Постанова

від 17.12.2015 по справі 924/1244/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2015 р. Справа № 924/1244/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Василишин А.Р. ,

судді Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Драчук В.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1, довіреність у справі, ОСОБА_2, довіреність у справі.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Медея"

на рішення господарського суду Хмельницької області від 27.10.15 р. у справі № 924/1244/15

за позовом ОСОБА_3, м. Кам'янець-Подільський

до товариства з обмеженою відповідальністю "Медея", м. Кам'янець-Подільський

про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства

В судовому засіданні 09.12.2015 р. оголошено перерву до 17.12.2015 р. для вивчення всіх обставин справи в їх сукупності та доказів, які були подані апелянтом і долучені судом до матеріалів справи.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.10.2015 р. (суддя Гадюк Ю.В) позовні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медея" про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства задоволені.

Визнано недійсним рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „МедеяВ» , оформлене протоколом б/н від 9 січня 2014 року. Визнано недійсними рішення зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „МедеяВ» , оформлене протоколом від 1 червня 2015 року № 14.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „МедеяВ» на користь ОСОБА_3 2 436 грн. судового збору.

Заходи забезпечення позову , вжиті ухвалою суду від 28 липня 2015 року, шляхом заборони Кам'янець-Подільському міськрайонному управлінню юстиції Хмельницької області в особі Реєстраційної служби та державним реєстраторам Реєстраційної служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області приймати документи для проведення державної реєстрації припинення ТОВ "Медея" та проводити державну реєстрацію припинення ТОВ "Медея" (32307, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Привокзальна, 18, код ЄДРПОУ 21322297) скасовано.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд керувався положеннями п. 2.2.3, 2.11, 2.16 Рекомендацій Президії ВГС України N 04-5/14 від 28.12. 07 року «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», ч.5 ст. 61, ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» та прийшов до висновку , що на момент прийняття спірного рішення від 9 січня 2014 року (про виключення з числа учасників) позивач безумовно являвся учасником товариства, а тому його неповідомлення про скликання зборів є порушенням права останнього на прийняття участі в управлінні. Факт відсутності позивача на зборах, через неповідомлення, при вирішенні питання виключення його з числа учасників свідчить про істотність порушеного права; проведення зборів 1 червня 2015 року, з урахуванням рішень зборів від 9 січня 2014 року (про виключення позивача з числа учасників) не має юридичного значення, оскільки в силу порушення процедури скликання зборів 9 січня 2014 року, останнє було недійсним уже на момент його проведення.

Не погодившись з постановленим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій звертає увагу на те, що про існування оскаржуваного судового рішення йому стало відомо лише з єдиного державного реєстру судових рішень. Ухвали про призначення даної справи до розгляду на 27 жовтня 2015 року також на адресу відповідача не надходило. Також не було знесено до переліку розгляду справ призначених місцевим господарським судом на 27 жовтня 2015 року даної справи, що фактично позбавило відповідача прийняти участь у розгляді даної справи по суті та надати письмові докази на спростування позовних вимог позивача.

Щодо неповідомлення відповідачем, позивача про скликання зборів учасників ТОВ «Медея», які були призначені на 09 січня 2014 року, за рішенням яких позивача було звільнено з посади директора зазначеного товариства та виключення його із складу учасників товариства слід зазначити наступне.

Зборами учасників ТОВ «Медея» від 07 листопада 2013 року, оформлене протоколом № 12, було перерозподілено між учасниками товариства статутний капітал за рішенням яких за ОСОБА_3 значиться - 35 %, а за ОСОБА_4 - 65%. Дана обставина підтверджена оскаржуваним судовим рішенням.

Апелянт наголошує, що як зазначено в самому рішенні зборів учасників ТОВ «Медея», оформлене протоколом б/н від 09 січня 2014 року «про день і час та місце проведення загальних зборів учасників ОСОБА_3 належним чином повідомлений відповідно до вимог п.10.5 Статуту ТОВ «Медея», а тому на його думку відповідачем була дотримана процедура повідомлення позивача про день і час проведення зборів учасників ТОВ «Медея», призначені на 09 січня 2014 року відбулася у відповідності до положень Статуту ТОВ «Медея».

Щодо висновків місцевого господарського суду з визнання ним недійсним рішення зборів учасників ТОВ «Медея», оформлене протоколом від 01 червня 2015 року № 14, скаржник наголошує, що на момент винесення вказаного рішення учасниками ТОВ «Медея» позивач уже не був учасником товариства, оскільки він був виключений зі складу учасників попереднім рішенням учасників ТОВ «Медея» від 09 січня 2014 року.

Апелянт наголосив про невідповідність висновків викладених місцевим господарським судом у рішенні суду та не повне з'ясування ним обставин справи, що мають значення до даної справи.

Просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.11.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 09.12.2015 р.

Представник апелянта в судовому засіданні 09.12.2015 р. заперечив вимоги апеляційної скарги та додатково пояснив, що не був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому не міг подати докази на обґрунтування своєї правової позиції, у зв»язку з чим просив долучити до матеріалів справи такі документи: Копія Статуту ТзОВ «Медея» ( нова редакція) від 26.02.2010 р; копія протоколу зборів учасників ТОВ «Медея» від 05.12.2006 р.; копія Листа від 19.06.2013р. повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 17.10.2013 р.; повідомлення МВС від 28.08.2015 р.; постанова про закриття кримінального провадження від 08.11.2013 р.; заява ОСОБА_4 від 19.08.2015 р.; копії обігу грошових коштів ТОВ «Медея» (а.с. 92-130).

Просив задовольнити вимоги апеляційної скарги в повному обсязі з урахуванням поданих доказів.

Колегія суддів долучила вищевказані документи до матеріалів справи, оцінка яким буде надана судом під час вирішення апеляційної скарги по суті.

В судовому засіданні 09.12.2015 р. оголошено перерву до 17.12.2015 р. оголошено перерву до 17.12.2015 р. для вивчення всіх обставин справи в їх сукупності та доказів, які були подані апелянтом.

15.12.2015 р. електронними засобами зв'язку на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення господарського суду Хмельницької обалсті від 27.10.2015 р. у справі № 924/1244/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

17.12.2015 р. на адресу суду надійши від відповідача клопотання про ознайомлення з матеріалами справи і зняття копій та відкладення у зв'язку із наведеним розгляду справи.

17.12.2015 р. в судовому засіданні оголошено перерву для ознайомлення представниками відповідача із матеріалами справи та зняття копій.

В судове засідання 17.12.2015 р. представник позивача не з'явився, про місце, час і дату судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Представники відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судовому засіданні 17.12.2015 р. підтримали доводи апеляційної скарги та надали пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважають, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому просять його скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити.

Колегія суддів апеляційної інстанції вирішила відхилити кдопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із ознайомленням з матеріалами справи, оскільки вказане клопотання не відповідає вимогам ст. 77 ГПК України.

Представник відповідача ОСОБА_2 в обґрунтування своєї позиції посилався на ч. 3 ст. 92 ЦК України та ч. 2, 3 чт. 98 ЦК України, які не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки не стосуються предмету спору.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представника позивача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача та за наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача в судовому засіданні 09.12.2015 р. та представників відповідача в судовому засіданні 17.12.2015 р., обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно із статутом ТОВ „МедеяВ» , в редакції від 30.10.2006 р., підписаного всіма учасниками підприємства, учасниками товариства є гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4. Статутний фонд товариства складає 200 000 грн. Частки між учасниками товариства розподіляються таким чином: ОСОБА_3 - внесок на суму 100 000 грн., що становить 50% статутного фонду; ОСОБА_4 - внесок на суму 100 000 грн., що становить 50% статутного фонду (п. 10.1).

Рішення про зміну часток учасників у статутному фонді товариства приймається вищим органом товариства і оформляється у вигляді протоколу, який підписується усіма учасниками (п. 10.2). Вищим органом управління товариства є збори учасників (п. 12.1). Виконавчим органом товариства є директор. Директор формує штат товариства. Директор призначає виконавчого директора (п. 12.2). Посадовими особами товариства є директор, голова Ревізійної комісії (п. 12.4). Збори учасників - вищий орган управління товариством (п. 13.1). Збори учасників складаються з учасників або їх представників (п. 13.2). Збори скликаються головою зборів (п. 13.5). Позачергові збори скликаються на вимогу: учасника товариства, що володіє понад 20% голосів; ревізійної комісії (п. 13.6). Про проведення зборів учасники повідомляються рекомендованими листами з описом вкладення із зазначенням часу та місця проведення зборів учасників та порядку денного. Вказані листи, зміст яких узгоджується і підписується головою зборів, надсилаються за місцем проживання (місцезнаходженням) кожного учасника не пізніше як за 30 календарних днів до дати зборів учасників. Учасники мають право вносити до проекту порядку денного (надсилати рекомендованими листами з описом вкладення) питання для подальшого розгляду їх зборами, за умови, що їх пропозиції подані голові зборів не пізніше як за двадцять п'ять календарних днів до зборів учасників. Не пізніше, як за сім календарних днів до зборів, учасникам повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, пов'язаними з порядком денним (п. 13.7.).

До виключної компетенції зборів учасників належить: внесення змін та доповнень до статуту (п. 13.9.2); зміна розміру статутного фонду (п. 13.9.3); призначення та відкликання директора товариства (п. 13.9.9); обрання та звільнення з посади голови зборів, директора, а також встановлення розміру їх винагород (п. 13.9.11).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, № 20752894 у графі „Перелік засновників (учасників) ТОВ „МедеяВ» , у тому числі прізвище, ім'я по батькові, місце проживання, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи, якщо засновник юридична особаВ» вказано - ОСОБА_4, розмір внеску 200 000 грн. Дана особа зазначена також керівником 09.01.2014 року і головою комісії з припинення або ліквідатор. Крім того, наведено, що ТОВ „МедеяВ» 05.06.2015 року знаходиться в стані припинення за рішенням засновників. Така ж інформація вказана і у спеціальному витягу, зробленому судом. ( а.с. 28-29).

Згідно протоколу зборів учасників ТОВ „МедеяВ» від 30 жовтня 2006 року № 11 (голова Зборів - ОСОБА_3, секретар - Сафронюк З.Д.). Зборами вирішено: покласти безпосередньо на засновника товариства „МедеяВ» ОСОБА_3 виконання функцій управління товариством; ОСОБА_3 не вважати директором товариства, а цим рішенням Зборів надати йому право вчиняти дії від імені товариства без довіреності; трудові відносини між ОСОБА_3 та товариством не встановлювати та відповідно заробітну плату не нараховувати.

За протоколом зборів учасників ТОВ „МедеяВ» № 12 від 7 листопада 2013 року (голова зборів - ОСОБА_3, секретар - Сафронюк З.Д.) Зборами вирішено: перерозподілити статутний капітал в наступному порядку: ОСОБА_3 - володіє часткою статутного капіталу 35%; ОСОБА_4 - 65%. Крім того, з урахуванням вказаного перерозподілу часток фонду вирішено внести відповідні зміни до статуту товариства (а.с. 20).

Згідно протоколу зборів учасників ТОВ „МедеяВ» від 9 січня 2014 року на зборах присутній учасник ОСОБА_4, яка є головою зборів та секретарем. Відсутній ОСОБА_3 На зборах прийнято рішення: звільнити ОСОБА_3 з посади директора ТОВ „МедеяВ» з 9 січня 2014 року на підставі п.1 ч.1 ст. 41 КЗпП України; призначити з 10 січня 2014 року директором ОСОБА_4; за грубе порушення обов'язків учасника товариства виключити ОСОБА_3 із складу учасників товариства (а.с. 22-23).

Як вбачається з протоколу зборів учасників ТОВ „МедеяВ» (присутній учасник ОСОБА_4Д.) № 14 від 1 червня 2015 року зборами вирішено: припинити діяльність ТОВ „МедеяВ» , призначити ліквідатором товариства ОСОБА_4Д.(а.с. 24-25).

Не погодившись з рішення зборів від 09.01.2014 р. та 01.06.2015 р. (протокол № 14) позивач звернувся з позовом, у зв»язку з порушенням процедури скликання зборів та повідомлення учасників товариства, передбачене ч. 5 ст. 61 Закону України „Про господарські товаристваВ» та п.13 .7 ст. 13 статуту товариства.

Аналізуючи обставини справи, судова колегія вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин такі положення чинного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Право доступу до правосуддя є одним із фундаментальних прав, гарантованих, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суди повинні здійснювати правосуддя (стаття 124 Конституції України). Прийняте рішення повинно призводити до змін у правовому становищі сторін.

Відповідно до ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 145 ЦК України, ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства є загальні збори його учасників. При цьому, вищий орган товариства - загальні збори є волеутворючим органом товариства, який наділений певними повноваженнями за приписами законодавства та умов статутних документів та вправі здійснювати свої цивільні права у межах, наданих йому актами цивільного законодавства.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов'язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб'єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога.

Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

-порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

-позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

-порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

-прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

-прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

-прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Стаття 61 Закону України «Про господарські товариства» визначає, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно статуту ТОВ „МедеяВ» в редакції, затвердженій загальними зборами засновників, протокол зборів № 10 від 30.01.2006 р., про проведення зборів учасники повідомляються рекомендованими листами з описом вкладення із зазначенням часу та місця проведення зборів учасників та порядку денного. Вказані листи, зміст яких узгоджується і підписується головою зборів, надсилаються за місцем проживання (місцезнаходженням) кожного учасника не пізніше як за 30 календарних днів до дати Зборів учасників. Учасники мають право вносити до проекту порядку денного (надсилати рекомендованими листами з описом вкладення) питання для подальшого розгляду їх зборами, за умови, що їх пропозиції подані голові зборів не пізніше як за двадцять п'ять календарних днів до зборів учасників. Не пізніше, як за сім календарних днів до зборів, учасникам повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, пов'язаними з порядком денним (п. 13.7) (а.с.17).

Збори учасників товариства є вищим органом управління та складаються з учасників товариства чи їх представників (п. 13.1, 13.2) (а.с.16).

Учасниками товариства, відповідно до п. 4.1. статуту є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які незалежно від частки участі у статутному капіталі товариства мали права бути присутніми на зборах. За таких обставин, проведенню зборів 9 січня 2014 року, в силу Закону та статуту мало передувати повідомлення позивача про проведення зборів встановленим законом та статутом способом - повідомлення рекомендованим листом з описом вкладення із зазначенням часу та місця проведення зборів і порядку денного за 30 днів до дати Зборів.

Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України «Про господарські товариства».

Права учасника (акціонера) товариства можуть визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів , якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судами необхідно з»ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення , яке оскаржується.

Оскільки зборами учасників від 09.01.2014 р. було вирішено питання щодо виключення зі складу учасників ТЗОВ «Медія» ОСОБА_3, при цьому не повідомивши останнього про їх скликання, істотним чином впливає на прийняття рішення, яке оскаржується.

Відповідно до абз. 3 п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», у разі , якщо положення статуту та інших внутрішніх документів суперечать Закону про господарські товариства , судам слід керуватися нормами закону.

Як вже зазначалося вище, відповідно до положень ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Стаття 61 Закону України «Про господарські товариства» визначає, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

У відповідності до абз. 1 п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

З огляду на наведені положення чинного законодавства та матеріалів справи, судова колегія зауважує, що позивач згідно статуту та на момент прийняття спірного рішення від 9 січня 2014 року (про виключення з числа учасників) безумовно являвся учасником товариства, а тому неповідомлення позивача про скликання зборів є порушенням права останнього на прийняття участі в управлінні. Факт відсутності позивача на зборах, через неповідомлення, при вирішенні питання виключення його з числа учасників свідчить про істотність порушеного його права , як учасника товариства, оскільки не дотримано визначену законом процедуру скликання загальних зборів.

Щодо виключення позивача з числа учасників товариства суперечить нормам ст. 64 Закону України „Про господарські товаристваВ» , оскільки доказів систематичного не виконання або неналежного виконання обов'язків позивачем, або перешкоджання останнім своїми діями досягненню цілей товариства, судова колегія зазначає таке.

Згідно з п. 29 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.08 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішені спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. При цьому, слід враховувати, що рішення про виключення учасника з господарського товариства повинно бути обґрунтовано причинами такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника.

Так, згідно з положеннями ст. 100, п. 7 ч. 4 ст. 145 ЦК України, ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" передбачена можливість виключення учасників товариств з обмеженою відповідальністю, які систематично не виконують чи неналежним чином виконують свої обов'язки або перешкоджають досягненню цілей товариства.

Однак, матеріали справи не містять доказів про систематичне не виконання або неналежного виконання обов'язків позивачем.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов до висновків, що аналогічні порушення допущені відповідачем і при скликанні зборів, оформлених протоколом від 1 червня 2015 року № 14 (порушено процедуру скликання) ( а.с.24-25). При цьому, судом враховується, що проведення зборів 1 червня 2015 року, з урахуванням відповідачем рішень зборів від 9 січня 2014 року (про виключення позивача з числа учасників) не має юридичного значення, оскільки в силу порушення процедури скликання зборів 9 січня 2014 року, останнє було недійсним уже на момент його проведення. З огляду на наведене, ОСОБА_3 залишався учасником товариства, а тому мав право на участь у зборах.

Щодо доводів апелянта, в частині процесуального порушення, а саме не повідомлення судом першої інстанції відповідача про розгляд даної справи, судова колегія відзначає таке.

Так, пунктом 3.9.1 Постанови Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 (із змінами і доповненнями) роз»яснено , що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної ст.. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв»язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання , закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається , що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про порушення провадження у даній справі від 28.07.2015 р (а.с.1, зворот), була направлена відповідачу згідно адреси зазначеної в позовній заяві (а.с. 2-4) та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - Хмельницька область, м. Кам»янець-Подільський, вул. Привокзальна, будинок 18 (а.с. 27, 28). Зазначена адреса відповідача міститься і у спеціальному витязі Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб (а.с. 39-40).

Разом з тим, в матеріалах справи містяться повернуті поштові конверти з позначкою «за зазначеною адресою адресат не проживає» (а.с. 44, 52, 60). Поряд з цим, матеріали справи містять заяву відповідача від 05.10.2015 р., в якій останній на виконання ухвали господарського суду Хмельницької області від 11.08.2015 р. у справі № 924/1244/15 повідомляє, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 04.09.2015 р. у справі № 924/640/15 позов ОСОБА_3К до ТзОВ «Медея» та реєстраційної служби Кам»янець - Подільського міськрайонного управління юстиції про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників та зобов»ящання вчинити дії залишено без розгляду (а.с. 56). Судова колегія апеляційної інстанції відзначає, що при подачі на адресу суду першої інстанції вказнаного клопотання, у відповідності до ст. 22 ГПК України, відповідач не був позбавлений можливості надати свої заперечення на позовну заяву з документальними підтвердженнями до суду першої інстанції.

З огляду на такі обставини, колегія суддів констатує, що відповідачу було відома про розгляд даної справи і він мав всі процесуальні можливості скористатись правом участі в судових засіданнях та подачі своїх заперечень з документальними підтвердженнями. Окрім того, сам апелянт у апеляційній скарзі вказав дві адреси, а саме Хмельницька область, м. Кам»янець -Подільський, вул. Привокзальна, будинок 18 та Хмельницька область, м. Кам»янець - Подільський , вул. Свидницького, 17, а тому колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не припустив процесуальних порушень, а саме в частині не повідомлення відповідача про розгляд справи № 924/1244/15.

Згідно ч. 1 ст. 101 ГПК України та абз. 1, 2, 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 р. (із змінами і доповненнями) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини.

Однак, апелянтом не мотивовано та належними доказами не підтверджено неможливість подання письмових доказів, а саме: копія Статуту ТзОВ «Медея» (нова редакція) від 26.02.2010 р; копія протоколу зборів учасників ТОВ «Медея» від 05.12.2006 р.; копія Листа від 19.06.2013р. повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 17.10.2013 р.; повідомлення МВС від 28.08.2015 р.; постанова про закриття кримінального провадження від 08.11.2013 р.; заява ОСОБА_4 від 19.08.2015 р.; копії обігу грошових коштів ТОВ «Медея» (а.с. 92-130), з причин, що не залежали від нього, а тому вказні докази до уваги судом не приймаються.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає необхідне вказати, що згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов»язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов»язок швидкого здійснення правосуддя покладається ,в першу чергу , на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смирнова проти України».

Таким чином, досліджуючи всі обставини справи в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що доводи апелянта викладені в скарзі та в судовому засіданні, не спростовують доводів позивача та доказів, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно покликання апелянта на дотримання процедури повідомлення учасників товариства про день та час загальних зборів не ґрунтуються на доказах , в порядку ст. 33-34 ГПК України, а тому не заслуговують на увагу.

В силу ст.ст. 33, 38, 43, 47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Окрім того, судова колегія апеляційної інстанції відзначає, що згідно із абзц. 6 п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 р. (із змінами і доповненнями), не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи та приписи абзц. 6 п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 р., апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи вищевикладене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України в зв'язку з відмовою в її задоволенні покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від від 27.10.15 р. у справі № 924/1244/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медея" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

3. Справу № 924/1244/15 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Олексюк Г.Є.