Постанова

від 04.08.2011 по справі 6533/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 серпня 2011 р. № 2-а- 6533/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О., при секретарі судового засідання - Гетьман Н.В.,

за участю представників сторін: позивач - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідач - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державного департаменту страхового фонду документації до Контрольно - ревізійного відділу в м. Харкові про опротестування акта ревізії фінансово - господарської діяльності,-

В С Т А Н О В И В:

Державний департамент страхового фонду документації звернувся до суду з позовом до Контрольно-ревізійного відділу в м. Харкові, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд скасувати пункти 2, 5 Вимоги про усунення виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Державного департаменту страхового фонду документації за 2008-2010 роки та завершений звітний період 2011 року порушень законодавства з фінансових питань від 13.05.2011 року № 123-17/1884. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами ревізії позивача, проведеної Контрольно-ревізійним відділом в м. Харкові з 23.03.2011 року по 26.04.2011 року за 2008-2010 роки та завершений звітний період 2011 року, було встановлено факти покриття позивачем витрат організації орендаря приміщень Північно-східного регіонального центру страхового фонду документації за фактично спожиті ним послуги теплопостачання по місцях загального користування, що є порушенням п. 11 ОСОБА_2 розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, а також встановлені випадки відшкодування позивачем сум добових в завищених розмірах через неврахування вартості харчування, яка входила до вартості проживання в готелях під час перебування працівників у службових відрядженнях, що є порушенням вимог пп. 2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», про що складений акт ревізії фінансово-господарської діяльності Державного департаменту страхового фонду документації від 27.04.2011 року № 123-10-149 та надіслана вимога про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань від 13.05.2011 року № 123-17/1884. Позивач вважає, що посилання в Вимозі на пп. 2 п. 1 Постанови Кабінету міністрів України від 23.04.1999 року № 663 є протиправним, оскільки ця норма не розповсюджується на державних службовців, а відшкодування вартості проживання проведено позивачем у повному обсязі відповідно до додатка Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року № 663. Крім того, не погоджуючись з п. 5 Вимоги, в якій зазначено, що внаслідок невідшкодування орендарем коштів за послуги теплопостачання з площ загального користування завдана матеріальна шкода (збитки) в загальній сумі 6749,97 грн., позивач наголошує на наявності договірних відносин, які передбачають відшкодування всіх витрат за послуги теплопостачання, а застосування п. 11 ОСОБА_2 розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 є неправомірним.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що позивачем невірно визначено суми добових витрат через неврахування вартості харчування та за період з 01.01.2008 року по 01.03.2011 року позивачем не нараховувалась, а орендарем відповідно не відшкодовувалась плата за спожиті послуги теплопостачання по місцях загального користування приміщень підвалу, 1 та 2 поверхів будівлі Державного департаменту страхового фонду документації, що є порушенням пп. 2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», п. 11 ОСОБА_2 розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна.

Представники сторін у судовому засіданні 04.08.2011 року підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з такого.

Судом встановлено, що в період з 23.03.2011 року по 26.04.2011 року Контрольно-ревізійним відділом в м. Харкові було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного департаменту страхового фонду документації (далі-Департамент) за 2008-2010 роки та завершений звітний період 2011 року, в ході якої було встановлено порушення вимог пп. 2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року № 663, п. 11 ОСОБА_2 розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету міністрів України від 04.10.1995 року № 786, п.п. 1.7, 1.10 Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 року № 64, результати якої було викладені в акті від 27.04.2011 року № 1213-10-149.

Не погоджуючись з виявленими порушеннями та зробленими по ним висновками позивач звернувся до відповідача з запереченнями на акт від 27.04.2011 року № 123-10-149, які не були прийнятті останнім, що відобразилося у висновку Контрольно-ревізійного відділу в м. Харкові, затвердженого начальником Контрольно-ревізійного відділу в м. Харкові 10.05.2011 року.

З метою повного усунення виявлених Контрольно-ревізійним відділом в м. Харкові порушень, попередження їх виникнення в подальшому, Контрольно-ревізійним відділом в м. Харкові 13.05.2011 року було складено та направлено на адресу позивача за вих. № 123-17/1884 вимогу про усунення виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Державного департаменту страхового фонду документації за 2008-2010 роки та завершений звітний період 2011 року порушень законодавства з фінансових питань (далі - Вимога).

Як вбачається з пункту 2 Вимоги ревізією встановлені факти покриття Департаментом витрат організації орендаря - Північно-східного регіонального центру страхового фонду документації за фактично спожиті ним послуги теплопостачання по місцях загального користування, що є порушенням вимог п. 11 ОСОБА_2 розрахунку і порядку використання плати з оренду державного майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 і призвело до незаконних витрат бюджетних коштів за період з 01.01.2008 року по 01.03.2011 року в загальній сумі 6749,97 грн., у зв'язку з чим відповідачем вимагалося забезпечити відшкодування позивачем незаконних витрат бюджетних коштів шляхом перерахування коштів в загальній сумі 6749,97 грн. до державного бюджету.

З пункту 5 Вимоги вбачається, що ревізією встановлені випадки відшкодування Департаментом сум добових в завищених розмірах через неврахування вартості харчування, яка входила до вартості проживання в готелях під час перебування працівників у службових відрядженнях, що є порушенням вимог пп. 2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» і призвело до незаконних витрат бюджетних коштів за період з 01.01.2009 року по 01.01.2011 року в загальній сумі 216,00 грн., у зв'язку з чим відповідачем вимагалося забезпечити відшкодування позивачем незаконних витрат бюджетних коштів шляхом перерахування коштів в загальній сумі 216,00 грн. до державного бюджету.

Стосовно позовних вимог про скасування п. 2 Вимоги про усунення виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Державного департаменту страхового фонду документації за 2008-2010 роки та завершений звітний період 2011 року порушень законодавства з фінансових питань суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Державний департамент страхового фонду документації включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є органом державної влади, про що свідчить копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (код 00010103).

Юридичною адресою Державного департаменту страхового фонду документації є 61157, м. Харків, вул. Жовтневої революції, б. 139.

Як вбачається з копії технічного паспорту, виготовленого Харківським міським бюро технічної інвентаризації станом на 24.04.2008 року, власником нежитлового приміщення літ. «А-5», яке розташоване за адресою м. Харків, вул. Жовтневої революції, б. 139 є Держава Україна.

Судом встановлено, що між Державним департаментом страхового фонду документації (далі - Орендодавець) та Північно-східним регіональним центром страхового фонду документації (далі - Орендар) 01.11.2003 року був укладений договір оренди № 1/003 від 01.11.2003 року про строкове платне користування нежитловими приміщеннями Державного департаменту страхового фонду документації загальною площею 651,66 кв.м. в підвалі, на першому та другому поверсі п'ятиповерхової будівлі за адресою м. Харків, вул. Жовтневої революції, 139.

Як вбачається з п. 5.12 зазначеного договору, орендар зобов'язався окрім орендної плати за приміщення, сплачувати фактичну вартість отриманих комунальних послуг.

Додатковою угодою № 6 від 30.12.2008 року до Договору оренди від 01.11.2003 року № 1/003 продовжено дію Договору оренди до 31.12.2009 року, а пункту 1.1 Договору викладено у наступній редакції: «Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення Державного департаменту страхового фонду документації загальною площею 657,2 кв.м. в підвалі (додаток № 1), на першому (додаток № 2) та другому (додаток № 3) поверхах п'ятиповерхової будівлі за адресою м. Харків, вул. Жовтневої революції, 139.

Відповідно до п. 11 ОСОБА_2 розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, витрати на утримання нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком підприємствам, організаціям, і прибудинкової території, розподіляються між ними залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної підприємствами, організаціями загальної площі.

07.11.2003 року між позивачем та Північно-східним регіональним центром страхового фонду документації був укладений договір № 2/003 на користування тепловою та електричною енергією, водоспоживанням та водовідведенням, відповідно до якого сторони зобов'язалися керуватися «Правилами користування теплової енергії», затвердженими наказом Міністерства енергетики та електрифікації СРСР» від 06.12.1981 року № 310. Облік споживання Орендарем теплової енергії здійснюється розрахунковим способом пропорційно зайнятим площам приміщень та місць загального користування згідно з показниками теплового лічильника.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються за діючими тарифами (п. 4.3 Договору № 2/003 від 07.11.2003 року).

Відповідно до п. 4.4 Договору № 2/003 від 07.11.2003 року Орендар зобов'язаний здійснити відшкодування витрат протягом 10 днів з моменту отримання платіжного документа. При несвоєчасному відшкодуванні витрат за спожиту теплову енергією більше 10 днів з моменту отримання платіжного документа, нараховується пеня у розмірі 0,75% від суми платежу за кожний день прострочення до погашення суми заборгованості.

Усі витрати щодо утримання, ремонту, державної повірці приладів теплопостачання розподіляються між споживачами будівлі пропорційно обсягам споживання теплової енергії (п. 4.5 Договору).

Судом встановлено, що на замовлення Державного департаменту страхового фронду документації Акціонерним товариством «Інноваційний Центр «Практика» був розроблений Розрахунок теплового навантаження на опалення адміністративних приміщень Державного департаменту страхового фонду документації за адресою м. Харків, вул. Жовтневої революції, 139, погоджений з Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» 06.10.2008 року.

Між Державним департаментом страхового фонду документації та Північно-східним регіональним центром страхового фонду документації до Договору № 2/003 від 07.11.2003 року на користування тепловою та електричною енергією, водоспоживанням та водовідведенням були укладені Додаткові угоди за № 1 від 2005 року, № 3 від 10.01.2007 року, № 3 від 03.07.2007 року, № 3/2 від 01.10.2007 року, № 4 від 10.01.2008 року, № 2 від 17.03.2008 року, № 5 від 20.03.2008 року, № 5/1 від 17.10.2008 року, № 6 від 20.10.2008 року, № 6/1 від 09.12.2008 року, № 7 від 23.01.2009 року, № 8 від 03.03.2009 року, № 8/1 від 14.04.2009 року, № 8/2 від 05.11.2009 року, № 8/3 від 07.12.2009 року, № 8/4 від 30.12.2009 року, № 9 від 21.01.2010 року, № 10 від 07.04.2010 року, № 11 від 21.06.2010 року, № 12 від 29.11.2010 року, № 13 від 14.01.2011 року, № 14 від 24.02.2011 року, які є невід'ємною частиною Договору № 2/003 від 07.11.2003 року. Зазначені Додаткові угоди підписані сторонами та скріплені печатками.

В судовому засіданні відповідач наголошував на покритті позивачем витрат організації орендаря - Північно-східного регіонального центру страхового фонду документації за спожиті останнім послуги теплопостачання по місцях загального користування.

Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В ході судового розгляду справи позивачем з метою доведення обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, було надано до суду копії платіжних доручень № 27 від 14.02.2008 року (на суму 900,00 грн.), № 45 від 21.02.2008 року (на суму 3439,91 грн.), № 52 від 03.03.2008 року (на суму 2900,00 грн.), № 77 від 03.03.2008 року (на суму 370,55 грн.), № 106 від 17.04.2008 року (на суму 2305,34 грн.), № 132 від 12.05.2008 року (на суму 494,66 грн.), № 163 від 12.05.2008 року (на суму 618,31 грн.), № 366 від 25.11.2008 року (на суму 3 035,70 грн.), № 367 від 03.12.2008 року (на суму 304,33 грн.), № 369 від 04.12.2008 року (на суму 2459,97 грн.), № 405 від 23.12.2008 року (на суму 1703,24 грн.), № 23 від 28.01.2009 року (на суму 4829,89 грн.), № 77 від 27.02.2009 року (на суму 930,11 грн.), № 84 від 04.03.2009 року (на суму 2343,42 грн.), № 1313 від 27.03.2009 року (на суму 3386,15 грн.), № 258 від 28.10.2009 року (на суму 374,96 грн.), № 294 від 26.11.2009 року (на суму 3906,66 грн.), № 309 від 18.12.2009 року (на суму 5041,55 грн.), № 592 від 18.12.2009 року (на суму 1,80 грн.), № 614 від 24.12.2009 року (на суму 570,82 грн.), № 19 від 28.01.2010 року (на суму 2100,00 грн.), № 38 від 28.01.2010 року (на суму 2500,60 грн.), № 40 від 24.02.3010 року (на суму 1300,00 грн.), № 88 від 24.02.2010 року (на суму 4693,04 грн.), № 53 від 25.03.2010 року (на суму 1600,00 грн.), № 121 від 25.03.2010 року (на суму 2065,15 грн.), № 72 від 23.04.2010 року (на суму 1014,75 грн.), № 253 від 30.11.2010 року (на суму 4747,94 грн.), № 258 від 08.12.2010 року (на суму 4092,31 грн.), № 508 від 08.12.2010 року (на суму 3018,92 грн.), № 7 від 27.01.2011 року на суму (1417,84 грн.), № 32 від 02.03.2011 року (на суму 1500,00 грн.), № 61 від 02.03.2011 року (на суму 4036,07 грн.), № 51 від 29.03.2011 року (на суму 1700,00 грн.), № 98 від 29.03.2011 року (на суму 2601,55 грн.), № 29.04.2011 року (на суму 1818,46 грн.) з яких вбачається, що Північно-східним регіональним центром страхового фонду документації на виконання умов означеного вище Договору від 07.11.2003 року № 2/003 відшкодовувалися витрати до державного бюджету за спожите ним теплопостачання.

Оцінюючи вище перелічені копій платіжних доручень, суд зазначає, що призначення платежу сум є відшкодування бюджетних коштів за теплопостачання на підставі відповідних додаткових угод до Договору № 2/003 від 07.11.2003 року, платником коштів є Північно-східний регіональний центр страхового фонду документації, у зв'язку з чим, суд, дотримуючись положень ст. 86 КАС України, вважає надані позивачем докази беззаперечними та достатніми для підтвердження факту відшкодування Орендарем витрат за фактично спожиті ним послуги теплопостачання, а висновки відповідача щодо покриття позивачем цих витрат - спростованими.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч визначеному відповідачем не було доведено суду належними та допустимими доказами, встановлених в акті ревізії фактів покриття позивачем витрат організації орендаря - північно-східного регіонального центру страхового фонду документації за фактично спожиті ним послуги теплопостачання, а орендарем відповідно не відшкодування плати за спожиті послуги теплопостачання по місцях загального користування приміщень підвалу, 1 та 2 поверхів будівлі Департаменту, у зв'язку з чим п. 2 Вимоги про усунення виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Державного департаменту страхового фонду документації за 2008-2010 роки та завершений звітний період 2011 року порушень законодавства з фінансових питань є незаконним, а відтак підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог про скасування п. 5 Вимоги про усунення виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Державного департаменту страхового фонду документації за 2008-2010 роки та завершений звітний період 2011 року порушень законодавства з фінансових питань суд зазначає наступне.

Державний департамент страхового фонду документації Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2000 року № 1023 утворений у складі Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на базі Державного центру страхового фонду документації, що ліквідується.

Державний департамент страхового фонду документації діє на підставі Положення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2000 року № 1023.

Відповідно до п. 1 Положення про Державний департамент страхового фонду документації (далі-Положення) Державний департамент страхового фонду документації (далі - Департамент) є урядовим органом державного управління, який діє у складі МНС і йому підпорядковується.

Департамент утримується за рахунок державного бюджету в межах коштів, передбачених на утримання МНС (п. 15 Положення).

Судом встановлено, що відповідними наказами Державного департаменту страхового фонду документації працівники останнього направлялися у відрядження в межах України.

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 10 червня 1999 р. N 146), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 року № 218/2658, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації (далі - підприємство) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Підприємство, що відряджає працівника, зобов'язане забезпечити його грошовими коштами (авансом) у розмірах, установлених нормативно-правовими актами про службові відрядження. Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.

Норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, установлені відповідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2000 року № 1023 згідно з додатком.

Відповідно до п. 2 зазначеної Постанови у разі коли працівники, відряджені за кордон, за умовами запрошення забезпечуються стороною, яка приймає, безкоштовним харчуванням у країні відрядження (в дорозі), або коли працівники, відряджені в межах України для участі у переговорах, конференціях, симпозіумах, які проводяться за тематикою, що стосується основної діяльності підприємства, установи та організації, які відряджають працівників, за умовами запрошення забезпечуються організаторами таких заходів безкоштовним харчуванням, добові витрати відшкодовуються у розмірах, що визначаються у відсотках норм добових витрат для даної країни згідно з додатком, зокрема 80 відсотків при одноразовому, 55 відсотків - дворазовому, 35 відсотків - триразовому харчуванні.

Витрати на наймання житлового приміщення під час відрядження відшкодовуються у разі надання оригіналів підтвердних документів.

Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання у готелях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим за рахунок добових.

Підтверджуючими документами є розрахункові документи відповідно до Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та "Про оподаткування прибутку підприємств".

Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (видатки на харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи), норми яких встановлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон".

Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.

В матеріалах справи наявні копії наказів Державного департаменту страхового фонду документації про відрядження окремих працівників, рахунки, які визначають розмір нарахованих та виплачених добових, квитанцій, проїзних квитків, з яких вбачається, що добові на відрядження розраховувалися позивачем відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року № 663, що відповідає вимогам законодавства та є правильним.

Контрольно-ревізійним відділом в м. Харкові було проведено ревізію розрахунків з підзвітними особами в частині відшкодування витрат на службові відрядження, яку було проведено вибірковим способом за період з 01.01.2009 року по 01.01.2011 року, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року № 663 та Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 13.03.1998 року № 59.

З метою підтвердження фактів проживання працівників Департаменту в період перебування їх у службових відрядженнях та його вартості, а також вартості фактично наданих послуг з харчування, під час проведення ревізії Контрольно-ревізійним відділом в м. Харкові було направлено листи-запити до 46-ти юридичних та фізичних осіб - надавачів готельних послуг.

В період ревізії були отримані листи-відповіді від 32-х юридичних та фізичних осіб - надавачів готельних послуг, до яких додані копії підтверджуючих документів щодо факту проживання працівників Департаменту в Готелях, загальна вартість готельних послуг із зазначенням вартості харчування (у разі наявності), копії яких містяться в матеріалах справи.

Суд зазначає, що випадків розбіжностей між даними, зазначеними надавачами готельних послуг у листах-відповідях, щодо загальної вартості наданих послуг з відповідними даними рахунків та квитанцій, долучених підзвітними особами до авансових звітів, ревізією не встановлено.

Однак, на підставі інформації, отриманої від надавачів готельних послуг, ревізією встановлені випадки відшкодування вартості витрат, пов'язаних зі службовими відрядженнями працівникам позивача в завищених розмірах, що виникло внаслідок невірного, на думку відповідача, визначення сум добових через неврахування вартості харчування, яка входила до вартості проживання в готелях під час перебування працівників Департаменту у службових відрядженнях, що є порушенням вимог пп. 2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» і призвело до незаконних витрат бюджетних коштів за період з 01.01.2009 року по 01.01.2011 року в загальній сумі 216,00 грн., відображеного в п. 5 Вимоги.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) установлено для працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності (крім державних службовців та осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів) такі граничні норми добових витрат:

1) у разі коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування, для відряджень у межах України - 30 гривень, для відряджень за кордон - у сумі в гривнях, еквівалентній 50 доларам США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу;

2) у разі коли до рахунків вартості проживання у готелях включаються витрати на: одноразове харчування, для відряджень у межах України - 24 гривні, для відряджень за кордон - у сумі в гривнях, еквівалентній 40 доларам США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу; дворазове харчування, для відряджень у межах України - 18 гривень, для відряджень за кордон - у сумі в гривнях, еквівалентній 27,5 долара США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу; триразове харчування, для відряджень у межах України - 12 гривень, для відряджень за кордон - у сумі в гривнях, еквівалентній 17,5 долара США за офіційним курсом гривні до долара США, установленим Національним банком на день видачі авансу.

Суд відзначає, що вимоги п.1 цієї Постанови розповсюджуються на працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності (крім державних службовців та осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів).

Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи вимоги пп. 2. п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 року № 663, яким визначено граничні норми добових витрат для працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності (крім державних службовців та осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів), беручи до уваги, що працівники позивача є державними службовцями, які були направлені у відрядження Департаментом, який є урядовим органом державного управління та фінансується за рахунок бюджетних коштів, керуючись критеріями, закріпленими ч. 3 ст. 2 КАС України, суд приходить до висновку, що по-перше, Контрольно-ревізійним відділом в м. Харкові під час ревізії було застосовано нормативну базу, яка не врегульовує спірні правовідносини, а відтак і не може бути застосована до останніх, а по-друге, враховуючи положення п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 663 від 23.04.1999 року, приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог в цій частині.

Враховуючи викладене, керуючись закріпленими законодавством принципами верховенства права та законності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідності їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного департаменту страхового фонду документації до Контрольно - ревізійного відділу в м. Харкові про опротестування акта ревізії фінансово - господарської діяльності - задовольнити.

Скасувати п. 2 Вимоги про усунення виявлених ревізією фінансово - господарської діяльності Державного департаменту страхового фонду документації за 2008-2010 роки та завершений звітний період 2011 року порушень законодаства з фінансових питань від 13.05.11р. № 123-17/1884.

Скасувати п. 5 Вимоги про усунення виявлених ревізією фінансово - господарської діяльності Державного департаменту страхового фонду документації за 2008-2010 роки та завершений звітний період 2011 року порушень законодаства з фінансових питань від 13.05.11р. № 123-17/1884.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного департаменту страхового фонду документації (61157, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 139, код 00010103) державне мито у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 09.08.2011 року.

Суддя Горшкова О.О.