Вирок

від 18.12.2015 по справі 746/530/15-к1-кп/746/99/15

СРІБНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 746/530/15-к

1-КП/746/99/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2015 року Срібнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Срібне кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, утриманців не має, освіта середня, працюючого охоронником СТОВ «ДружбаНова», раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

13 серпня 2015 року близько 10 години ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , яким про злочинні наміри ОСОБА_4 нічого не було відомо, з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, прибув на територію нежилого господарства в АДРЕСА_2 , яке відповідно до рішення 8 сесії 24 скликання Гурбинської сільської ради від 15.03.2004 року перебуває на балансі Гурбинської сільської ради. Здійснюючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 з даху будинку демонтував 32 листи 8-хвильового шиферу, бувшого у користуванні, вартістю відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №841 від 02.09.2015 року 53,96 гривні за 1 лист, на загальну суму 1726 гривень 72 коп., після чого спільно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , яким повідомив, що шифер належить йому, завантажив шифер до автомобіля марки «Москвич-412», д.н.з. НОМЕР_1 та під керуванням водія транспортного засобу ОСОБА_5 залишив територію господарства і розпорядився викраденим на власний розсуд, чим заподіяв Гурбинській сільській раді матеріальної шкоди.

Допитаний в судовому засіданні як обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у скоєному злочині визнав і пояснив, що дійсно вранці 13 серпня 2015 року він попросив ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 допомогти перевезти шифер, але при цьому повідомив їх, що він належить йому і знаходиться в його нежилому господарстві, а тому вони всі приїхали на автомобілі «Москвич» під керуванням ОСОБА_5 до господарства по АДРЕСА_2 , де він з даху будинку демонтував 32 листи 8-хвильового шиферу, який спільно завантажили до автомобіля та в послідуючому він шифер продав. В даний час у скоєному він щиро кається.

В зв"язку із визнанням своєї вини обвинуваченим у скоєному злочині і відсутності заперечень учасників судового провадження, відповідно до ст.349 ч.3 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи докази по справі і даючи їм оцінку, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.185 КК України органами досудового слідства кваліфіковані вірно, оскільки він умисно, таємно здійснив крадіжку чужого майна.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а він законом віднесений до злочину середньої тяжкості. Від скоєного злочину не настало тяжких наслідків. Обвинувачений, як особа, по місцю проживання характеризується з негативної сторони, має постійне місце проживання та роботи.

Протягом року ОСОБА_4 притягався до адміністративної відповідальності. На обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра він не перебуває. Раніше не судимий. Як пом"якшуючі обставини суд враховує те, що обвинувачений щиросердно розкаявся в скоєному злочині та активно сприяв розкриттю злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

З урахуванням викладеного, ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом"якшують покарання та відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах санкції ст.185 ч.1 КК України - у виді громадських робіт, оскільки його виправлення ще можливе і без ізоляції від суспільства.

У справі наявні речові докази 32 листа шиферу, вживаного, що переданий під зберігальну розписку ОСОБА_9 ; автомобіль марки «Москвич-412», д.н.з. НОМЕР_2 , жовтого кольору, який переданий під зберігальну розписку користувачу ОСОБА_5 , які відповідно до ст.100 КПК України залишити законним володільцям.

Процесуальні витрати по справі, які складаються із вартості проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 245 грн. 52 коп, відповідно до ст.ст.118,122,124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним за ст.185 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 не застосовувати.

Речові докази по справі: 32 листа шиферу, вживаного, що переданий під зберігальну розписку ОСОБА_9 ; автомобіль марки «Москвич-412», д.н.з. НОМЕР_2 , жовтого кольору, який переданий під зберігальну розписку користувачу ОСОБА_5 залишити законним володільцям.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати в сумі 245 грн. 52 коп. за проведення судової товарознавчої експертизи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішеня судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Учасники судового провадження також мають отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1