Номер провадження: 22-ц/785/10441/15
Головуючий у першій інстанції Боярський О. О.
Доповідач Журавльов О. Г.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2015 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Журавльова О.Г.,
суддів: Ісаєвої Н.В., Комлевої О.С.,
при секретарі Ліснік Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошової суми, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 липня 2011 року,
встановила:
У червні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення за договором позики грошової суми в розмірі 70 000 грн.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 липня 2011 року між сторонами була затверджена мирова угода, за умовами якої за ОСОБА_2 визнано право власності на нерухоме майно, а саме: 1. Дачний будинок - котедж літ «61», загальною площею 640,2 кв.м., та складається з 1) приміщення першого поверху, загальною площею 205,3 кв.м., складається з: 1-хол 24, 1 кв.м., 2- гостьова 52,7 кв.м., 3-кімната 20,4 кв.м., 4-гардеробна 6,5 кв.м., 5- туалет 4,3 кв.м., 6-душ 2,3 кв.м., 7-гараеробна 5,3 кв.м., 8-санвузол 11,3 кв.м., 9-туалет 3,0 кв.м., 10-щитова 4,1 кв.м., 11-кухня 12,2 кв.м., 12-кімната 14,5 кв.м., 13-коридор 6,4 кв.м., 14-кімната 14,8 кв.м., 15-кімната 21,2 кв.м., 16- комора 2,2 кв.м. 2) приміщення другого поверху, загальною площею 208, 3 кв.м., складається з 17-коридор 42,6 кв.м., 18-туалет 3,2 кв.м., 19-туалет 4,0 кв.м., 20-душ 1,2 кв.м., 21-хол 20,2 кв.м., 22-пральня 8,8 кв.м,, 23-котельна 9,5 кв.м., 24-кімната 19,0 кв.м., 25-кімната 14,9 кв.м., 26-кімната 14,6 кв.м., 27-кімната 12,6 кв.м., 28-кімната 12,1 кв.м., 29-кімната 26,0 кв.м., 30-кімната 19,6 кв.м. 3) приміщення третього поверху, загальною площею 226, 6 кв.м., складається з: 31-сходи 8,8 кв.м., 32-туалет 4,4 кв.м., 33-душ 1,1 кв.м., 34-кухня 28,9 кв.м., 35-тренажерна зала 59,4 кв.м., 36-кімната 36,5 кв.м., 37-комора 6,8 кв.м., 38-більярдна 80,7 кв.м. 2. Господарський блок літ. «62»; 3. Господарський блок літ. «63»; 4. Навіс літ «64»; 5. Навіс літ «65»; 6. Душ літ «66»; 7. Навіс літ «67»; 8. Споруди літ. літ. «68-75», що розташовані на земельній ділянці площею 0,1780 га., за адресою: АДРЕСА_1, база відпочинку «Одесаголовпостач». У зв'язку з чим провадження по справі закрито.
Вказане судове рішення оскаржує в апеляційному порядку ОСОБА_6, який участі у розгляді справи не брав. В скарзі з посиланням на те, що зазначеним судовим рішенням вирішено його права та обов'язки, а також вказуючи на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали на направлення справи для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції, скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на дачний будинок, розташований АДРЕСА_1
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.
У раз укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує розгляд справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 (на теперішній час ОСОБА_7 - відповідно до свідоцтва про шлюб від 21 лютого 2015 року та свідоцтва про зміну імені від 14 серпня 2015 року) перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 13.11.2003 року по 24.12.2014 року. (а.с. 66, 67-68, 69, 70)
Предметом позову ОСОБА_2 від 22.06.2011 року є вимоги позивача про стягнення з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 за договором позики від 10.02.2010 року, який укладений у простій письмовій формі, грошової суми в розмірі 70 000 грн. (а.с. 1-5)
Оскаржуваним судовим рішенням, яким була затверджена мирова угода, за позивачем ОСОБА_2 визнано право власності на нерухоме майно: дачний будинок-котедж, який розташований на земельній ділянці площею 0,1780 га., за адресою: АДРЕСА_1, база відпочинку «Одесаголовпостач».
Зазначене судове рішення стало підставою отримання позивачем ОСОБА_2 права власності на дачний будинок АДРЕСА_1 (а.с. 71)
Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4 на час ухвалення оскаржуваного судового рішення земельна ділянка не належала, а знаходилась в оренді.
Власником земельних ділянок, які знаходяться за адресами: АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1; АДРЕСА_2 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2; АДРЕСА_3 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3; АДРЕСА_4 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_7; АДРЕСА_5 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_5; АДРЕСА_7 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4; АДРЕСА_6 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6 є ОСОБА_5, право власності, якого на зазначені земельні ділянки на цей час оскаржуються позивачем в судовому порядку.
Затверджуючи мирову угоду між сторонами, судом першої інстанції не було перевірено всіх обставин справи, не було з'ясовано, чи належіть відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4 на праві спільної власності саме дачний будинок-котедж, оскільки з матеріалів справи вбачається, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29 січня 2007 року за відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було визнавано право власності на незакінчене будівництвом нерухоме майно - базу відпочинку «Одесаголовпостач». (а.с. 41-44)
Крім того, суд першої інстанції не з'ясував правовий статус земельної ділянки, на якій розташовано спірний дачний будинок - котедж, не перевірив законність умов мирової угоди та чи не суперечить вона вимогам чинного законодавства.
Частиною 5 статті 175 ЦПК України визначено, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи та інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.
За змістом вказаної статті процесуального закону мирова угода - це складена сторонами з урахуванням інтересів усіх заінтересованих осіб, що беруть участь у справі, угода, яка визнається судом лише після встановлення законності та обґрунтованості її умов, а також з'ясування думки усіх заінтересованих осіб щодо можливості її визнання.
Метою такої угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмету спору, тобто матеріально- правові вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення.
Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов'язані зі спірними правовідносинами.
Зазначених вимог закону суд першої інстанції не врахував та безпідставно застосував до даних правовідносин ст. 16 ЦК України для обрання такого способу захисту, як затвердження мирової угоди, умови якої не пов'язані зі спірними правовідносинами та предметом позову, та в обхід закону фактично визнав за позивачем право власності на спірне нерухоме майно.
Одночасно, доводи скаржника про скасування державної реєстрації права власності позивача на спірний будинок не заслуговує на увагу, оскільки зазначене питання оскаржуваною ухвалою суду не вирішувалось.
Таким чином, оскаржуване судове рішення за вимогами ч. 1 п. 4 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 175, 311, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 липня 2011 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.Г.Журавльов
Судді
Н.В.Ісаєва
О.С.Комлева
Суд | Апеляційний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2015 |
Оприлюднено | 23.12.2015 |
Номер документу | 54423254 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Цивільне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Гайда-Герасименко О. Д.
Цивільне
Апеляційний суд Одеської області
Журавльов О. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні