Постанова
від 11.07.2011 по справі 2010/2-а-170/11
ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дергачівський районний суд Харківської області

м. Дергачі, вул. Першого Травня, 63, 62300, (05763) 3-02-62

№ 2010/2-а-170/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 липня 2011 року. м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Нев'ядомський Д.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Дергачівському районі Харківської області про визнання дій незаконними та зобов`язання проведення перерахунку пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування своєї позовної заяви ОСОБА_1 вказала, що Згідно пенсійного посвідчення, позивачка перебуває на обліку Відповідача, також вона є працюючим пенсіонером.

В 2010 році їй було зроблено перерахунок пенсії Відповідачем. При цьому для перерахунку пенсії були застосовані показники заробітної плати в середньому на одну особу по Україні за 2007 рік що становить 1197,91 грн.

Згідно ст. 40, 42, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що визначався згідно зі ст. 40 Закону.

Позивачкою направлялося звернення до Відповідача, з проханням застосувати для перерахунку її пенсії показник заробітної плати в середньому на одну особу за 2009 рік, а не за 2007 рік, як це зробив Відповідач. Відповідач у своїй відповіді відмовив у перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2009 рік, посилаючись на статті бюджету та постанову Кабінету Міністрів України.

Верховна Рада України Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (пп. 10 п. 35) внесла зміни до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», врегулювавши порядок перерахунку пенсій.

Зазначеними змінами передбачалося, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, незалежно від перерв у роботі.

Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. У разі, якщо коефіцієнт заробітної плати (доходу) із урахуванням заробітної плати після призначення (попереднього перерахунку) не зменшується, за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії (а не за 2007 рік).

Проте, визнання Конституційним Судом України неконституційними положення, зокрема п. 35 р. II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» породжує неузгодженості щодо застосування норм законів, які згідно з цим Законом України були виключені або до яких вносилися зміни. І вони є неконституційними не з моменту визнання їх такими Конституційним Судом України у своєму Рішенні, а з моменту набрання чинності

З цього моменту зміни до ст.ст. 40, 42 ЗУ Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинні втрачати чинність, та вступає в силу та редакції, яка була чинна до змін.

Після рішення Конституційного Суду від 22 травня 2008 року № 10-рп 28 травня 2008 року прийнято Постанову Кабінету Міністрів України № 530, яка спрямована на недопущення зниження рівня соціального захисту окремих категорій громадян України.

Ця постанова порушує Конституційні права позивачки, зокрема ст. 1, 6, 8, 19, 22, 46, 48, 49, 64, 116 Конституції України

На підтвердження доводів позивачка зазначає наступне:

Міністерство праці та соціальної політики України видає лист від 11.03.2009 N 20/0/18-09/039. N 4096/02-01 в якому вказано наступне:

«При перерахунку та призначенні пенсій у 2010 році застосовується показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2009 рік (1650,43 грн.), як це визначено пп. 2 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 N 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

Ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (зі змінами, внесеними Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про, внесення змін до деяких законодавчих актів України") було передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначався згідно ст. 40 Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. зміни, що були внесені до ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось.

У зв'язку з цим, перерахунки пенсій проводились відповідно до пп. З п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 N 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

До законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2010 році відповідно до пп. З п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 N 530 проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197.91 грн.).»

У пп. 3. 11 постанови № 530 зазначено, що «за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, таким чином під час перерахунку моєї пенсії повинні застосовувати показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік. що становить 1650,43 грн.

Згідно ст. ст. 19, 22, Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставах, передбачених Конституцією і Законами України. При прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Законні права та інтереси позивачки були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно - правових актів, у тому числі законів України.

Про грубе порушення своїх прав, позивачці стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації. Позивачка мала повну довіру до держави України, проте, дізнавшись про порушення своїх законних прав з боку відповідача щодо неналежного нарахування і виплати щомісячного підвищення пенсії, яке продовжується і до цього часу, вона звернулась до відповідача.

До того ж, права, що порушені по довготривалому правопорушенню повинні поновлюватись з моменту, коли виникло таке порушення.

Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» ст. 13 цієї Конвенції гарантує використання мною в Україні ефективного правового захисту під яким розуміється в загальновизнаних нормах міжнародного права звернення до суду, а ст. 6 Конвенції гарантує позивачці право на звернення до суду, ст.1 Першого Протоколу Конвенції гарантує мені право на захист права власності. Ст. 9 Конституції України, ст. 8 КАС України гарантується Дія Конвенції, а нормою ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини встановлено»: «Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права»

Повертаючись до норм ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», позивачка зазначає суду прецедент Європейського суду з прав людини:

«Суд нагадує, що відповідно до його судових прецедентів, правосуддя було б ілюзорним, якби внутрішній правопорядок держави - сторони Конвенції дозволяв би невиконання остаточного і обов'язкового рішення стосовно однією зі сторін. Крім того виконання рішення чи постанови будь-якого суду слід вважати невід'ємною частиною «судового розгляду» визначені ст. 6 (справа ОСОБА_2 проти Італії від 28 липня 1999 року п. 63.

