Рішення
від 23.09.2015 по справі 679/1010/15-ц
НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 2/679/413/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

23 вересня 2015 року Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі: головуючого - судді Ходоровського Б.В., за участю секретаря судового засідання Гладун С.О., представника позивача за довіреністю ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні місті Нетішин цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЛЕМЗАВОД» про стягнення грошових коштів, що випливають з трудових правовідносин,

ВСТАНОВИВ:

Згідно позовної заяви ОСОБА_2, уточнень до позову від 07 вересня 2015 року, усних пояснень в судовому засіданні його представника ОСОБА_1, просить стягнути із відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 5808,10грн., середній заробіток за весь період затримки розрахунку в розмірі 23463,00грн., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 376,00грн., компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату за весь період затримки в розмірі 4681,36грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 08.07.2013р. до 09.12.2013р. працював у ТОВ «ПЛЕМЗАВОД» на посаді ветеринарного фельдшера. Наказом № 13 від 09 грудня 2013р. його звільнено з роботи за власним бажанням. За весь період роботи жодного разу не отримував заробітну плату. Під час звільнення роботодавець заборгованість із заробітної плати не виплатив, кінцевий розрахунок з ним не провів, письмово не повідомив про розмір нарахованих сум, що належать до виплати. На законну вимогу надати розрахунок розміру заборгованості по заробітній платі не відреагував.

Відповідач в судове засідання не з'явився.

Судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ч.4 ст.169, ч.1 ст.224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі та оцінивши надані докази у сукупності, суд прийшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, згідно копії трудової книжки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 08.07.2013 року прийнятий у ТОВ «ПЛЕМЗАВОД» на посаду ветеринарного фельдшера. Наказом № 13 від 09 грудня 2013 року його звільнено з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с.3).

В силу ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 57 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно до ч. 1 ст. 58, ст. 59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 110 КЗпП України встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати. У ст. 30 Закону України "Про оплату праці" міститься аналогічна норма, доповнена зобов'язанням власника або уповноваженого ним органу забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Виходячи зі змісту ст. 24 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата виплачується особисто працівникові за місцем роботи або за його заявою через банківські установи.

Наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489 затверджено типові форми первинної облікової документації зі статистики праці, зокрема Форму № П-6 "Розрахунково-платіжна відомість працівника". Тобто в даному випадку факт виплати заробітної плати повинен підтверджуватися розпискою працівника про отримання нарахованої зарплати за місяць у відповідній графі розрахунково-платіжної відомості працівника. При цьому тягар доказування у трудових спорах законом покладений на відповідача.

Таким чином у позивача відсутній обов'язок надати докази в обґрунтування своїх вимог про заборгованість із заробітної плати, так як відповідно до правила ст. 30 ЗУ "Про оплату праці" на роботодавцеві лежить обов'язок обліку виконуваної роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці. Ці документи знаходяться у відповідача, тому саме на нього має бути покладений обов'язок по доказуванню зазначених обставин справи.

На спростування доводів позивача, відповідач будь-яких доказів не надав і судом їх не здобуто.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За змістом ч. 3 ст. 97 КЗпП України конкретні розміри тарифних ставок (окладів), а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій частині строк виплатити не оспорювану ним суму.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що позивач жодного разу за період роботи в ТОВ «Племзавод» заробітну плату не отримував, а під час укладення трудового договору роботодавець повідомив, що розмір заробітної плати становить мінімальний розмір встановлений Законом.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що при укладенні трудового договору сторонами було визначено розмір заробітної плати, відсутні дані про форму, систему та розмір оплати праці, визначених роботодавцем, тому суд виходить із встановленої мінімальної заробітної плати за вказаний період, що не суперечить положенням ст. 3 Закону України "Про оплату праці" та ст. 95 КЗпП України.

Таким чином, виходячи із законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, який за вказаний період становив 1147.00 грн., з відповідача необхідно стягнути заборгованість по заробітній платі за липень 2013р. в сумі 888.00 грн., за серпень - листопад 2013р. - 4588.00 грн., за грудень 2013р. - 333.00 грн. Всього - 5808.10 грн.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України передбачений обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не були виплачені належні йому від підприємства суми в день звільнення, тому вимога позивача про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку за період з 10 грудня 2013 року по 07 вересня 2015 року підлягає до задоволення.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року, передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановляння рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

На підставі п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 цього ж Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

У жовтні-листопаді 2013 року законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати складав 1147.00 грн. Таким чином середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 складала: 1147 + 1147 : 44 робочі дні за два місяці (23 робочих дні у жовтні 2013 року та 21 робочий день у листопаді 2013 року) = 52.14 грн. (п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати).

Період не виплати належної заробітної плати з 10 грудня 2013 року (наступного дня після звільнення) по 07 вересня 2015 року (дата уточнених позовних вимог) становить 450 робочих днів (грудень 2013р. - 15 днів, 2014р. - 247, січень - 7 вересня 2015р. - 188).

Таким чином розмір середнього заробітку за весь час затримки, який підлягає стягненню з відповідача, складає 23463 грн. (52.14 х 450 робочих днів).

Стаття 2 Закону України «Про оплату праці» передбачає, що структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також заохочувальних та компенсаційних виплат. Тобто компенсація за невикористану відпустку входить до структури заробітної плати.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Племзавод», то в контексті ст.ст. 2, 6 Закону України «Про відпустки» він має право на відпустку за відпрацьований період.

Відповідно до ст. 83 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про відпустки»: «у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей».

Статтею 6 цього Закону визначено загальну тривалість щорічної відпустки для працівників за відпрацьований рік - 24 календарні дні. Позивач відпрацював 153 календарні дні (з 08.07.2013р. по 09.12.2013р.) за виключенням вихідних та неробочих днів, перелік яких наведено у ст. 73 КЗпП України.

Невикористана щорічна відпустка становить 10 днів, сума грошової компенсації за невикористану відпустку становить 376 грн., тому означена сума також підлягає стягненню з відповідача. Розрахунок невикористаної відпуски, розмір грошової компенсації за невикористану відпустку, приведений позивачем в уточнюючій позовній заяві від 07 вересня 2015 року є вірним.

Підлягає до стягнення також 4681.36грн. компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату. Розрахунок означеної компенсації, приведений позивачем в уточнюючій позовній заяві від 07 вересня 2015 року також є вірним.

Згідно із ч. 1 ст. 88 цього Кодексу стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що 14 квітня 2015 р. між ПП «ПАЛЛЕТА ПЛЮС» в особі директора ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений договір про надання правової допомоги.

ПП «ПАЛЛЕТА ПЛЮС» надало позивачу по справі правову допомогу, про що свідчать наявні в матеріалах справи акт здачі-прийому наданих послуг до вказаного договору про надання правової допомоги. Понесені витрати позивача на правову допомогу підтверджуються квитанцією до прибуткових касового ордеру про оплату ОСОБА_2 наданих послуг в сумі 1025 грн., що містяться в матеріалах справи. За наведених обставин, суд приходить до висновку про стягнення на користь позивача означених витрат на правову допомогу.

Суд вважаж за необхідне також стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 343,28 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 224-226, 367 ЦПК України, ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України , суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЛЕМЗАВОД», і.к. 34119126 на користь ОСОБА_2, і.к. НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі у розмірі 5808 грн. 10 коп., середній заробіток за весь період затримки розрахунку в розмірі 23463 грн., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 376 грн., компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату за весь період затримки в розмірі 4681,36 грн. і всього 34328,46 грн.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЛЕМЗАВОД», і.к. 34119126, на користь ОСОБА_2, і.к. НОМЕР_1 1025 грн. витрат на правову допомогу.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЛЕМЗАВОД», і.к. 34119126 на користь держави 343,28 грн. судового збору.

Рішення в частині стягнення платежу за один місяць (1147грн.) підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте Нетішинським міським судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії. В разі залишення такої заяви без задоволення, відповідач вправі оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Хмельницької області через Нетішинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ходоровський Б.В.

Копія вірна:

Суддя Ходоровський Б.В.

СудНетішинський міський суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення23.09.2015
Оприлюднено23.12.2015
Номер документу54408667
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —679/1010/15-ц

Рішення від 23.09.2015

Цивільне

Нетішинський міський суд Хмельницької області

Ходоровський Б. В.

Рішення від 23.09.2015

Цивільне

Нетішинський міський суд Хмельницької області

Ходоровський Б. В.

Ухвала від 26.05.2015

Цивільне

Нетішинський міський суд Хмельницької області

Ходоровський Б. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні