Рішення

від 14.12.2015 по справі 920/1708/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.2015 Справа № 920/1708/15 Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/1708/15

за позовом - Державного підприємства «Одеська залізниця», м. Одеса,

до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Біловодський комбінат хлібопродуктів», с. Біловод Роменського району Сумської області,

про стягнення 67540,00 грн.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Васильця С.О. за довіреністю № 110 від 29.12.2014 року, Гриня С.М. за довіреністю № 36 від 23.01.2015 року.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача на свою користь штраф за неправильно зазначену у накладній масу вантажу у сумі 67540,00 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та просить суд врахувати відсутність завданих позивачеві матеріальних збитків, ненастання негативних наслідків для позивача, невідповідності розміру стягуваного штрафу таким наслідкам, враховуючи ступінь виконання зобов'язання, враховуючи, що таке порушення допущене відповідачем вперше, просить зменшити розмір штрафу за зазначене порушення до 1000,00 грн., посилаючись на частину третю статті 551 Цивільного кодексу України, статтю 233 Господарського кодексу України, частину третю статті 83 Господарського процесуального кодексу України, та на пункт 14 листа Вищого господарського суду України № 01-08/71 від 02.02.2010 року «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту», тощо.

Крім того, відповідач, виходячи зі змісту статей 118 та 122 Статуту залізниць України вважає, що позивач може ставити питання про стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення вантажу, який невірно зазначений в залізничній накладній, тобто 8106,40 грн. = 8,15т х 198,93 грн. х 5, де 198,93 грн. - це вартість перевезення 1 тони вантажу, виходячи з вартості перевезення 336197,00 грн. за 1690100 кг вантажу.

До відзиву відповідач додав копію акту від 27.05.2015 року комісійного відвантаження кукурудзи. Вагони зважувалися на 150-тонних вагах Пульсар, серія ВТВ-1СБ, ціна поділки - 50 кг. Ваги повірено 08.08.2014 року. Додано також копію технічного паспорту ваг, заводський № 223. Ваги прийняті до експлуатації 30 серпня 2012 року.

14.12.2015 року представник позивача подав до суду додаткові пояснення по справі, в яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі та зазначає, що маса вантажу згідно статті 37 Статуту залізниць України (надалі - Статут) та пункту 5 «Правил приймання вантажів до перевезення», визначається відправником. Згідно пункту 2.1 «Правил оформлення перевізних документів», графи перевізних документів «маса вантажу в кг, визначена відправником», заповнюється вантажовідправником.

Також позивач у письмових пояснення зазначає, що відповідно до статті 24 Статуту, йому надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначених вантажовідправником у накладній, а статтею 122 Статуту встановлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (у розмірі п'ятикратної провізної плати) за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.05.2015 року згідно залізничної накладної № 43561760 відповідачем зі станції Біловоди Південної залізниці на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівський зерновий термінал» до станції призначення Ксенієве Одеської залізниці було відправлено двадцять п'ять вагонів з вантажем зерна кукурудзи загальною масою 1690100 кг.

Згідно загаданої залізничної накладної відповідачем визначено масу вантажу вагону № 95525432 - нетто - 68000 кг, тара - 21200кг.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в процесі перевезення вантажу 29.05.2015 року на станції Знам'янка Одеської залізниці позивачем було виявлено різницю в масі вантажу у зазначеному вагоні та здійснено контрольне зважування на вагонних вагах, про що складено комерційний акт АА № 032226/122/3, відповідно до якого при зважуванні вагону № 95525432 виявлена різниця у дійсній вазі та зазначеній відповідачем в накладній № 43561760, а саме: згідно накладної у вагоні № 95525432 вага складає: нетто - 68000 кг, тара - 21200 кг; в комерційному акті: брутто - 81050 кг, нетто - 59850 кг, тара - 21200 кг; різниця проти накладної в сторону зменшення складає 8150 кг.

Згідно актів № 78312 від 28.05.2015 року та № 51243 від 29.05.2015 року (а.с. 13) на верхніх завантажувальних люках 4 ЗПП (запірно-пломбувальні пристрої) відправника № Ц - 746940, 746925, 746959, 746938; на нижніх розвантажувальних люках 3 ЗПП відправника № Ц - 746931, 746929, 746934 не пошкоджені номера ЗПП, які відповідають документу. Доступ до вантажу та просипання вантажу відсунуті; нижні розвантажувальні люки щільно закриті, зліва за ходом 1-2 ліктів задуті монтажною піною.

При прибутті вагону № 95525432 на станцію призначення, позивачем було проведено видачу та перевірку маси вантажу, про що зазначено в розділі «Є» комерційного акту АА № 032226/122/3.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що про різницю у вазі вантажу у вагоні та вазі зазначеній у накладній йому стало відомо тільки після отримання від позивача копії даної позовної заяви, що позбавило відповідача можливості провести належну експертизу запірно-пломбувальних пристроїв, провести огляд залізничного вагону для встановлення можливого просипання вантажу та щільності закриття люків, а також те, що позивач вправі нараховувати штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення вантажу, який невірно зазначений в залізничній накладній.

Проте суд, розглянувши матеріали справи вважає таке твердження відповідача необгрунтованми, та такими, що спростовується наступним.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються Цивільним кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до вимог статті 307 Господарського кодексу України, статті 909 Цивільного кодексу України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладання договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про залізничний транспорт» та статті 5 Статуту, нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно статті 6 Статуту, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Вантажі завантажені відправником, приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду без перевірки маси та кількості вантажу (пункт 28 Правил приймання вантажів до перевезення).

Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, зареєстрованим у Мінюсті України 24.11.2000 року за № 863/5084, передбачено, що на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції накладну (комплект перевізних документів) та визначено, які графи комплекту перевізних документів заповнюються вантажовідправником. Так, вантажовідправником заповнюється графа «маса вантажу, визначена відправником».

Статтею 23 Статуту, а також пунктом 1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що відправник повинен надати станції на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

У відповідності до пунктів 2.1, 2.2 згаданих Правил, графи «маса вантажу, визначена відправником, кг» та «спосіб визначення маси» заповнюються вантажовідправником.

Маса вантажу згідно статті 37 Статуту та пункту 5 Правила приймання вантажів до перевезення визначається відправником. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо).

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника (відповідача) Глушко Н.В. (графа 55 накладної, а.с. 9).

Відповідно до пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Згідно статті 24 Статуту, залізниця (позивач) має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Перевірка маси вантажу на шляху слідування у вагоні по станції Знам'янка Одеської області, яка не являється станцією призначення, була здійснена позивачем на підставі статті 24 Статуту залізниць України.

Згідно даних накладної № 52120045, вантаж завантажений у вагон засобами відправника (графа 28). Маса вантажу визначена на вагонних вагах - відправником (графи 24, 26). В графі «правильність внесених у накладну відомостей підтверджую» підпис представника відправника (графа 55).

За правилами статті 24 Статуту, залізниці надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначених вантажовідправником у накладній, а статтею 122 Статуту встановлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу у розмірі згідно із статті 118 цього Статуту (у розмірі п'ятикратної провізної плати) за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Частиною першою статті 26 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу та пасажирів засвідчуються актами.

Згідно статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць.

За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах, а порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів.

В комерційному акті АА № 032226/122/3 від 29.05.2015 року, складеному під час перевезення на вагон № 95525432 на станції Знам'янка Одеської залізниці при перевірці правильності маси вантажу в вагоні, виявлено різницю ваги в сторону зменшення на 8150 кг при справному перевезенні (наявність непошкоджених пломб (ЗПП). В розділі «Є» комерційного акту «відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції» станцією Ксенієво Одеської залізниці зроблено відмітку про те, що під час перевірки вантажу різниці проти комерційного акту не виявлено.

Зазначений комерційний акт у передбаченому порядку відповідачем не оскаржувався.

З аналізу вищевказаних норм, можна зробити висновок, що зазначення у накладній маси вантажу є обов'язком вантажовідправника, перевірка правильності заповнення цього реквізиту є правом залізниці, факт неправильного зазначення відправником відомостей про масу вантажу засвідчується комерційним актом, а з відправника за невірно зазначену у накладній масу вантажу стягується штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею», у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдані залізниці у зв'язку з цим збитки. Збитки (додаткові витрати), завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у статтях 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки згідно із статтю 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Пунктом 3.18 зазначеного роз'яснення визначено, якщо у пункті відвантаження масу вантажу визначено шляхом зважування, в у пункті одержання - за обміром або навпаки, то у вирішенні спорів, пов'язаних з недостачею вантажу, слід виходити з того, що зважування є більш точним способом визначення маси вантажу. Згідно підпунктів 6 та 3, пунктів 3.3 та 3.15 даних роз'яснень, стаття 24 Статуту надає залізницям право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, що зазначаються у накладній.

Провізна плата зазначається в накладній, в відомості вагонів (напроти кожного вагону). В даному випадку провізна плата вагона № 95525432 складає 13508,00 грн., і відповідно до наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку штраф складає: 13508,00 х 5 = 67540,00 грн.

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до 1000,00 грн., що міститься у відзиві на позовну заяву (а.с. 31-37) не підлягає задоволенню, оскільки твердження відповідача про винятковість даного випадку є необґрунтованим. Недоречним є посилання відповідача на недоведення позивачем факту понесення ним збитків, оскільки штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдані залізниці у зв'язку з цим збитки.

У відповідності до статей 118, 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у 5-ти кратному розмірі провізної плати, а тому позивачем правомірно нараховано відповідачеві штраф у розмірі 67540,00 грн.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на все вищевикладене, позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими, та такими, що повністю підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Біловодський комбінат хлібопродуктів» (42065, Сумська область, Роменський район, с. Біловод, вул. Біловодська, буд. 2, ідентифікаційний код 00955851) на користь Державного підприємства «Одеська залізниця» (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, ідентифікаційний код 01071315) штраф за невірно зазначену у накладній масу вантажу в сумі 67540,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.12.2015 року.

Суддя П.І. Левченко