Окрім того, Європейським Судом з прав людини запроваджена процедура прийняття пілотного рішення і такі пілотні рішення відносно України вже прийнятті, зокрема справа ОСОБА_3 проти України справа № 40450 рішення від 15 жовтня 2009 року. Також Європейським Судом з прав людини прийнятті рішення на користь громадян ОСОБА_4 постраждалих від аварії на ЧАЕС і є остаточне рішення Європейського суду з прав людини справа Проніна проти України (заява № 63566/00) рішення від 18 липня 2006 року отже цитую п. 25 цього рішення: «У цій справі, заявниця зверталася до національних судів з вимогою вирішити її спір щодо пенсії з органами соціального забезпечення. Заявниця посилалася, зокрема, на положення ст. 46 Конституції, заявляючи, що її пенсія не повинна бути нижчою за прожитковий мінімум. Однак, національні суди не вчинили жодної спроби проаналізувати позов заявниці з цього погляду, попри пряме посилання у кожній судовій інстанції Не в компетенції Суду вирішувати, який шлях міг бути найадекватнішим для національних судів при розгляді цього аргументу. Однак, на думку Суду, національні суди, цілком ігноруючи цей момент, хоча він був специфічним, доречним та важливим, не виконали свої зобов'язання щодо п. 1 ст. 6 Конвенції. Відповідно, було порушення цього положення.

Що стосується правової визначеності - правової відповідності щодо правового обґрунтування позовної заяви, то відповідно до ст. "8- Конституції України ст. 9 КАС України звернення до суду безпосередньо на підставі Конституції України гарантовано ст. 152 Конституції України: «Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності Закони, інші правові акти або їх окремі положення? що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Законні права та інтереси позивачки були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно - правових актів, у тому числі законів України.

Відповідно до норми ст. 22 Конституції України: «Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.»

Відповідно до п. З ч. 4 ст. 105 КАС України: «зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій».

Щоб правосуддя в Україні не було ілюзорним, то в межах процесуального права на заявлення вимоги, гарантоване п. З ч. 4 ст. 105 КАС України позивачка заявляє вимоги:

«зобов'язати відповідача утриматись від самостійного відходу від встановленого судом порядку нарахування пенсії.»

Задоволення такої вимоги гармонує з принципом верховенства права та підвищує авторитет правосудця і встановлює перепони для підриву національної безпеки України щодо людини - об'єкту забезпечення національної безпеки України.

Для звернення до суду з метою забезпечення належного захисту своїх прав на підставі ст. 16 Кодексу адміністративного судочинства України позивачка, була вимушена користуватися платними послугами юристів. На цей час нею сплачено ТОВ «Надія» 400 (чотириста) гривень 00 коп. за надання консультативно - правових послуг, у тому числі інформування та консультування, складання та подання адміністративного. позову з необхідними додатками до суду, що підтверджується рахунком, актом, та квитанціями, які додаються до цього позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони судового процесу. А відповідно до ст. 94 КАС України «стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України або місцевого бюджету.»

На підтвердження того, що Філія ТОВ «Надія» у м. Харкові (код ЄДРПОУ 36100172, м. Харків) є фахівцем у галузі права до позову додається копія довідки з ЄДРПОУ видана Філії ТОВ «Надія» у м. Харкові, в якій одним з основних видів діяльності вказана адвокатська діяльність.

На підтвердження того, що ТОВ «Надія» (код ЄДРПОУ 31117367, м. Київ) є фахівцем у галузі права до позову додається копія довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видана ТОВ «Надія», в якій одним з основних видів діяльності вказана адвокатська діяльність. Генеральним директором ТОВ «Надія» є ОСОБА_5, яка має право на зайняття адвокатською діяльністю - свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2306/10.

Тому позивачка вважає, що понесені нею витрати на правову допомогу мають бути відшкодовані їй за судовим рішенням за рахунок відповідача з бюджету.

Також, відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначається, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідач подав заперечення у якому просив відмовити ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх доводів відповідач зазначив, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області і згідно заяви отримує пенсію за віком з 15.01.1998 року, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З 01.01.2004 року був введений в дію Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія була перерахована згідно цього Закону. Після перерахунку пенсії за вищезазначеним законом ОСОБА_1 зверталася за перерахунком пенсії з дорахуванням стажу та заробітку 12.01.2006 року, 07.02.2008 року. Перерахунки були проведені згідно ст. 40,42,45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Як видно із матеріалів пенсійної справи, 07 вересня 2010 року позивач знову звернулась до управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі з заявою про перерахунок пенсії з дорахуванням страхового стажу та заробітної плати після попереднього перерахунку пенсії згідно ч. 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ст.45 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 вересня 2010 року управлінням Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області, позивачу було проведено відповідний перерахунок на підставі ч. 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При проведенні перерахунку пенсії позивачу був дорахований стаж роботи та заробітна плата за період з 01.01.2008 року по 31.07.2010 року включно. Стаж склав 49 років 10 місяців 26 днів (598 місяців), коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 становить 0,67275.

При розрахунку коефіцієнта заробітної плати із заробітку за період з 01.01.1992 р. по 31.12.1996 р. таз 01.07.2000 р. по 31.07.2010 р. був виключений період заробітку та з 01.07.2000 р. по 31.05.2005 року на підставі п.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в результаті чого, індивідуальний коефіцієнт для обчисленні середнього заробітку після оптимізації склав 1,57899

Розмір середньомісячного заробітку для обчислення пенсії після перерахунку у 2008 році складав 1881грн.76 коп (1197,91 х 1,57087), а після даного перерахунку склав 1891 грн. 49 коп. ( 1197,91 х 1,57899),тобто він збільшився.

Отже, вимоги статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо виключення з заробітку для обчислення пенсії періодів, які можуть привести до зменшення коефіцієнту заробітка, управлінням виконано. При цьому ст. 40 вищезазначеного Закону передбачає, що із заробітку може виключатися період до 60 місяців підряд, а не обов'язково 60 місяців.

В результаті перерахунку розмір пенсії з 01.09.2010 року склав - 1527 грн. 91 коп. у тому числі 1272,50 (розмір пенсії за віком) + 205,61 (доплата за понаднормативний стаж) + надбавка дітям війни - 49,80. При обчисленні середньомісячного заробітку була врахована наявна середня заробітна плата працівників, занятих у галузях економіки України, за 2007 рік , а саме 1197грн.91коп.

Частина друга статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначає, що у разі відсутності на момент призначення пенсії даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік для визначення заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік. що передує року звернення за призначенням пенсії.

Згідно спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року № 4096/02-01 при призначенні пенсій у 2009-2010 роках застосовується показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2009 рік (1197,97 грн.), як це визначено підпунктом другим пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, що були внесені Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік" до статей 40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось.

У зв'язку з цим, перерахунки пенсій проводились відповідно до п.п.3 п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

До законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2009-2010 роках відповідно до п.п.3 п.ІІ постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,97 грн.).

Частина 2 ст. 103 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" закріплює Центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики надає разом з Пенсійним фондом роз'яснення з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій відповідно до цього Закону. З цього випливає, що у своїй роботі управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області керується роз'ясненнями Міністерства праці та соціальної політики.

Частина 1 статті 19 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» закріплює норму в якій зазначається, що діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, протидії корупції, розв'язання інших завдань внутрішньої та зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності. Також, основними повноваженнями, закріпленими у ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України у сфері соціальної політики забезпечує проведення державної соціальної політики, вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечує соціальний захист громадян.

Стаття 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» встановлює норму у відповідності до якої акти Кабінету Міністрів України обов'язкові для виконання.

Відповідно до ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Положеннями ст. 94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27.04.2006 року № 590 , передбачено, що граничний розмір компенсації в адміністративних справах за витрати, пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, якщо компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави, має не перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.

Крім того, управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі вважає, що позивачем не надані належні докази, які підтверджували б понесені витрати на правову допомогу, а саме: договір про надання правових послуг, а також документи, що підтверджують право на заняття юридичною діяльністю суб'єктом підприємницької діяльності.

Усі дії управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області узгоджуються з вимогами Конституції, оскільки саме Кабінет Міністрів України забезпечує проведення політики у сфері соціального захисту (п.3 ч.І ст. 116 Конституції України), а видані з цього питання постанови і розпорядження є обов'язковими до виконання (ст.117 Конституції України).

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України справа в порядку скороченого провадження розглядається без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши представлені докази, суд приходить до наступного:

Судом встановлено, що позивач по справі - ОСОБА_6 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області і згідно заяви з 15.01.1998 року отримує пенсію за віком, яка призначена згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 37 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою управління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.12.2005 року за № 1566/11846, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, відстрочку часу її призначення, перерахунок та відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні пенсіонера з відповідною заявою.

Як видно із матеріалів справи, 07 вересня 2010 року позивач знову звернулась до управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі з заявою про перерахунок пенсії з дорахуванням страхового стажу та заробітної плати після попереднього перерахунку пенсії згідно ч. 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ст.45 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 вересня 2010 року управлінням Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області, позивачу було проведено відповідний перерахунок на підставі ч. 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При проведенні перерахунку пенсії позивачу був дорахований стаж роботи та заробітна плата за період з 01.01.2008 року по 31.07.2010 року включно. Стаж склав 49 років 10 місяців 26 днів (598 місяців), коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 становить 0,67275.

При розрахунку коефіцієнта заробітної плати із заробітку за період з 01.01.1992 р. по 31.12.1996 р. таз 01.07.2000 р. по 31.07.2010 р. був виключений період заробітку та з 01.07.2000 р. по 31.05.2005 року на підставі п.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в результаті чого, індивідуальний коефіцієнт для обчисленні середнього заробітку після оптимізації склав 1,57899

Розмір середньомісячного заробітку для обчислення пенсії після перерахунку у 2008 році складав 1881грн.76 коп (1197,91 х 1,57087), а після даного перерахунку склав 1891 грн. 49 коп. ( 1197,91 х 1,57899),тобто він збільшився.

В результаті перерахунку розмір пенсії з 01.09.2010 року склав - 1527 грн. 91 коп. у тому числі 1272,50 (розмір пенсії за віком) + 205,61 (доплата за понаднормативний стаж) + надбавка дітям війни - 49,80. При обчисленні середньомісячного заробітку була врахована наявна середня заробітна плата працівників, занятих у галузях економіки України, за 2007 рік , а саме 1197грн.91коп.

Повідомленням від 26.10.2011 року ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку пенсії, так як за заявою позивача від 07.09.2010 року з 01.09.2010 року перерахунок пенсії за стаж та заробітну плату проведений.

Таким чином позивач використав своє право на перерахунок пенсії відповідно до частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Частиною 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України») також передбачено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 цього Закону та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначався згідно статті 40 Закону.

Частина друга статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зазначає, що уразі відсутності на момент призначення пенсії даних про середню заробітну плату працівник зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік для визначення заробітної плати (доход враховується наявна середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, з наступні перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення призначенням пенсії.

Звертаючись до органів Пенсійного фонду, пенсіонер самостійно приймає рішення щодо варіантів здійснення перерахунку пенсії: лише з урахуванням страхового стажу або водночас із урахуванням і стажу, і заробітку. Для перерахунку пенсіонер обирає зарплату, з якої була обчислена пенсія за документами наявними в пенсійній справі, або зарплату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Частина 2 ст. 103 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закріплює - Центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики надає разом Пенсійним фондом роз'яснення з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій відповідно до цього Закону. Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі у своїй роботі керується також роз'ясненнями Міністерства праці та соціальної політики України.

Частина 1 статті 19 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» закріплює норму в якій зазначається, що діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, протидії корупції, розв'язання інших завдань внутрішньої та зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності. Також, основними повноваженням закріпленими у ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України у сфері соціальної політики забезпечує проведення державної соціальної політики, вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечує соціальний захист громадян.

Стаття 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» встановлює норму у відповідності до якої акти Кабінету Міністрів України обов'язкові для виконання.

Усі дії управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі узгоджуються з вимогами Конституції, оскільки саме Кабінет Міністрів України забезпечує проведення політики у сфері соціального захисту (п. 3 ч. І ст. 116 Конституції України), а видані з цього питання постанови і розпорядження є обов'язковими до виконання (ст. 117 Конституції України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд вважає, що позов ОСОБА_1 не є обґрунтованим, і тому суд відмовляє у його задоволенні.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 46, 48 Конституції України, ст. ст. 40, 42,45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 1, 3, 72 ч. 2, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У позові ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Дергачівському районі Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня отримання її копії, з одночасним її надсиланням особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.В.Нев'ядомський

СудДергачівський районний суд Харківської області
Дата ухвалення рішення11.07.2011
Оприлюднено24.12.2015
Номер документу54419332
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2010/2-а-170/11

Постанова від 11.07.2011

Адміністративне

Дергачівський районний суд Харківської області

Нев'ядомський Д. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні