ю., Самсін Р.І.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015р., у зв'язку із припиненням повноважень судді Самсіна Р.І., сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 09.12.2015р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2015р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні апеляційної інстанції 09.12.2015р. підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Прокурор, представники позивача та третьої особи-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції 09.12.2015р. заперечували проти доводів відповідача-2, викладених в апеляційній скарзі, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції 09.12.2015р. підтримав доводи відповідача-2, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Представник третьої особи-2 в судове засідання апеляційної інстанції 09.12.2015р., будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Рішенням Київської обласної ради №559-30-УІ від 28.02.2013 «Про закріплення мисливських угідь на території Київської області» надано, зокрема, в користування ТОВ «Хитрий лис» (відповідачу-2) мисливські угіддя для ведення мисливського господарства терміном на 49 років площею 12,8 тис.га в межах Бородянського та Києво-Святошинського району (згідно з додатком 2) (п.2 рішення).

В додатку 2 до рішення Київської обласної ради №559-30-УІ від 28.02.2013 визначено межі мисливських угідь ТОВ «Хитрий лис», які знаходяться в адміністративних межах Бородянського та Києво-Святошинського району: з півночі від смт. Бородянка на північ по автодорозі в напрямку с.Здвижівка, автодорозі в напрямку с.Здвижівка, с.Блиставиця до перетину дороги Гостомель - Буча; зі сходу по дорозі Гостомель-Буча до перетину з автодорогою Київ-Коростень; з півдня на захід по автодорозі в напрямку Київ-Коростень до смт. Бородянка.

Пунктами 4, 5.2 вказаного рішення було зобов'язано ТОВ «Хитрий лис» забезпечити в мисливських угіддях, наданих в користування, проведення необхідних заходів, передбачених Законом України «Про мисливське господарство та полювання», а Київське обласне та по м.Києву управління лісового та мисливського господарства зобов'язано укласти в установленому порядку договір із ТОВ «Хитрий лис» про умови ведення мисливського господарства у мисливських угіддях, що надані йому у користування.

На підставі зазначеного рішення Київської обласної ради, відповідно до ст.21 Закону України «Про мисливське господарство та полювання, 14.03.2013р. між відповідачем-2 та Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства (позивач) було укладено договір про умови ведення мисливського господарства.

Як зазначає прокурор, надання вказаних угідь у користування ТОВ «Хитрий лис» було погоджено лише Бабинецькою (рішення виконавчого комітету від 22.07.2013 № 61), Клавдієве-Тарасівською (рішення виконавчого комітету від 30.07.2013 № 108), Бородянською (рішення виконавчого комітету від 11.07.2013 № 110) селищними радами, Новозаліською (рішення від 27.06.2013), Микулицькою (рішення виконавчого комітету від 27.08.2013 № 61), Блиставицькою (рішення від 06.09.2013), Пилиповецькою (рішення від 08.07.2013 № 345-21-6) сільськими радами Бородянського району, Бородянською районною радою (рішення від 20.12.2013 № 371-21- УІ), Бородянською районною державною адміністрацією (27.02.2013 № 7- 37-181) та ДП «Клавдієвське лісове господарство» (27.02.2013 №79/03).

Прийняття Київською обласною радою всупереч ст.22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» рішення від 28.02.2013р. №559-30-У1 без погодження надання у користування ТОВ «Хитрий лис» мисливських угідь з власниками та користувачами земельних ділянок, і стало підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання регулюються спеціальним Законом України «Про мисливське господарство та полювання».

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (надалі - Закон) мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з Радою міністрів АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

Відповідно до ст.1 Закону мисливські угіддя є ділянками суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.

Таким чином, запровадження на законодавчому рівні погоджень всіх землекористувачів зумовлене необхідністю узгодження реалізації власниками земельних ділянок, на яких знаходяться мисливські угіддя, прав на землю з реалізацією користувачем мисливських угідь права на ці угіддя.

Водночас, в порушення ст.22 Закону, на момент прийняття відповідачем -1 оскаржуваного рішення, власниками та користувачами земельних ділянок не було надано жодного погодження на ведення ТОВ «Хитрий лис» мисливського господарства в їх межах.

Так, статтею 10 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» визначено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить, зокрема, вирішення відповідно до цього Закону питань, що стосуються надання у користування мисливських угідь.

В порушення норм чинного законодавства Бабинецькою, Клавдієво-Тарасївською, Бородянською селищними радами та Микулицькою сільською радою Бородянського району питання погодження надання в користування мисливських угідь не були винесені на розгляд сесії, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Натомість рішення «виконавчих комітетів» рад не є рішеннями відповідних рад як колегіальних органів місцевого самоврядування, та за вказаним Законом вирішення питань, що стосуються надання у користування мисливських угідь, до повноважень виконавчих органів рад, без наявності рішення відповідної ради, не віднесено.

Зазначені рішення «виконавчих комітетів» рад, прийняті після прийняття Київською обласною радою 28.02.2013р. рішення №559-30-УІ, не є погодженнями рад у розумінні указаного Закону, а тому не тягнуть за собою правових наслідків як «надана сільськими радами згода».

Слід зауважити, що до території вищевказаних мисливських угідь площею 12,8 тис.га, які надані у користування ТОВ «Хитрий лис» увійшли території сільських та селищних рад Бородянського району: Блиставицької, Здвиженської, Микулицької, Новозаліської, Бабинецької, Бородянської, Клавдієво-Тарасівської та Пилиповецької, в т.ч. землі, що розташовані в межах населених пунктів, які визначені оскаржуваним рішенням Київської обласної ради як мисливські угіддя, що також підтверджується відповідними картографічними матеріалами щодо меж мисливських угідь та інформацією управління Держземагенства у Бородянському районі від 01.07.2015 за №0-1007-0.2-5831/2-12.

У зв'язку з цим посилання апелянта на положення ст.20 Закону, якою визначено заборони щодо здійснення полювання, зокрема, щодо місця, часу, знарядь полювання тощо, не мають відношення до обставин справи, оскільки відповідачем порушено встановлений Законом порядок надання мисливських угідь у користування, встановлений ст.22 Закону.

При цьому, доводи апелянта про те, що погодження сільських та селищних рад, на території яких надаються в користування мисливські угіддя, не потрібні, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

З наявної у матеріалах довідки Управління Держземагенства у Бородянському районі Київської області від 28.07.2014 № 907 з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, користувачами, угіддями, вбачається вичерпний перелік землекористувачів станом на 01.01.2013р., які рахуються на території мисливських угідь, які перебувають у користування ТОВ «Хитрий лис».

В додатках до вказаної довідки надано вичерпний перелік землекористувачів на 48 арк., що знаходиться в матеріалах справи, у зв'язку з чим посилання апелянта на ненадання переліку землекористувачів земельних ділянок, які увійшли до складу наданих мисливських угідь, не відповідають дійсності.

Матеріалами справи підтверджується, що до прийняття відповідачем-1 оспорюваного рішення були відсутні погодження власників та користувачів земельних ділянок у межах Блиставицької, Здвижівської, Микулицької, Новозаліської, Бабинецької, Бородянської та Клавдієво-Тарасівської сільських та селищних рад Бородянського району.

Доказів протилежного відповідачами не надано.

Посилання Відповідача-2 на те, що до прийняття оскаржуваного рішення Київської обласної ради від 28.02.2013 №559-30-УІ були наявні позитивні висновки та рекомендації постійної комісії Київської обласної ради з питань земельних відносин, Києво-Святошинської РДА (від 25.02.2013 №07-26/967), Бородянської РДА (від 17.02.2013 №7-37-181), Київської ОДА (від 27.02.2013 №11-20/11331), подання Державного агентства лісових ресурсів України (від 27.02.2013 №03-01/994-13) та що опис меж угідь було погоджено головою Бородянської РДА, головою Києво-Святошинської РДА, начальником управління Держземагенства в Бородянському районі, в.о. начальника відділу Держземагенства в Києво-Святошинському районі Київській області, не спростовують відсутність погодження власників та користувачів земельних ділянок у межах відведених угідь ТОВ «Хитрий лис», оскільки право на користування мисливськими угіддями може виникнути за наявності згоди землевласників або землекористувачів, отриманої у встановленому законом порядку, а відсутність погодження власників або користувачів земельної ділянки на ведення мисливського господарства вже є порушенням законодавчо встановленого порядку надання мисливських угідь у користування.

Таким чином, законом встановлено, що для ведення мисливського господарства необхідні погодження усіх власників та користувачів земельних ділянок, на яких знаходяться мисливські угіддя, які планується отримати у користування для ведення мисливського господарства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 11.08.2010р. у справі №50/550-50/560.

Отже, на момент прийняття Київською обласною радою рішення від 28.02.2013р. №559-30-УІ, про надання у користування ТОВ «Хитрий лис» мисливських угідь площею 12,8 тис.га для ведення мисливського господарства, погоджень на надання в користування від власників та користувачів земельних ділянок, на яких знаходяться мисливські угіддя, не було, що є прямим порушенням ст.22 Закону.

Доводи апелянта про те, що правова конструкція ст.22 Закону не містить вимоги щодо отримання у власників та користувачів земельних ділянок, сільських та селищних рад згоди, а також про те, що закон не вимагає від обласних рад, які приймають рішення про надання у користування мисливських угідь, здійснювати додаткову перевірку наявних погоджень від власників та користувачів земельних ділянок, які будуть входити до складу мисливських угідь, повністю спростовуються положеннями ч.1 ст.22, ст.10 Закону.

Крім того, частиною 6 ст.21 Закону встановлено, що відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами.

Однак відповідачем-2 не надано належних та допустимих доказів укладення ним договорів з власниками та користувачами земельних ділянок, на яких знаходяться мисливські угіддя.

Додатково слід зазначити, що Здвижівською сільською радою Бородянського району Відповідачу-2 14.03.2013 у погодженні клопотання про надання в користування частини мисливських угідь, які розташовані на території ради було відмовлено.

Пізніше, 15.07.2014 Бабинецькою селищною радою прийнято рішення № 09-28-VI, яким скасовано рішення № 61 від 22.07.2013 щодо надання погодження на користування мисливськими угіддями Відповідачу-2 в адміністративно-територіальних межах Бабинецької селищної ради. Такі ж рішення про скасування попередніх рішень були прийняті Клавдієве-Тарасівською (14.07.2014 № 1591), Бородянською (22.07.2014 № 909-42-VI) селищними радами, Новозаліською (11.07.2014), Микулицькою (25.07.2014 № 25-УI), Блиставицькою (25.07.2014) сільськими радами Бородянського району.

Посилання відповідача-2 на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2014 у справі № 826/11863/14 встановлена правомірність оскаржуваного рішення Київської обласної ради від 28.02.2013р. № 559-30-V1, а отже дана обставина не потребує доведення у межах даного спору, місцевим господарським судом вірно відхилені виходячи з наступного.

В адміністративній справі № 826/11863/14 позивачем Дочірнім підприємством «Бородянське районне мисливсько-рибальське господарство Київського обласного мисливсько-рибальського виробничого об'єднання Київської обласної ради УТМР» заявлено вимоги про скасування спірного рішення Київської обласної ради у зв'язку з тим, що ним порушено переважне право позивача на отримання в користування мисливських угідь.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.08.2014р. у справі № 826/11863/14 у задоволенні вказаного позову відмовлено у зв'язку з тим, що право користування мисливськими угіддями у Бородянського МРГ було припинено та не продовжено строк користування цими угіддями.

Адміністративним судом не надавалась правова оцінка відсутності погоджень власників (в т.ч. фізичних осіб) та користувачів земельних ділянок,

у межах Блиставицької, Здвижівської, Микулицької, Новозаліської, Бабинецької, Бородянської та Клавдієво-Тарасівської сільських та селищних рад Бородянського району, на яких знаходяться мисливські угіддя, наданих оспорюваним рішенням у користування ТОВ «Хитрий лис» для ведення мисливського господарства.

Відповідно до ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Протиправне рішення Київської обласної ради призвело до незаконного укладення договору про умови ведення мисливського господарства від 28.02.2013р. між Київським обласним та по м.Києву управлінням лісового та мисливського господарства та ТОВ «Хитрий лис» та передачу строком на 49 років у користування відповідача -2 мисливських угідь площею 12,8 тис.га з порушенням норм діючого законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку.

Оскільки на момент прийняття Київською обласною радою рішення від 28.02.2013р. №559-30-УІ про надання у користування ТОВ «Хитрий лис» мисливських угідь площею 12,8 тис.га для ведення мисливського господарства були відсутні відповідні погодження власників та користувачів земельних ділянок, що є прямим порушенням ст.22 Закону, а також не були укладені відповідачем-2 передбачені ч.6 ст.21 Закону договори з власниками та користувачами земельних ділянок, на яких знаходяться мисливські угіддя, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про незаконність п. 2, 4, 5.2 рішення Київської обласної ради № 559-30-УІ від 28.02.2013 в частині надання у користування мисливських угідь площею 12,8 тис. га Товариству з обмеженою відповідальністю "Хитрий лис" та його скасування.

Також визнанню недійсним підлягає договір про умови ведення мисливського господарства від 14.03.2013, укладений між Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства та ТОВ «Хитрий лис», виходячи з наступного.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Цивільним кодексом України також передбачено відносини щодо визнання недійсності правочинів.

Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з Положенням про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. №458/2011 Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. Основними завданнями Держлісагентства України є: внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства; реалізація державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

Київське обласне та по м.Києву управління лісового та мисливського господарства підпорядковується Держлісагентству України та є його територіальним органом, діє на підставі Положення, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України 12.11. 2012 № 401.

Дане управління на підставі оспорюваного рішення Київської обласної ради 14.03.2013р. уклало договір про умови ведення мисливського господарства з TOB „Хитрий лис", який не відповідає положенням Цивільного кодексу України та ст.22 Закону України „Про мисливське господарство та полювання" (відповідачеві-2 надано у користування для ведення мисливського господарства мисливські угіддя без погодження з власниками та користувачами земельних ділянок, на яких знаходяться мисливські угіддя), у зв'язку з чим він підлягає визнанню недійсним, оскільки порушення, які були допущені при укладанні спірного договору про умови ведення мисливського господарства є істотними та суперечать нормам чинного законодавства.

У зв'язку з визнанням оспорюваного договору недійсним, місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено на підставі ч. 1 ст. 216 ЦК України вимоги про зобов'язання відповідача-2 повернути позивачу мисливські угіддя, які були передані у користування за визнаним судом недійсним рішенням органу місцевого самоврядування та укладеним на його підставі договором.

Посилання апелянта на не встановлення судом у чому саме відбулось порушення прав та законних інтересів позивача у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення, не приймаються колегією суддів до уваги виходячи з наступного.

Статтею 2 ГПК України передбачено порушення справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Виходячи зі змісту рішення Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.1999р., прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Одночасно, згідно з вказаним рішенням Конституційного Суду України, поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції і спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст. 6,7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування.

Пунктом 4 рішення Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.1999р. передбачено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в її діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Держава зацікавлена в належній поведінці суб'єктів правовідносин, яку вона закріпила в законах та інших нормативно-правових актах.

З огляду на наведене, а також враховуючи системний аналіз приписів статті 36 Закону України «Про прокуратуру», норм ГПК України та рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99, оскільки неправомірним рішенням Київської обласної ради порушено інтереси держави, прокурором правомірно заявлено позов в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, яке підпорядковується Держлісагентству України та є його територіальним органом, діє на підставі Положення, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України 12.11. 2012 № 401 та здійснює реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, рішення прийнято з наданням належної оцінки доказам по справі, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 22.10.2015р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хитрий лис" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2015р. у справі № 910/13743/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2015р. у справі № 910/13743/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/13743/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

В.В. Куксов