Постанова

від 16.10.2015 по справі 804/11873/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2015 р. Справа № 804/11873/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Наталії Василівни розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Укрспецтехнологія" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Коноваленко Анатолія Володимировича, Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Укрспецтехнологія" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Коноваленко Анатолія Володимировича, Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Коноваленко Анатолія Володимировича від 21 серпня 2015 року № 23856308 про відмову в державній реєстрації права власності, форма власності приватна, на будівлі та споруди, що розташовані за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, буд. 9/25, за суб'єктом Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Укрспектехнологія", податковий номер 31251043;

- зобов'язати Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області зареєструвати право власності, форма власності приватна, на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, буд. 9/25, а саме: адміністративно-побутова будівля літ. А-1 загальною площею 16,6 кв.м., будівля складу літ. Б загальною площею 15 кв.м., споруди № 1 під'їзна залізнична колія довжиною 350 м., № 2 відкритий складський майданчик площею 4102 кв.м., № 3 ділянка автодороги довжиною 400 м., за суб'єктом Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецтехнологія", податковий номер 31251043.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що державному реєстратору були надані усі необхідні документи для реєстрації права власності на нежитлове приміщення, в тому числі документ, що підтверджує виникнення та перехід права власності на нерухоме майно, однак відповідачем неправомірно прийнято рішення про відмову у державній реєстрації.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представники відповідачів -1,2 в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач-2 подав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, просив в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки державним реєстратором було встановлено невідповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, просив справу розглядати без участі представника.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

10.10.2001 року між Приватним підприємством фірмою "Укрпромресурс" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Укрспецтехнологія" було укладено договір купівлі-продажу (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця відкриту складську площадку з залізобетонних плит для зберігання залізобетонних конструкцій за адресою вул. Байкальська, 9, м. Дніпропетровськ, загальною площею 4102,0 кв.м., ділянку дороги від залізничного переїзду до розворотного кола включая останній протяжністю 400 м., дільниця залізничної гілки від стрілочного переводу № 20 до автомобільного переїзду протяжністю 350 м.

Відповідно до п.1.2. Договору покупець зобов'язується прийняти та оплатити відкриту складську ділянку, в продовж 1 місяця з дня підписання цього договору.

Згідно з п.2.2 Договору право власності на відкриту складську ділянку переходить до покупця з моменту підписання цього Договору та акту приймання-передачі майна, які є невід'ємною частиною Договору.

05 листопада 2001 року було підписано акт приймання-передачі майна згідно договору, таким чином право власності на зазначене майно перейшло до ТОВ НВП "Укрспецтехлогія".

Згідно із Додатковою угодою від 06 листопада 2001 року до договору б/н від 10 жовтня 2011 року, у зв'язку із допущеною технічною помилкою при зазначенні адреси майна, що є предметом продажу, скрізь по тексту Основного Договору, а також акту приймання-передачі до нього замінить словосполучення: "вул. Байкальська, 9" на "вул. Байкальська, 9А".

Розпорядженням міського голови Куліченко І.І. від 30.11.2001 року № 1212р відкритому майданчику для зберігання та переробки металоконструкцій Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтехнологія" (колишня адреса - вул.Байкальська,9А) присвоєно адресу - вул. Байкальська, 9/25.

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 08.10.2003 року № 166/12 Дніпропетровською міською радою було передано в оренду ТОВ НВП "Укрспецтехнологія" земельну ділянку площею 0,6818 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Байкальська, 9/25 і зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 1210100000:04:018:0068, згідно з планом земельної ділянки, що підтверджується Договором оренди земельної ділянки від 23 грудня 2003 року, який посвідчений нотаріально. Відповідно до п.1.3 Договору передбачене використання земельної ділянки за цим договором: фактичне розміщення складського майданчика. Відповідно до Акту приймання-передачі від 23 грудня 2003 року земельної ділянки кадастровий номер № 1210100000:04:018:0068 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду вищезазначену земельну ділянку в оренду.

24 квітня 2015 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції зареєстровано декларацію ТОВ НВП "Укрспецтехнологія" про початок виконання будівельних робіт № ДП082151140210, а саме: будівництво у складі будівель і споруд адміністративно-побутові будівлі та складу за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул. Байкальська, буд.9/25.

26 червня 2015 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області за № ДП 142151770234 зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

З метою державної реєстрації права власності на даний об'єкт нерухомості, а саме: адміністративну побудову позивач звернувся до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області 03 серпня 2015 року з заявою про реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна розташовані на орендованій земельній ділянці за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 9/25, до заяви було додано наступні документи: Статут (копія); паспорт громадянина України (копія) та копія картки платника податків; договір купівлі-продажу, акт приймання-передачі, додаткова угода до договору купівлі-продажу; договір оренди земельної ділянки; копія декларації про готовність об'єкта до експлуатації; копія Декларації про початок; копія технічного паспорту; копія розпорядження від 30.11.2001 року; копії Свідоцтва, довідки з ЄДРПОУ, змін до Статуту, відомостей з ЄДР.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Коноваленко Анатолієм Володимировичем Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області було розглянуто заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 03.08.2015 року за реєстраційним номером 12638040 та прийнято рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 21 серпня 2015 року №23856308, у зв'язку з тим що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Так, під час розгляду наданих документів державний реєстратор виявив наступне: 1) у якості документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку надано договір оренди земельної ділянки, посвідчений 23.12.2003 року за реєстровим №11428 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., яким передбачено використання земельної ділянки площею 0,6818 га (кадастровий номер 1210100000:04:018:0068) - фактичне розміщення складського майданчика.

Натомість відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 26.06.2015 року № ДП 142151770234 зареєстрованої Департаментом державної архітерктурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області було збудовано Адміністративно-побутову будівлю.

Таким чином, державним реєстратором встановлено, що цільове призначення цієї земельної ділянки не відповідає її фактичному використанню.

По-друге, заявником надано технічний паспорт б/н від 05.05.2015 року виданий ФОП ОСОБА_5, де зазначено, що під'їздна колія № 1, відкритий складський майданчик № 2, ділянка автодороги № 3 побудовані у 1978 році. Також надано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 26.06.2015 року № ДП 142151770234 зареєстровану Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, відповідно до якої у період з 26.06.2015 року по 25.05.2015 року було побудовано адміністративно-побутову будівлю літ. А-1та будівлю складу літ. Б. Тому, стає незрозумілим чому заявляються права на під'їздну залізничну колію, відкритий складський майданчик № 2, ділянку автодороги № 3.

По-трєте, до розгляду було надано договір купівлі-продажу від 10.10.2001 року, укладений між ТОВ НВП "Укрспецтехнологія" та ПП "Укрпромресурс" не засвідчений нотаріально та не зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства, відповідно до якого ТОВ НВП "Укрспецтехнологія" придбало ділянку автодороги та ділянку залізничної дороги.

По-четверте, наявність арештів за ПП "Укрпромресурс".

При вирішенні даного спору, суд виходить з наступного.

Так, Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-IV (в редакції на момент виникнення спірних відносин) (далі - Закон №1952).

Згідно абз.1 ч.5 ст.3 Закону № 1952 державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

У відповідності до п.2 ч.2 ст.9 Закону № 1952 державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року за №868 затверджено Порядок, який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (надалі - Порядок №868).

Згідно з п.15 Порядку № 868 під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно ч.2 ст.9 Закону №1952 державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до ч.4 ст.15 Закону №1952 державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до п. 49 порядку № 868 для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об'єкт нерухомого майна заявник подає:

- документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку;

- документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 5 серпня 1992 р., є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Відповідно до положень ст. 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

При цьому, відповідності до ч.2 ст.24 Закону № 1952-IV за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Щодо цільового призначення земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Пунктами 4, 5 статті 373 Цивільного кодексу України визначено право власника земельної ділянки використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Відповідно до статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою (частина 5 ст. 20 Земельного кодексу України).

Як вбачається з висновку Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів від 17.10.2004 року № 1/3711 земельна ділянка, за адресою вул. Байкальська,9/25, за кадастровим номером: 12101000:04:018:0068 має цільове призначення: інша промисловість, про що також зазначено в Акті приймання-передачі земельної ділянки від 23.12.2003 року, що міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1 ст. 66 Земельного кодексу України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Аналогічне визначення земель промисловості зазначено в Класифікації видів цільового призначення земель (затверджено наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23 липня 2010 р. № 548; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 р. за № 1011/18306.

Ухвалою суду від 22 вересня 2015 року від відповідача -2 були витребувані документи, які були подані позивачем до реєстраційної служби для державної реєстрації права власності, на виконання ухвали до суду разом із запереченнями надано документи, які були подані позивачем разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, серед яких міститься Акт приймання-передачі земельної ділянки та висновок Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів від 17.10.2004 року № 1/3711, де зазначено про цільове використання (призначення) земельної ділянки, а саме: землі промисловості,

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" від 13 квітня 2011 року № 466 підготовчі роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до органу державного архітектурно-будівельного контролю, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень; реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання підготовчих робіт у разі винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, буд. 9/25 було подано до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області та зареєстровано центром дозвільних процедур "Єдине вікно" за № 201015-005043-041-2015 від 27.04.2015 року.

Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації затверджено департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції від 26 червня 2015 року за № ДП 142151770234, а отже Державною архітектурно-будівельною інспекцією також не виявлено недоліків щодо нецільового використання земельної ділянки.

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача що зведення адміністративного-побутової будівлі не призводить до змін цільового використання земельної ділянки та відповідає її фактичному використанню.

Щодо прав позивача на під'їздну залізничну колію, відкритий складський майданчик та ділянку автодороги, то право власності позивача на зазначені об'єкти виникло відповідно до договору купівлі-продажу б/н від 10.10.2001 року, що укладений між позивачем та ППФ "Укрпромресурс", який був поданий державному реєстратору в оригіналі та згідно статті 19 Закону № 1952 є підставою для державної реєстрації.

Умови п.36 Порядку № 868 визначають, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до п.37 Порядку № 868 одним з таких документів є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

Щодо не засвідчення договору купівлі-продажу від 10.10.2001 року нотаріально та щодо не реєстрації відповідно до вимог діючого законодавства, слід зазначити, що на момент укладення Договору вимоги до форми угод встановлювались положеннями Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року в редакції від 08 жовтня 1999 року - до правовідносин купівлі-продажу нерухомого майна також застосовувались положення цього ж Кодексу (Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 року діяв до 01.01.2004 р.).

Відповідно до статей 42, 44 Цивільного кодексу Української РСР угоди могли укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній); угоди повинні були укладатись у письмовій формі, зокрема, у випадку укладення таких угод державними, кооперативними та іншими громадськими організаціями між собою.

У ст.47 ЦК Української РСР зазначено, що нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Враховуючи положення ст.1 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 року № 1576-ХІІ (в редакції від 17.05.2001 р.), ст.ст.23, 24 Цивільного кодексу Української РСР, сторони Договору не відносились до громадян, а були юридичними особами.

Таким чином, на момент підписання Договору, закон встановлював, що такий Договір укладається у письмовій формі, при цьому його нотаріальне посвідчення не вимагається.

Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року (чинного на момент підписання договору) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

На виконання умов Договору від 10 жовтня 2001 року сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі майна згідно Договору, що підтверджує факт передачі квартири (речі).

За таких обставин, укладення Договору й передача позивачеві даного майна зумовили перехід й виникнення у позивача права власності на майно.

Також, правомірність володіння позивачем згадуваним майном визначали й приписи ст.49 Закону України "Про власність" від 07.02.1991 року № 697-ХІІ, який був чинним на момент укладення Договору (цей Закон втратив чинність 20.06.2007 р.), володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.

Відповідно до п. 9 "Прикінцевих та перехідних положень" Цивільного кодексу України до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Таким чином, на момент виникнення у позивача права власності на об'єкти нерухомості чинне законодавство не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону № 1952-IV права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, зокрема, якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Щодо наявності арештів за ПП "Укрпромресурс", то слід зазначити, що до суду не надано належних та допустимих доказів наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону, саме на нерухоме майно, яке позивач мав намір зареєструвати, згідно ч.2 ст.9 Закону №1952, при цьому судом, згідно статті 11 Кодексу адміністративного судочинства, такі докази не виявлені.

Посилання відповідача 1 на наявність арештів за ПП "Укрпромресурс" не є підставою для відмови в державній реєстрації права власності за ТОВ НВП "Укрспецтехнологія", в тому числі не підтверджено документально.

Таким чином, позивач надав державному реєстраторові належні, в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", й достатні докази для підтвердження заявленого до реєстрації права власності.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що винесене рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Коноваленко А. В. від 21 серпня 2015 року № 23856308 про відмову в державній реєстрації права власності є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог зобов'язати Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, зареєструвати право власності, форми власності приватна, на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, буд. 9/25, а саме: адміністративно-побутова будівля літ. А-1 загальною площею 16,6 кв.м., будівля складу літ. Б загальною площею 15 кв.м., споруди № 1 під'їздна залізнична колія довжиною 350м., № 2 відкритий складський майданчик площею 4102 кв.м., № 3 ділянка автодороги довжиною 400м., за суб'єктом Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Укрспецтехнологія", суд зазначає наступне.

Згідно норм Закону №1952 саме відповідний орган виконавчої влади (яким у даному випадку є відповідач) наділений повноваженнями щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно. І втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до Рекомендацій № К(80)2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.80 термін "дискреційне повноваження" означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Отже, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з'ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, суд вважає можливим лише зобов'язати Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області повторно розглянути питання щодо реєстрації права власності, форми власності приватна, на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, буд. 9/25, а саме: адміністративно-побутова будівля літ. А-1 загальною площею 16,6 кв.м., будівля складу літ. Б загальною площею 15 кв.м., споруди № 1 під'їздна залізнична колія довжиною 350 м., № 2 відкритий складський майданчик площею 4102 кв.м., № 3 ділянка автодороги довжиною 400 м., за суб'єктом Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Укрспецтехнологія", оскільки задоволення позовної вимоги в такій редакції, як зазначає позивач, буде втручанням в компетенцію органів реєстраційної служби.

З урахуванням висновків суду викладених вище, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснено відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Укрспецтехнологія" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Коноваленко Анатолія Володимировича, Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Коноваленко Анатолія Володимировича від 21 серпня 2015 року № 23856308 про відмову в державній реєстрації права власності, форма власності приватна, на будівлі та споруди, що розташовані за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, буд. 9/25, за суб'єктом Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Укрспектехнологія", податковий номер 31251043.

Зобов'язати Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області повторно розглянути питання щодо реєстрації права власності, форми власності приватна, на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, буд. 9/25, а саме: адміністративно-побутова будівля літ. А-1 загальною площею 16,6 кв.м., будівля складу літ. Б загальною площею 15 кв.м., споруди № 1 під'їздна залізнична колія довжиною 350 м., № 2 відкритий складський майданчик площею 4102 кв.м., № 3 ділянка автодороги довжиною 400м., за суб'єктом Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Укрспецтехнологія", податковий номер 31251043.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Укрспецтехнологія" (ЄДРПОУ 31251043) судові витрати в розмірі 146 (сто сорок шість) гривень 16 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко