Постанова

від 14.12.2015 по справі 804/14389/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 р. Справа № 804/14389/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.,

при секретарі судового засідання Гелетій М.Т.

за участю:

представника позивача Полякова В.В.,

представника відповідача Синявського І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Марганецький рудоремонтний завод» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області від 04.09.2015 року №0001552201, від 18.08.2015 року №0001392201, від 25.09.2015 року №0001722201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом були проведені позапланові документальні виїзні перевірки Публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод». Висновки актів та винесені на їх підставі податкові повідомлення-рішення вважає необґрунтованими, прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню. Висновки зазначені в актах перевірки не відповідають фактичним обставинам та повністю спростовуються наявними первинними документами.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні з огляду на нереальність господарських операцій позивача з контрагентами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач Публічне акціонерне товариство «Марганецький рудоремонтний завод» зареєстроване 19.04.1997 року розпорядженням Виконавчого комітету Марганецької міської ради народних депутатів та знаходиться на податковому обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області.

Податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Молнія» (код ЄДРПОУ 36922439) за період діяльності з 01.06.2015 року по 30.06.2015 року.

За результатами перевірки податковою інспекцією було складено акт №793/221/05448389 від 11.08.2015 року, яким зафіксовано порушення ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2015 року на суму 425 583 грн.

На підставі акту перевірки Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001392201 від 18.08.2015 року, яким ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 638 374,50 грн.

Податковим органом також була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Дамант» (код ЄДРПОУ 39612737) за період діяльності травень 2015 року.

За результатами перевірки податковою інспекцією було складено акт №883/221/05448389 від 21.08.2015 року, яким зафіксовано порушення ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2015 року на суму 66 000 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001552201 від 04.09.2015 року, яким ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 99 000 грн.

Податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Молнія» (код ЄДРПОУ 39622439), ТОВ «Діойл-ЛТД» (код ЄДРПОУ 39411279), ТОВ «Саксон-Траст» (код ЄДРПОУ 39753927), ТОВ «Оптторг груп» (код ЄДРПОУ 39736901), ТОВ «Будмастерстар» (код ЄДРПОУ 39736718), ТОВ «Турстар» (код ЄДРПОУ 39742229) за період діяльності липень 2015 року.

За результатами перевірки податковою інспекцією було складено акт №1101/221/05448389 від 11.09.2015 року, яким зафіксовано порушення ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2015 року на суму 527 600 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001722201 від 25.09.2015 року, яким ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 791 400 грн.

Правомірність податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, податковий орган зокрема визначив непідтвердженість факту придбання товарів у ТОВ «Молнія», ТОВ «Дамант», ТОВ «Діойл-ЛТД», ТОВ «Саксон-Траст», ТОВ «Оптторг груп» з огляду на недостовірність інформації в товарно-транспортних накладних, недосконалість сертифікатів якості на товар та відсутність в них належним чином оформлених паперових носіїв, численні порушення податкового законодавства контрагентами (неподання звітів, податкових декларацій) та як наслідок правомірність визначення сум податкового кредиту.

Отже, податковий орган дійшов висновку, що оскільки не підтверджено факт реального вчинення господарських операцій по купівлі ТМЦ у ТОВ «Молнія», ТОВ «Дамант», ТОВ «Діойл-ЛТД», ТОВ «Саксон-Траст», ТОВ «Оптторг груп» з позивачем, у останнього не виникає права на податковий кредит.

Підставою для таких висновків податкового органу стали розбіжності податкових зобов'язань та податкового кредиту між позивачем та контрагентами в АІС «Податковий блок», недостовірність інформації в товарно-транспортних накладних, недосконалість сертифікатів якості на товар та відсутність належним чином оформлених паперових носіїв.

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що позивач мав фінансово-господарські відносини з постачальниками на підставі наступних договорів: договір поставки №05062015 від 05.06.2015 року та договір поставки №01072015 від 01.07.2015 року з ТОВ «Молнія»; договір поставки №110515 від 11.05.2015 року з ТОВ «Дамант»; договір поставки №01072015 від 01.07.2015 року з ТОВ «Діойл-ЛТД»; договір поставки №30715 від 03.07.2015 року з ТОВ «Саксон-Траст»; договір поставки №200715 від 20.07.2015 року з ТОВ «Оптоторг груп».

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними вказаних договорів, укладених позивачем з вищезазначеними контрагентами. Факт укладення цих договорів та їх виконання сторонами підтверджується фактичними обставинами справи, зокрема первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договорів.

На виконання умов договорів між ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» та зазначеними контрагентами підписано відповідні видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні та специфікації, сертифікати, які дають можливість встановити зміст і обсяг поставленого товару, характеристики кількісних показників та суму відповідних витрат позивача.

Всі надані первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Окрім того, в процесі розгляду справи cудом було встановлено, що ТОВ «Молнія», ТОВ «Дамант», ТОВ «Діойл-ЛТД», ТОВ «Саксон-Траст», ТОВ «Оптторг груп» були зареєстровані як платники ПДВ та мали право видавати податкові накладні.

Отже, враховуючи, що первинні бухгалтерські документи на продаж товарів та надання робіт/послуг від контрагентів, виписані особами, які на час їх видання не втратили статус платника податку на додану вартість, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ.

Посилання відповідача в акті перевірки як на підставу відсутності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Молнія», ТОВ «Дамант», ТОВ «Діойл-ЛТД», ТОВ «Саксон-Траст», ТОВ «Оптторг груп» на дані інформаційних систем податкового органу не можуть вважатися безперечними доказами підтвердження нереальності спірних господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд також вважає за необхідне наголосити на тому, що відсутність економічних чи трудових ресурсів, кількість контрагентів чи кількість податкових накладних у деяких постачальників по ланцюжку не є доказом нереальності господарських операцій і не встановлено на підставі дослідження безпосередніх доказів - первинних облікових документів, а отже не дає податковому органу можливість встановити відсутність економічних ресурсів як факт. Таким чином, відсутність у постачальника основних засобів та трудових ресурсів, які необхідні для здійснення окремих видів діяльності не свідчить про фіктивність господарських операцій, оскільки підприємство-постачальник може здійснювати реальні торговельні операції та не обов'язково має бути виробником товару.

Стосовно зазначених в товарно-транспортних накладних адрес відвантаження, судом в ході судового засідання було встановлено, що ТОВ «Дамант» орендує складські приміщення за адресою: пр. Калініна, буд. 100, м. Дніпропетровськ, а ТОВ «Сансон-Траст», ТОВ «Діойл-ЛТД», ТОВ «Молнія» орендують складські приміщення, розташовані за адресою: вул. Березинська, буд. 80, м. Дніпропетровськ.

Таким чином, посилання податкового органу в актах перевірки на розбіжності в юридичних адресах контрагентів позивача та адресах відвантаження товару спростовані в ході судового розгляду та не приймаються судом як доказ нереальності господарських операцій.

Крім того, слід зазначити, що у разі підтвердження дійсного виконання вiдповiдних господарських операцій певні недоліки первинних документів є свідченням недобросовiсностi постачальника та не можуть слугувати підставою для притягнення платника податку-покупця до вiдповiдальностi.

Судом також не приймаються посилання відповідача на наявність розбіжностей в автоматизованій системі АІС «Податковий блок» податкових зобов'язань і податкового кредиту позивача та його контрагентів, оскільки останні зроблені податковим органом самостійно на підставі актів перевірок та звірок та не можуть свідчити про нереальність здійснених господарських операцій позивачем.

З огляду на наведене, на переконання суду, господарські операції ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» та ТОВ «Молнія», ТОВ «Дамант», ТОВ «Діойл-ЛТД», ТОВ «Саксон-Траст», ТОВ «Оптторг груп» є реальними, направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами. Тобто, ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку зокрема при визначені об'єкту оподаткування податком на додану вартість та при формуванні податкової звітності з податку на прибуток приватних підприємств.

Отже, приймаючи до уваги зазначене, суд вважає помилковими висновки податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод». Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не відповідають частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, на користь позивача необхідно стягнути 1972,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області від 04.09.2015 року №0001552201, від 18.08.2015 року №0001392201, від 25.09.2015 року №0001722201.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49047, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 25) на користь Публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» (ідентифікаційний код юридичної особи 05448389, р/р 26001050216396 в ПрАТ КБ «Приватбанк» в м. Дніпропетровськ, МФО 305299) понесені позивачем судові витрати в розмірі 1972 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят дві) гривні 20 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 грудня 2015 року

Суддя Д.О. Власенко