Постанова

від 09.12.2015 по справі 926/530/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2015 р. Справа № 926/530/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Хабіб М.І.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

з участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» на рішення господарського суду Чернівецької області від 08 червня 2015 року у справі №926/530/15 за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» про визнання незаконною діяльність та рішення ліквідаційної комісії ВАТ «Путильське РТП»

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року до Господарського суду Чернівецької області звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «Путильське ремонтно-транспортне підприємство», просив суд визнати незаконним рішення ліквідаційної комісії відкритого акціонерного товариства «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» від 25 березня 2014 року про:

- надання дозволу на продаж та оформлення договору купівлі-продажу 31/100 частини прохідної, за адресою АДРЕСА_1, за ціною 32746,00 грн. ОСОБА_3, а саме першого поверху прохідної із зарахуванням попередньо сплачених ОСОБА_3 коштів за квитанціями від 04.06.2009р. та від 15.09.2009 р.;

- нарахування заробітної плати ОСОБА_3 за період з 01.04.2010р. до 20.09.2012р. згідно контракту, табелів виходу на роботу та рішення ліквідаційної комісії від 18.03.2010р.;

- включення в реєстр оплат заборгованість перед ТОВ АФ «Вест-Аудит» за договорами: №07/12-12 від 07.12.2012р. про надання консультативної допомоги з питань завершення ліквідації ВАТ «Путильське РТП» на суму 15000,00 грн.; №07/08-13-1 від 07.08.2013р. за проведення перевірки достовірності фінансової звітності ВАТ «Путильське РТП» за 2010 рік на суму 1000,00 грн.; №07/08-13-2 від 07.08.2013р. за проведення перевірки достовірності фінансової звітності ВАТ «Путильське РТП» за 2011 рік на суму 1000,00 грн.; №07/08-13-3 від 07.08.2013р. за проведення перевірки достовірності фінансової звітності ВАТ «Путильське РТП» за 2012 рік на суму 1000,00 грн.; за договором від 24.07.2013р. за відновлення бухгалтерського обліку ВАТ «Путильське РТП» на суму 10000,00 грн.

Позивач зазначає, що він є акціонером відкритого акціонерного товариства «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» і обраний у склад ліквідаційної комісії товариства. Загальні збори акціонерів 04 листопада 2008 року вирішили ліквідувати ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство», створили ліквідаційну комісію, а кошти від продажу майна товариства після розрахунків з кредиторами розподілити між акціонерами пропорційно кількості належних ім. акцій. Всупереч вимогам ст.ст. 111, 112 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про господарські товариства» ліквідаційна комісія ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» не провела повної інвентаризації майна і не склала проміжного ліквідаційного балансу. Проте 25 березня 2014 року ліквідаційна комісія прийняла рішення (п.5) щодо продажу майна товариства ОСОБА_3 та зарахування сплачених ним у 2009 році коштів згідно протоколу №1 засідання ліквідаційної комісії від 27 лютого 2009 року. Однак постановою Вищого господарського суду України від 24 березня 2011 року у справі №10/134 рішення ліквідаційної комісії ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» від 27 лютого 2009 року та від 01 квітня 2009 року визнано незаконними.

Також позивач вважає незаконним п. 9 рішення ліквідаційної комісії від 25 березня 2014 року про нарахування голові комісії ОСОБА_3 заробітної плати за період з 01.04.2010р. до 20.09.2012р. та здійснення її виплати, оскільки не проведено інвентаризацію майна, не складено і не затверджено проміжний ліквідаційний баланс, не здійснені розрахунки першої черги щодо відшкодування шкоди, завданої здоров'ю ОСОБА_4

На думку позивача, не відповідають дійсності і рішення ліквідаційної комісії ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» в частині включення в реєстр оплат заборгованості перед ТОВ АФ «Вест-Аудит» за договорами про надання консультативної допомоги з питань завершення ліквідації ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» на суму 15000,00 грн., оскільки « На даний момент відсутні будь-які документи, що підтверджують здійснення зазначеної роботи у повному обсязі, як і відсутні документи про прийняття такої роботи у вигляді актів виконаних робіт. Тому рішення ліквідаційної комісії є передчасним».

Позивач звертає увагу на неналежне оформлення протоколу ліквідаційної комісії ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство».

Позивач стверджує, «…що ліквідаційна комісія ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» неналежно виконує свої обов'язки щодо здійснення ліквідації товариства без дотримання зазначеної законом процедури, що знайшло своє відображення у незаконному відчуженні майна, чим спричиняє майнову шкоду акціонерам та кредиторам та незаконному вирішенні питання про нарахування та виплати заробітної плати, до вирішення питань про задоволення вимог кредиторів першої черги».

Як на правову підставу позовних вимог позивач покликається на ст.ст. 111, 112 Цивільного кодексу України, ст.ст. 59, 60, 61 Господарського кодексу України, норми процесуального права.

Господарський суд Чернівецької області (суддя Проскурняк О.Г.) рішенням від 08 червня 2015 року визнав недійсним рішення засідання ліквідаційної комісії відкритого акціонерного товариства «Путильське РТП» від 25 березня 2014 року.

Суд першої інстанції виходив з того, що прийняття рішення ліквідаційною комісією товариства про продаж майна, здійснення продажу майна товариства та визначення кредиторів, має здійснюватись за затвердженим зборами ліквідаційним балансом, якого на виконання вимог зборів акціонерів від 4 листопада 2008 року ліквідаційною комісією не подано на затвердження. Суд керувався приписами ст. 20 Закону України «Про господарські товариства», ст. 88 Закону України «Про акціонерні товариства» та ч. 4 ст. 105 ЦК України.

Відповідач, відкрите акціонерне товариство «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Чернівецької області від 08 червня 2015 року по справі №926/530/15, просить Львівський апеляційний господарський суд скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Скаржник вважає оскаржуване рішення суду незаконним і таким, що у відповідності до вимог п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню.

Зазначає, що судом першої інстанції безпідставно зроблено посилання на порушення ліквідаційною комісією при прийнятті рішень 25 березня 2014 року про продаж майна товариства вимог ст. 20 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції від 27 квітня 2007 року) та ч. 4 ст. 105 ЦК України (в редакції від 16 вересня 2008 року), оскільки ці вимоги законодавства були виконані ліквідаційною комісією ще в період 2008-2010 років, про що зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 24 березня 2011 року по справі №10/134. Крім того, судом першої інстанції не дано належної оцінки та не взято до уваги того факту, що загальними зборами акціонерів ВАТ «Путильське РТП» від 4 листопада 2008 року, якими прийнято рішення про ліквідацію товариства відповідно до ч. 3 ст. 88 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено порядок ліквідації та розподілу майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, а саме ними прийнято рішення: «кошти від продажу майна товариства у відповідності до чинного законодавства після розрахунків з кредиторами розподілити між акціонерами пропорційно кількості належних їм акцій». По завершенню всій дій по ліквідації товариства подати зборам на затвердження ліквідаційний баланс.

Також скаржник зазначає, що судом не взято до уваги того факту, що ОСОБА_3, якому було продано 31/100 частину, першого поверху прохідної відповідно до рішення ліквідаційної комісії ВАТ «Путильське РТП» від 27.02.2009р., оплатив вартість придбаного майна в сумі 32746,00 грн., які були перераховані ним на рахунок ВАТ «Путильське РТП» ще до часу визнання судом такого рішення незаконним. Кошти які поступили на рахунок товариства були витрачені товариством на сплату податків, тому грошових коштів для їх повернення ОСОБА_3 після скасування рішення у ВАТ «Путильське РТП» не було. Розрахуватись з ОСОБА_3 товариство могло тільки за рахунок продажу майна. А тому, на думку скаржника, рішення ліквідаційної комісії про надання дозволу на продаж ОСОБА_3 першого поверху прохідної та зарахування коштів сплачених ним ВАТ «Путильське РТП» у сумі 32746,00 грн. є цілком правомірним і даним рішенням ніяких майнових прав акціонерам не заподіяно.

Позивач ОСОБА_1 надав суду відзив на апеляційну скаргу, просить таку залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з підстав зазначених у відзиві.

Суд неодноразово оголошував перерви у судових засіданнях, відкладав розгляд справи.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2015 року у склад колегії замість судді Данко Л.С. котра перебуває у відпустці уведено суддю Давид Л.Л.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу і матеріали справи, заслухав пояснення позивача і його представника та вважає, що рішення господарського суду Чернівецької області від 08 червня 2015 року по справі №926/530/15 слід скасувати з наступних підстав.

Згідно з матеріалами справи 04 листопада 2008 року відбулися загальні збори акціонерів ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство», що оформлені протоколом №1/08, які серед іншого прийняли рішення ліквідувати товариство, створити ліквідаційну комісію в складі ОСОБА_3 - голова комісії, ОСОБА_1 (позивач) - заступник голови комісії, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - члени комісії. Кошти від продажу майна товариства після розрахунків з кредиторами вирішено розподілити між акціонерами пропорційно кількості належних їм акцій, ліквідаційній комісії у встановлені терміни здійснити всі необхідні процедури по припиненню товариства, в тому числі подати зборам на затвердження ліквідаційний баланс.

Ліквідація відкритого акціонерного товариства «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» триває сім років і не завершена.

Предметом спору у цій справі є рішення ліквідаційної комісії ВАТ «Путильське РТП» від 25 березня 2014 року. Згідно з протоколом засідання ліквідаційної комісії ВАТ «Путильське РТП» від 25 березня 2014 року ліквідаційна комісія вирішила:

1. Зняти питання про проведення інвентаризації майна з порядку денного та перенести його розгляд на наступне засідання;

2. Доручити голові ліквідаційної комісії ОСОБА_3 укласти угоду з підприємством (фізичною особою) щодо проведення упорядкування та архівацію документів фінансово-господарської діяльності та особового складу з наступною передачею документів до державного архіву;

3. Питання про складання та затвердження проміжного балансу відкласти через неявку аудитора та бухгалтера;

4. Поставити на баланс ВАТ «Путильське РТП» 80,2 кв.м. прохідної (проїзд);

5. Дати дозвіл на продаж та оформлення договору купівлі-продажу 31/100 частини прохідної, за адресою АДРЕСА_1, за ціною 32746,00 грн. ОСОБА_3, а саме першого поверху прохідної. В рахунок оплати зарахувати попередньо сплачені ОСОБА_3 кошти ВАТ «Путильське РТП» в сумі 32746,00 грн., які були перераховані ним згідно квитанцій: №ІУ4С27755 від 04.06.2009 року та квитанції 6 від 15.09.2009 року, всього на суму 32746,00 грн. Видати доручення від ВАТ «Путильське РТП» члену ліквідаційної комісії ОСОБА_8 з правом оформлення та підписання від імені ВАТ «Путильське РТП» договору купівлі-продажу 31/100 частини приміщення прохідної, тобто першого поверху, за адресою АДРЕСА_1, яке продається ОСОБА_3;

6. Включити суму 51214,61 грн. в реєстр вимог кредиторів у відповідну чергу та звернутися у Вижницьке відділення Фонду ССНВ України про перерахунок страхової виплати ОСОБА_4;

7. Провести в бухгалтерському обліку коригування залишкової вартості основних засобів за рахунок нерозподіленого прибутку;

8. Доручити бухгалтеру провести нарахування амортизації на всі об'єкти згідно облікової книги основних засобів;

9. Провести в бухгалтерському обліку відповідне нарахування заробітної плати ОСОБА_3 за період з 01.04.2010р. до 20.09.2012р. згідно контракту, табелів виходу на роботу та рішення ліквідаційної комісії від 18.03.2010р. Починаючи з січня 2013 року встановити голові ліквідаційної комісії ОСОБА_3 заробітну плату в розмірі мінімальної заробітної плати;

10. Включити в реєстр оплат заборгованість перед ТОВ АФ «Вест-Аудит» за договорами: №07/12-12 від 07.12.2012р. про надання консультативної допомоги з питань завершення ліквідації ВАТ «Путильське РТП» на суму 15000,00 грн.; №07/08-13-1 від 07.08.2013р. за проведення перевірки достовірності фінансової звітності ВАТ «Путильське РТП» за 2010 рік на суму 1000,00 грн.; №07/08-13-2 від 07.08.2013р. за проведення перевірки достовірності фінансової звітності ВАТ «Путильське РТП» за 2011 рік на суму 1000,00 грн.; №07/08-13-3 від 07.08.2013р. за проведення перевірки достовірності фінансової звітності ВАТ «Путильське РТП» за 2012 рік на суму 1000,00 грн.; за договором від 24.07.2013р. за відновлення бухгалтерського обліку ВАТ «Путильське РТП» на суму 10000,00 грн.;

11. Надати дозвіл голові ліквідаційної комісії ОСОБА_3 на укладення договору про правову допомогу з юристом у сумі 5000,00 грн.;

12. Питання про скликання зборів акціонерів зняти з порядку денного.

Із змісту позовних вимог слідує, що позивач просив суд визнати пункти 5, 9, 10 рішення ліквідаційної комісії відкритого акціонерного товариства «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» від 25 березня 2014 року.

Господарський суд Чернівецької області вийшов за межі позовних вимог і визнав недійсними усі рішення ліквідаційної комісії відкритого акціонерного товариства «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» від 25 березня 2014 року.

Суд вказав, що на виконання вимог зборів акціонерів від 4 листопада 2008 року ліквідаційною комісією не подано на затвердження загальними зборами ліквідаційного балансу, тому в порушення прав акціонерів, порядку ліквідації та зазначених норм прийнято неправомірне рішення щодо відчуження майна товариства та визначення кредиторів за відсутності затвердженого загальними зборами ліквідаційного балансу. Також суд визнав неправомірним вирішення ліквідаційною комісією питання щодо надання дозволу на продаж ОСОБА_3 першого поверху прохідної та зарахування коштів сплачених ВАТ "Путильське ремонтно-транспортне підприємство" від ОСОБА_3 у сумі 32746,00 грн. згідно протоколу №1 засідання ліквідаційної комісії від 27 лютого 2009 року, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 24 березня 2011 року по справі 10/134 визнано незаконним рішення ліквідаційної комісії від 27 лютого 2009 року.

Виходячи із приписів частини 2 статті 20 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції від 27 квітня 2007 року N 997-V), частини 4 статті 88 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17 вересня 2008 року, № 514-VI), змісту пунктів 7.1., 7.3.3. статуту ВАТ "Путильське ремонтно-транспортне підприємство" про те, що органами управління товариства є загальні збори акціонерів, наглядова рада, директор (одноособово), ревізійна комісія; засідання наглядової ради є правомочним, якщо на ньому присутні 2/3 її членів, - суд першої інстанції дійшов висновку, що ліквідаційна комісія має повноваження наглядової ради та складається з п'яти членів обраних загальними зборами від 4 листопада 2008 року. Отже, засідання ліквідаційної комісії є правомочними з розрахунку 2/3 з 5 = 3.3, тобто більше ніж три члени ліквідаційної комісії. На засіданні ліквідаційної комісії 25 березня 2014 року були присутні лише три члени ліквідаційної комісії, а відтак рішення ліквідаційної комісії прийнято неправомочним засіданням.

Такий висновок господарського суду Чернівецької області є помилковим з огляду на наступне.

За змістом ст.ст. 104, 110 Цивільного кодексу України (в редакції від 16 вересня 2008 року, чинній на дату прийняття рішення про ліквідацію - 04 листопада 2008 року) одним із способів припинення юридичної особи є її ліквідація. Юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами.

Згідно з п. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на 04 листопада 2008 року) особа, що прийняла рішення про припинення юридичної особи зобов'язана негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію для внесення до єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення; призначити комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановити порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу.

З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи (ч. 3 ст. 105).

Відповідно до порядку ліквідації юридичної особи, визначеному ст. 111 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на 04 листопада 2008 року) ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи (ч. 1 ст. 111).

Виплата грошових сум кредиторам провадиться у порядку черговості, встановленої статтею 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу. В разі недостатності грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи (ч. 2 ст. 111).

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (ч. 3 ст. 111). Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом (ч. 4 ст. 111).

Згідно з ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами; у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції від 27 квітня 2007 року, чинній на дату прийняття рішення про ліквідацію) ліквідація товариства проводиться призначеною ним ліквідаційною комісією. З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами товариства. Ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її призначення публікує в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення господарського товариства та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до нього, забезпечує визначення вартості майна товариства в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, виявляє його дебіторів і кредиторів та розраховується з ними, вживає заходів до оплати боргів товариства третім особам, а також його учасникам, складає ліквідаційний баланс та подає його вищому органу товариства або органу, що призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), за винятком товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів.

Отже призначена загальними зборами ліквідаційна комісія повинна у визначеному законом порядку здійснювати заходи щодо ліквідації господарського товариства. І саме в межах здійснення ліквідації товариства та з цією метою ліквідаційна комісія користується повноваженнями по управлінню справами товариства.

Згідно з пунктом 10.9. статуту відкритого акціонерного товариства "Путильське ремонтно-транспортне підприємство", зареєстрованого 06 листопада 2007 року, товариство ліквідується за рішенням загальних зборів акціонерів або суду.

Пунктом 10.12. статуту установлено, що комплекс організаційно-правових заходів щодо ліквідації товариства здійснює ліквідаційна комісія, до якої переходять повноваження щодо управління справами товариства.

Пунктом 7.1. статуту відкритого акціонерного товариства "Путильське ремонтно-транспортне підприємство" визначено органи управління товариства: загальні збори акціонерів, наглядова рада, директор (одноособово), ревізійна комісія.

Виконавчим органом товариства є директор, який здійснює керівництво його поточною діяльністю (п. 7.4. статуту).

Згідно з пунктом 7.5. статуту Ревізійна комісія є органом товариства, який здійснює контроль за діяльністю директора та захист прав акціонерів.

Згідно з пунктом 7.3. статуту Наглядова рада є органом товариства, який здійснює контроль за діяльністю директора та захист прав акціонерів.

Наглядова рада обирається загальними зборами з числа акціонерів у кількості 3-х членів (включаючи голову) терміном на 5 років (п. 7.3.1. статуту). Засідання наглядової ради є правомочним, якщо на ньому присутні 2/3 її членів. Рішення Наглядової ради вважаються прийнятими, якщо за нього проголосувала більшість членів, присутніх на засіданні (п. 7.3.3. статуту).

Отже, якщо буквально застосовувати названі положення статуту щодо визначення правомочності ліквідаційної комісії, то 2/3 від трьох осіб (визначена статутом кількість членів наглядової ради) є величиною меншою від трьох. На засіданні ліквідаційної комісії відкритого акціонерного товариства "Путильське ремонтно-транспортне підприємство", що відбулось 25 березня 2014 року були присутні три члени ліквідаційної комісії з п'яти призначених. Рішення приймались одноголосно.

Відтак безпідставним є висновок суду першої інстанції про відсутність кворуму і неправомочність засідання ліквідаційної комісії. Більш того, суд вибірково застосував положення статуту товариства - врахував лише вимоги щодо кворуму (2/3 від членів наглядової ради), а те, що цей кворум визначається відносно членів наглядової ради в кількості трьох осіб не прийняв до уваги.

Не ґрунтуються на законі й висновки суду про неправомірність рішення щодо відчуження майна товариства та визначення кредиторів за відсутності затвердженого загальними зборами ліквідаційного балансу і про порушення таким рішенням прав акціонерів і кредиторів. Адже згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційний баланс складається після завершення розрахунків з кредиторами, а майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Пунктом 10.13 статуту ВАТ "Путильське ремонтно-транспортне підприємство" визначено, що ліквідаційна комісія публікує повідомлення про припинення юридичної особи, порядок і строк звернення з кредиторськими вимогами; управляє майном товариства; забезпечує проведення інвентаризації і оцінки майна товариства; вживає заходів до стягнення дебіторської заборгованості; реалізує майно товариства; здійснює розрахунки з кредиторами; здійснює інші заходи, необхідні для задоволення вимог кредиторів.

Майно товариства, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, має бути реалізовано з подальшим розподілом отриманих коштів між акціонерами пропорційно до частки кожного акціонера у статутному капіталі (п. 10.14 статуту).

Згідно з пунктом 10.15. статуту за підсумками ліквідації ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджує орган, що прийняв рішення про ліквідацію.

Згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Про такі обставини, як опублікування оголошення про ліквідацію, проведення інвентаризації майна, складання річного ліквідаційного балансу вказано у постанові Вищого господарського суду України від 24 березня 2011 року у справі №10/134 за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» про визнання незаконними бездіяльності та рішень ліквідаційної комісії товариства, зобов»язання вчинити дії.

Вищий господарський суд України скасував рішення господарського суду Чернівецької області від 17 травня 2010 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2010 року у справі №10/134 і задовольнив позов. Визнав незаконним рішення ліквідаційної комісії ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» від 27 лютого 2009 року про надання згоди на продаж 69/100 частини нежитлового приміщення та 31/100 частини нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою смт. Путила, вул. Україниська, 86а; Визнав незаконним рішення ліквідаційної комісії ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» від 01 квітня 2009 року про надання згоди на продаж основних засобів;. Визнав незаконною бездіяльність ліквідаційної комісії щодо проведення дій, передбачених ст.ст. 105, 111, 112 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про господарські товариства», п. 10.13 статуту ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство».

Вищий господарський суд України вирішив спір по суті позовних вимог, тому дав оцінку наявним у справі доказам. Суд встановив допущені ліквідаційною комісією порушення порядку ліквідації ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство». Разом з тим суд вказав на ту обставину, що «…оголошення про ліквідацію ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» опубліковано у Бюлетні державної реєстрації №113 (23) за 2008 рік (10.11.2008 рік). Оцінка нерухомості, на відчуження якої надано згоду ліквідаційною комісією товариства, здійснена 22.04.2008р, фактично за рік до її продажу. Доказів проведення інвентаризації майна в ліквідаційній процедурі та складання проміжного ліквідаційного балансу до порушення провадження у цій справі відповідачем не надано. Інвентаризація майна товариства в ліквідаційній процедурі проведена 18 березня 2010 року, річний баланс складено станом на 01 січня 2010 року, тобто після порушення провадження у цій справі та заявлення позивачем вимог щодо бездіяльності ліквідаційної комісії».

Той факт, що Вищий господарський суд України постановою від 24 березня 2011 року у справі №10/134 визнав незаконними рішення ліквідаційної комісії ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» від 27 лютого 2009 року не може слугувати підставою незаконності пункту 5 рішення ліквідаційної комісії прийнятого 25 березня 2015 року в частині дозволу на продаж ОСОБА_3 частини прохідної за ціною 32746,00 грн. та зарахування 32746,00 грн. сплачених ОСОБА_3 ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» згідно квитанції №ІУ4С27755 від 04.06.2009р. та квитанції 6 від 15.09.2009р.

Як пояснив відповідач, кошти які поступили на рахунок товариства були витрачені товариством на сплату податків та на задоволення вимог кредиторів, тому грошових коштів для їх повернення ОСОБА_3 після скасування рішення у ВАТ «Путильське РТП» не було. Розрахуватись з ОСОБА_3 товариство могло тільки за рахунок продажу майна. Цю обставину не спростовує й позивач.

Відтак, рішення ліквідаційної комісії про надання дозволу на продаж ОСОБА_3 першого поверху прохідної та зарахування коштів сплачених ним відповідачу у сумі 32746,00 грн. не порушує майнових прав позивача, як акціонера. Суд враховує й те, що позивач не спростовує і не оспорює вартості 69/100 частини нежитлового приміщення та 31/100 частини нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, не називає інших обставин (наприклад наявність більш вигідних пропозицій щодо купівлі названого майна).

Доводи про незаконність оскаржуваного рішення в частині п. 9 щодо нарахування заробітної плати голові комісії ОСОБА_3 за період з 01 квітня 2010 року до 20 вересня 2012 року позивач теж обґрунтовує не проведенням інвентаризації майна товариства, відсутністю проміжного ліквідаційного балансу, а також не проведення розрахунків першої черги за вимогою про відшкодування шкоди, завданої здоров'ю ОСОБА_4

Однак названі обставини не впливають на оплату праці ОСОБА_3, як голові комісії з припинення. Тим більше, що у пункті 9 рішення вказано про проведення нарахування згідно контракту, табелів виходу на роботу та рішення ліквідаційної комісії від 18 березня 2010 року. Цих обставин позивач не спростовує й не заперечує.

Слід зазначити й те, що продаж майна товариства, яке ліквідується, погашення вимог кредиторів є необхідними заходами ліквідаційної процедури, визначеними ст.ст. 111, 112 Цивільного кодексу України, ст. 20 Закону України «Про господарські товариства», п.п. 10.12., 10.13., 10.14. статуту ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство».

Ліквідація ВАТ "Путильське ремонтно-транспортне підприємство" триває сім років, однак не завершена, що унеможливлює складання ліквідаційного балансу й подання його загальним зборам акціонерів.

У матеріалах справи відсутній проміжний ліквідаційний баланс, затверджений загальними зборами акціонерів. Разом з тим апеляційний суд виходить із таких загальних засад цивільного законодавства, як справедливість, розумність, добросовісність і вважає, що ця обставина не є достатньою підставою для визнання незаконним оскаржених рішень ліквідаційної комісії ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» від 25 березня 2014 року. При цьому суд враховує тривалість ліквідації ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство», відсутність реагування на це загальних зборів акціонерів товариства, ліквідаційної комісії товариства. Суд наголошує, що ОСОБА_1 є заступником голови ліквідаційної комісії і має усі законні підстави та обов'язок приймати участь у засіданнях ліквідаційної комісії, знайомитись із документами ліквідаційної процедури, у тому числі щодо обліку, реалізації майна, обліку й черговості погашення вимог кредиторів, руху коштів тощо. Кожен із членів ліквідаційної комісії вправі пропонувати на розгляд ліквідаційній комісії питання, які вважає необхідними і важливими для проведення і завершення ліквідації товариства, у тому числі й питання щодо скликання загальних зборів акціонерів. Здійснюючи управління справами товариства з метою і в межах проведення ліквідаційної процедури, ліквідаційна комісія повинна дотримуватись приписів закону і статуту товариства, не вчиняти дій з наміром завдати шкоди іншим особам, у тому числі кредиторам і акціонерам товариства, державі.

Щодо пункту 10 протоколу від 25 березня 2014 року, згідно з яким ліквідаційна комісія вирішила включити в реєстр оплат заборгованість перед ТОВ АФ «Вест-Аудит» за договорами: №07/12-12 від 07.12.2012р. про надання консультативної допомоги з питань завершення ліквідації ВАТ «Путильське РТП» на суму 15000,00 грн.; №07/08-13-1 від 07.08.2013р. за проведення перевірки достовірності фінансової звітності ВАТ «Путильське РТП» за 2010 рік на суму 1000,00 грн.; №07/08-13-2 від 07.08.2013р. за проведення перевірки достовірності фінансової звітності ВАТ «Путильське РТП» за 2011 рік на суму 1000,00 грн.; №07/08-13-3 від 07.08.2013р. за проведення перевірки достовірності фінансової звітності ВАТ «Путильське РТП» за 2012 рік на суму 1000,00 грн.; за договором від 24.07.2013р. за відновлення бухгалтерського обліку ВАТ «Путильське РТП» на суму 10000,00 грн.

Позивач стверджує про відсутність доказів виконання ТОВ АФ «Вест-Аудит» робіт, надання послуг за договорами у повному обсязі та докази прийняття таких робіт, послуг. Тому рішення ліквідаційної комісії про включення в реєстр заборгованість перед ТОВ АФ «Вест-Аудит» вважає передчасним.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що встановлення чи спростування факту виконання робіт, надання послуг стосується спорів, що виникають при виконанні господарських договорів.

Справа №926/530/15 за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» про визнання незаконною діяльність та рішення ліквідаційної комісії ВАТ «Путильське РТП» розглядається господарським судом, як справа, що виникла з корпоративних відносин у спорі між ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» та акціонером товариства ОСОБА_1, пов'язаним із припиненням діяльності (ліквідацією) ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство». Тому оцінка рішень ліквідаційної комісії від 25 березня 2015 року повинна здійснюватись саме у межах корпоративного спору.

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі серед іншого справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Аналіз наведених норм права з урахуванням положень п.п. 7.3., 7.4., 7.5., 10.14. статуту відкритого акціонерного товариства "Путильське ремонтно-транспортне підприємство" дає підстави для висновку, що акціонер (учасник) товариства може оспорити рішення ліквідаційної комісії, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав. У цьому випадку позивач, як акціонер, розраховує на отримання коштів від реалізації майна товариства, що залишиться після задоволення вимог кредиторів, пропорційно до його частки у статутному капіталі.

Однак у межах корпоративного спору господарський суд не вправі розглядати спори між головою ліквідаційної комісії, заступником голови та членами ліквідаційної комісії, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури. Також законом не передбачено право акціонера звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. Тому не підлягають розгляду доводи позивача про порушення прав інших акціонерів і кредиторів.

Слід зазначити й те, що продаж майна товариства, яке ліквідується, погашення вимог кредиторів є необхідними заходами ліквідаційної процедури, визначеними ст.ст. 111, 112 Цивільного кодексу України, ст. 20 Закону України «Про господарські товариства», п.п. 10.12., 10.13., 10.14. статуту ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство».

Ліквідація ВАТ "Путильське ремонтно-транспортне підприємство" триває сім років, однак не завершена, що унеможливлює складання ліквідаційного балансу й подання його загальним зборам акціонерів.

У матеріалах справи відсутній проміжний ліквідаційний баланс, затверджений загальними зборами акціонерів. Разом з тим апеляційний суд виходить із таких загальних засад цивільного законодавства, як справедливість, розумність, добросовісність і вважає, що ця обставина не є достатньою підставою для визнання незаконним оскаржених рішень ліквідаційної комісії ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» від 25 березня 2014 року. При цьому суд враховує тривалість ліквідації ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство», відсутність реагування на це загальних зборів акціонерів товариства, ліквідаційної комісії товариства. Суд наголошує, що ОСОБА_1 є заступником голови ліквідаційної комісії і має усі законні підстави та обов'язок приймати участь у засіданнях ліквідаційної комісії, знайомитись із документами ліквідаційної процедури, у тому числі щодо обліку, реалізації майна, обліку й черговості погашення вимог кредиторів, руху коштів тощо. Кожен із членів ліквідаційної комісії вправі пропонувати на розгляд ліквідаційній комісії питання, які вважає необхідними і важливими для проведення ліквідації, у тому числі й питання щодо скликання загальних зборів акціонерів. Здійснюючи управління справами товариства з метою і в межах проведення ліквідаційної процедури, ліквідаційна комісія повинна дотримуватись приписів закону і статуту товариства, не вчиняти дій з наміром завдати шкоди іншій особі.

У силу приписів закону і положень статуту призначена загальними зборами ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» ліквідаційна комісія користується повноваженнями по управлінню справами товариства. Згідно з пунктами 10.12, 10.13., 7.3.2., 7.4.3 статуту ВАТ "Путильське ремонтно-транспортне підприємство" до компетенції ліквідаційної комісії, серед іншого, належить скликання зборів акціонерів, встановлення порядку надання інформації, у тому числі конфіденційної, акціонерам тощо.

Позивач не назвав і не надав суду доказів його звернення, як акціонера і як заступника голови ліквідаційної комісії, до голови ліквідаційної комісії ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» з вимогами про належне виконання обов'язків щодо проведення ліквідаційної процедури товариства з дотриманням вимог закону і статуту товариства, надання документально підтвердженої інформації щодо здійснення ліквідаційної процедури, скликання зборів акціонерів ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» для розгляду питань неналежного виконання обов'язків ліквідаційною комісією тощо.

Неналежне оформлення протоколу ліквідаційної комісії ВАТ «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» від 25 березня 2014 року, на що звертає увагу позивач (відсутність реєстраційного номеру, механічні виправлення, відсутність підписів членів комісії на кожному аркуші протоколу) не змінюють і не впливають на зміст протоколу.

Конституцією України (ч. 2 ст. 19) встановлено обов'язок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно з ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст. 103 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право серед іншого скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти інше рішення.

З урахуванням вищевикладених приписів закону і фактичних обставин рішення господарського суду Чернівецької області від 08 червня 2015 року по справі №926/530/15 слід скасувати і прийняти нове рішення. Яким у позові відмовити.

Керуючись ст.ст. 49, 82-1, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» задовольнити.

Рішення господарського суду Чернівецької області від 08 червня 2015 року у справі №926/530/15 скасувати та прийняти нове рішення: У задоволенні позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 (59112, с. Мариничі Путильського району Чернівецької області) на користь відкритого акціонерного товариства «Путильське ремонтно-транспортне підприємство» (ідентифікаційний код 03767423, вул. Українська, 86-А, смт. Путила, Чернівецької області) 609 грн. судового збору за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Давид Л.Л.

суддя Хабіб М.І.