Постанова

від 17.12.2015 по справі 826/8828/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2015 року № 826/8828/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Арпа Ріал Істейт" доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві проскасування податкового повідомлення-рішення О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арпа Ріал Істейт" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2014р. №0017072206.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що податковим органом необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення, оскільки позивач вимог чинного законодавства не порушував, відповідачем безпідставно під час здійснення перевірки не враховано первинні документи, що підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту згідно договору № 12 від 01.04.2014 р. з ТОВ "Технік-ТРК".

Ухвалою суду від 10.06.2015 р. суддею Скочок Т.О. було відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд було призначено на 09.07.2015 р.

Відповідач в судовому засіданні 09.07.2015 р. подав заперечення на позов, обґрунтування заперечень співпадають з мотивацією викладеною в Акті перевірки № 1708/26-59-22-06/36469043 від 26.11.2014 р.

У зв'язку з припиненням повноважень судді Скочок Т.О. щодо здійснення нею правосуддя, дану справу за результатами повторного автоматизованого перерозподілу 12.08.2015 р. було передано судді Іщук І.О. для розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у судовому засіданні 15.10.2015 року, за згодою сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

В С Т А Н О В И В:

Податковим повідомленням-рішенням від 10.12.2014р. №0017072206 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 125 000,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 31 250,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків Акта № 1708/26-59-22-06/36469043 від 26.11.2014 р. про результати позапланової документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ "Технік-ТРК" (код ЄДРПОУ 39015999) за період з 01.04.2014р. по 30.04.2014р.

Так, перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог: п.198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2014 р. у сумі 125 000,00 грн.

Під час здійснення перевірки позивача відповідачем встановлено відображення в податковому обліку у складі податкового кредиту взаємовідносини з ТОВ "Технік-ТРК" за квітень 2014 р. у розмірі 750 000,00 грн., в тому числі ПДВ 125 000,00 грн. за договором №12 від 01.04.2014 р.

Посилаючись на акт ДПІ в Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.06.2014р. № 1464/26-59-22-04- 19/390115999 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Технік-ТРК" за лютий-квітень 2014 року, перевіряючими зроблено висновок про те, що перевіркою не підтверджено реальності вчинення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Технік-ТРК".

Суд бере до уваги, що висновки ДПІ щодо фіктивності діяльності контрагента позивача, не знайшли свого підтвердження, оскільки належні та допустимі докази на підтвердження нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ТОВ "Технік-ТРК" відповідачем суду не надано. Відповідачем також не надано суду вироку суду щодо контрагента позивача, фіктивного підприємництва, тощо.

Аналізуючи обґрунтованість таких висновків податкового органу, суд приходить до наступного.

01.04.2014 р. між позивачем (Замовник) та ТОВ "Технік-ТРК" (Виконавець) було укладено Договір №12, відповідно до п.1.1 Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується вчасно та якісно, у відповідності до вимог Замовника, силами власного персоналу або із залученням третіх осіб надавати Замовників адміністративні та інші комплексні послуги, надалі «Послуги», що зазначені в Додатках 1-5 до цього Договору і є невід'ємною його частиною.

Згідно п.2.4 договору Замовник зобов'язується: надавати Контрагентам та/або Працівникам всю необхідну інформацію про вимоги до якості Послуг, що надаються; прийняти для виконання Завдань весь узгоджений склад Контрагентів та/або працівників на термін обслуговування; щодня реєструвати обсяг наданих йому Послуг шляхом запису відпрацьованих кожним Контрагентом годин/днів за формою, погодженою і Виконавцем, надавати йому ці відомості щомісяця, не пізніше першого робочого дня місяця, наступного м звітним. Зафіксовані Замовником та підтверджені Виконавцем відомості про час надання Послуг є підставою розрахунку вартості наданих Послуг за Договором.

Відповідно до п. 3.1 договору у випадку, коли Замовник не може чітко визначити період, протягом якого йому необхідні відповідні Послуги, він зобов'язаний вказати обставину, подію або дію, з наставанням якої буде пов'язано закінчення періоду обслуговування. При наставанні таких обставин, подій або дій Замовник зобов'язаний направити Виконавцеві письмове повідомлення про відмову від надання Послуг не менш ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дня припинення надання Послуг.

Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами; діє до 01 квітня 2015 року з послідуючою пролонгацією на 1 (один) рік, якщо жодна з Сторін не повідомить іншу щодо припинення дії цього Договору протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів, Наступна пролонгація відбуватиметься у тому ж порядку (п.7.1 договору).

Відповідно до п.8.1. Послуги, надані за цим Договором, сплачуються щомісяця. Порядок визначення Вартості Послуг, наданих за цим Договором, визначається у додатках до цього Договору. Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця платіж у розмірі повної вартості Послуг, наданих Виконавцем протягом кожного календарного місяця відповідно до виставленого рахунку. Рахунки за Послуги, надані за цим Договором, виставляються в гривнях. Рахунок підлягає оплаті протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня його отримання. У випадку розірвання Договору остаточні розрахунки між Сторонами проводяться не пізніше 5 (п'яти) днів з моменту підписання Акта здачі-приймання послуг. Днем оплати рахунку є дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку Замовника (п. 8.2 договору).

Згідно з п. 9.1 договору надання Послуг Виконавцем Замовникові підтверджується Актами здачі-приймання Послуг, складається за підсумками надання Послуг у кожному місяці, але не рідше, ніж один раз в місяць.

Додатком № 1 до договору №12 від 01.4.2014р. сторони погодили, що абонплата це фіксована щомісячна сума, яка сплачується замовником виконавцеві залежно від обсягу замовлених робіт. Розмір абонплати визначається замовником шляхом усної домовленості та виставлення рахунку.

Відповідно до п. 2.3 Договору позивачем було надано виконавцю відповідну заявку від 01.04.2014р. щодо замовлення послуг на квітень місяць 2014 року (а.с. 17 т. ІІ). Згідно вказаної Заявки ТОВ "Технік-ТРК" зобов'язувалося у квітні 2014 р. надати позивачу інформацію щодо: потенційних покупців квартир на вторинному ринку нерухомості м. Києва та м. Ялти; потенційних покупців квартир на первинному ринку нерухомості м. Києва, м. Одеси, м. Черкаси, м. Ялти; потенційних покупців будинків у м. Києві та Київській області; потенційних покупців земельних ділянок у Київській області; інформації щодо забудовників Київської області.

На виконання умов Договору №12 про надання послуг від 01.04,2014 року. Виконавцем - ТОВ "Технік-ТРК" було надано позивачу рахунок-фактуру №3004/91 від 30.04.2014р., акт №3004/191 здачі прийняття-робіт від 30.04.2014р., податкову накладну №623 від 30.04.2014р. за квітень 2014 року на суму 750 000,00 гри., в т.ч. ПДВ в сумі 125 000,00 грн.

За отримані позивачем послуги на користь ТОВ «Технік-ТРК» сплачено грошові кошти у сумі 52 500,00 грн., кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «Технік-ТРК» за договором № 12 від 01.04.2014 р. становить 697 500,00 грн.

Так, на виконання п.2.4 та п. 3.2 договору, для забезпечення реалізації поставлених виконавцю завдань за Договором, позивачем було надано відповідні вихідні дані (технічні завдання). Зокрема, вимоги до розробки: логотипу, макету листівок, реклами, візуалізації, а також матеріали для використання в роботі: фотографії, плани об'єктів, дані про площу, адреси тощо; для проведення фотозйомки, адреси та дані контактних осіб на місцях, що підтверджується Актом приймання-передачі вихідних даних до договору №12 про надання послуг від 01 квітня 2014 року (а.с. 18 т. ІІ).

На підтвердження виконання сторонами умов договору та отримання від ТОВ "Технік-ТРК" результатів виконання зобов'язань за Договором позивачем надано суду отриманий від ТОВ "Технік-ТРК" Звіт до Договору щодо надання послуг з пошуку та підбору покупки об'єктів нерухомості за квітень 2014року (а.с. 20 т. ІІ), в якому зафіксовані контакти потенційних покупців квартир по ряду житлових комплексів, а також контакти потенційних клієнтів-забудовників м. Києва та Київської області.

Крім того, позивачем надано суду складений позивачем та виконавцем-ТОВ "Технік-ТРК" Акт приймання-передачі даних на електронному носії інформації до Договору за квітень місяць 2014 року (а.с. 24 т. ІІ). Відповідно до вказаного акту виконавцем передано позивачу результати роботи дизайнера щодо логотипу для нового ЖК у м. Одеса та у м. Черкаси; макету листівок для ЖК

«Сан-Маріно» у м. Ялта; макету для зовнішньої реклами по ЖК «Супутник» у Київській області;

ЗD візуалізація для квартир в ЖК «Сан-Маріно» у м. Ялта.

Відповідно до Акту приймання-передачі даних на електронному носії інформації до Договору за квітень місяць 2014 року (а.с. 25 т. ІІ) виконавцем передано позивачу на електронному носії інформації (флеш накопичувач), а замовник-позивач прийняв 120 вихідних фотографій них 25 оброблених та відредагованих, для подальшого розміщення на веб-сайті позивача та/або веб-сайтах клієнтів Замовника - на розсуд позивача.

На підтвердження використання позивачем у власній господарській діяльності отриманої від ТОВ "Технік-ТРК" інформації позивачем надано суду наказ від 30.04.2015 р. №05-р про розподілення позивачем функціональних обов'язків його працівників (агентів з нерухомості) щодо опрацювання контактів потенційних покупців на підставі інформації отриманої від ТОВ «Технік-ТРК» (а.с.26 т. ІІ).

За результатами опрацювання наданої за договором ТОВ «Технік-ТРК» інформації, працівниками позивача в порядку підлеглості було підготовано та здано відповідні звіти по опрацюванню переданих контактів потенційних покупців /продавців житла й нерухомості ряду об'єктів/територій (а.с.27-33 т. ІІ).

Крім того, реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Технік-ТРК» за договором

№ 12 від 01.04.2014 р. також вказує безпосереднє використання позивачем отриманої за Договором інформації у його діяльності та укладенні відповідних договорів Позивача з його клієнтами (а.с.34-80 т. ІІ). Про факт використання отриманої від ТОВ «Технік-ТРК» за Договором інформації серед іншого свідчить публікація відповідних повідомлень на Інтернет-сайті позивача (а.с. 81-95 т. ІІ).

Всі зазначені первинні документи досліджені судом під час вирішення даного спору та залучено до матеріалів справи. Відповідність вказаних документів вимогам чинного законодавства та правильність їх документального оформлення відповідачем не спростовується.

Отже, надані позивачем первинні та супутні документи по взаємовідносинах позивача та ТОВ «Технік-ТРК» отримання контактів потенційних покупців квартир по ряду житлових комплексів, а також контакти потенційних клієнтів-забудовників м. Києва та Київської області, щодо розробки логотипу для нового ЖК у м. Одеса та у м. Черкаси; макету листівок для ЖК «Сан-Маріно» у м. Ялта; макету для зовнішньої реклами по ЖК «Супутник» у Київській області; ЗD візуалізація для квартир в ЖК «Сан-Маріно» у м. Ялта, отримання на електронному носії інформації (флеш накопичувач) 120 вихідних фотографій з них 25 оброблених та відредагованих, для подальшого розміщення на веб-сайті, підтверджують реальність здійснених операцій та мету здійснення господарських операцій.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні названого Закону первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частою 1 статті 9 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 зазначеної статті).

Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Позивачем на підтвердження реальності виконання договорів було надано до перевірки та надано суду акти виконаних робіт, податкові накладні, докази сплати.

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Таким чином, як випливає з визначень даних термінів, господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті минулих подій, виконання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, та зобов'язань, у власному капіталі підприємства.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.2. названої статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (пункт 201.1. статті 201 ПК України).

В силу пункту 201.4. статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункту 201.6. статті 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.7. статті 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Наступним пунктом названої статті встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, як випливає з визначень даних термінів, господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті минулих подій, виконання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, та зобов'язань, у власному капіталі підприємства.

Суд не приймає до уваги висновки відповідача викладені в Акті перевірки від 26.1.2014 р. № 1708/26-59-22-06/36469043, оскільки, акти зустрічної звірки та податкова інформація про контрагента носять лише інформаційний характер та не можуть бути беззаперечним свідченням порушення податкової дисципліни контрагентами позивача.

Таким чином, сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок не може вважатися доказом вчинення порушень податкового законодавства.

Крім того, відповідачем не надано доказів винесення вироку у кримінальній справі, який би встановлював вину посадових осіб ТОВ «Технік-ТРК» щодо можливих зловживань чи порушень податкового законодавства.

Вирішуючи дану справу, суд також враховує, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2015 р. у справі № 826/20931/14 за позовом ТОВ «Технік-ТРК» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо внесення до бази даних «Податковий блок» інформації на підставі актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Технік-ТРК» (код ЄДРПОУ 39015999) від 20.06.2014 року та від 31.07.2014 року.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві відновити інформацію про податкові зобов'язання ТОВ «Технік-ТРК» (код ЄДРПОУ 39015999) з податку на додану вартість та податковий кредит з податку на додану вартість.

Доказів скасування Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2015 р. у справі № 826/20931/14 суду не надано.

Проаналізувавши первинну документацію позивача, суд дійшов висновку, що вона складена у відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Технік-ТРК» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Суд також враховує вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Технік-ТРК» зареєстровано, як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на день вирішення даного спору у суді, є платником податку на додану вартість.

Висновки про сумнівність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Технік-ТРК» податковим органом були зроблені не у зв'язку з не підтвердженням товарності цих операцій, відсутністю чи неправильним складанням первинних документів або неналежним їх відображенням у бухгалтерському чи податковому обліку, а лише на підставі податкової інформації, щодо неможливості встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ «Технік-ТРК», податковим органом було зроблено висновок про відсутність реального характеру господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Технік-ТРК».

При цьому, відповідачем ані під час складання Акту перевірки позивача, ані під час судового засідання не наведено жодного доказу того, що укладений між позивачем ТОВ «Технік-ТРК» договір суперечить актам цивільного законодавства чи свідчать про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання цих угод або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету тощо.

Викладене свідчить, що позивач придбані у ТОВ «Технік-ТРК» послуги, використав у подальших оподатковуваних операціях в межах своєї основної господарської діяльності.

Судом встановлено, що податковий кредит був сформований позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Технік-ТРК», що не заперечується податковим органом, сторони під час підписання податкових накладних мали статус платників податку на додану вартість.

Вирішуючи питання щодо реальності господарських операцій між контрагентами, суд повинен враховувати, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Зазначена позиція, викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

Крім того, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни є підставою для застосування правових наслідків саме щодо цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Отже, враховуючи вищенаведене та перевіривши всі фактичні обставини справи, суд не знаходить порушень чинного законодавства щодо оформлення первинних документів у фінансово - господарських взаємовідносинах між позивачем та ТОВ «Технік-ТРК», а тому вважає, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість є правомірним, а дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо нарахування позивачу сум з податку на додану вартість протиправними.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу, що відповідачем не доведено факту фіктивності чи удаваності зазначеного договору, визнання його недійсним, тощо. Крім того, слід відмітити, що позивачем надано всі первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Технік-ТРК».

Отже, податковим органом в акті перевірки необґрунтовано зроблено висновок про те, що надані позивачем документи не підтверджують реальності здійснення господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сукупність наведених вище первинних, та платіжних документів, досліджених під час розгляду справи, підтверджує факт виконання договору та отримання позивачем послуг від ТОВ «Технік-ТРК» та не дає підстав для сумніву щодо реальності їх вчинення.

Враховуючи, те що позивачем доведено належними доказами реальність здійснення операцій та отримання від ТОВ «Технік-ТРК» придбання послуг виконання договору від 01.04.2014 р. № 12, позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення у зв'язку їх обґрунтованістю та доведеністю.

Враховуючи викладене, висновок викладений в Акті перевірки про порушення позивачем вимог: п.198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2014 р. у сумі 125 000,00 грн., є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи. А відтак донарахування податкових зобов'язань податковим повідомленням-рішенням від 10.12.2014р. №0017072206 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, здійснено не правомірно, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України визначено, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу сплачує штрафні санкції.

Оскільки, суд визнав неправомірним нарахування позивачу сум з податку на додану вартість, то нарахування штрафних санкцій є також неправомірним.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та винесення відповідних рішень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, ч. 4 ст. 122, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АРПА РІАЛ ІСТЕЙТ" задовольнити.

2. Податкове повідомлення-рішення від 10.12.2014р. №0017072206 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві скасувати.

3. Судові витрати в сумі 312,50 гривень присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРПА РІАЛ ІСТЕЙТ" за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук