Рішення

від 09.12.2015 по справі 910/28308/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2015Справа №910/28308/15

За позовом Приватного підприємства "СКІФИ"

до Приватного підприємства "Компанія Горлиця"

про відшкодування збитків 21 000,00 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Ільків О.В. - довіреність від 15.10.2015р.;

від відповідача: не з'явилися

Обставини справи :

Приватне підприємство "СКІФИ" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства "Компанія Горлиця" про відшкодування збитків 21 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору перевезення вантажу №2015-19 від 03.08.2015 року, щодо видачі позивачу вантажу, який на думку позивача відповідачем було втрачено.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 21 000,00 грн. - збитків завданих втратою вантажу , 1 218,00 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2015 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 02.12.2015 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.12.2015 року відкладено розгляд справи на 09.12.2015 року.

09.12.2015 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 04.11.2015 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.12.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 09.12.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2015 року між Приватним підприємством «СКІФИ» (далі по тексту - замовник, позивач) та Приватним підприємством «Компанія Горлиця» (далі по тексту - перевізник, відповідач) укладено договір перевезення вантажу №2015-19 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) перевізник бере на себе зобов'язання доставити ввірений йому Замовником вантаж до пункту призначення в установлений строк та видати його уповноваженій особі. Замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Сторони виконують свої зобов'язання на підставі даного Договору і заявки на перевезення.

Відповідно до умов Договору та заявки №2015-19 від 25 серпня 2015 року, відповідач зобов'язався перевезти вантаж (палетна заготовка) в кількості 22 тони за маршрутом м. Брусилів - м. Кам'янка-Бузька. При цьому, термін доставки був визначений як 26 серпня 2015 року до 21:00 год., а адреса розвантаження: Приватне підприємство «Скіфи», м. Кам'янка-Бузька, вул. Саксаганського, 6А.

Вантаж був отриманий відповідачем 26.08.2015 року у ФОП ОСОБА_2, що підтверджується товарно-транспортною накладною №007425.

Згідно накладної №19 від 26.08.2015 року вартість вантажу становить 21 000,00 грн. (копія накладної міститься в матеріалах справи).

28.08.2015 року позивач надіслав відповідачу електронною поштою претензію №28/08/15 про надання транспортного засобу MAN реєстраційний номер АА4967НН під розвантаження та сплату позивачу неустойки у розмірі 1 000,00 грн. за несвоєчасну доставку вантажу за заявкою №2015-19 від 25 серпня 2015 року за 27 та 28 серпня 2015 року, а 08.09.2015 року надіслано ту ж претензію поштовим відправленням, що підтверджується чеком ЛД УДППЗ «Укрпошта» №8040019156878 від 08.09.2015 року. Зазначена претензія була вручена ПП «Компанія Горлиця» 11.09.2015 року, що підтверджується сервісом «Відстеження пересилання поштових відправлень УДППЗ «Укрпошта» за адресою: http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/OperationList.aspx?id=8040019156878.

11.09.2015 року позивачем направлено відповідачу претензію №11/09/15 від 11.09.2015 року про відшкодування збитків, спричинених невиконанням зобов'язань ПП «Компанія Горлиця» щодо перевезення та доставки вантажу ПП «Скіфи», що підтверджується чеком ЛД УДППЗ «Укрпошта» №7903904646615 від 11.09.2015 року. Зазначена претензія була вручена ПП «Компанія Горлиця» 14.09.2015 року, що підтверджується сервісом «Відстеження пересилання поштових відправлень УДППЗ «Укрпошта» за адресою: http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/OperationList.aspx?id=7903904646615.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем в порушення умови Договору не забезпечено перевезення та доставку вантажу позивачу, а також в розумінні ст. 919 ЦК вантаж було втрачено, вартість якого позивач просить стягнути з відповідача в якості збитків.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п.13.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

Згідно з п. 6.1.1. Договору, Перевізник і Замовник у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим Договором несуть взаємну матеріальну згідно з чинним законодавством та умовами договору. Кожен випадок збитку, за який інша Сторона вимагає компенсації, повинен бути документально підтверджений.

Відповідно до ч. 1 ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Згідно з ч. 2 ст.308 ГК України, відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Статтею 314 ГК України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Крім того, згідно з ч.2 ст. 919 ЦК України, вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами (статутами), вважається втраченим.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, в порушення умов Договору та норм діючого законодавства відповідачем не видано позивачу вантаж протягом 30 днів після спливу строку його доставки (до 26 вересня 2015 року), а тому суд дійшов до висновку що такий вантаж в розумінні ст. 919 ЦК України вважається втраченим з відповідними правовими наслідками.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1, 2 ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство, як правило, виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 ЦК України).

Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. При цьому такий зв'язок між порушенням та збитками має бути прямим та безпосереднім.

Суд констатує, що позивачем доведено наявності прямого та безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача та сумою збитків у розмірі 21 000,00 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 21 000,00 грн. - збитків завданих втратою вантажу, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Компанія Горлиця" (02088, м. Київ, ПРОВУЛОК 3-Й КОМІНТЕРНА, будинок 8; код ЄДРПОУ 35944540) на користь Приватного підприємства "СКІФИ" (80400, Львівська обл., Кам'янка-Бузький район, місто Кам'янка-Бузька, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 6 А; код 31475424) 21 000 (двадцять одну тисячу) грн. 00 коп. - збитків завданих втратою вантажу, 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 14.12.2015 року.